јрх≥тектура > ќхорона та реставрац≥¤ памТ¤ток м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури

ќхорона та реставрац≥¤ памТ¤ток м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури

¬ контекст≥ розгл¤ду проблем буд≥вельноњ галуз≥ важливим дл¤ становленн¤ держави, формуванн¤ та зм≥цненн¤ у св≥домост≥ народ≥в почутт¤ Їдност≥ та самобутност≥ Ї питанн¤ збереженн¤ ≥сторичного та арх≥тектурного середовища населених пункт≥в, окремих пам`¤ток ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини.

« минулого ми отримали безц≥нн≥ пам`¤тки ≥стор≥њ та культури. ” них матер≥ал≥зована ≥стор≥¤ украњнського народу, його творч≥сть, боротьба за краще майбутнЇ. ¬они Ї св≥дками економ≥чного, сусп≥льно-пол≥тичного, науково-техн≥чного й культурного розвою нашого народу, становл¤ть водночас нев≥д`Їмну питому частку загальнолюдських ц≥нностей.

÷ю спадщину ми зобов`¤зан≥ берегти, розумно використовувати, примножувати ≥ ¤к естафету передавати д≥т¤м та онукам. ÷е ж бо св≥дченн¤ вагомост≥ нашого внеску до скарбниц≥ св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ.

ѕравовою основою д≥¤льност≥ щодо охорони ≥ реставрац≥њ пам`¤ток м≥стобудуванн¤ ≥ арх≥тектури Ї ќснови законодавства ”крањни про культуру 1992 року, «акон ”крањнськоњ –—– "ѕро охорону та використанн¤ пам`¤ток ≥стор≥њ та культури" 1978 р., «акон ”крањни "ѕро основи м≥стобудуванн¤", ”каз ѕрезидента ”крањни "ѕро пр≥оритетн≥ завданн¤ у сфер≥ м≥стобудуванн¤" та ≥нш≥.

¬≥дпов≥дно до чинного законодавства, в ”крањн≥ державному обл≥ку й охорон≥ п≥дл¤гаЇ широкий спектр об`Їкт≥в, комплекс≥в та визначних м≥сць ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини: буд≥вл≥, монастир≥ ≥ фортец≥, квартали, площ≥ й ≥сторичн≥ центри стародавн≥х м≥ст, сади ≥ парки, ≥сторико-мемор≥альн≥ будинки, городища ≥ вали тощо. ¬≥дпов≥дно до "ќснов законодавства ”крањни про культуру" ƒержбуд веде ƒержавний реЇстр нац≥онального культурного надбанн¤ (пам`¤тки м≥стобудуванн¤ ≥ арх≥тектури).

«араз п≥д охорону держави вз¤то 15059 пам`¤ток м≥стобудуванн¤ ≥ арх≥тектури, що в 10 раз≥в б≥льше, н≥ж 1970 року. « них понад 3000 - нац≥онального значенн¤. « процесом набутт¤ ”крањною державност≥ пов`¤зано включенн¤ ёЌ≈— ќ найвизначн≥ших наших пам`¤ток до "—писку всесв≥тньоњ спадщини". ÷е ансамбл≥ —оф≥йського монастир¤,  иЇво-ѕечерськоњ лаври у  иЇв≥, ≥сторичний центр м.Ћьвова.

46 найвизначн≥ших ансамбл≥в ≥ комплекс≥в ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини р≥шенн¤ми ”р¤ду оголошено державними ≥сторико-арх≥тектурними та ≥сторико-культурними запов≥дниками. ƒес¤ти з них ”казами ѕрезидента ”крањни надано статус нац≥ональних.

ќкр≥м цього, в ”крањн≥ Ї 1399 м≥ст ≥ селищ та понад 8 тис¤ч с≥л з ц≥нною ≥сторико-арх≥тектурною спадщиною. «агалом фонд ≥сторичних буд≥вель ≥ споруд у цих населених пунктах, за п≥драхунками украњнських фах≥вц≥в, перевищуЇ 70 тис¤ч об`Їкт≥в.

¬продовж ’’ стол≥тт¤ справа збереженн¤ пам`¤ток арх≥тектури в ”крањн≥ часто залежала в≥д пол≥тичноњ кон`юнктури ≥ свавол≥ окремих посадових ос≥б. Ќасл≥дком цього стали численн≥ безповоротн≥ втрати культурних ц≥нностей.

Ќа превеликий жаль ≥ в даний час майже кожний об`Їкт перебуваЇ в незадов≥льному стан≥, а кожна дес¤та пам`¤тка - в авар≥йному. ¬с≥ вони потребують заход≥в щодо реставрац≥њ, реконструкц≥њ та включенн¤ в сучасне сусп≥льно-економ≥чне житт¤.

