ѕравознавство > ¬изнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою ≥ оголошенн¤ њњ померлою

¬изнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою ≥ оголошенн¤ њњ померлою

¬изнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою слугуЇ насампе≠ред захисту майнових ≥нтерес≥в в≥дсутньоњ особи та ≥нтерес≥в ос≥б, з ¤кими вона перебуваЇ у цив≥льних в≥дносинах.

√арант≥Їю в≥д необгрунтованого визнанн¤ особи безв≥сно в≥д≠сутньою Ї те, що р≥шенн¤ про визнанн¤ особи безв≥сно в≥дсут≠ньою приймаЇ лише суд. ƒо того ж, ст.43 максимально точно встановлюЇ умови, за ¤ких ф≥зична особа може бути визнана без≠в≥сно в≥дсутньою, передбачаючи, що дл¤ цього необх≥дно, аби

прот¤гом одного року в м≥сц≥ њњ пост≥йного проживанн¤ (ст.29 ÷ ) немаЇ в≥домостей про м≥сце њњ перебуванн¤. ” раз≥ неможливост≥ встановити день одержанн¤ останн≥х в≥домостей про м≥сце пере≠буванн¤ особи початком њњ безв≥сноњ в≥дсутност≥ вважаЇтьс¤ перше число м≥с¤ц¤, що йде за тим, у ¤кому були одержан≥ так≥ в≥домос≠т≥, а в раз≥ неможливост≥ встановити цей м≥с¤ць Ч перше с≥чн¤ наступного року.

ѕор¤док визнанн¤ особи безв≥сно в≥дсутньою визначений ÷ѕ . «а¤ва подаЇтьс¤ за≥нтересованою особою до суду за м≥сцем њњ про≠живанн¤ (чи Ї за¤вник за≥нтересованою особою, встановлюЇ суд) —уд розгл¤даЇ справу в пор¤дку особливого провадженн¤ з обов'¤з≠ковою участю прокурора.

—л≥д звернути увагу на те, що закон розр≥зн¤Ї пон¤тт¤ "ф≥зична особа, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме" та "ф≥зична особа, визна≠на безв≥сно в≥дсутньою" (ст.44 ÷ ).

¬≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ в тому, що безв≥сно в≥дсутньою ф≥зична особа вважаЇтьс¤ лише з моменту набранн¤ чинност≥ р≥шенн¤м су≠ду про визнанн¤ њњ такою. ƒо цього (але з моменту зверненн¤ за¤в≠ника або органу оп≥ки та п≥клуванн¤ до нотар≥уса з в≥дпов≥дною за≠¤вою) особа вважаЇтьс¤ такою, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме.

Ќа перший погл¤д, може видатис¤, що ф≥зична особа повинна вважатис¤ такою, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме, вже з моменту отриманн¤ останн≥х в≥домостей в≥д(про) нењ. ѕроте такий висновок суперечить ч.2 ст.44 ÷ , ¤ка пов'¤зуЇ правов≥ насл≥дки ≥з за¤вою за≥нтересованоњ особи або органу оп≥ки та п≥клуванн¤ до нотар≥уса

Ќад майном ф≥зичноњ особи, визнаноњ судом безв≥сно в≥дсут≠ньою, а також ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме, п≥сл¤ того, ¤к нотар≥ус за останн≥м м≥сцем проживанн¤ такоњ осо≠би опише належне њй майно, встановлюЇтьс¤ оп≥ка.

ќп≥кун над майном ф≥зичноњ особи, визнаноњ безв≥сно в≥дсут≠ньою, або ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме, прий≠маЇ виконанн¤ цив≥льних обов'¤зк≥в на њњ користь, погашаЇ за ра≠хунок њњ майна борги, управл¤Ї цим майном в њњ ≥нтересах.

«а за¤вою за≥нтересованоњ особи оп≥кун над майном ф≥зичноњ особи, визнаноњ безв≥сно в≥дсутньою, або ф≥зичноњ особи, м≥сце пе≠ребуванн¤ ¤коњ нев≥доме, надаЇ за рахунок цього майна утриманн¤ особам, ¤ких вони за законом зобов'¤зан≥ утримувати, погашаЇ зо≠бов'¤занн¤, терм≥н виконанн¤ ¤ких настав, тощо.

«а необх≥дност≥ пост≥йного управл≥нн¤ майном воно переда≠Їтьс¤ за р≥шенн¤м суду в дов≥рче управл≥нн¤ (ст.1032 ÷ ). ”пра≠витель вправ≥, в≥дпов≥дно до цього договору, вчин¤ти будь-¤к≥ д≥њ в ≥нтересах в≥дсутнього власника. ѕри цьому правочини управи≠тель укладаЇ в≥д свого ≥мен≥, вказуючи, що д≥Ї ¤к управитель май≠ном. ”правитель маЇ право на винагороду, передбачену догово≠ром, ≥ право на в≥дшкодуванн¤ необх≥дних витрат за рахунок до≠ход≥в в≥д використанн¤ майна, але, у свою чергу, несе в≥дпов≥даль≠н≥сть за неналежну дбайлив≥сть у ставленн≥ до майна (ст.ст.1042, 1043 ÷ ).

