ѕсихолог≥¤ > √рупи та њх класиф≥кац≥¤. ћ≥жособист≥сн≥ взаЇмини в групах

√рупи та њх класиф≥кац≥¤. ћ≥жособист≥сн≥ взаЇмини в групах

ƒл¤ соц≥альноњ психолог≥њ недостатньою Ї просто констатац≥¤ певноњ к≥лькост≥ людей або нав≥ть вид≥ленн¤ в њњ межах ¤ких-небудь стосунк≥в. —оц≥альна психолог≥¤ досл≥д≠жуЇ насамперед законом≥рност≥ повед≥нки та д≥¤льност≥ лю≠дей, зумовлен≥ њх належн≥стю до реальних соц≥альних груп. ЌаголошуЇтьс¤ на анал≥з≥ зм≥стовоњ характеристики груп, ви¤вленн≥ специф≥ки впливу на особист≥сть конкретноњ со≠ц≥альноњ групи. «начущ≥сть групи дл¤ особистост≥ пол¤гаЇ передус≥м у тому, що група Ї певною системою д≥¤льност≥, њњ суб'Їктом, включеним у систему сусп≥льних в≥дносин. ™д≠н≥сть зм≥сту й форм д≥¤льност≥ породжуЇ сп≥льн≥сть психо≠лог≥чних рис групи, передовс≥м Ђгруповоњ св≥домост≥ї. “а≠кими рисами можна вважати групов≥ ≥нтереси, потреби, нор≠ми, ц≥нност≥, ц≥л≥.  ожний член групи усв≥домлюЇ свою належн≥сть до групи завд¤ки привласненню цих характе≠ристик, усв≥домленню психолог≥чноњ сп≥льност≥ з ≥ншими членами ц≥Їњ соц≥альноњ групи. “ому ун≥версальним прин≠ципом входженн¤ до певноњ сп≥льноти Ї формуванн¤ усв≥≠домленн¤ почутт¤ Ђмиї, що засв≥дчуЇ належн≥сть до певноњ групи (хоча ≥нод≥ цей феномен може бути й неусв≥домлений). —аме тут ви¤вл¤Їтьс¤ специф≥ка соц≥ально-психо≠лог≥чного анал≥зу групи, що визначаЇ риси, ¤к≥ робл¤ть гру≠пу психолог≥чною сп≥льнотою ≥ дають змогу кожному чле≠нов≥ ≥дентиф≥кувати себе з групою.

—оц≥альна д≥¤льн≥сть, њњ конкретн≥ види та форми Ї ос≠новним ≥нтегруючим фактором ≥ головною ознакою соц≥≠альноњ групи. ”часть член≥в групи в сп≥льн≥й д≥¤льност≥ зу≠мовлюЇ формуванн¤ психолог≥чноњ сп≥льност≥ м≥ж ними. —аме в цьому раз≥ група стаЇ об'Їктом соц≥ально-психолог≥чного анал≥зу.

ќсновн≥ параметри групи

Ўл¤хом соц≥ально-психолог≥чного анал≥зу досл≥д≠жуютьс¤ так≥ параметри групи, ¤к њњ склад, структура, гру≠пов≥ процеси, норми, ц≥нност≥, санкц≥њ (табл.).

ѕерел≥к ознак дл¤ характеристики складу реальноњ групи залежить в≥д типу њњ д≥¤льност≥.

÷е стосуЇтьс¤ ≥ структури групи. ≤снуЇ к≥лька формаль≠них ознак структури групи: структура комун≥кац≥й, структу≠ра кер≥вництва, п≥длеглост≥ та ≥н.  р≥м того, можна вид≥л¤ти емоц≥йну структуру групи, структуру м≥жособист≥сних сто≠сунк≥в та њњ зв'¤зок ≥з функц≥ональною структурою груповоњ д≥¤льност≥. ѕри розгл¤д≥ групи ¤к суб'Їкта д≥¤льност≥ анал≥з структури груповоњ д≥¤льност≥ маЇ включати анал≥з функц≥й кожного члена групи. —п≥вв≥дношенн¤ цих двох структур Ї сп≥вв≥дношенн¤м Ђнеформальнихї та Ђформальнихї взаЇмин у груп≥.

