ѕсихолог≥¤ > Ѕ≥оритми орган≥зму. ƒобов≥ б≥оритми. ¬плив ћ≥с¤ц¤ на добов≥ б≥оритми

Ѕ≥оритми орган≥зму. ƒобов≥ б≥оритми. ¬плив ћ≥с¤ц¤ на добов≥ б≥оритми

“еор≥њ Утрьох б≥оритм≥вФ близько ста рок≥в. ÷≥каво, що њњ авторами стали троЇ вчених: √ерман —вобода, ¬≥льгельм ‘л≥с, котр≥ в≥дкрили емоц≥йний та ф≥зичний б≥оритми, а також ‘р≥др≥х “ельчер Ц досл≥дник ≥нтелектульного ритму.

ѕсихолога √ермана —вободу ≥ отоларинголога ¬≥льгельма ‘л≥са можна вважати Уд≥дус¤миФ теор≥њ б≥оритм≥в. ¬ науц≥ таке буваЇ дуже р≥дко, але однаков≥ результати вони отримали незалежно один в≥д одного.
—вобода працював у ¬≥дн≥. јнал≥зуючи повед≥нку своњх пац≥Їнт≥в, в≥н спостер≥г що њхн≥ думки, ≥дењ, ≥мпульси до д≥њ повторюютьс¤ з певною частотою. јле √ерман —вобода п≥шов дал≥ ≥ почав анал≥зувати початок ≥ розвиток хвороб, особливо пер≥одичн≥сть серцевих та астматичних напад≥в. –езультатом цих досл≥джень стало в≥дкритт¤ ритм≥чност≥ ф≥зичних (22 дн≥) та псих≥чних (27 дн≥в) процес≥в.

Ћ≥кар¤ ¬≥льгельма ‘л≥са, котрий проживав у Ѕерл≥н≥, найб≥льше ц≥кавила оп≥рн≥сть орган≥зму людини хворобам. „ому д≥ти з однаковими д≥агнозами в одн≥ дн≥ мають ≥мун≥тет, а в ≥нш≥ помирають? «≥бравши дан≥ про початок хвороби, температуру ≥ смерть, ‘л≥с повТ¤зав њх з датою народженн¤. –озрахунки показали, що спади ≥ п≥дйоми ≥мун≥тету можна прогнозувати за допомогою 22-денного ф≥зичного ≥ 27-денного емоц≥йного б≥оритм≥в.

УЅатькомї теор≥њ Ђтрьох бюритм≥вї став викладач з м≥ста ≤нсбрука (јвстр≥¤) ‘р≥др≥х “ельчер. Ќова мода спонукала його да своњх спостережень. як ≥ вс≥ педагоги “ельчер пом≥тив, що здатн≥сть студент≥в сприймати, систематизувати ≥ користуватис¤ ≥нформац≥Їю, виражати нов≥ ≥дењ час в≥д часу знижуЇтьс¤ чи п≥двищуЇтьс¤, тобто маЇ ритм≥чний характер. —п≥вставивши дати народжень студент≥в, дати екзамен≥в ≥ њх результати, в≥н в≥дкрив ≥нтелектуальний ритм, що триваЇ 32 дн≥.

ƒосл≥джуючи житт¤ творчих людей, “ельчер знайшов також Ђпульсї нашоњ ≥нтуњц≥њ - 37 дн≥в, але з часом цей ритм Ђзагубивс¤ї.

¬се нове досить важко пробиваЇ соб≥ дорогу. Ќезважаючи на професорськ≥ званн¤ ≥ те, що однаков≥ в≥дкритт¤ зроблен≥ незалежно, фундатори теор≥њ Ђтрьох б≥оритм≥вї мали багатьох противник≥в ≥ опонент≥в. ƒосл≥дженн¤ бioритм≥в продовжувалис¤ в ™вроп≥, —Ўј та япон≥њ. ќсобливо ≥нтенсивним став цей процес з винаходом ≈ќћ та б≥льш сучасних комп'ютер≥в. ” 70-80 рр. б≥оритми заполонили весь св≥т. јле мода проходить, проте все в природ≥ маЇ властив≥сть повторюватис¤.

