ѕравознавство > ќп≥ка та п≥клуванн¤

ќп≥ка та п≥клуванн¤

ќп≥ка та п≥клуванн¤ встановлюютьс¤ з метою забезпеченн¤ осо≠бистих немайнових ≥ майнових прав та ≥нтерес≥в малол≥тн≥х, непов≠нол≥тн≥х ос≥б, а також повнол≥тн≥х ос≥б, ¤к≥ за станом здоров'¤ не можуть самост≥йно зд≥йснювати своњ права ≥ виконувати обов'¤зки (ст.55 ÷ ).

¬одночас, кр≥м загальних ц≥лей оп≥ки ≥ п≥клуванн¤, закон виз≠начаЇ також спец≥альн≥ ц≥л≥ щодо двох груп ос≥б, права й ≥нтереси ¤ких покликаний захищати ≥нститут оп≥ки ≥ п≥клуванн¤, Ч непов≠нол≥тн≥х ≥ повнол≥тн≥х ф≥зичних ос≥б.

—тосовно неповнол≥тн≥х д≥тей метою оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ Ї вихо≠ванн¤ неповнол≥тн≥х, ¤к≥ внасл≥док смерт≥ батьк≥в, позбавленн¤ батьк≥вських прав, хвороби батьк≥в чи з ≥нших причин залишилис¤ без батьк≥вського п≥клуванн¤, а також захист особистих немайно≠вих ≥ майнових ≤нтерес≥в цих д≥тей.

ўодо повнол≥тн≥х ф≥зичних ос≥б оп≥ка ≥ п≥клуванн¤ встановлю≠ютьс¤ дл¤ захисту особистих немайнових ≥ майнових прав повно≠л≥тн≥х ос≥б, що за станом здоров'¤ не можуть самост≥йно зд≥йсню≠вати своњ права ≥ виконувати своњ обов'¤зки, а також дл¤ п≥клуван≠н¤ про створенн¤ њм необх≥дних побутових умов, зд≥йсненн¤ за ни≠ми догл¤ду, забезпеченн¤ њх вихованн¤, навчанн¤ та розвитку, а у необх≥дних випадках ≥ л≥куванн¤ (ст.ст.67, 69 ÷ , ст.249 — ).

«г≥дно з≥ ст. 56 ÷  органи, на ¤к≥ покладено зд≥йсненн¤ оп≥ки та п≥клуванн¤, њх права та обов'¤зки щодо забезпеченн¤ прав та ≥н≠терес≥в ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ потребують оп≥ки та п≥клуванн¤, вста≠новлюютьс¤ законом.

Ќин≥ перел≥к орган≥в оп≥ки та п≥клуванн¤ передбачений ст. 129  одексу про шлюб та с≥м'ю 1969 р., а також п.п.1.3, 1.4 ѕравил оп≥≠ки та п≥клуванн¤, затверджених наказом ƒержавного ком≥тету ”к≠рањни у справах с≥м'њ та молод≥, ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни, ћ≥н≥с≠терства охорони здоров'¤ ”крањни, ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни в≥д 26 травн¤ 1999 р. є341/66/131/88. ¬≥дпов≥д≠но до цих акт≥в оп≥ка ≥ п≥клуванн¤ встановлюютьс¤ державними ад≠м≥н≥страц≥¤ми район≥в, район≥в м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤, виконав≠чими ком≥тетами м≥ських, районних у м≥стах, с≥льських, селищних