—еред групових процес≥в треба вид≥лити т≥, ¤к≥ орган≥≠зують д≥¤льн≥сть групи. ÷е насамперед процеси груповоњ динам≥ки, що в≥дображають весь цикл життЇд≥¤льност≥ групи та њњ етапи: утворенн¤, функц≥онуванн¤, розвиток ≥ розпад. ѕроцесами груповоњ динам≥ки вважаютьс¤ кер≥вництво та л≥дерство, прийн¤тт¤ групових р≥шень, утворенн¤ групових норм, формуванн¤ структури групи, згуртован≥сть, конфл≥кти, тобто вс≥ т≥ процеси, ¤к≥ ф≥ксують ≥ забезпечують психолог≥чн≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ в груп≥ п≥д час њњ ≥сну≠ванн¤. ¬ажливий аспект груповоњ динам≥ки Ч це розвиток групи, його ¤к≥сно специф≥чн≥ р≥вн≥, особливост≥ р≥зних па≠раметр≥в груповоњ д≥¤льност≥ на кожному з цих р≥вн≥в.

ќдним з важливих параметр≥в функц≥онуванн¤ групи Ї групов≥ норми. ÷е певн≥ правила, в≥дпрацьован≥ й прийн¤т≥ групою. ѕовед≥нка член≥в групи зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до групових норм, ¤к≥ виконують регул¤тивну функц≥ю щодо д≥¤льност≥ групи. Ќорми т≥сно пов'¤зан≥ з ц≥нност¤ми, бо вс¤к≥ правила формулюютьс¤ т≥льки на п≥дстав≥ в≥дпрацю≠ванн¤ певного ставленн¤ до соц≥альних ¤вищ, що зумовлене м≥сцем групи в соц≥альному середовищ≥, њњ досв≥дом в орга≠н≥зац≥њ певноњ д≥¤льност≥.

÷≥нност≥ р≥зних соц≥альних груп не завжди зб≥гаютьс¤. Ќорми ¤к правила, що регулюють повед≥нку та д≥¤льн≥сть член≥в групи, спираютьс¤ саме на групов≥ ц≥нност≥. «м≥ст норм групи включаЇ в себе ≥ загальнозначущ≥ норми, ≥ спе≠циф≥чн≥, в≥дпрацьован≥ конкретною групою. ¬заЇмини ≥нди≠в≥да ≥ групи можна зрозум≥ти лише за умови визначенн¤, ¤к≥ норми групи в≥н приймаЇ, а ¤к≥ в≥дкидаЇ, ≥ чому в≥н робить такий виб≥р. √рупов≥ норми спри¤ють п≥двищенню стаб≥ль≠ност≥ групи, вони не т≥льки впливають на член≥в групи, а й становл¤ть основу соц≥ального контролю.

—оц≥альний контроль Ч це система засоб≥в впливу су≠сп≥льства та соц≥альних груп на людину з метою регул¤ц≥њ њњ повед≥нки в≥дпов≥дно до прийн¤тих норм. —оц≥альний конт≠роль вир≥шуЇ два завданн¤"Ч п≥дгримуЇ стаб≥льн≥сть со≠ц≥альноњ структури та забезпечуЇ њњ позитивний розвиток. ¬плив соц≥ального контролю найб≥льше в≥дчувають особи, ¤к≥ демонструють повед≥нку, що не в≥дпов≥даЇ нормам або в≥дхил¤Їтьс¤ в≥д них. «алежно в≥д типу таких в≥дхилень гру≠па застосовуЇ певн≥ санкц≥њ до своњх член≥в. ’арактер цих санкц≥й залежить од р≥вн¤ розвитку групи. —анкц≥њ можуть бути двох тип≥в Ч позитивн≥ ≥ негативн≥, вони застосову≠ютьс¤ з метою забезпеченн¤ виконанн¤ норм.

