ѕравознавство > —лужба безпеки ”крањни
—лужба безпеки ”крањни—тор≥нка: 1/3
ѕ≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни в≥дразу постало питанн¤ про необх≥дн≥сть реформи колишньоњ союзно-республ≥канськоњ системи орган≥в державноњ безпеки. 20 вересн¤ 1991 року ¬ерховною –адою ”крањни було прийн¤то постанову "ѕро створенн¤ —лужби нац≥ональноњ безпеки ”крањни". ÷≥Їю ж постановою було л≥кв≥довано ом≥тет державноњ безпеки ”–—–. ” стисл≥ терм≥ни вир≥шувалис¤ питанн¤ щодо формуванн¤ нових п≥дрозд≥л≥в, њх кадрового наповненн¤ профес≥йно п≥дготовленими, в≥дданими справ≥ побудови незалежноњ ”крањни сп≥вроб≥тниками, створенн¤ нормативно-правовоњ бази. 25 березн¤ 1992 року ¬ерховна –ада ухвалила «акон "ѕро —лужбу безпеки ”крањни", ¤кий став ще одним п≥дтвердженн¤м непорушност≥ курсу на побудову правовоњ, демократичноњ держави. —п≥вроб≥тники молодоњ украњнськоњ спецслужби, на в≥дм≥ну в≥д своњх попередник≥в, д≥стали змогу д≥¤ти, спираючись на ч≥тку правову основу - закони ”крањни "ѕро —лужбу безпеки ”крањни", "ѕро оперативно-розшукову д≥¤льн≥сть", "ѕро орган≥зац≥йно-правов≥ основи боротьби з орган≥зованою злочинн≥стю", "ѕро державну таЇмницю", "ѕро боротьбу з корупц≥Їю" та ≥нш≥. ”св≥домлюючи нов≥ внутр≥шньо- та зовн≥шньопол≥тичн≥ реал≥њ, ¤к≥ склалис¤ в ”крањн≥ у зв'¤зку з проголошенн¤м њњ незалежност≥, прагненн¤ ув≥йти до сп≥льноти цив≥л≥зованих демократичних крањн ≥ пос≥сти г≥дне м≥сце на м≥жнародн≥й арен≥, —лужба безпеки р≥шуче в≥дмовилась в≥д глобального та всеохопного п≥дходу у своњй д≥¤льност≥, використанн¤ образу головного противника чи ворога, нецив≥л≥зованих ≥ негуманних метод≥в роботи. « перших дн≥в свого ≥снуванн¤ —лужба безпеки ”крањни активно спри¤ла кер≥вництву крањни у вир≥шенн≥ надзвичайно важливих проблем на пр≥оритетних напр¤мах державного буд≥вництва, з кожним роком нарощуючи св≥й потенц≥ал та гнучко реагуючи на зм≥ни обстановки. —творена ¤к принципово новий правоохоронний орган спец≥ального призначенн¤, —Ѕ” пос≥ла належне њй м≥сце в систем≥ державних орган≥в. —ьогодн≥ —Ѕ ”крањни здатна у повному обс¤з≥ вир≥шувати вс≥ завданн¤, ¤к≥ визначен≥ «аконом ”крањни "ѕро —лужбу безпеки ”крањни" та ставл¤тьс¤ вищим кер≥вництвом держави. ѕри цьому головний акцент робитьс¤ на найпр≥оритетн≥ших, найважлив≥ших завданн¤х, притаманних саме спецслужб≥. “аких, ¤к≥, окр≥м орган≥в безпеки, н≥хто не вир≥шить. —еред них - захист державного суверен≥тету, конституц≥йного ладу, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥, економ≥чного, науково-техн≥чного, оборонного потенц≥алу ”крањни, законних ≥нтерес≥в держави та прав громад¤н в≥д розв≥дувальноњ д≥¤льност≥ ≥ноземних спецслужб, п≥дривних пос¤гань з боку