рад ЅезпосереднЇ веденн¤ справ з оп≥ки та п≥клуванн¤ покладаЇть≠с¤ на в≥дпов≥дн≥ в≥дд≥ли м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ район≥в, район≥в м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤, виконавчих ком≥тет≥в м≥ських чи районних у м≥стах рад. ¬еденн¤ справ з оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ у викон≠комах районних (м≥ських) –ад покладаЇтьс¤: щодо неповнол≥тн≥х Ч на в≥дд≥ли утворенн¤; щодо ос≥б, визнаних судом нед≥Їздатними чи обмежено д≥Їздатними, Ч на в≥дд≥ли охорони здоров'¤; щодо до≠рослих д≥Їздатних ос≥б, що потребують п≥клуванн¤ за станом здо≠ров'¤ Ч на органи соц≥ального захисту населенн¤. ÷≥ в≥дд≥ли вико≠нують усю п≥дготовчу роботу, пов'¤зану з призначенн¤м оп≥ки (п≥к≠луванн¤), зд≥йснюють орган≥зац≥йн≥ ≥ контрольн≥ функц≥њ.

” с≥льськ≥й м≥сцевост≥ оп≥кою та п≥клуванн¤м в≥дають безпосе≠редньо виконавч≥ ком≥тети селищних ≥ с≥льських рад.

«г≥дно з≥ ст.58 ≤ƒ  оп≥ка встановлюЇтьс¤ над малол≥тн≥ми особа≠ми, позбавленими батьк≥вського п≥клуванн¤, та ф≥зичними особа≠ми, ¤к≥ визнан≥ нед≥Їздатними.

ќп≥кун зобов'¤заний дбати про збереженн¤ та використанн¤ майна п≥доп≥чного в його ≥нтересах.

якщо малол≥тн¤ особа може самост≥йно визначити своњ потреби та ≥нтереси, оп≥кун, зд≥йснюючи управл≥нн¤ њњ майном, повинен врахувати њњ бажанн¤.

ќп≥кун самост≥йно зд≥йснюЇ витрати, необх≥дн≥ дл¤ задоволен≠н¤ потреб п≥доп≥чного, за рахунок пенс≥њ, ал≥мент≥в, доход≥в в≥д майна тощо.

якщо п≥доп≥чний Ї власником нерухомого майна або майна, ¤ке потребуЇ пост≥йного управл≥нн¤, оп≥кун може з дозволу органу оп≥≠ки та п≥клуванн¤ управл¤ти цим майном чи передати його за дого≠вором в управл≥нн¤ ≥нш≥й особ≥. ќп≥кун зобов'¤заний дбати про збереженн¤ зазначеного майна, може зд≥йснювати за його рахунок витрати, необх≥дн≥ дл¤ задоволенн¤ потреб п≥доп≥чного.

ѕроте оп≥куни не несуть обов'¤зк≥в з утриманн¤ своњх п≥доп≥ч≠них. Ќа так≥ ц≥л≥ витрачаЇтьс¤ одержувана на п≥доп≥чного пенс≥¤, ал≥менти, ≥нш≥ доходи в≥д його майна тощо.

ќп≥кун, ¤к правило, маЇ проживати разом з п≥доп≥чним (п.4.3 ѕравил оп≥ки та п≥клуванн¤).

ќп≥кун Ї представником п≥доп≥чного. ¬≥н д≥Ї в≥д його ≥мен≥ ≥ в його ≥нтересах. ќск≥льки малол≥тн≥ особи можуть самост≥йно вчи≠н¤ти лише др≥бн≥ побутов≥ правочини, а нед≥Їздатн≥ особи взагал≥ не мають права вчин¤ти правочини, то в≥д ≥мен≥ малол≥тньоњ особи оп≥кун вчин¤Ї правочини, що виход¤ть за меж≥ др≥бних побутових, а в≥д ≥мен≥ особи, визнаноњ нед≥Їздатною, Ч будь-¤к≥ правочини.

¬одночас закон обмежуЇ оп≥куна у можливост≥ вчин¤ти низку правочин≥в в≥д ≥мен≥ п≥доп≥чного.

«окрема, оп≥кун не може зд≥йснювати даруванн¤ в≥д ≥мен≥ п≥до≠п≥чного, а також зобов'¤зуватис¤ в≥д його ≥мен≥ порукою.