«акон передбачаЇ також ≥нш≥ насл≥дки визнанн¤ громад¤нина безв≥сно в≥дсутн≥м: припин¤Їтьс¤ д≥¤ виданоњ ним дов≥реност≥ (ст. 248 ÷ ); шлюб з особою, визнаною безв≥сно в≥дсутньою, розрива≠Їтьс¤ в органах –ј÷— (ст. 107 — ) та ≥нш≥

ќп≥ка над майном припин¤Їтьс¤ у раз≥ скасуванн¤ р≥шенн¤ су≠ду про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою, а також у випадку по¤ви ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ було нев≥≠домим.

ƒл¤ цього необх≥дним Ї дотриманн¤ таких умов: 1) ф≥зична осо≠ба, визнана безв≥сно в≥дсутньою, з'¤вилас¤ або одержано в≥домост≥ про м≥сце њњ перебуванн¤; 2) Ї за¤ва ц≥Їњ особи або ≥ншоњ за≥нтере≠сованоњ особи; 3) скасуванн¤ судом р≥шенн¤ про визнанн¤ ф≥зич≠ноњ особи безв≥сно в≥дсутньою (ст.ст.44, 45 ÷ ). јналог≥чн≥ умови мають бути дотриман≥ у раз≥ по¤ви ф≥зичноњ особи, м≥сце перебу≠ванн¤ ¤коњ було нев≥домим (кр≥м скасуванн¤ судом р≥шенн¤ про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою, оск≥льки такого р≥≠шенн¤ у цьому випадку не було).

—касуванн¤ р≥шенн¤ суду про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥с≠но в≥дсутньою, а також по¤ва ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ було нев≥домим, Ї також п≥дставою дл¤ припиненн¤ договору про дов≥рче управл≥нн¤. якщо шлюб був роз≥рваний, в≥н може бу≠ти поновлений органом –ј÷— за сп≥льною за¤вою подружж¤ за умови, що жоден з них не уклав новий шлюб (ст.118 — ).

якщо особа, визнана безв≥сно в≥дсутньою, або м≥сце знаходжен≠н¤ ¤коњ нев≥доме, не з'¤вилас¤ ≥ не подаЇ про себе в≥домостей, нас≠тупним кроком Ї оголошенн¤ ф≥зичноњ особи такою, що померла.

«г≥дно з≥ ст.46 ÷  ф≥зична особа може бути оголошена судом померлою, ¤кщо у м≥сц≥ пост≥йного проживанн¤ останньоњ немаЇ в≥домостей про м≥сце њњ перебуванн¤ прот¤гом трьох рок≥в, а ¤кщо вона пропала безв≥сти за обставин, що загрожували њй смертю або дають п≥дстави припускати њњ загибель в≥д певного нещасного ви≠падку, Ч прот¤гом шести м≥с¤ц≥в. ќсоба, ¤ка пропала безв≥сти у зв'¤зку з воЇнними д≥¤ми, може бути оголошена судом померлою п≥сл¤ спливу двох рок≥в в≥д дн¤ зак≥нченн¤ цих д≥й. « урахуванн¤м конкретних обставин справи суд може оголосити ф≥зичну особу по≠мерлою ≤ до зак≥нченн¤ цього строку, але не ран≥ше спливу шести м≥с¤ц≥в.

ќтже, ÷  передбачаЇ к≥лька строк≥в, що мають правове значен≠н¤ дл¤ визнанн¤ особи такою, що померла:

три роки Ч загальний строк;

два роки в≥д дн¤ зак≥нченн¤ воЇнних д≥й Ч у раз≥, ¤кщо особа пропала безв≥сти у зв'¤зку з цими д≥¤ми;

ш≥сть м≥с¤ц≥в Ч ¤кщо особа пропала безв≥сти за обставин, що загрожували њй смертю або дають п≥дстави припускати њњ загибель в≥д певного нещасного випадку (при катастрофах, стих≥йному лиху тощо);

строк, визначений судом, але не менший шести м≥с¤ц≥в Ч за≠лежно в≥д конкретних обставин.

‘≥зична особа оголошуЇтьс¤ померлою з дн¤ набранн¤ закон≠ноњ сили р≥шенн¤м суду про це. ‘≥зична особа, ¤ка пропала безв≥с≠ти за обставин, що загрожували њй смертю або дають п≥дстави при≠пустити загибель останньоњ в≥д певного нещасного випадку чи у зв'¤зку з воЇнними д≥¤ми, може бути оголошена померлою в≥д дн¤ њњ в≥рог≥дноњ смерт≥.

ќголошенн¤ особи такою, що померла, провадитьс¤ судом у по≠р¤дку, аналог≥чному пор¤дку визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою.