Ќа незадов≥льний стан пам`¤ток арх≥тектури ≥ м≥стобудуванн¤, особливо тих, що використовуютьс¤ бюджетними установами або не знаход¤тьс¤ в господарському використанн≥, впливаЇ значне скороченн¤ державного ф≥нансуванн¤ реставрац≥йно-ремонтних роб≥т. “ак, за 1993-1999 роки сума передбачених у ƒержавному бюджет≥ кошт≥в р≥зко скоротилась ≥ складаЇ у 1995 роц≥ 87 в≥дсотк≥в в≥д обс¤гу 1993 року, у 1996 роц≥ - 75 в≥дсотк≥в, у 1997 роц≥ - 64 в≥дсотка, у 1998 роц≥ - 53 в≥дсотка, у 1999 роц≥ - 45 в≥дсотк≥в.

ћ≥ж тим, ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро пр≥оритетн≥ завданн¤ у сфер≥ м≥стобудуванн¤" визначено пр≥оритетними завданн¤ забезпеченн¤ реконструкц≥њ та реставрац≥њ ≥сторичних буд≥вель, охорона ≥ збереженн¤ пам`¤ток ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини, природного ландшафту, а вт≥ленн¤м в реальн≥сть настанов про пр≥оритети державноњ пол≥тики у сфер≥ збереженн¤ нац≥ональноњ ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини Ї ”кази про збереженн¤ ≥сторичноњ забудови мм.Ћьвова,  ам`¤нц¤-ѕод≥льського, низка ур¤дових р≥шень щодо стародавн≥х арх≥тектурних ансамбл≥в Ќовгорода-—≥верського, √лухова, √алича,  иЇва, ќдеси. ¬изначено, що нагальною потребою Ї зд≥йсненн¤ заход≥в з п≥дготовки ≥сторичних ансамбл≥в  иЇва,  ам`¤нц¤-ѕод≥льського, „ерн≥гова, ќдеси та де¤ких ≥нших м≥ст дл¤ поданн¤ њх до включенн¤ у "—писок всесв≥тньоњ спадщини" ёЌ≈— ќ. ÷¤ акц≥¤ маЇ особливий сенс, оск≥льки до реконструкц≥њ ≥сторичних середм≥сть, включених до цього —писку, ёЌ≈— ќ залучаЇ кошти —в≥тового банку. ƒержбуд сп≥льно з ћ«— активно працюють в цьому напр¤мку.

јле на виконанн¤ реставрац≥йних роб≥т на пам`¤тках м≥стобудуванн¤ ≥ арх≥тектури у 1998 роц≥ було передбачено у державному бюджет≥ 5000 тис.гривень. ‘актично над≥йшло з держбюджету 1217 тис.грн., або 24,3 в≥дсотка в≥д передбаченого на р≥к.  ошти були направлен≥ на ф≥нансуванн¤ заход≥в, визначених постановами ”р¤ду - 967 тис.грн. (пам`¤тки мм.√алича, Ќовгорода-—≥верського, Ќац≥онального запов≥дника "—оф≥¤  ињвська") та 250 тис.грн. на погашенн¤ заборгованост≥ за реставрац≥йно-ремонтн≥ роботи, виконан≥ в попередн≥ роки (на даний час заборгован≥сть за 1997-1998 р.р. складаЇ 2,4 млн.грн.).

ƒержбюджетом на 1999 р≥к ƒержбуду передбачено на реставрац≥ю пам`¤ток арх≥тектури 1890 тис.грн., що складаЇ менше 4 в≥дсотк≥в в≥д суми кошт≥в щор≥чно необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ л≥кв≥дац≥њ незадов≥льного стану пам`¤ток та виконанн¤ роб≥т, визначених заходами щодо реал≥зац≥њ зазначених ”каз≥в ѕрезидента ”крањни, постанов та доручень  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

«а перше п≥вр≥чч¤ 1999 року з держбюджету над≥йшло т≥льки 300 тис.грн., ¤к≥ направлен≥ на реставрац≥ю пам`¤ток м.√лухова, зг≥дно з постановою  ћ” в≥д 11.12.98 є 1958.

¬ останн≥ роки кр≥м м≥ст  иЇва, Ћьвова, ќдеськоњ, ’мельницькоњ, —умськоњ областей не передбачаютьс¤ кошти на реставрац≥ю пам`¤ток арх≥тектури в м≥сцевих бюджетах.

