Ѕ≥олог≥¤ > Ћ≥с Ц наше багатство

Ћ≥с Ц наше багатство

ќдним ≥з найкращих багатств, ¤кими над≥лена наша держава ¤вл¤Їтьс¤ л≥с.

¬≥домий письменник ћ. ѕришв≥н писав Д” л≥с≥ ¤ знайшов дл¤ себе джерело безк≥нечних в≥дкритт≥в...Ф —правд≥, в л≥с≥ ми зустр≥чаЇмос¤ ≥з своЇр≥дною сукупн≥стю рослин, р≥зноман≥тним тваринним св≥том.

Ћ≥сове господарство в наш≥й крањн≥ Ї самост≥йною галуззю сусп≥льного виробництва, ¤ка займаЇтьс¤ вивченн¤, обл≥ком, вирощуванн¤м л≥с≥в, охорон¤Ї њх в≥д пожеж, шк≥дник≥в ≥ хвороб, регулюЇ користуванн¤ л≥сом з метою задоволенн¤ потреб народного господарства. ƒл¤ л≥сового господарства вход¤ть ус≥ л≥сов≥ уг≥дд¤ державного л≥сового фонду, л≥согосподарськ≥ п≥дприЇмства та установи, техн≥ка та механ≥зац≥њ л≥сових роб≥т та ≥н.

ќдночасно з вирубуванн¤м проводитьс¤ в≥дновленн¤ л≥с≥в, закладанн¤ л≥сових масив≥в. —творюютьс¤ полезахисн≥ л≥сосмуги дл¤ захисту грунт≥в в≥д в≥тровоњ та водноњ ероз≥њ. ”с≥ л≥согосподарськ≥ роботи виконуютьс¤ на наукових засадах, з урахуванн¤м рекомендац≥й л≥с≥вництва Ц науки про житт¤ л≥су та його вирощуванн¤.

¬≥дновленн¤ л≥с≥в може проводитись ¤к природним так ≥ штучним способом.

Ўтучн≥ насадженн¤ створюють тод≥, коли на л≥сних площах п≥сл¤ рубки не зд≥йснюЇтьс¤ в≥дновленн¤ л≥су природним шл¤хом чи в ≥нших випадках. Ќаприклад дл¤ того, щоб провести в≥дпов≥дн≥ досл≥дженн¤.

ƒл¤ створенн¤ майбутнього насадженн¤ необх≥дно мати високо¤к≥сне нас≥нн¤ з хорошими насл≥дницькими даними. « ц≥Їю метою створюють л≥сонас≥нн≥ д≥л¤нки Ц розсадники.

Ћ≥сов≥ розсадники можуть бути тимчасовими ≥ пост≥йними.

«алежно в≥д призначенн¤, вирощуванн¤ деревних пор≥д у розсаднику створюютьс¤ в≥дд≥ли, насамперед в≥дд≥л розмноженн¤ з такими в≥дд≥ленн¤ми: пос≥вним; - дл¤ вирощуванн¤ с≥¤нц≥в ≥з нас≥нн¤; шк≥льним Ц дл¤ вирощуванн¤ саджанц≥в дерев ≥ кущ≥в ≥з с≥¤нц≥в ≥ живц≥в; маточних насаджень Ц дл¤ забезпеченн¤ розсадника нас≥нн¤м ≥ живц¤ми; дендролог≥чним Ц дл¤ створенн¤ колекц≥њ ц≥нних вид≥в ≥ форм ≥нтродукованих та м≥сцевих деревних пор≥д.

ѕершочерговою роботою в розсаднику Ї п≥дготовка грунту й нас≥нн¤ до вис≥ванн¤. ўоб прискорити по¤ву сход≥в, провод¤ть стратиф≥кац≥ю нас≥нн¤.