“ри б≥оритми. „и чотири?

“еор≥¤ Ђтрьох б≥оритм≥вї, ¤к все ген≥альне, проста: в≥д народженн¤ до смерт≥ ми п≥ддаЇмос¤ впливу ≥нтелектуального, емоц≥йного ≥ ф≥зичного б≥оритм≥в. Ѕудемо справедлив≥ ≥ повернемо ≥нтуњтивний ритм.

≤нтелектуальний ритм маЇ пер≥од 32 дн≥ ≥ керуЇ пам'¤ттю, здатн≥стю до навчанн¤, розумовою активн≥стю, ¤сн≥стю мисленн¤, фантаз≥Їю.

≈моц≥йний ритм триваЇ 27 дн≥в ≥ впливаЇ на почутт¤, настр≥й, емоц≥њ, душевн≥сть, чутлив≥сть до сприйн¤тт¤ св≥ту ≥ самих себе.

ѕер≥од ф≥зичного ритму складаЇ 22 дн≥. ¬≥н регулюЇ ф≥зичну ≥ сексуальну активн≥сть, силу, швидк≥сть, координац≥ю, оп≥р хворобам, витривал≥сть.

≤нтуњтивний ритм з пер≥одом 37 дн≥в в≥дпов≥даЇ за в≥дчутт¤ прекрасного, творче натхненн¤, сприйн¤тт¤ позасв≥домих ≥мпульс≥в, тобто власне ≥нтуњц≥ю.

…ого ще можна назвати духовним.

” переклад≥ з грецькоњ УrheoФ - прот≥кати ≥ означаЇ повтор под≥бних ¤вищ через однаков≥ пром≥жки часу.

Ќайпрост≥шим прикладом ритм≥чност≥ життЇвих процес≥в Ї скороченн¤ серц¤ та диханн¤. Ќаше розумове, емоц≥йне ≥ ф≥зичне житт¤ також не Ї стаб≥льним, а маЇ пер≥одичний ( а краще хвилепод≥бний) характер. Ќайнижча точка такоњ Ухвил≥Ф називаЇтьс¤ Ум≥н≥мумомФ, а найвища - УмаксимумомФ ≥ тривають один день.

≤нтелектуальний м≥н≥мум характерний спадом розумовоњ активност≥, мисленн¤, пог≥ршенн¤м пам'¤т≥. ÷ього дн¤ найкраще виконувати просту механ≥чну роботу або й зовс≥м в≥дпочити. Ќе варто також вести переговори, укладати угоди, приймати в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн¤. Ќов≥ думки та ≥дењ треба старанно записати ≥... забути.

≈моц≥йний м≥н≥мум приносить спад душевних сил, бажань, де¤ку загальмован≥сть, апат≥ю, драт≥влив≥сть, особливо у ж≥нок. Ќайг≥рший пер≥од дл¤ творчих людей, коли немаЇ емоц≥й ≥ почут≥в дл¤ роботи. ÷ей день неспри¤тливий дл¤ закоханих.

‘≥зичний м≥н≥мум: спад ф≥зичноњ, сексуальноњ активност≥, втомлюван≥сть, п≥двищена ймов≥рн≥сть захворювань. —л≥д зменшити або виключити ф≥зичн≥ навантаженн¤, вживанн¤ алкоголю.

≤нтуњтивний м≥н≥мум: Ђв≥длученн¤ в≥д Ѕогаї. –≥шенн¤, прийн¤т≥ ≥нтуњтивно, можуть ви¤витис¤ неправильними. ¬≥дсутнЇ натхненн¤, ≥ найб≥льше дл¤ творчоњ роботи.

‘ундатор б≥оритмолог≥њ ¬≥льгельм ‘л≥с так характеризував м≥н≥муми: Ђ” суц≥льному потоц≥ субстанц≥њ людського бутт¤ ≥снують певн≥ природн≥ злами, н≥би вх≥дн≥ ворота дл¤ нового житт¤, хвороби чи смерт≥ї. «алежно в≥д того, що саме ми впускаЇмо у критичн≥ дн≥, ≥ творитьс¤ наше сьогоденн¤ ≥ майбутнЇ.

