ѕравознавство > ‘≥нансове право ”крањни

‘≥нансове право ”крањни

1. ќсобливост≥ ф≥нансових правов≥дносин

‘≥нансов≥ правов≥дносини Ц це один ≥з вид≥в сусп≥льно-правових в≥дносин, що виникають у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави та регулюютьс¤ ф≥нан≠сово-правовими нормами (встановленими державою правилами повед≥нки учасник≥в сусп≥льних в≥дносин, що виражен≥ в њх юридичних правах ≥ обовТ¤зках). ѕрост≥ше кажучи, це урегульован≥ нормами права в≥дносини, що виникають у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

—труктуру ф≥нансових правов≥дносин складають:

субТЇкти. ÷е юридичн≥ особи ≥ громад¤ни, ¤к≥ на п≥дстав≥ правових норм можуть бути потенц≥альними, реальними учасниками ф≥нансових правов≥дносин

обТЇкти ¤к вже вказувалос¤ вище Ц це фонди кошт≥в, ¤к≥ формуютьс¤, розпод≥л¤ютьс¤ ≥ використовуютьс¤ внасл≥док реал≥зац≥њ субТЇктивних прав ≥ юридичних обовТ¤зк≥в. ќбТЇкт ф≥нансових правов≥дносин повТ¤заний з ≥нтересом управомоченоњ державноњ сторони.

зм≥ст Ц права ≥ обовТ¤зки учасник≥в, що встановлен≥ ф≥нансово-правовими нормами. —убТЇктивн≥ права Ц це належна уповноважен≥й особ≥ (ф≥нансовому або кре≠дитному органу) дл¤ задоволенн¤ њњ (тобто держави, в≥д ≥мен≥ ¤коњ в≥н висту≠паЇ) ≥нтерес≥в м≥ра дозволеноњ повед≥нки, забезпечена юридичними обовТ¤зками другоњ сторони в≥дносин. —аме обовТ¤зки другоњ сторони ф≥нансових в≥дносин, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у норм≥, ≥ Ї гарант≥Їю додержанн¤ прав уповноваженого державою органу. ќбовТ¤зок же другоњ сторони ф≥нансових в≥дносин може пол¤гати в утриманн≥ в≥д д≥й або, навпаки, виконанн¤ обовТ¤зку.

ёридичний обовТ¤зок Ц це приписана зобовТ¤заному субТЇкту ≥ забезпечена можлив≥стю державного примусу м≥ра необх≥дноњ повед≥нки, ¤коњ повинен дотримуватис¤ цей субТЇкт. Ќим може бути ≥ ф≥нансовий орган.

юридичн≥ факти Ц тобто п≥дстави виникненн¤ правових в≥дносин (нормативно-правов≥ акти). ѕроте дл¤ виникненн¤ ф≥нансових правов≥дносин виданн¤ закону недостатньо, бо в них установлюютьс¤ типов≥ ознаки дл¤ виникненн¤ ф≥нансових правов≥дносин. Ќаприклад, податкове законодавство встановлюЇ типову ознаку податкового субТЇкта Ц на¤вн≥сть самост≥йного джерела доход≥в. ƒл¤ того щоб громад¤нин, ¤кий займаЇтьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, був субТЇктом податкових правов≥дносин, необх≥дний ≥ндив≥дуальний ф≥нансовий акт Ц декларац≥¤ про доходи, ¤к≥ одержав цей громад¤нин.

«м≥на або припиненн¤ ф≥нансових правов≥дносин також зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ нормативного акта, в ¤кому передбачаютьс¤ факти ≥ под≥њ.

” ф≥нансових правов≥дносинах про¤вл¤ютьс¤ субТЇктивн≥ права њх учасни≠к≥в, тобто йде безпосередн≥й вплив на ф≥нанси, оск≥льки приписи держави з приводу моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу або використанн¤ кошт≥в, що складають централ≥зован≥ ≥ децентрал≥зован≥ фонди, реал≥зуютьс¤ в повед≥нц≥ людей, ¤к≥ беруть участь у ц≥й д≥¤льност≥.