окремих орган≥зац≥й та ос≥б. ¬иконуЇтьс¤ ц≥леспр¤мована робота щодо запоб≥ганн¤, ви¤вленн¤ та розкритт¤ злочин≥в проти миру ≥ безпеки людства, тероризму, корупц≥њ та орган≥зованоњ злочинноњ д≥¤льност≥ у сфер≥ управл≥нн¤, економ≥ки та ≥нших протиправних д≥й, ¤к≥ безпосередньо створюють загрозу життЇво важливим ≥нтересам ”крањни. Ќайважлив≥шими напр¤мками д≥¤льност≥ —Ѕ ”крањни були ≥ Ї розв≥дка та контррозв≥дка. ≤нша р≥ч, що зм≥нюютьс¤ п≥дходи до зд≥йсненн¤ ц≥Їњ роботи, внос¤тьс¤ певн≥ корективи, враховуютьс¤ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ у св≥т≥, в сфер≥ м≥ждержавних стосунк≥в. ”крањнська спецслужба в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д "тотального" принципу застосуванн¤ контррозв≥дувального пошуку, впроваджуЇтьс¤ диференц≥йований п≥дх≥д до орган≥зац≥њ протид≥њ конкретним ≥ноземним спецслужбам. ѕозиц≥¤ —лужби безпеки ”крањни в нов≥й ≥сторичн≥й доб≥ ірунтуЇтьс¤ на засадах п≥дпор¤дкованост≥ контррозв≥дувальних заход≥в нормам чинного законодавства, захисту на ц≥й основ≥ прав ≥ свобод громад¤н, ≥нтерес≥в сусп≥льства ≥ держави ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами специф≥чними засобами ≥ методами спецслужби. ¬≥дпов≥дно до поставлених вимог сп≥вроб≥тниками контррозв≥дки припинено протиправну д≥¤льн≥сть кiлькох агент≥в спецслужб ≥ноземних держав, не допущено р¤д спроб громад¤н ”крањни передати за кордон ≥нформац≥ю пол≥тичного, науково-техн≥чного та економ≥чного характеру. ” 1992 роц≥ —лужба безпеки ”крањни викрила ≥ припинила шпигунську д≥¤льн≥сть особи без громад¤нства √. —арк≥с¤на та громад¤нина ”крањни ј. “каченка, ¤к≥ виконували в нашiй крањн≥ завданн¤ ≥ноземноњ розв≥дки щодо збиранн¤ в≥домостей про нов≥тню зен≥тно-ракетну техн≥ку. ” 1994 роц≥ контррозв≥дкою зд≥йснено операц≥ю щодо припиненн¤ провокац≥њ стосовно ”крањни i видворенн¤ за меж≥ крањни та передач≥ власт¤м Ўвец≥њ 32-р≥чного шведа ≈р≥ка ќлафа ≈стенсона. ѕ≥д час перебуванн¤ в ”крањн≥ ≈стенсон запропонував передати йому ¤дерн≥ боЇзар¤ди, з ¤ких в≥н мав нам≥р з≥брати у —токгольм≥ ¤дерну бомбу потужн≥стю 20-30 мегатонн, щоб шл¤хом шантажу ур¤ду Ўвец≥њ добитис¤ наданн¤ ”крањн≥ ф≥нансовоњ допомоги у 2 м≥ль¤рди американських долар≥в. Ќемало приклад≥в проведенн¤ ≥нших контррозв≥дувальних операц≥й. «окрема, не допущено зд≥йсненн¤ низки протизаконних акц≥й щодо вивезенн¤ з ”крањни ≥ ввозу контрабандним шл¤хом на њњ територ≥ю великих парт≥й зброњ. «аблоковано спроби орган≥зувати вiдт≥к з ”крањни технолог≥й ≥ матер≥ал≥в подв≥йного призначенн¤, зд≥йснити нелегальн≥ операц≥њ з ¤дерними матер≥алами та рад≥оактивними речовинами. ” результат≥ вжитих заход≥в не допущено жодного випадку порушенн¤ ”крањною вз¤тих