ѕовед≥нка член≥в групи залежить в≥д системи оч≥кувань щодо виконанн¤ групових норм. “ак≥ оч≥куванн¤ (у соц≥аль≠н≥й психолог≥њ вони мають назву експектац≥й Ч в≥д англ. Ч оч≥куванн¤) Ч це р≥зновид соц≥альних санк≠ц≥й, що впор¤дковують систему взаЇмин ≥ взаЇмод≥й у груп≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д оф≥ц≥йних регул¤тор≥в повед≥нки в груп≥ екс-пектац≥њ мають неформал≥зований ≥ не завжди усв≥домлю≠ваний характер. ¬они характеризуютьс¤ правом оч≥куванн¤ в≥д оточуючих повед≥нки, що в≥дпов≥даЇ њх груповому стату≠су, та обов'¤зком поводитис¤ в≥дпов≥дно до обгрунтованих оч≥кувань ≥нших людей.

 ласиф≥кац≥¤ груп

ќдна з найважлив≥ших проблем у соц≥ально-психо≠лог≥чному анал≥з≥ груп Ч њх класиф≥кац≥¤ (рис.).

«а безпосередн≥стю взаЇмозв'¤зк≥в групи можна под≥лити на умовн≥ та реальн≥. ”мовн≥ групи об'Їднуютьс¤ за певною ознакою (стать, в≥к, р≥вень осв≥ти, вид д≥¤льност≥, нац≥о≠нальн≥сть та ≥н.) ≥ включають у себе людей, ¤к≥ не пов'¤зан≥ об'Їктивною, реальною взаЇмод≥Їю. Ћюди, що утворюють цю сп≥льноту, н≥коли не зустр≥чаютьс¤ ≥ н≥чого не знають один про одного. –еальна група Ч це обмежена за розм≥≠рами сп≥льн≥сть людей, ¤ка ≥снуЇ у сп≥льному простор≥ й час≥ та поЇднуЇтьс¤ реальними стосунками взаЇмод≥њ й сп≥л≠куванн¤. ”мовн≥ групи част≥ше виступають об'Їктом соц≥о≠лог≥чного анал≥зу, а реальн≥ групи досл≥джуютьс¤ здеб≥ль≠шого соц≥альними психологами.

√рупи бувають велик≥ ≥ мал≥. ¬елика група Ч це к≥льк≥сно обмежена сп≥льн≥сть людей, вид≥лена за певними соц≥альними ознаками (клас, нац≥¤, прошарок), або реальна, знач≠на за розм≥рами та складноорган≥зована сп≥льн≥сть людей, поЇднана сп≥льною д≥¤льн≥стю (певна орган≥зац≥¤). ” ве≠ликих групах виробл¤ютьс¤ сусп≥льн≥ та культурн≥ ц≥нност≥, традиц≥њ, громадська думка, соц≥альн≥ норми. ћала група Ч це в≥дносно невелика к≥льк≥сть безпосередньо контактуючих людей, об'Їднана сп≥льними ц≥л¤ми або завданн¤ми.

«а сусп≥льним статусом можна вид≥лити формальн≥ (оф≥≠ц≥йн≥) та неформальн≥ (неоф≥ц≥йн≥) групи. ‘ормальн≥ групи

мають зовн≥ задан≥ соц≥альне значущ≥ ц≥л≥ д≥¤льност≥. ƒл¤ них характерн≥ юридичне заф≥ксований статус, нормативне визначен≥ структура (кер≥вництва та п≥длеглост≥), права й обов'¤зки њњ член≥в. Ќеформальна група утворюЇтьс¤ завд¤ки внутр≥шн≥м факторам ѓѓ ≥снуванн¤ (симпат≥њ, дружб≥, сп≥ль≠ност≥ ≥нтерес≥в), вона не маЇ юридичного статусу, законо≠давче не регулюЇтьс¤. Ќеформальн≥ групи можуть утворю≠ватис¤ ¤к у межах формальних груп, так ≥ поза ними.