—тратиф≥коване нас≥нн¤ вис≥вають у добре п≥дготовлений грунт.  оли зТ¤вл¤ютьс¤ сходи прац≥вники розсадник≥в розпушують грунт, знищують бурТ¤ни, п≥дживлюють ≥ поливають с≥¤нц≥, захищають њх в≥д хвороб ≥ шк≥дник≥в.

” розсадниках працюють люди р≥зних профес≥й: спец≥ал≥сти ≥з збиранн¤ нас≥нн¤ та п≥дготовки ≥ вис≥ванн¤ його, л≥сокультурники, агрономи, спец≥ал≥сти ≥з захисту рослин в≥д шк≥дник≥в та хвороб та ≥н.

–≥зноман≥тн≥ види роб≥т в л≥совому господарств≥ виконуютьс¤ щом≥с¤ц¤.

” с≥чн≥ у л≥сов≥й зон≥ провод¤ть масову загот≥влю шишок сосни звичайноњ, ¤лини, модрини, нас≥нн¤ ¤сена, акац≥њ та ≥н. ѕор≥д. «≥бране нас≥нн¤ з подовженим пер≥одом спокою закладають на стратиф≥кац≥ю. ¬ розсадники завоз¤ть орган≥чн≥ й м≥неральн≥ добрива. √отують л≥сокультур ний ≥нвентар.

” лютому прац≥вники л≥су продовжують заготовл¤ти шишки хвойних пор≥д та нас≥нн¤ лист¤них (акац≥њ, лоху та ≥н.).

ѕровод¤ть обробку шишок на шишкосушарн¤х. ѕродовжують стратиф≥кувати нас≥нн¤ смородини, ¤блун≥ та ≥н. ƒерев.

Ќа розсадниках завоз¤ть добрива ≥ щити дл¤ зат≥ненн¤ пос≥в, готують л≥сокультур ний ≥нвентар. —тежать за п≥дготовлею тварин.

” березн≥ зак≥нчують п≥дготовку нас≥нн¤ до вис≥ванн¤, ремонт ≥нвентар¤ ≥ загот≥влю добрив на розсадниках. √отуютьс¤ до пожежо-небезпечного сезону. –емонтують пожежн≥ вишки, забезпечують вс≥м ≥нвентарем, ¤кий необх≥дний, пожежно-х≥м≥чн≥ станц≥њ.

” кв≥тн≥ в л≥состепов≥й ≥ степов≥й зонах вис≥вають нас≥нн¤, висаджують рослини, закладають л≥сов≥ смуги та ≥н. ќбладнують м≥сц¤ в≥дпочинку. ѕровод¤ть роботи по захисту л≥су в≥д поширенн¤ шк≥дник≥в ≥ хвороб.

¬елику роботу провод¤ть у цей час на розсадниках ≥ виконують садивний матер≥ал, сортують, упаковують ≥ в≥дправл¤ють його на л≥сокультурн≥ д≥л¤нки та дл¤ озелененн¤ з п≥дсиханн¤м ≥ прогр≥ванн¤м грунту вис≥вають нас≥нн¤ в розсадниках. ” кв≥тн≥ зак≥нчують створенн¤ протипожежних смуг навколо хвойних молодн¤к≥в ≥ в ≥н. ѕожежонебезпечних м≥сц¤х.

” травн≥ в л≥состепов≥й зон≥ ≥ зон≥ широколистих л≥с≥в зак≥нчують вис≥ванн¤ нас≥нн¤ та сад≥нн¤ л≥су закладу розсадник≥в. Ќа розсадниках утримують грунт у чистому й розпушеному стан≥, стежать за сходами. « настанн¤м жарких дн≥в њх прит≥н¤ють щитами.

¬елику увагу прид≥л¤ють боротьб≥ з шк≥дниками та хворобами на розсадниках ≥ л≥сокультур них площах. ” цьому м≥с¤ц≥ п≥двищуЇтьс¤ пожежна небезпека. “ому л≥сова охорона орган≥зовуЇ велику проф≥лактичну роботу в л≥с≥.