 р≥м того, зг≥дно з ч. ≤ ст.68 ÷ , оп≥кун, його дружина, чолов≥к, а також близьк≥ родич≥ (батьки, д≥ти, брати, сестри) не можуть ук≠ладати з п≥доп≥чним договор≥в.

« цього загального правила ≥снуЇ два вин¤тки. ¬казан≥ особи можуть:

1) укладати догов≥р даруванн¤ на користь п≥доп≥чного (тобто бе≠зоплатно ≥ безумовно передавати йому майно у власн≥сть);

2) укладати догов≥р позички на користь п≥доп≥чного (тобто бе≠зоплатно надавати йому майно у тимчасове користуванн¤).

ƒе¤к≥ правочини з майном п≥доп≥чного оп≥кун може зд≥йснюва≠ти лише з дозволу орган≥в оп≥ки та п≥клуванн¤. «окрема, без такоњ згоди в≥н не може:

1) в≥дмовитис¤ в≥д майнових прав п≥доп≥чного;

2) видавати письмов≥ зобов'¤занн¤ в≥д ≥мен≥ п≥доп≥чного;

3) укладати договори, ¤к≥ потребують нотар≥ального посв≥дчен≠н¤ та (або) державноњ реЇстрац≥њ;

4) укладати договори щодо ≥ншого ц≥нного майна. ѕ≥клувальник маЇ право дати згоду на вчиненн¤ таких правочин≥в лише з дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤.

јнал≥зуючи ч. ≤ ст.71 ÷ , де м≥ст¤тьс¤ зазначен≥ обмеженн¤, можна д≥йти висновку, що тут може бути два випадки укладенн¤ правочин≥в оп≥куном:

1) договори та ≥нш≥ правочини, ¤к≥ характеризуютьс¤ певними матер≥альними фактами: факт в≥дмови в≥д майнових прав п≥доп≥ч≠ного; факт видач≥ письмового зобов'¤занн¤ в≥д ≥мен≥ п≥доп≥чного; факт укладенн¤ договору, що потребуЇ певноњ форми. ѕри цьому не маЇ значенн¤ ц≥нн≥сть майна, щодо ¤кого так≥ обставини мали м≥сце;

2) договори з ц≥нним майном (незалежно в≥д њх форми).

” першому випадку достатньо встановленн¤ факту вчиненн¤ правочину, передбаченого п.п.1-3 ч. ≤ ст.71 ÷ . …ого на¤вн≥сть св≥дчить про порушенн¤ закону ≥ спричин¤Ї нед≥йсн≥сть правочину (ст.215 ÷ ).

” другому випадку суд повинен встановити, чи Ї майно ц≥нним. ќск≥льки закон не м≥стить будь-¤ких критер≥њв ц≥нност≥ майна, при вир≥шенн≥ цього питанн¤, очевидно, маЇ враховуватис¤ не т≥льки його варт≥сть у грошах, а й ц≥нн≥сть його ¤к культурноњ, духовноњ спадщини тощо.

ћожна припустити, що практично визначальним стане п.4 ч. ≤ ст.71 ÷ , оск≥льки, вир≥шуючи сп≥р, суд маЇ виходити з того, що кожний правочин на суму, що перевищуЇ у 20 ≥ б≥льше раз≥в роз≠м≥р неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, маЇ вчин¤тис¤ у письмов≥й форм≥ (ст.208 ÷ ).

 р≥м оп≥ки над ф≥зичною особою, оп≥ка в≥дпов≥дно до ст.74 ÷  може бути встановлена також над майном. ÷е можливо в таких ви≠падках:

1) ¤кщо в особи, над ¤кою встановлено оп≥ку чи п≥клуванн¤, Ї майно, що знаходитьс¤ в ≥нш≥й м≥сцевост≥;

2) ¤кщо ≥снуЇ необх≥дн≥сть оп≥ки над майном особи, визнаноњ безв≥сно в≥дсутньою, або над майном ф≥зичноњ особи, м≥сце пере≠буванн¤ ¤коњ нев≥доме (ст.44 ÷ );

3) ¤кщо це передбачено спец≥альним законом.