ѕри цьому сл≥д враховувати, що п≥дставою дл¤ оголошенн¤ осо≠би померлою Ї не факти, ¤к≥ напевне п≥дтверджують њњ загибель, а обставини, що дають п≥дставу припускати смерть такоњ особи. “ому оголошенн¤ особи судом померлою необх≥дно в≥др≥зн¤ти в≥д вста≠новленн¤ судом факту смерт≥ особи у певний час ≤ за певних обста≠вин у раз≥ в≥дмови орган≥в –ј÷— зареЇструвати смерть, ¤кщо в≥д цього факту залежить виникненн¤, зм≥на або припиненн¤ особис≠тих немайнових чи майнових прав ф≥зичних або юридичних ос≥б.

ќск≥льки оголошенн¤ ф≥зичноњ особи такою, що померла, ірун≠туЇтьс¤ на презумпц≥њ смерт≥ ц≥Їњ особи, правов≥ насл≥дки оголо≠шенн¤ ф≥зичноњ особи померлою прир≥внюютьс¤ до правових нас≠л≥дк≥в, ¤к≥ настають у раз≥ смерт≥ (ст.47 ÷ ). ÷е означаЇ, що п≥сл¤ оголошенн¤ ф≥зичноњ особи такою, що померла, в≥дкриваЇтьс¤ спадщина (ст. 1220 ÷ ), утриманц¤м призначаЇтьс¤ пенс≥¤, шлюб припин¤Їтьс¤ (ст 104 — ).

ѕроте, оск≥льки оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою грунту≠Їтьс¤ на презумпц≥њ, а не на факт≥ смерт≥, ÷  передбачаЇ заходи, спр¤мован≥ на забезпеченн¤ ≥нтерес≥в ф≥зичноњ особи, оголошеноњ померлою, ¤кщо вона ви¤витьс¤ живою. «окрема, спадкоЇмц≥ такоњ особи не мають права в≥дчужувати прот¤гом п'¤ти рок≥в нерухоме майно, що перейшло до них у зв'¤зку з в≥дкритт¤м спадщини. ƒл¤ забезпеченн¤ виконанн¤ ц≥Їњ вимоги нотар≥ус, ¤кий видав спадко≠Їмцев≥ св≥доцтво про право на спадщину на нерухоме майно, нак≠ладаЇ на нього заборону в≥дчуженн¤ (ст.47 ÷ ).

якщо ф≥зична особа, оголошена померлою, з'¤вилас¤ або ¤кщо одержано в≥домост≥ про м≥сце њњ перебуванн¤, суд за м≥сцем пере≠буванн¤ ц≥Їњ особи або суд, що постановив р≥шенн¤ про оголошен≠н¤ њњ померлою, за за¤вою ц≥Їњ особи або ≥ншоњ за≥нтересованоњ осо≠би скасовуЇ р≥шенн¤ суду про оголошенн¤ ф≥зичноњ особи помер≠лою (ст.48 ÷ ). —касуванн¤ ран≥ше винесеного р≥шенн¤ про ого≠лошенн¤ особи померлою Ї п≥дставою дл¤ анулюванн¤ запису про њњ смерть у книз≥ запису акт≥в цив≥льного стану.

Ќа п≥дстав≥ такого р≥шенн¤ ф≥зична особа, оголошена помер≠лою, маЇ право вимагати в≥д особи, ¤ка волод≥Ї њњ майном, повер≠ненн¤ цього майна або в≥дшкодуванн¤ його вартост≥. јле задово≠ленн¤ цих вимог залежить в≥д того, чи збереглос¤ майно в натур≥, а також в≥д п≥дстав переходу його до ≥нших ос≥б. «окрема, ¤кщо майно збереглос¤ та безоплатно перейшло до когось п≥сл¤ оголо≠шенн¤ ф≥зичноњ особи померлою, воно п≥дл¤гаЇ поверненню, за вин¤тком майна, придбаного за набувальною давн≥стю, а також грошей та ц≥нних папер≥в на пред'¤вника. ќсоба, до ¤коњ майно пе≠рейшло за в≥дплатним договором, зобов'¤зана повернути його, ¤к≠що буде встановлено, що на момент набутт¤ цього майна вона зна≠ла, що ф≥зична особа, оголошена померлою, жива. ” раз≥ немож≠ливост≥ повернути майно в натур≥ особ≥, оголошен≥й померлою, в≥дшкодовуЇтьс¤ варт≥сть цього майна.

якщо майно ф≥зичноњ особи, ¤ка була оголошена померлою ≥ з'¤вилас¤, перейшло у власн≥сть держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або територ≥альноњ громади ≥ було ними реал≥зоване, зазначе≠н≥й особ≥ повертаЇтьс¤ сума, одержана в≥д реал≥зац≥њ цього майна.

1	2

Ќазва: ¬изнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою ≥ оголошенн¤ њњ померлою
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1631 прочитано)