ѕсихолог≥¤ > ѕсихолог≥чн≥ причини вживанн¤ неповнол≥тн≥ми алкоголю та наркотик≥в

ѕсихолог≥чн≥ причини вживанн¤ неповнол≥тн≥ми алкоголю та наркотик≥в

ѕодоланн¤ алкогол≥зму та наркоман≥њ не≠можливе без з'¤суванн¤ причин цих негативних ¤вищ.

Ќайчаст≥ше до алкогол≥зму та наркоман≥њ п≥дл≥тки вдаютьс¤ через життЇвий досв≥д, помилки в шк≥льному та с≥мейному вихованн≥. Ќаркологи та псих≥атри на перше м≥сце став≠л¤ть патолог≥ю розвитку особистост≥, тобто спадков≥ вади у функц≥онуванн≥ вищоњ нервовоњ д≥¤льност≥. ÷е, насамперед, д≥ти з психопа≠тичними рисами характеру, невротичн≥, емо≠ц≥йно нест≥йк≥, розумове в≥дстал≥.

Ќа думку психолог≥в, жодна з цих причин не Ї тою, що безпосередньо детерм≥нуЇ виникненн¤ бажанн¤ вживати алкоголь чи нарко≠тики. —правд≥, ми знаЇмо, що багато д≥тей виховуЇтьс¤ у складних с≥м'¤х, ¤к≥ мають низький культурний р≥вень, однак далеко не вс≥ вони стають алкогол≥ками чи наркоманами. « другого боку, б≥льш≥сть д≥тей, що сто¤ть на обл≥ку в психоневролог≥чних диспансерах (тобто мають значн≥ в≥дхиленн¤ у розвитку нервовоњ д≥¤льност≥), все ж таки знаход¤ть своЇ м≥сце у самост≥йному житт≥. “аким чином, детерм≥нантою виникненн¤ алкогол≥зму та наркоман≥њ неповнол≥тн≥х виступають не зов≠н≥шн≥ обставини, ≥ нав≥ть не внутр≥шн≥ особли≠вост≥, а св≥дом≥сть, внутр≥шн≥й св≥т самого п≥д≠л≥тка.

∆итт¤ людини може складатис¤ по-р≥зному, стан здоров'¤ Ч також, але головним у ньому буде те, ¤к сама людина сприймаЇ вс≥ ц≥ обставини, ¤к вона ставитис¤ до оточуючих, ¤к вона переживаЇ под≥њ свого бутт¤. —аме це Ї предметом психолог≥чного анал≥зу, ≥ саме це визначаЇ, чому одна дитина, незважаючи на неспри¤тлив≥ умови житт¤, виростаЇ достой≠ною людиною, а ≥нша, що виховуЇтьс¤ начебто в заможн≥й, благополучн≥й с≥м'њ, починаЇ вживати алкоголь або нав≥ть наркотики. Ќеобх≥дн≥сть досл≥дженн¤ саме психолог≥чного аспекту боротьби з алкого≠л≥змом та наркоман≥Їю неповнол≥тн≥х пол¤гаЇ в тому, що цей п≥дх≥д маЇ розв'¤зати сутн≥сть ≥снуючих питань. якщо завданн¤ медицини Ч боротис¤ з насл≥дком д≥њ наркотик≥в, а пра≠воохоронних орган≥в Ч перекрити шл¤хи доступу психотропних речовин до неповно≠л≥тн≥х, то завданн¤ психолог≥вЧдобитись, щоб людина сама не бажала вживати алкоголь. якщо будуть знайден≥ психолог≥чн≥ механ≥зми формуванн¤ установки на здоровий спос≥б житт¤, то медичн≥ та юридичн≥ аспекти в≥дпадуть сам≥ собою.

—енс алкогол≥зму та наркоман≥њ пол¤гаЇ в то≠му, що людина зм≥нюЇ св≥й псих≥чний стан штуч≠ним шл¤хом. ќтже, в≥днайти психолог≥чн≥ причини виникненн¤ наркоман≥њ та алкогол≥зму у неповнол≥тн≥х Ч значить в≥дпов≥сти на запи≠танн¤ "„ому п≥дл≥ток хоче зм≥нити св≥й психо≠лог≥чний стан саме штучним шл¤хом?" ¬≥дпо≠в≥дь на це запитанн¤ треба шукати в досл≥дженн≥ психолог≥чних особливостей п≥дл≥тк≥в, що вживають алкоголь, або еп≥зодично Ч нарко≠тичн≥ речовини.

ƒосл≥дженн¤ вчен≥ почали з вивченн¤ моти≠вац≥йноњ сфери. ¬≥домо, що мотивац≥¤ займаЇ пров≥дне м≥сце в характер≥ особистост≥, оск≥льки багато в чому по¤снюЇ руш≥йн≥ сили д≥¤льност≥ та повед≥нки. –езультати досл≥джень св≥дчать, що головн≥ мотиви б≥льшост≥ п≥дл≥тк≥в вра≠жають беззм≥стовн≥стю. “ак, 79% п≥дл≥тк≥в, розпов≥даючи про своЇ житт¤, уподобанн¤, в≥дзначають ¤к найулюблен≥ш≥ пасивно-розважальн≥ види д≥¤льност≥. "Ћюблю сид≥ти та "балд≥ти" п≥д музику" тощо.