ўо стосуЇтьс¤ функц≥й ф≥нансово-правових в≥дносин, то можна вид≥лити так≥:

вказ≥вка на коло ос≥б, на ¤ких у конкретний час поширюЇтьс¤ д≥¤ ф≥нан≠сово-правовоњ норми;

закр≥пленн¤ конкретноњ повед≥нки юридичних ос≥б ≥ громад¤н у галуз≥ моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу ≥ використанн¤ фонд≥в грошових ресурс≥в;

це умова можливост≥ приведенн¤ в д≥ю юридичних засоб≥в забезпе≠ченн¤ субТЇктивних прав ≥ використанн¤ обовТ¤зкових учасник≥в ф≥нансових правов≥дносин.

ќсобливост≥ ф≥нансових правов≥дносин:

виникають лише у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави ≥ повТ¤зан≥ з моб≥л≥зац≥Їю, розпод≥лом ≥ використанн¤м централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в кошт≥в, тобто вони завжди мають грошовий характер;

одним ≥з субТЇкт≥в цих в≥дносин обовТ¤зково Ї держава, ¤ка бере участь без≠посередньо або через уповноважен≥ нею ф≥нансов≥ або кредитн≥ органи, що зумовлюЇ нер≥вне положенн¤ обТЇкт≥в правов≥дносин. ” ф≥нансових правов≥дносинах не буваЇ р≥вност≥ стор≥н. ”повноважена державою сторона ф≥нансових правов≥дносин над≥лена правом привести в д≥ю юридичн≥ засоби, що забезпечуютьс¤ ф≥нансов≥ приписи держави, бо вона виступаЇ в ≥нтересах держави в ц≥лому;

обТЇктом ф≥нансових правов≥дносин Ї кошти або грошов≥ зобовТ¤занн¤, повТ¤зан≥ з формуванн¤м, розпод≥лом або використанн¤м фонд≥в грошових ресурс≥в;

виникають, зм≥нюютьс¤ ≥ припин¤ютьс¤ не за волеви¤вленн¤м стор≥н, а за законом чи ≥ншим нормативним актом.

ƒержава дл¤ њњ безпереб≥йного функц≥онуванн¤ повинна пост≥йно керувати ф≥нансовою д≥¤льн≥стю. ¬ звТ¤зку з цим у ф≥нансових в≥дносинах вона виступаЇ ¤к владний субТЇкт, що за допомогою законодавства розпор¤джаЇтьс¤ майном (у даному випадку це майно Ц кошти); в≥дносини, що виникаютьс¤ при цьому, мають владно-майновий (грошовий) характер.

–етельна регламентац≥¤ ф≥нансових в≥дносин за допомогою правових норм спри¤Ї розширенню ≥ зм≥цненню ф≥нансовоњ бази держави, проведенню соц≥альних заход≥в, впливаЇ на рентабельн≥сть роботи п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й.

2.  ласиф≥кац≥¤ банк≥в за «аконом ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ

«г≥дно «акону ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ банк - юридична особа, ¤ка маЇ виключне право на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни зд≥йснювати у сукупност≥ так≥ операц≥њ: залученн¤ у вклади грошових кошт≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б та розм≥щенн¤ зазначених кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах та на власний ризик, в≥дкритт¤ ≥ веденн¤ банк≥вських рахунк≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б. товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю або кооперативного банку.

“епер перейдемо безпосередньо до класиф≥кац≥њ банк≥в.

ƒержавний банк - це банк, сто в≥дсотк≥в статутного кап≥талу ¤кого належать держав≥. ¬≥н засновуЇтьс¤ за р≥шенн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ѕри цьому в закон≥ про ƒержавний бюджет ”крањни на в≥дпов≥дний р≥к передбачаютьс¤ витрати на формуванн¤ статутного кап≥талу державного банку.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни зобов'¤заний отримати позитивний висновок Ќац≥онального банку ”крањни з приводу нам≥ру заснуванн¤ державного банку. ќтриманн¤ висновку Ќац≥онального банку ”крањни Ї обов'¤зковим також у раз≥ л≥кв≥дац≥њ (реорган≥зац≥њ) державного банку, за вин¤тком його л≥кв≥дац≥њ внасл≥док неплатоспроможност≥.

—татут та д≥¤льн≥сть державного банку мають в≥дпов≥дати вимогам «акону Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ (статт¤ 7), ≥нших закон≥в ”крањни та нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни.

—татут державного банку затверджуЇтьс¤ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

Ќац≥ональний банк ”крањни зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю державних банк≥в в≥дпов≥дно до вимог цього «акону та нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни.

