ѕсихолог≥¤ > ѕерцептивна сторона сп≥лкуванн¤

ѕерцептивна сторона сп≥лкуванн¤

ѕон¤тт¤ соц≥ально перцепц≥њ. ћехан≥зми взаЇморозум≥нн¤.

≈фекти м≥ж особист≥сного сприйманн¤.

јдекватн≥сть розум≥нн¤ ≥нших людей.

јтракц≥¤ Ц ¤к емоц≥йна сторона м≥жособист≥сного сприйманн¤.

ѕон¤тт¤ соц≥альноњ перцепц≥њ. ћехан≥зми взаЇморозум≥нн¤.

—п≥лкуванн¤ Ї не лише обм≥ном ≥нформац≥Їю ≥ д≥¤льн≥стю, але ≥ сприйманн¤м, розум≥нн¤м ≥ оц≥нкою людьми один одного.

—прийманн¤, розум≥нн¤ ≥ оц≥нку людьми один одного ≥ в≥дображаЇ соц≥альна перцепц≥¤ або перцептивна сторона сп≥лкуванн¤.

“ому в процес≥ сп≥лкуванн¤ у людини формуЇтьс¤ у¤вленн¤ про партнера, про його зд≥бност≥, характер, св≥тогл¤д, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ. ” зм≥ст пон¤тт¤ Усоц≥альна перцепц≥¤Ф включають сприйманн¤ не т≥льки ф≥зичних властивостей людини, але ≥ њњ внутр≥шн≥х характеристик, зокрема нам≥р≥в, думок, зд≥бностей, емоц≥й, установок та ≥нше.

ќск≥льки сп≥лкуванн¤ Ї процесом взаЇмод≥њ двох ≥ б≥льше обТЇкт≥в, то йдетьс¤ про взаЇморозум≥нн¤ ≥ взаЇмоп≥знанн¤ людей.

¬заЇморозум≥нн¤ Ї внутр≥шньою основною ≥ метою сп≥лкуванн¤. …ого ефективн≥сть залежить в≥д т≥Їњ ≥нформац≥њ, ¤ку люди одержують один про одного. —п≥лкуванн¤ починаЇтьс¤ завжди з контакту, тобто взаЇмного спостереженн¤ ≥ сприйманн¤ тих ¤костей ≥ рис, ¤к≥ спонукають ≥нтерес людей один до одного.

«ац≥кавлен≥сть ≥ншою людиною Ї м≥рою њњ ≥нформативност≥ дл¤ тих хто њњ оточуЇ.

—тавленн¤ до ≥ншоњ людини залежить в≥д того, ¤к≥ почутт¤ вона викликаЇ в ≥нших, ¤ка думка про нењ формуЇтьс¤. ѕерше враженн¤ про людину ірунтуЇтьс¤ на сприйманн≥ њњ зовн≥шнього вигл¤ду, зовн≥шн≥х ознак ≥ зумовлюЇ весь характер взаЇмов≥дносин. ѕроцес розум≥нн¤ ≥ншоњ людини Ї досить складним ¤вищем у ¤кому виокремлюють два р≥вн≥.

Ќа першому р≥вн≥ в≥дбуваЇтьс¤ усв≥домленн¤ ц≥лей, мотив≥в, установок ≥ ≥ншоњ людини. ƒругий р≥вень характеризуЇтьс¤ здатн≥стю прийн¤ти ц≥л≥, мотиви, установки ≥ншоњ людини ¤к своњ власн≥. ¬≥н передбачаЇ, що кожен ≥з партнер≥в по взаЇмод≥њ, враховуЇ не т≥льки своњ власн≥ потреби, мовити, а й в≥дпов≥дн≥ запити ≥ншого.

÷е в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою таких механ≥зм≥в взаЇморозум≥нн¤ ¤к: ≥дентиф≥кац≥¤, апат≥¤, рефлекс≥¤.

≤дентиф≥кац≥¤ (упод≥бненн¤ ≥нш≥й людин≥) Ц вона виражаЇтьс¤ у таких кодах: Упостав себе на моЇ м≥сцеФ, фактично означаЇ Ц Узрозум≥й мене правильноФ.