ћаксимуми дають можлив≥сть осмислити ≥ реал≥зувати своњ зд≥бност≥, таланти. ÷е пер≥од напруженоњ прац≥. ≤нтелектуальний максимум дозвол¤Ї вир≥шити найскладн≥ш≥ питанн¤ ≥ нав≥ть створити щось нове. „ас дл¤ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дальних р≥шень, веденн¤ переговор≥в ≥ п≥дписанн¤ угод.

≈моц≥йний максимум даЇ почутт¤ наповненост≥ житт¤, душевного п≥дйому, бажанн¤ д≥¤ти, творити, кохати. –азом з тим гостро в≥дчуваЇтьс¤ дисгармон≥¤, в≥дчуженн¤.

‘≥зичний максимум: сили б'ють через край, ф≥зична робота не стомлюЇ, сексуальна активн≥сть найвища. ƒобра нагода прилучитис¤ до спорту, сходити у сауну, зайн¤тис¤ коханн¤м.

≤нтуњтивний максимум найкращий пер≥од дл¤ сп≥лкуванн¤ з Ѕогом. ≤нтуњц≥¤ працюЇ на гран≥ ¤сновид≥нн¤, ≥ р≥шенн¤, прийн¤т≥ спонтанно, будуть правильними. Ќебо даруЇ також значну порц≥ю натхненн¤.

ѕер≥оди б≥оритм≥в р≥зн≥. “рапл¤Їтьс¤, що вс≥ чотири м≥н≥муми зб≥гаютьс¤ ≥ настають Ђчорн≥ дн≥ї, ≥ навпаки, бувають пер≥оди великого п≥днесенн¤... якщо вдатис¤ до математичних розрахунк≥в, ви¤витьс¤, що м≥н≥мум (максимум теж) буваЇ раз на тиждень ≥ к≥льк≥сть Ђчорнихї ≥ Ђсв≥тлихї пер≥од≥в у житт≥ однакова. ѕостаЇ запитанн¤: а коли ж саме вони настають?

 омб≥нац≥њ трьох б≥оритм≥в

ѕоки що залишимо мало досл≥джений ≥нтуњтивний ритм ≥ проанал≥зуЇмо комб≥нац≥ю трьох б≥оритм≥в. ѓх пер≥оди р≥зн≥ ≥ тому точний повтор коливань в≥дбуваЇтьс¤ лише через 26 рок≥в, а схож≥ - 352 дн≥. ¬с≥ можлив≥ комб≥нац≥њ розгл¤немо п≥зн≥ше, а зараз - найкритичн≥ш≥.

“–» ћ≤Ќ≤ћ”ћ». ƒл¤ людини, не знайомоњ з б≥оритмами, дану ситуац≥ю можна характеризувати ¤к Ђчорн≥ дн≥ї або Ђсмуга невдачї. “ри м≥н≥муми можуть припадати на один, два чи три дн≥. Ќайг≥рше, коли вони чергуютьс¤ через день ≥ людина вибуваЇ з активного житт¤ на п'¤ть дн≥в. ѕрирода вимагаЇ перепочинку: можна збавити оберти або зовс≥м зал¤гти на дно. ¬ажлив≥ справи в цей час не вир≥шуютьс¤: в найкращому випадку в≥дкладаютьс¤, людина бачить зворотний б≥к житт¤ у вс≥й крас≥. ¬дало розпочати роботу, вловити ≥ втримати св≥й шанс практично неможливо. јле через п≥втора тижн≥ настане пер≥од трьох максимум≥в, ¤к≥ трапл¤ютьс¤ з такою ж частотою. ћатематичн≥ розрахунки показують, що значний спад 10 червн¤ одного року даЇ великий п≥дйом наступного, ≥ навпаки.