зобов'¤зань щодо нерозповсюдженн¤ зброњ масового знищенн¤ та засоб≥в њњ доставки. «г≥дно з законом зд≥йснюЇтьс¤ ≥нформац≥йно-анал≥тична д≥¤льн≥сть з метою спри¤нн¤ кер≥вництву ”крањни в реал≥зац≥њ зовн≥шньо- та внутр≥шньопол≥тичного курсу в напр¤мку розбудови держави, зм≥цненн¤ њњ обороноздатност≥ й економ≥чного потенц≥алу, розширенн¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва. ≤нформац≥йно-анал≥тичне забезпеченн¤ вищих ≥ м≥сцевих орган≥в державноњ влади ”крањни Ї одним ≥з пр≥оритетних напр¤м≥в д≥¤льност≥ —лужби безпеки. ќц≥нки, пропозиц≥њ ≥ прогнози анал≥тик≥в —Ѕ” стали важливою складовою частиною системи ≥нформац≥йно-≥нтелектуальноњ п≥дтримки державних р≥шень, а також основою в≥домчоњ системи ви¤вленн¤ та протид≥њ внутр≥шн≥м ≥ зовн≥шн≥м загрозам нац≥ональн≥й безпец≥. ≤ найвищою оц≥нкою дл¤ анал≥тик≥в —Ѕ ”крањни, ≥ ус≥Їњ —лужби в ц≥лому, Ї те, що напрацьован≥ ними дан≥ реал≥зовуютьс¤, з њх використанн¤м на державному р≥вн≥ приймаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤. —п≥вроб≥тники —Ѕ ”крањни намагаютьс¤ зосереджувати зусилл¤ на захист≥ найвразлив≥ших сфер життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства. —ьогодн≥ одн≥Їю з таких Ї економ≥ка. “ому ц≥лком законом≥рним Ї створенн¤ у структур≥ —Ѕ” ƒепартаменту контррозв≥дувального захисту економ≥ки держави. ÷ей департамент визначено головним у систем≥ —Ѕ” в розробц≥ стратег≥њ ≥ тактики захисту нац≥ональних економ≥чних ≥нтерес≥в, розкритт¤ ≥ припиненн¤ злочин≥в в економ≥чн≥й сфер≥. —лужба безпеки зг≥дно з≥ своЇю компетенц≥Їю протид≥Ї розкраданню державного або колективного майна в особливо великих розм≥рах, викраденню чи протиправному використанню бюджетних кошт≥в, зд≥йснюЇ контррозв≥дувальну роботу у ф≥нансов≥й та кредитно-банк≥вських системах, у сферах приватизац≥њ, зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. —пецслужба бере участь у зд≥йсненн≥ контролю за отриманн¤м ≥ використанн¤м ц≥льових державних й ≥ноземних кредит≥в, у поверненн≥ валютних кошт≥в ≥з-за кордону, в експертиз≥ масштабних контракт≥в ≥з заруб≥жними компан≥¤ми, протид≥Ї в≥дмиванню "брудних" грошей. “обто спецслужба д≥Ї у напр¤мку не т≥льки захисту, але й оздоровленн¤ економ≥ки. —лужба безпеки з перших дн≥в створенн¤ надавала також одного з першочергових значень боротьб≥ з тероризмом. ” багатьох крањнах св≥ту ц¤ проблема вже пот≥снила ≥нш≥ й вийшла на перший план. —аме завд¤ки вжитим запоб≥жним та проф≥лактичним заходам в ”крањн≥ не було масштабних та серйозних про¤в≥в тероризму. ќстанн≥м часом у взаЇмод≥њ з ≥ншими правоохоронними органами розкрито р¤д про¤в≥в терористичного характеру. «окрема в≥двернуто протизаконн≥ екстрем≥стськ≥ акц≥њ стосовно