≈мпат≥¤ (сп≥впереживанн¤) Ц на в≥дм≥ну в≥д ≥дентиф≥кац≥њ ¤ка Ї процесом рац≥ональним, емпат≥¤ це розум≥нн¤ ≥ншоњ людини не ст≥льки розумом ск≥льки серцем, тобто через емоц≥йну сферу людини.

–ефлекс≥¤ Ц в соц≥альн≥й психолог≥њ п≥д рефлекс≥Їю розум≥ють усв≥домленн¤ особою того, ¤к вона насправд≥ сприймаЇтьс¤ ≥ оц≥нюЇтьс¤ партнером по сп≥лкуванн≥. јле таке у¤вленн¤ Ї вкрай субТЇктивне, а тому не завжди в≥дпов≥даЇ ≥стин≥.

2. ≈фекти м≥жособист≥сного сприйманн¤.

ƒл¤ створенн¤ спри¤тливих психолог≥чних умов дл¤ взаЇмод≥й людей велике значенн¤ маЇ знанн¤ ≥ розум≥нн¤ таких специф≥чних соц≥ально-психолог≥чних пон¤ть ¤к ефекти сп≥лкуванн¤, або ефекти перцепц≥њ. ƒо таких ефект≥в сп≥лкуванн¤ належать:

ефект атрибуц≥њ

ефект ореолу

ефект первинност≥

ефект новизни

ефект стерео тип≥зац≥й

≈фект атрибуц≥њ Ц тобто пристосуванн¤ один одному д≥й, вчинк≥в, повед≥нки, статей ≥ властивостей. Ќаприклад, приписуванн¤ людин≥ незаслуженого нею усп≥ху, або неусп≥ху.

≈фект ореолу Ц про¤вл¤Їтьс¤ ¤к вплив загального у¤вленн¤ про людину, на сприйн¤тт¤ ≥ оц≥нку конкретних њњ властивостей. Ќаприклад, ¤кщо загальне враженн¤ про людину позитивне, то њњ позитивн≥ ¤кост≥ переоц≥нюютьс¤, а негативн≥ виправдовуютьс¤. ≤ навпаки, загальне враженн¤ негативне, то нав≥ть благородн≥ вчинки не пом≥чаютьс¤ або перекручуютьс¤.

≈фект первинност≥ Ц про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що при зустр≥ч≥ з незнайомою людиною найб≥льше значимою Ї первинна ≥нформац≥¤ про нењ, сила першого враженн¤ про людину.

≈фект новизни Ц пол¤гаЇ в тому, що по в≥дношенню до знайомоњ людини найб≥льш значимо Ї останн¤, тобто найб≥льш нова ≥нформац≥¤ про нењ.

≈фект у перенесенн≥ ¤костей групи на особист≥сн≥сть ≥ особистост≥ на њњ найближче соц≥альне оточенн¤, що зумовлене деф≥цитом правильноњ чи правдивоњ ≥нформац≥њ.

—тереотип скорочуЇ процес п≥знанн¤ ≥ншоњ людини або групу. Ќаприклад, вс≥ люди похилого в≥ку консерватори, або ж математики педанти. —тереотипи спрощують образ партнера, а ≥нод≥ його спотворюють.

3. јдекватн≥сть розум≥нн¤ повед≥нки ≥нших людей.

” буденному житт≥ люди часто не знають справжньоњ причини повед≥нки ≥ншоњ людини, або знають њњ недостатньо. “ому через деф≥цит ≥нформац≥њ вони починають приписувати ≥ншим ¤к причини повед≥нки так ≥ сам≥ зразки њњ. —истема засоб≥в по¤сненн¤, ≥нтерпретуванн¤ повед≥нки ≥нших, в психолог≥њ називаЇтьс¤ каузальною атрибуц≥Їю.

” кожноњ людини п≥д час сп≥лкуванн¤ формуютьс¤ загальн≥ морально-етичн≥ вимоги до ≥нших людей, а також конкретн≥ еталони, що узагальнюють њњ баченн¤ та оц≥нку ≥нших людей.

‘ормуванн¤ таких еталон≥в в≥дбуваЇтьс¤ найчаст≥ше стих≥йно ≥ неусв≥домлено.  р≥м еталон≥в що виконують при розум≥нн≥ ≥ншоњ людини роль певних м≥рок ≥ дають змогу њх класиф≥кувати можуть ви¤вл¤тис¤ ≥ певн≥ психолог≥чн≥ властивост≥ ¤к≥ приписуютьс¤ певним люд¤м. явище приписуванн¤ певних рис ≥нш≥й людин≥ називаЇтьс¤ стерео тип≥зац≥Їю, а т≥ риси, ¤к≥ приписан≥ мають назву оц≥нн≥ стереотипи.

