ѕсихолог≥¤ > ћова жест≥в

ћова жест≥в

” перв≥сному сусп≥льств≥ люди розум≥ли одне од≠ного виключно за допомогою жест≥в. ÷ей вид сп≥л≠куванн¤ не зник ≥ дотепер, хоча й дуже зм≥нивс¤.

—учасна людина входить у велику к≥льк≥сть кон≠такт≥в, зокрема короткотерм≥нових. Ќа початково≠му етап≥ сп≥лкуванн¤ особливу роль в≥д≥грають не-вербальн≥ (несловесн≥) засоби. ѕерше враженн¤Ч це надзвичайно важливий момент, ¤кий може ста≠ти психолог≥чним м≥стком до розвитку стосунк≥в, або, навпаки, бар'Їром у подальшому сп≥лкуванн≥. ÷е взаЇмна оц≥нка од¤гу, пози, виразу очей, жест≥в, м≥м≥ки, голосу, ≥нтонац≥й. ”м≥нн¤ читати несловес-ну мову Ч важлива умова взаЇморозум≥нн¤.

ћистецтво сп≥лкуванн¤ можна прир≥вн¤ти до мистецтва танцю, малюнку, скульптури. Ћюдина, ¤ка ним волод≥Ї, ц≥кава дл¤ сп≥врозмовника св≥ж≥с≠тю висловлювань, новизною ≥нформац≥њ, ориг≥наль≠ною формою подач≥ њњ, спроможн≥стю провадити роз≠мову на спри¤тливому емоц≥йному тл≥.

” д≥ловому сп≥лкуванн≥ переважаЇ вербальний зв'¤зок м≥ж партнерами, проте не сл≥д применшува≠ти значенн¤ невербального. ¬≥домий н≥мецький ф≥лософ ≤. ант сказав: "–ука Ч це видима частина мозку".  р≥м словесного мовленн¤, ми волод≥Їмо ще й мовою т≥ла. « 70-х рр. XX ст. науковц≥ (серед найв≥дом≥ших ћейЇраб≥ан, Ѕердссв≥л) велику увагу при≠д≥л¤ють бод≥-ленів≥джу (в≥д англ. Bodi language Ч мова т≥ла, жест≥в).

ƒоведено, що людина словесно здобуваЇ 35% ≥н≠формац≥њ, а за допомогою мови т≥ла Ч 65%. Ќин≥ описано й витлумачено б≥льш ¤к 1000 неслрвесних знак≥в ≥ сигнал≥в.

—учасним пол≥тикам, б≥знесменам, громадсько-культурним д≥¤чам, д≥ловим люд¤м конче потр≥бно знати-бодай найпрост≥ш≥ елементи ц≥Їњ науки.

” —Ўј, скаж≥мо, д≥ють спец≥альн≥ курси, ≥нди≠в≥дуальн≥ та групов≥ ≥нструктаж≥, на ¤ких вивчають д≥ловий етикет у детал¤х: зустр≥ч, в≥танн¤, прощан≠н¤, од¤г, манери, норми поводженн¤ п≥д час перего≠вор≥в, на фуршет≥ тощо.

Ќе знаючи мови жест≥в, можна потрапити в не≠зручне, а то й у скрутне становище. ƒехто з пол≥ти≠к≥в, наприклад, складаЇ руки "у замок ", опускаю≠чи њх донизу. “им часом на мов≥ жест≥в це означаЇ, що вони оголошують своњм партнерам: "“ак, ¤ з ус≥м згоден ≥ приймаю вс≥ ваш≥ умови". ѕротилежна сторона, об≥знана з бод≥-ленів≥джем, стаЇ впевнен≥шою ≥ може чинити тиск на партнера, нав'¤зати св≥й ва≠р≥ант угоди.

∆ести, м≥м≥ку треба вм≥ти контролювати. Ќепро≠думан≥ рухи можуть в≥двол≥кати слухача або ж ви≠казувати прихован≥ нам≥ри. “ак, п≥д час народних заворушень у Ћитв≥, ¤ка прагнула державного суве≠рен≥тету й виходу з —–—–, на зас≥данн≥ ¬ерховноњ –ади президент ћ .√орбачов сказав: "ѕроблему з Ћитвою ми будемо розв'¤зувати демократичним шл¤≠хом!" Ч ≥ при цьому вдарив кулаком по трибун≥. Ќаступного дн¤ у ¬≥льнюс увели в≥йська. “ак жест передав те, що ще не було сказане словами.

 р≥м сп≥в, ми говоримо ще й мовою т≥ла. ѕригадаймб н≥ме к≥но, красномовне св≥д≠ченн¤ того, що за допомогою жесту, пози, м≥м≥ки можна виразити практично все. ÷ю проблему почали до≠сл≥джувати ще з ≤872 р., коли „. ƒарв≥н опубл≥кував свою працю "¬ираженн¤ емоц≥й у людей ≥ тварин".

™ жести-символи. Ќаприклад, п≥дн¤тий до≠гори великий палець означаЇ схваленн¤, найвищу оц≥нку. ∆ести-≥люстратори, супровод¤чи мов≠ленн¤, доповнюють сказане. Ќаприклад, ми розпов≥≠даЇмо, ¤к проњхати кудись, ≥ одночасно показуЇмо рукою напр¤м. ∆ести-регул¤тори застосову≠ють п≥д час зустр≥чей, прийом≥в. ¬они можуть озна≠чати початок або к≥нець розмови. “аким жестом Ї рукостисканн¤ Ч знак дов≥ри, поваги. ѕотиск руки маЇ бути твердим ≥ не дуже довгим.

 ожен жест р≥дко ≥снуЇ у "чистому" вигл¤д≥. Ќай≠част≥ше жест, поза супровод¤тьс¤ в≥дпов≥дною м≥м≥≠кою, виразом обличч¤, поставою. Ќе сл≥д забувати, що тлумаченн¤ жест≥в на вс≥й планет≥ не однакове. “ак, нахил голови згори вниз у нас Ч знак згоди, "так", а в Ѕолгар≥њ в≥н означаЇ "н≥," (при цьому голову спочатку в≥дхил¤ють назад). “ож, щоб не потрапити в халепу, част≥ше треба користуватис¤ слрвами, а не жестами. ¬≥домо, коли розвинут≥ше усне мовленн¤ людини, багатший њњ лексикон, тод≥ вона менш жес≠тикулюЇ.

™ три групи найважлив≥ших жест≥в:

Х жести щирост≥ й захопленн¤;

Х оц≥нн≥ жести;

Х знаки захисту.

1

Ќазва: ћова жест≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1419 прочитано)