ѕ≥клуванн¤ встановлюЇтьс¤ над неповнол≥тн≥ми ф≥зичними особами, позбавленими батьк≥вського п≥клуванн¤, та ф≥зичними особами, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤ких обмежена (ст.59 ÷ ).

ќск≥льки неповнол≥тн≥ особи мають право самост≥йно вчин¤ти лише правочини, зазначен≥ в ч. ≤ ст.32 ÷ , а особа, обмежена в ци≠в≥льн≥й д≥Їздатност≥, може вчин¤ти лише др≥бн≥ побутов≥ правочи≠ни, то п≥клувальник даЇ згоду на вчиненн¤ неповнол≥тн≥ми особа≠ми й особами, обмеженими в цив≥льн≥й д≥Їздатност≥, правочин≥в, ¤к≥ вони не можуть вчин¤ти самост≥йно. ѕ≥клувальник також зо≠бов'¤заний вживати заход≥в дл¤ захисту цив≥льних прав та ≥нтерес≥в п≥доп≥чного (ч.3 ст.69 ÷ ),

ќп≥ка та п≥клуванн¤ можуть встановлюватис¤ судом або органа≠ми оп≥ки та п≥клуванн¤.

«г≥дно з≥ ст.60 ÷  суд встановлюЇ оп≥ку над ф≥зичною особою в раз≥ визнанн¤ њњ нед≥Їздатною, у раз≥ обмеженн¤ њњ цив≥льноњ д≥Їздат≠ност≥, а також оп≥ку над малол≥тньою особою та п≥клуванн¤ над не≠повнол≥тньою особою, ¤кщо при розгл¤д≥ справи буде встановлено, що вони позбавлен≥ батьк≥вського п≥клуванн¤. ѕоложенн¤, в≥дпов≥д≠но до ¤кого суд встановлюЇ оп≥ку у випадку визнанн¤ особи нед≥Їз≠датною та п≥клуванн¤ у раз≥ визнанн¤ особи обмежено д≥Їздатною, по¤снюЇтьс¤ тим, що ц≥ справи розгл¤даютьс¤ судом у пор¤дку особливого провадженн¤ з обов'¤зковою участю представника орга≠н≥в оп≥ки та п≥клуванн¤ (гл.34 ÷ѕ ). ѕри призначенн≥ оп≥куна або п≥клувальника суд повинен врахувати висновок орган≥в оп≥ки та п≥к≠луванн¤. ѕозбавленн¤ батьк≥вських прав також в≥дбуваЇтьс¤ в судо≠вому пор¤дку. “ому суд, визнавши, що д≥ти позбавлен≥ батьк≥всько≠го п≥клуванн¤, встановлюЇ над д≥тьми до 14 рок≥в (малол≥тн≥ми) оп≥≠ку, а над д≥тьми в≥д 14 до 18 рок≥в (неповнол≥тн≥ми) Ч п≥клуванн¤.

«г≥дно з≥ ст.61 ÷  встановленн¤ оп≥ки та п≥клуванн¤ в адм≥н≥с≠тративному пор¤дку (органом оп≥ки та п≥клуванн¤) маЇ м≥сце, ко≠ли йдетьс¤ про оп≥ку над малол≥тньою особою та п≥клуванн¤ над неповнол≥тньою особою, кр≥м випадк≥в, передбачених ч. ≤, 2 ст.60 ÷ .

ѕризначенн¤ конкретного оп≥куна чи п≥клувальника прово≠дитьс¤ органом оп≥ки та п≥клуванн¤. ѕри цьому враховуЇтьс¤, що в≥дпов≥дно до положень ст.64 ÷  оп≥куном або п≥клувальником не може бути ф≥зична особа:

1	2

Ќазва: ќп≥ка та п≥клуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2553 прочитано)