“ому, б≥льш≥сть об`Їкт≥в, на ¤ких вкрай необх≥дне проведенн¤ роб≥т, не реставруютьс¤, що призводить до њх подальшого пошкодженн¤, руйнуванн¤ та в подальшому вкладанн¤ ще б≥льших кошт≥в на њх реставрац≥ю. Ќаприклад, дл¤ реал≥зац≥њ заход≥в щодо реставрац≥њ, завершенн¤ упор¤дкуванн¤ об`Їкт≥в Ќац≥онального запов≥дника "—оф≥¤  ињвська", затверджених постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 13.05.96 є 500 "ѕро Ќац≥ональний запов≥дник "—оф≥¤  ињвська" було необх≥дно зд≥йснити в пер≥од до 2000 року роботи обс¤гом на суму близько 7 млн.гривень јле через обмежен≥сть бюджетних асигнувань, що вид≥л¤лис¤ на реставрац≥ю пам`¤ток арх≥тектури у 1996-1999 рр. (запов≥днику перераховано всього 1074 тис.грн.) на б≥льшост≥ об`Їкт≥в роботи не проводились. ¬ зв`¤зку з чим техн≥чний стан цих пам`¤ток, за висновками акт≥в техн≥чного обстеженн¤, проведеного в червн≥ 1999 р., р≥зко пог≥ршивс¤, ≥ на л≥кв≥дац≥ю незадов≥льного стану зазначених пам`¤ток потр≥бно вже б≥льш н≥ж 17 млн. гривень.

ѕроведенн¤ самих нев≥дкладних протиавар≥йних та консервац≥йних роб≥т на сьогодн≥ потребують б≥льш н≥ж 100 пам`¤ток арх≥тектури нац≥онального значенн¤.

ƒл¤ реал≥зац≥њ державних пам`¤ткоохоронних заход≥в в ”крањн≥ створено розгалужену систему науково-досл≥дних, проектних ≥ виробничих орган≥зац≥й. ÷е ≥нститути "”крпроектреставрац≥¤" ( ињв), "”крзах≥дпроектреставрац≥¤" (Ћьв≥в), њхн≥ п≥дрозд≥ли в област¤х ”крањи, ƒержавний науково-технолог≥чний центр " онрест", к≥лька науково-досл≥дних центр≥в, 36 спец≥ал≥зованих п≥др¤дних реставрац≥йних орган≥зац≥й. ” реставрац≥њ ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини, ¤ка практично ¤вл¤Ї окрему галузь зайн¤то близько 3,5 тис¤ч≥ чолов≥к (у виробничих п≥дрозд≥лах), б≥льш≥сть з ¤ких - майстри ун≥кальних спец≥адьностей.

ƒва назван≥ державн≥ науково-проектн≥ ≥нститути, державний науково-технолог≥чний центр та 13 акц≥онерних товариств з власними виробничими базами об`Їднан≥ в потужну спец≥альну науково-реставрац≥йну проектно-буд≥вельно-виробничу корпорац≥ю "”крреставрац≥¤" з к≥льк≥стю працюючих б≥льше 2,5 тис. чолов≥к, з ¤ких безпосередньо на виробнич≥й п≥др¤дн≥й д≥¤льност≥ зайн¤то 2269 чол. ≥ науково-проектн≥й 286 чолов≥к.

Ќа даний час тут зак≥нчено малу ≥ велику приватизац≥ю ≥ акц≥онуванн¤ п≥дприЇмств ≥ управл≥нь.

√оловне, що в  орпорац≥њ збережено Їдиний науково-технолог≥чний реставрац≥йний комплекс ≥ в пор≥вн¤нн≥ з 1995 роком нема зменшенн¤ кадр≥в.

«а роки, б≥льш н≥ж 50-р≥чноњ д≥¤льност≥ фах≥вц¤ми корпорац≥њ в≥дреставровано ≥ повернуто до житт¤ б≥льше 1,5 тис. пам`¤ток, серед ¤ких всесв≥тньов≥дом≥ —оф≥¤  ињвська ≥ ансамбль  иЇво-ѕечерськоњ лаври,  ирил≥вська церква, ћар≥њнський палац та Ќац≥ональний театр опери та балету у  иЇв≥, оперн≥ театри в ќдес≥ ≥ Ћьвов≥, пам`¤тки  ам`¤нц¤-ѕод≥льського та —удакськоњ фортец≥, —пасо-ѕреображенський монастир у Ќовгород≥-—≥верському, дерев`¤н≥ церкви на Ћьв≥вщин≥ та «акарпатт≥ ≥ багато ≥нших.

«датн≥сть корпорац≥њ виконувати в нин≥шн≥х умовах найв≥дпов≥дальн≥ш≥ замовленн¤ п≥дтверджена зд≥йсненими реставрац≥йними роботами на Ќац≥ональн≥й ф≥лармон≥њ ”крањни, палац≥ "”крањна", спорудах ≥сторичного центру Ћьвова ≥  ам`¤нц¤-ѕод≥льського.

ќсобливо це п≥дтверджуЇтьс¤ виконанн¤м складних науково-проектних, ≥нженерно-техн≥чних ≥ технолог≥чних роб≥т по реставрац≥йному в≥дтворенню варварськи зруйнованих в попередн≥ роки ’’ стол≥тт¤ св¤тинь украњнського народу: ћихайл≥вського «олотоверхого монастир¤, ”спенського собору  иЇво-ѕечерськоњ лаври у м. иЇв≥ та собору —в¤того ¬олодимира у —евастопол≥.

1	2	3

Ќазва: ќхорона та реставрац≥¤ памТ¤ток м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1676 прочитано)