” червн≥ в п≥вн≥чних районах зак≥нчують вис≥ванн¤ нас≥нн¤ ≥ висаджуванн¤ рослин. ” л≥состепових ≥ степових районах збирають нас≥нн¤ вТ¤за, береста, скумп≥њ, жимолост≥ та ≥н.

ќсновними роботами в червн≥ Ї догл¤д за л≥совими культурними ≥ насадженн¤ми в л≥сових смугах.

” розсадниках продовжують догл¤д за пос≥вами. ¬ис≥вають св≥жо з≥бран≥ нас≥нн¤ верб, тополь, вТ¤зу.

√отують грунт п≥д л≥сов≥ культури наступного року. –озпочинають визначати д≥л¤нки л≥су дл¤ рубок головного користуванн¤ ≥ рубок догл¤ду. ¬едуть роботи по л≥совпор¤дкуванню.

Ћипень досить пожежонебезпечний. Ћ≥сова охорона влаштовуЇ м≥сц¤ дл¤ в≥дпочинку, посилюЇ аг≥тац≥йно-масову роботу.

Ќа розсадниках ≥ д≥л¤нках л≥сових культур стежать за ростом ≥ розвитком рослин. «абезпечують своЇчасний полив ≥ прит≥ненн¤ гр¤док у розсаднику та п≥дживленн¤ м≥неральними добривами недостатньо розвинутих с≥¤нц≥в.

ѕродовжують роботи по захисту л≥с≥в в≥д шк≥дник≥в ≥ хвороб. «бирають нас≥нн¤ берези, жовтоњ акац≥њ, бузини, черемхи.

¬ цей час широко провод¤ть рубки догл¤ду, особливо осв≥тленн¤ ≥ прочищенн¤ молодн¤к≥в. “риваЇ визначенн¤ л≥сос≥к головного ≥ пром≥жного користуванн¤. ¬едуть роботи по л≥совпор¤дкуванню.

—ерпень-м≥с¤ць л≥сових дар≥в. ЌастаЇ час масового збиранн¤ ¤г≥д, гор≥х≥в, плод≥в де¤ких к≥сточкових пор≥д ≥ особливо гриб≥в. ѓх збирають, переробка ≥ суш≥нн¤ вимагають чимало зусиль ≥ часу.

ѕродовжують збирати нас≥нн¤ берези, бузини, акац≥њ а з часом достиганн¤ Ц шишки модрини, плоди черемхи, ¤сен¤, шипшини. ¬ис≥вають св≥жо з≥бран≥ нас≥нн¤. ” розсадниках завершають роботи з догл¤ду ≥ п≥дживленн¤м рослин.

ƒл¤ природного л≥сов≥дновленн¤ на вирубках, де це можливо, розпушують верхн≥й шар грунту трезами, дисковими культиваторами. —юди може потрапити нас≥нн¤ з прилеглих насаджень. ¬ окремих м≥сц¤х починають п≥дготовку грунту дл¤ л≥сових насаджень наступного року.

” вересн≥ орган≥зовують збиранн¤ плод≥в ≥ нас≥нн¤ багатьох л≥сових пор≥д: клен≥в, липи, ¤сен¤, каштана, дуба, бука та ≥н.

Ќас≥нн¤ готують до весн¤ного вис≥ванн¤. ѕровод¤ть ≥нвентаризац≥ю Ц обл≥к вирощеного в розсадниках садивного матер≥алу та закладених весною л≥сових культур. ¬изначають њхн≥й стан та ¤к≥сть.

¬ажливим показником роботи розсадника Ї вих≥д стандартного садивного матер≥алу з одиниц≥ площ≥, а на д≥л¤нках л≥сових культур Ц приживлюван≥сть висаджених с≥¤нц≥в. Ќа незайманих л≥сом площах готують грунт п≥д л≥сов≥ культури та захисн≥ л≥сонасадженн¤ наступного року.

