Ѕ≥олог≥¤ > Ћишайники
Ћишайники
Ћишайники Ц це особлив≥ орган≥зми, в т≥л≥ ¤ких обТЇднан≥ водорост≥ ≥ гриби в нов≥ комплекси симб≥отичних орган≥зм≥в з новими морфолог≥чними, ф≥з≥олог≥чними та еколог≥чними властивост¤ми. ¬≥домо понад 20 000 вид≥в лишайник≥в. ¬одорост≥, що утворюють лишайник Ц зелен≥ або синьо-зелен≥, гриби Ц аском≥цети, зр≥дка базид≥ом≥цети. —лань лишайника складаЇтьс¤ з переплетених ниток грибниц≥ Ц г≥ф ≥ розташованих м≥ж ними кл≥тин або ниток водоростей. –озр≥зн¤ють два основних типи м≥кроскоп≥чноњ структури слан≥: гомеомерний ≥ гетеромерний. √омеомерн≥ лишайники - кл≥тини водорост≥ р≥вном≥рно розпод≥лен≥ по всьому талому (слан≥), м≥ж г≥фами гриба. √етеромерн≥ лишайники Ц вид≥л¤Їтьс¤ окремий шар утворений кл≥тинами водорост≥, цей шар називаЇтьс¤ гон≥д≥альним шаром. ѕ≥д ним знаходитьс¤ серцевина, ¤ка складаЇтьс¤ ≥з пухко розташованих ниток гриба. «овн≥шн≥ми шарами лишайника Ї щ≥льно з≥мкнут≥ грибн≥ г≥фи, ¤к≥ називаютьс¤ корковими шарами. «а допомогою грибних ниток, що в≥дход¤ть в≥д нижньоњ кори, лишайник прикр≥плюЇтьс¤ до субстрату, на ¤кому росте. ” де¤ких лишайник≥в нижн¤ кора в≥дсутн¤ ≥ в≥н зростаЇтьс¤ з субстратом г≥фами серцевини. «а морфолог≥чними ознаками розр≥зн¤ють: - ≥рков≥ або накипн≥ Ц у вигл¤д≥ тонкоњ забарвленоњ к≥рочки, дуже щ≥льно зрослоњ ≥з субстратом. —кладають до 80% вс≥х вид≥в лишайник≥в. - Ћистуват≥ Ц вигл¤д листопод≥бноњ пластинки, нещ≥льно прикр≥пленоњ до субстрату. рањ слан≥ п≥днесен≥. ¬ерхн¤ частина с≥рувата. Ќижн¤ Ц б≥лувата. - ущист≥ Ц слань маЇ вигл¤д пр¤мосто¤чого кущика. —лань р≥зноман≥тна за формою, розм≥рами, будовою, забарвленн¤м. ол≥р слан≥ зумовлений на¤вн≥стю п≥гмент≥в у оболонках г≥ф ≥ плодових т≥лах лишайник≥в. –озр≥зн¤ють 5 груп п≥гмент≥в: зелен≥, син≥, ф≥олетов≥. „ервон≥ ≥ коричнев≥. –озмножуютьс¤ лишайники в основному вегетативно Ц частинами слан≥, ¤к≥ не Ї спец≥ал≥зованими ДорганамиФ вегетативного розмноженн¤. р≥м того, розмноженн¤ проходить ≥зид≥¤ми (виростами слан≥), а також соред≥¤ми (невеличкими утворами, ¤к≥ складаютьс¤ з кл≥тин водоростей, обплетених г≥фами гриб≥в). —оред≥њ утворюютьс¤ всередин≥ слан≥ в гон≥д≥альному шар≥ листуватих та кущистих лишайник≥в. —формован≥ соред≥њ виштовхуютьс¤ ≥з слан≥ назовн≥, п≥дхоплюютьс¤ ≥ рознос¤тьс¤ в≥тром. ≤зид≥њ мають вигл¤д зернин, на в≥дм≥ну в≥д соред≥й ≥зид≥њ не висипаютьс¤ на поверхню слан≥, а разом з його шматочками в≥дламуютьс¤ тваринами ≥ людиною. —татеве розмноженн¤ Ц утворюютьс¤ статев≥ спороношенн¤ у вигл¤д≥ плодових т≥л. –озвиток ≥ дозр≥ванн¤ њх триваЇ 4-10 рок≥в. ¬ плодовому т≥л≥ розвиваЇтьс¤ ж≥ночий статевий орган Ц архикарп. ∆ивленн¤ лишайник≥в зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок фотосинтезу, у кл≥тинах водоростей. —интезован≥ при цьому орган≥чн≥ речовини використовуютьс¤ грибом. ƒиханн¤, поглинанн¤ води ≥ м≥неральних солей забезпечуЇ грибний компонент (м≥коб≥онт) слан≥ лишайника. јктивн≥сть цих процес≥в залежить в≥д осв≥тленост≥, температури, вологост≥. –остуть лишайники на найр≥зноман≥тн≥ших субстратах: камТ¤нистих породах, ірунт≥, кор≥ дерев, хвоњ, листках в≥чнозелених рослин, мохах, гниюч≥й деревин≥ та ≥нших рослинних рештках. ¬они можуть посел¤тис¤ на скл≥, шк≥р≥, зал≥з≥, ганч≥рках та ≥нших предметах, при цьому головна умова дл¤ њх поселенн¤ Ц тривал≥сть перебуванн¤ предмета в нерухомому стан≥. ’арактерна б≥олог≥чна особлив≥сть лишайник≥в Ц утворенн¤ так званих лишайникових кислот, ¤к≥ в≥дкладаютьс¤ на поверхн≥ г≥ф у вигл¤д≥ кристал≥в, паличок ≥ зерн¤ток. Ћишайники Ц рослини-п≥онери. –уйнують вид≥ленн¤ми субстрат, п≥дготовл¤ючи умови дл¤ зростанн¤ ≥нших рослин. Ћишайники служать укритт¤м ≥ њжею дл¤ багатьох безхребетних рослин. Ќими живл¤тьс¤ ≥ де¤к≥ крупн≥ хребетн≥. Ћишайники Ц ≥ндикатори стану навколишнього середовища. ¬они дуже чутлив≥ до забрудненн¤ пов≥тр¤. Ќайб≥льш ст≥йк≥ Ц накипн≥, а кущист≥ та листуват≥ не витримують найменшого забрудненн¤, тому вони не ростуть б≥л¤ дор≥г. ќсобливо шк≥длив≥ дл¤ лишайник≥в SO2, CO, NO, сполуки фтору. Ћишайники нагромаджують рад≥оактивн≥ елементи Ц уран, рад≥й, тор≥й. Ћишайники широко використовуЇ людина в своњй господарськ≥й д≥¤льност≥. ѕерш за все це ц≥нний корм дл¤ п≥вн≥чних олен≥в. „астково њх вживаЇ в њжу ≥ людина. ≤з лишайник≥в д≥стають спирт, лакмус, фарби, та використовують ¤к сировину дл¤ парфумерноњ промисловост≥, в медицин≥ дл¤ виготовленн¤ л≥к≥в.
| 1 |
Ќазва: Ћишайники ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (750 прочитано) |