де¤ких дипломатичних представництв, що њх збиралис¤ зд≥йснити на територ≥њ ”крањни ≥ноземн≥ громад¤ни. ¬с≥л¤к≥ спроби використати перебуванн¤ в наш≥й крањн≥ дл¤ приготуванн¤ до терористичних акт≥в або з метою переховуванн¤ в≥д покаранн¤ за таку д≥¤льн≥сть р≥шуче припин¤ютьс¤ ≥ будуть припин¤тис¤. —ьогодн≥ в ”крањн≥ про¤в≥в тероризму у класичному розум≥нн≥ цього пон¤тт¤ немаЇ. ќднак ≥нод≥ доводитьс¤ мати справу з р≥зноман≥тними погрозами вчиненн¤ насильницьких д≥й стосовно державних д≥¤ч≥в ”крањни, представник≥в орган≥в влади ус≥х р≥вн≥в, л≥дер≥в парт≥й та громадсько-пол≥тичних об'Їднань, з випадками к≥днеп≥нгу, захопленн¤ заручник≥в. «важаючи на серйозн≥сть ц≥Їњ проблеми, в ”крањн≥ ухвалено низку закон≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ ефективност≥ боротьби з тероризмом. р≥м цього, законодавчо закр≥плено новий напр¤м у д≥¤льност≥ украњнських правоохоронц≥в - забезпеченн¤ безпеки ос≥б, ¤к≥ беруть участь у крим≥нальному судочинств≥. ” —лужб≥ безпеки ”крањни цими питанн¤ми займаЇтьс¤ управл≥нн¤ боротьби з тероризмом та захисту учасник≥в крим≥нального судочинства. …ого сп≥вроб≥тники зд≥йснили понад 300 оперативно-бойових операц≥й захопленн¤ особливо небезпечних злочинц≥в ≥ зв≥льненн¤ заручник≥в. ∆одна особа, ¤ку охорон¤ли б≥йц≥ управл≥нн¤, не постраждала. —координован≥ кер≥вництвом крањни заходи правоохоронних орган≥в, у тому числ≥ —лужби безпеки, у боротьб≥ з≥ злочинн≥стю дали змогу на де¤ких пр≥оритетних напр¤мах припинити або локал≥зувати протиправну д≥¤льн≥сть крим≥нальних угруповань. ѕеред спецп≥дрозд≥лами по боротьб≥ з корупц≥Їю ≥ орган≥зованою злочинн≥стю стоњть завданн¤ д≥¤ти ефективн≥ше, особливо проти ст≥йких груп, ¤к≥ чин¤ть злочини на м≥жрег≥ональному ≥ м≥жнародному р≥вн¤х. ” межах розв'¤занн¤ цього завданн¤ —лужба безпеки розгорнула ≥ зд≥йснюЇ значну роботу по л≥н≥њ боротьби з наркоб≥знесом, ¤ка, зокрема, спр¤мована на ви¤вленн¤ ≥ знешкодженн¤ м≥жрег≥ональних ≥ транснац≥ональних наркоформувань, канал≥в доставки в ”крањну ≥ транзиту через њњ територ≥ю наркотик≥в ≥ наркосировини. ” 1997-1998 роках сп≥вроб≥тники —лужби безпеки ”крањни сп≥льно з митниками ≥ прикордонниками припинили р¤д спроб транснац≥ональних наркокартел≥в, зокрема колумб≥йського та африканського, орган≥зувати своЇр≥дний "транзитний м≥ст" з перем≥щенн¤ великих парт≥й "важких" наркотик≥в (кокањну, гашишу, героњну) через ”крањну в «ах≥дну ™вропу. ” результат≥ зд≥йсненн¤ лише трьох операц≥й вилучено 624 кг кокањну, 250 кг кокањновоњ пасти ≥ понад ш≥сть тонн гашишу на сотн≥ м≥льйон≥в долар≥в за ц≥нами "чорного ринку".
Ќазва: —лужба безпеки ”крањни ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2225 прочитано) |