«а значущ≥стю можна вид≥лити референтн≥ групи та гру≠пи належност≥. –еферентна група Ч це сп≥льн≥сть, з ¤кою людина пор≥внюЇ себе, до ¤коњ в≥дносить себе ≥ на норми та ц≥нност≥ ¤коњ ор≥ЇнтуЇтьс¤ у своњй повед≥нц≥ та самооц≥нц≥. ÷¤ група виконуЇ дв≥ функц≥њ Ч нормативну й пор≥вн¤льну. Ќормативна функц≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в мотивац≥њ: референтна група Ї джерелом норм повед≥нки, соц≥альних установок та ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й людини. ѕор≥вн¤льна функц≥¤ пол¤гаЇ в тому, що референтна група стаЇ еталоном, за ¤ким ≥ндив≥д оц≥нюЇ себе та ≥нших. √рупа належност≥ Ч це така група, до ¤коњ людина реально належить.

 р≥м того, можна класиф≥кувати групи за р≥внем роз≠витку або сп≥льн≥стю д≥¤льност≥. «а сп≥льн≥стю д≥¤льност≥ вид≥л¤ють групи з ≥ндив≥дуально-груповою та взаЇмопов'¤≠заною груповою д≥¤льн≥стю, за р≥внем розвитку Ч дифузн≥ групи, асоц≥ац≥њ, корпорац≥њ, колективи.

 ожна людина Ї водночас членом р≥зних соц≥альних груп, у ¤ких вона формуЇтьс¤ та самореал≥зуЇтьс¤. ” цих групах вона виконуЇ р≥зн≥ соц≥альн≥ рол≥, зд≥йснюЇ р≥зн≥ функц≥њ. «розум≥ти особист≥сть, њњ життЇвий шл¤х означаЇ просте≠жити ≥стор≥ю розвитку людини в р≥зних соц≥альних групах, взаЇмини з групами, до ¤ких вона входила або входить. “ому дл¤ соц≥альноњ психолог≥њ найважлив≥шими Ї досл≥дженн¤ процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в реальних групах ≥ справ≠л¤ють вплив на розвиток особистост≥.

 ≥льк≥сно велик≥ утворенн¤ людей под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи: т≥, що виникли випадково, стих≥йно та ≥снують не≠значний пром≥жок часу (натовп, аудитор≥¤), ≥ групи, що склалис¤ в процес≥ розвитку сусп≥льства, ст≥йк≥ у своЇму ≥снуванн≥, пос≥дають певне м≥сце в систем≥ сусп≥льних в≥д≠носин. ¬елик≥ групи Ч це класи, соц≥альн≥ прошарки, ет≠н≥чн≥, профес≥йн≥, в≥ков≥ групи (нац≥њ, молодь, роб≥тники та ≥н.), а також парт≥њ, сусп≥льн≥ рухи, аудитор≥њ видовищ, ко≠лективи великих орган≥зац≥й та п≥дприЇмств. ” великих со≠ц≥альних групах ≥снують специф≥чн≥ регул¤тори соц≥альноњ

повед≥нки Ч звичањ й традиц≥њ, що формують спос≥б житт¤ групи, у межах ¤кого розвиваютьс¤ специф≥чн≥ форми ≥ мо≠ва сп≥лкуванн¤, контакти, ≥нтереси, ц≥нност≥, потреби.

1	2

Ќазва: √рупи та њх класиф≥кац≥¤. ћ≥жособист≥сн≥ взаЇмини в групах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (3946 прочитано)