явище стерео тип≥зац≥њ розгл¤даЇтьс¤ ¤к становленн¤ належност≥ людини до њњ соц≥ального статусу та рол≥.

Ќа п≥дстав≥ досл≥дженн¤ ¤вища каузальноњ атрибуц≥њ вид≥л¤ють чотири основн≥ засоби ≥нтерпретац≥њ в процес≥ м≥ж особист≥сного розум≥нн¤:

јнал≥тичний.  оли кожний з елемент≥в зовн≥шност≥ повТ¤зуЇтьс¤ з конкретною психолог≥чною властив≥стю особистост≥.

≈моц≥йний.  оли особист≥сн≥ властивост≥ приписуЇтьс¤ людина незалежно в≥д естетичноњ приналежност≥ й зовн≥шност≥.

ѕерцептивно-асоц≥ативний.  оли людин≥ приписуютьс¤ властивост≥ ≥ншоњ людини зовн≥ на нењ не схожоњ.

—оц≥ально асоц≥ативний.  оли людин≥ приписуютьс¤ властивост≥ того соц≥ального типу до ¤кого вона в≥днесена на п≥дстав≥ сприйманн¤ й зовн≥шност≥.

ќдн≥Їю з суттЇвих ознак м≥жособист≥сного розум≥нн¤ Ї його адекватн≥сть, п≥д ¤кою розум≥ють точн≥сть ≥ обТЇктивн≥сть в≥дображенн¤ психолог≥чного образу ≥ншоњ людини.

јдекватн≥сть характеризуЇ насамперед результат процесу м≥жособист≥сного розум≥нн¤ ≥ маЇ не т≥льки теоретичне, а й практичне значенн¤. ѕроблема впливу в≥ку ≥ стат≥ на точн≥сть сприйманн¤ ≥ розум≥нн¤ Ї складною ≥ неоднозначною.

¬становлено що з в≥ком зб≥льшуЇтьс¤ обс¤г пон¤ть та визначень, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ характеристик ≥нших людей. ¬ажливо, що ж≥нки в ц≥лому точн≥ше в≥дображають риси зовн≥шност≥ м≥ж чолов≥ки.

ƒл¤ адекватного м≥жособист≥сного розум≥нн¤ потр≥бний великий соц≥альний досв≥д. ≤снуЇ думка, що здатн≥сть до б≥льш точноњ адекватност≥ сприйманн¤ породжуЇтьс¤ комплексом ¤костей, таких ¤к здатн≥стю до емпат≥њ, рефлекс≥њ, ≥дентиф≥кац≥њ.

4. јнтрахц≥¤ ¤к емоц≥йна сторона м≥жособист≥сного сприйманн¤.

Ћюди не просто сприймають один одного, вони формують один по в≥дношенню до ≥ншого ≥ певн≥ стосунки. Ќа основ≥ зроблених оц≥нок у людей виникають ≥ р≥зн≥ почутт¤. ј саме в≥д несприйн¤тт¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ людини до симпат≥й чи нав≥ть любов≥ до нењ.

√алузь досл≥джень ¤ка повТ¤зана з розкритт¤м механ≥зм≥в виникненн¤ р≥зних емоц≥йних стосунк≥в до людини ¤ку сприймають називаЇтьс¤ досл≥дженн¤м Ц атракц≥Їю.

¬ключенн¤ атракц≥њ в процес м≥ж особист≥сного сприйманн¤ розкриваЇ таку характеру особлив≥сть людського сп≥лкуванн¤ завжди Ї реал≥зац≥Їю певних стосунк≥в.

јтракц≥ю розгл¤дають ¤к особливий вид соц≥альноњ установки на ≥ншу людин≥ в ¤к≥й переважаЇ емоц≥йн≥сть сприйманн¤.

–≥вн¤ми атракц≥й Ї симпат≥¤, дружба, любов, ¤к≥ виконують функц≥ю емоц≥йноњ регул¤ц≥њ м≥ж особист≥сних стосунк≥в.

1

Ќазва: ѕерцептивна сторона сп≥лкуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (788 прочитано)