ўе «акон передбачаЇ на¤вн≥сть кооперативних банк≥в. ¬они створюютьс¤ за принципом територ≥альност≥ ≥ под≥л¤ютьс¤ на м≥сцев≥ та центральний кооперативн≥ банки. ƒо функц≥й центрального кооперативного банку, кр≥м передбачених цим «аконом, належать централ≥зац≥¤ та перерозпод≥л ресурс≥в, акумульованих м≥сцевими кооперативними банками, а також зд≥йсненн¤ контролю за д≥¤льн≥стю кооперативних банк≥в рег≥онального р≥вн¤.

Ѕанк≥вськ≥ обТЇднанн¤. Ѕанки мають право створювати банк≥вськ≥ об'Їднанн¤ таких тип≥в: банк≥вська корпорац≥¤, банк≥вська холдингова група, ф≥нансова холдингова група. Ѕанки можуть бути учасниками промислово-ф≥нансових груп з дотриманн¤м вимог антимонопольного законодавства ”крањни.

Ѕанк≥вське об'Їднанн¤ створюЇтьс¤ за попередньою згодою Ќац≥онального банку ”крањни та п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ шл¤хом внесенн¤ в≥дпов≥дного запису до ƒержавного реЇстру банк≥в.

ѕор¤док отриманн¤ дозволу на створенн¤ банк≥вського об'Їднанн¤ та пор¤док його державноњ реЇстрац≥њ встановлюютьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни.

Ѕанк може бути учасником лише одного банк≥вського об'Їднанн¤. ”часники банк≥вського об'Їднанн¤ перед своЇю власною назвою вказують назву банк≥вського об'Їднанн¤.

”часники банк≥вського об'Їднанн¤ можуть вийти з його складу ≥з збереженн¤м взаЇмних зобов'¤зань та дотриманн¤м умов укладених договор≥в з ≥ншими суб'Їктами господарюванн¤.

Ѕанк≥вське об'Їднанн¤ зобов'¤зане публ≥кувати в оф≥ц≥йних друкованих виданн¤х - газет≥ "”р¤довий кур'Їр" або "√олос ”крањни" ≥нформац≥ю про створенн¤ банк≥вського об'Їднанн¤ за визначеною Ќац≥ональним банком ”крањни формою, про зм≥ни в ньому та про припиненн¤ його д≥¤льност≥, а також консол≥довану зв≥тн≥сть за обс¤гами та за формою, встановленими Ќац≥ональним банком ”крањни.

”часники банк≥вського об'Їднанн¤ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми ≥нших його учасник≥в в≥дпов≥дно до укладеного м≥ж ними договору.

Ѕанк≥вське об'Їднанн¤ л≥кв≥дуЇтьс¤ за р≥шенн¤м його учасник≥в або з ≥н≥ц≥ативи Ќац≥онального банку ”крањни за р≥шенн¤м суду у раз≥, ¤кщо д≥¤льн≥сть такого банк≥вського об'Їднанн¤ суперечить антимонопольному законодавству ”крањни або загрожуЇ ≥нтересам вкладник≥в банк≥в чи стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи. Ћ≥кв≥дац≥¤ банк≥вського об'Їднанн¤ не припин¤Ї д≥¤льност≥ банк≥в - його учасник≥в.

« метою захисту та представленн¤ ≥нтерес≥в своњх член≥в, розвитку м≥жрег≥ональних та м≥жнародних зв'¤зк≥в, забезпеченн¤ наукового та ≥нформац≥йного обм≥ну ≥ профес≥йних ≥нтерес≥в, розробки рекомендац≥й щодо банк≥вськоњ д≥¤льност≥ банки мають право створювати неприбутков≥ сп≥лки чи асоц≥ац≥њ.

Ѕанк≥вськ≥ сп≥лки та асоц≥ац≥њ не мають права займатис¤ банк≥вською чи п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ не можуть бути створен≥ з метою отриманн¤ прибутку.

јсоц≥ац≥¤ (сп≥лка) банк≥в Ї догов≥рним об'Їднанн¤м банк≥в ≥ не маЇ права втручатис¤ у д≥¤льн≥сть банк≥в - член≥в асоц≥ац≥њ (сп≥лки).

1	2

Ќазва: ‘≥нансове право ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3661 прочитано)