якщо пор≥вн¤ти ц≥ дан≥ з м≥ркуванн¤ми звичайних д≥вчат ≥ хлопц≥в, у ¤ких пере≠важають мотиви спостереженн¤, самореал≥зац≥њ, престижу, самовдосконаленн¤, ство≠рюЇтьс¤ враженн¤, що п≥дл≥тки, ¤к≥ схильн≥ до алкогол≥зму та наркоман≥њ, живуть наче ув≥ сн≥, н≥коли не замислюючись над тим, що ≥ дл¤ чого вони робл¤ть.

÷ей висновок стосуЇтьс¤ ≥ мотив≥в ужи≠ванн¤ наркотик≥в. “ак, 43% п≥дл≥тк≥в по¤с≠нили: њм це подобаЇтьс¤; 27% Ч було ц≥каво спробувати д≥ю психоактивних речовин; 24% Ч н≥чого не могли по¤снити; 6% Ч не хот≥ли в≥дставати в≥д своњх друз≥в. «розум≥ло, що так≥ висловлюванн¤ п≥дл≥тк≥в ф≥ксують лише зовн≥шн≥, поверхов≥ мотиви. ≤ це не випадково. јдже дл¤ усв≥домленн¤ складних, глибинних, реально д≥ючих мотив≥в своЇњ повед≥нки людина повинна мати досить високий р≥вень розвитку особистост≥, певн≥ навички самоана≠л≥зу, прагненн¤ зрозум≥ти себе.

«астосуванн¤ проективних метод≥в досл≥д≠женн¤ особистост≥ допомогло ви¤вити р≥зн≥ в≥д≠хиленн¤ у мотивац≥йн≥й сфер≥ п≥дл≥тк≥в, що вжи≠вають наркотики:

1) спр¤мован≥сть мотивац≥йноњ сфери маЇ протилежний напр¤м пор≥вн¤но з загально≥снуючою у звичайних п≥дл≥тк≥в (задоволенн¤, под¤≠ки, нагороди, похвали);

2) звичайн≥ п≥дл≥тки вбачають у своњй д≥¤ль≠ност≥ джерело позитивних емоц≥й;

3) звичайн≥ п≥дл≥тки вважають за необх≥дне передбачати результати своЇњ д≥¤льност≥, анал≥зують насл≥дки своњх д≥й, беруть на себе в≥дпов≥дальн≥сть за своњ вчинки.

яке значенн¤ мають назван≥ особливост≥ мотивац≥йноњ сфери дл¤ з'¤суванн¤ причин алкогол≥зму та наркоман≥њ?

¬≥домо, що руш≥йною силою життЇд≥¤ль≠ност≥ людини Ї потреби. «адоволенн¤ будь-¤ких потреб супроводжуЇтьс¤ позитивними емоц≥¤ми. Ћюдина, ¤ка не маЇ в≥дхилень у розвитку особистост≥, вже в п≥дл≥тковому в≥ц≥ добре усв≥домлюЇ зв'¤зок м≥ж своњми д≥¤ми, задоволенн¤м своњх потреб та позитивними емоц≥¤ми.

ћотиви вживанн¤ алкоголю юнаками та д≥вчатами ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤. “ак, тради≠ц≥йн≥ мотиви Ї дом≥нуючими дл¤ юнак≥в та д≥вчат, а ось на другому м≥сц≥ в юнак≥в сто¤ть гедон≥стичн≥ мотиви, тобто бажанн¤ отримати ф≥зичне та психолог≥чне задоволенн¤ в≥д д≥њ алкоголю, а в д≥вчат Ч псевдокультурн≥ мотиви, тобто вплив соц≥ального м≥кросередовища.

“ретЇ м≥сце дл¤ юнак≥в пос≥дають мотиви позбавленн¤ нудьги, апат≥њ, "порожнеч≥", бажанн¤ п≥двищити ефективн≥сть повед≥нки, а дл¤ д≥вчат Ч п≥дкоренн¤ впливу окремих ос≥б або референтноњ групи, насл≥дуванн¤ ≥ аж пот≥м Ч гедон≥стичн≥ мотиви.

Ќа останньому м≥сц≥ сто¤ть мотиви, пов'¤зан≥ з демонстративною функц≥Їю алкоголю.