“–» ћј —»ћ”ћ». ” цей час необх≥дно п≥двести п≥дсумки певного пер≥оду (п≥вроку-р≥к) або й усього житт¤. ћи найкраще в≥дчуваЇмо прихован≥ резерви, що даЇ змогу скласти стратег≥чн≥ плани хоча б до наступних максимум≥в. “рохи згодом так≥ завданн¤ можуть видатис¤ нереальними, але вони в≥д≥грають роль ма¤ка у життЇвому мор≥. ≤ найголовн≥ше: три максимуми - найкращий момент дл¤ зачатт¤ високо¤к≥сного потомства. ƒо останнього бажано додати к≥лька позитивних астролог≥чних транзит≥в, але це вже з ≥ншоњ опери...

’арактерною комб≥нац≥Їю б≥оритм≥в Ї ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќ»… ћј —»ћ”ћ ≥ ≈ћќ÷≤…Ќ»… ћ≤Ќ≤ћ”ћ. —итуац≥¤ стресова дл¤ ж≥нок: в≥дбуваЇтьс¤ роздвоЇнн¤ особистост≥. ≤нтелектуальний максимум даЇ ¤сн≥ть думок, осмисленн¤ певних життЇвих ¤вищ, процес≥в, вибудовуютьс¤ гарн≥ плани, ¤к≥ не реал≥зуютьс¤ за браком бажанн¤ ≥ енерг≥њ.

≈ћќ÷≤…Ќ»… ћј —»ћ”ћ “ј ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќ»… ћ≤Ќ≤ћ”ћ. —итуац≥¤ протилежна попередн≥й, критична дл¤ чолов≥к≥в. ≈моц≥йний максимум спонукаЇ до активних д≥й, певного натиску у стосунках м≥ж партнерами, але ≥нтелектуальний м≥н≥мум не даЇ можливост≥ об'Їктивно оц≥нити ситуац≥ю, прийн¤ти оптимальне р≥шенн¤, особливо у нових, незвичних ситуац≥¤х.

“ак≥ найважлив≥ш≥, найкритичн≥ш≥ комб≥нац≥њ трьох ритм≥в. ѓх можна об≥йти, ¤кщо знати своњ б≥оритми. ќтже варто говорити не про критичн≥сть ситуац≥њ, а про пер≥оди активних д≥й ≥ в≥дпочинку.

’арактеристика дн≥в

якщо уважно перегл¤нути таблицю б≥оритм≥в, можна знайти три м≥нусов≥ показники б≥оритм≥в або три плюсов≥. ™ й ≥нш≥ вар≥анти, котр≥ ми зараз ≥ розгл¤немо. ѕор¤док розташуванн¤ б≥оритм≥в такий: ≥нтелектуальний, емоц≥йний, ф≥зичний.

+++ Ћюдина перебуваЇ у хорош≥й форм≥. „ас вимагаЇ активних д≥й. Ќайб≥льша помилка Ч в≥дпочинок, безтурботн≥сть. Ќайкраще розпочати нову д≥¤льн≥сть, розширити сферу впливу, завести д≥лов≥ знайомства. ’ороший пер≥од дл¤ позитивного впливу на людей, ситуац≥њ, коли довести щось можна без проблем. Ќайпродуктивн≥ший час.

++- ’ороший пер≥од дл¤ переговор≥в по телефону, тобто роботи, ¤ка вимагаЇ думок ≥ реакц≥њ, але не потребуЇ значних ф≥зичних зусиль. ћожна роз≥брати справи у тиш≥ каб≥нету, сходити в к≥но, театр, приЇмно провести час з друз¤ми чи коханою людиною. јле секс не принесе великого задоволенн¤.

+-- Ќайкраще проанал≥зувати стан справ, погл¤нути у минуле. ћожна придумати щось нове, але реал≥зувати ≥ довести справу до к≥нц¤ буде важко. ўоб в≥дразу њњ не Ђпоховатиї - в≥дклад≥ть до наступних п≥дйом≥в.  росворд, шахи, покер, але з людьми витриманими ≥ пор¤дними.

1	2

Ќазва: Ѕ≥оритми орган≥зму. ƒобов≥ б≥оритми. ¬плив ћ≥с¤ц¤ на добов≥ б≥оритми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1716 прочитано)