«авершають рубки догл¤ду в лист¤них ≥ м≥шаних молодн¤ках. ѕродовжують прор≥джувати хвойн≥ молодн¤ки. ќбстежують л≥с з метою знешкодженн¤ небезпечного шк≥дника Ц непарного шовкопр¤да.

” жовтн≥ продовжують збирати нас≥нн¤ ¤лини, клен≥в, в≥льхи, глоду та ≥н.

«акладають на стратиф≥кац≥ю нас≥нн¤ клен≥в, ¤лини, бузини, шипшини, глоду. «бирають жолуд≥.

ѕрипин¤ють обробку та п≥дготовку грунту п≥д культури наступного року.

” перший зимовий м≥с¤ць продовжують збирати нас≥нн¤ глоду, ¤сен¤ та ≥н. «аготовл¤ють шишки сосни звичайноњ, ¤лини, модрини. ѕоглинають працювати шишкосушарн≥.

Ќа розсадники завоз¤ть добрива. Ћ≥сова охорона контролюЇ додержанн¤ л≥созагот≥вельних правил рудок ≥ технолог≥њ розробки л≥сос≥к.

¬ нашому район≥ велику увагу прид≥л¤ють тису. ¬исока ц≥нн≥сть деревини призвела до масового винищенн¤ ц≥Їњ породи ще задовго до початку ≥нтенсивноњ експлуатац≥њ л≥с≥в. Ћ≥сорослинн≥ умови  н¤жв≥рського заказника спри¤тлив≥ дл¤ вирощуванн¤ високопродуктивних насаджень, що одночасно в≥д≥грають протиероз≥йну, ірунтозахисну й водорегулювальну роль.

«начний внесок у збереженн¤ ≥ в≥дтворенн¤ тиса в  н¤ж двор≥ зробили директори й старш≥ л≥снич≥  оломийського л≥сгоспу до 1959 р. “ак л≥сничий ≤  ороль зробив чимало дл¤ збереженн¤, охорони та розмноженн¤ с≥¤нц≥в та саджанц≥в.

Ћ≥с≥вниками  оломийщини надають великого значенн¤ вирощуванн¤ посадкового матер≥алу тиса, л≥совим шл¤хом, розсадником. «астосовують в основному два способи вирощуванн¤ Ц це ≥ вис≥ванн¤ нас≥нн¤ та вегетативно Ц методом зеленого живцюванн¤ в парниках.

ѕеред у розмноженн≥ тиса ведуть л≥сництва: ѕече н≥жинське (л≥снич≥ ћ. удл¤к, ≤. ѕавлюк, ј.—метанюк), Ўепар≥вське (л≥снич≥ ≤. ороль, ¬.ёрченко, ¬. Ќастюк). ¬они також залучають дл¤ вирощуванн¤ тису молодь ѕече н≥жинського шк≥льного л≥сництва.

Ћ≥сники надавали особливого значенн¤ догл¤д за тисом, ¤к за окремими деревами, так ≥ групами дерев. –обл¤ть спроби догл¤ду методом рубок, сан≥тарного оздоровленн¤ насадженн¤, очистки площ≥ в≥д захищенн¤ л≥совими в≥дходами. ѕри обстеженн≥ цього насадженн¤ в жовтн≥ 2001 р. ¬и¤влено, що дерева тиса розвиваютьс¤ добре, Ї маленьк≥ с≥¤нц≥ в≥ком до 5 рок≥в що ран≥ше спостер≥гали р≥дко. Ќа великих площах к≥льк≥сть п≥дросту пом≥тно зб≥льшилас¤.

“ис в≥дзначаЇтьс¤ дуже пов≥льним ростом, особливо в перш≥ 10 рок≥в житт¤. “ому йому властива незвичайна дл¤ карпатських л≥соутворювач≥в довгов≥чн≥сть. ѕри оптимальних умовах в≥н доживаЇ до 1000, а окрем≥ дерева Ц до 4000 рок≥в.

1	2

Ќазва: Ћ≥с Ц наше багатство
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1329 прочитано)