ћатер≥али досл≥джень засв≥дчили низький р≥вень самоусв≥домленн¤ п≥дл≥тками, схиль≠ними до алкогол≥зму, рис своЇњ особистост≥, практичну в≥дсутн≥сть навичок самоанал≥зу ≥ вм≥нн¤ описувати себе. јнал≥з результат≥в св≥дчить про значн≥ в≥дхиленн¤ у розвитку самосв≥домост≥ п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ зловживають алкоголем чи наркотиками, њхн≥ самооц≥нка та р≥вень домагань суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д показник≥в п≥дл≥тк≥в групи "норма", ≥ важковиховуваних учн≥в, ¤к≥ не вживають алкоголю та наркотик≥в. ѕ≥дл≥тки, схильн≥ до алкого≠л≥зму, одразу ж в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д прац≥, т≥льки-но з≥ткнутьс¤ з труднощами. ѕод≥бна пове≠д≥нка спостер≥галась у 57% таких п≥дл≥тк≥в. —трах перед невдачами, небажанн¤ нав≥ть спро≠бувати подолати труднощ≥ св≥дчить про висо≠кий р≥вень невпевненост≥ у своњх можливост¤х, ≥нтелектуальних зд≥бност¤х. ќднак, незважа≠ючи на це, у них занадто високий р≥вень до≠магань. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ ≥ в њх висловлюванн¤х, ≥ в динам≥ц≥ вибору складност≥ завдань залежно в≥д усп≥ху чи невдач≥.

” граф≥ках вибору та виконанн¤ завдань в≥дображаЇтьс¤ водночас три тенденц≥њ: занадто висок≥ домаганн¤, низька самооц≥нка, нев≠певнен≥сть у соб≥.

ќсобист≥сть п≥дл≥тка, ¤кий вживаЇ нарко≠тики, або зловживаЇ алкоголем, значно в≥др≥з≠н¤Їтьс¤ за де¤кими параметрами в≥д звичайних п≥дл≥тк≥в. ÷е даЇ п≥дставу вважати, що ≥снуЇ схильн≥сть до вживанн¤ наркотик≥в або алко≠голю, ƒ≥агностика такоњ схильност≥ даЇ змогу своЇчасно ви¤вл¤ти п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ потребують особливоњ уваги. Ќадал≥ з такими д≥тьми треба проводити спец≥альн≥ психолого-педагог≥чн≥ заходи, спр¤мован≥ на корекц≥ю структурних компонент≥в њх особистост≥.

¬ажливим напр¤мом д≥¤льност≥ служби пси≠холог≥чноњ допомоги неповнол≥тн≥м повинна бути робота з родинами таких п≥дл≥тк≥в, а також з д≥тьми, батьки ¤ких зловживають алкоголем.

я   »Ќ”“» ѕјЋ»“»

ƒе¤к≥ курц≥ на≠магаютьс¤ кинути палити, посту≠пово скорочуючи к≥льк≥сть викурю≠ваних сигарет, або не викурю≠ючи повн≥стю кожну сигарету.

“акий п≥дх≥д ще н≥ разу не давав бажаного результату. —права в тому, що у курц≥в роз≠виваЇтьс¤ певний рефлекс не т≥льки на вди≠ханн¤ диму, але й на весь процес пал≥нн¤, д≥ставанн¤ сигарети з пачки, запалюванн¤ с≥рника або запальнички, вт¤гуванн¤ й ви≠пусканн¤ диму. ¬насл≥док цих рефлекс≥в ви≠никаЇ бажанн¤ знову повторити весь процес, що й робить пал≥нн¤ потребою, в≥д ¤коњ, ¤к вважаЇ курець, позбавитис¤ неможливо.

ћожна позбутис¤ ц≥Їњ шк≥дливоњ звички? ћожна, але припинити палити треба одразу, могутн≥м вольовим р≥шенн¤м. ≤ на це здатна кожна псих≥чно здорова людина. јкадем≥к јкадем≥њ Ќаук ”крањни –. ѕроцюк радить:

ѕо-перше, треба ч≥тко дл¤ себе визначи≠ти причину, чому ви припин¤Їте палити. “акож призначити соб≥ терм≥н, упродовж ¤ко≠го можна кинути кур≥нн¤ (не б≥льше 1-2 м≥≠с¤ц≥в). ѕроанал≥зувати, в ¤ких ситуац≥¤х ви беретесь за сигарету. ѕоступово треба скоро≠чувати к≥льк≥сть сигарет, ¤к≥ ви викурюЇте за день. Ѕлижче до того часу, коли ви зовс≥м припините пал≥нн¤, намагайтес¤ об≥йтис¤ без сигарет добу, дв≥, три ≥ т. д.

ѕо-друге, треба твердо нам≥тити день, коли ви кинете палити одразу й назавжди. ƒл¤ цього за тиждень навч≥тьс¤ метод≥в ауто-генного тренуванн¤ дл¤ зм≥цненн¤ самовла≠данн¤. “од≥ ви зможете пережити стресов≥ ситуац≥њ без сигарети.

Ќе пал≥ть п≥д час сн≥данку. ѕочинаючи з другого дн¤, не пал≥ть перед об≥дом, а з тре≠тього Ч ≥ перед вечерею. «б≥льшуйте ≥нтер≠вали меж пал≥нн¤м. Ќе роб≥ть глибоких зат¤≠жок ≥ зб≥льш≥ть перерви м≥ж ними. Ќе доку≠рюйте сигарету на 2/3.

якщо вам пропонують знайом≥ запалити, в≥дмовл¤йтес¤.  оли купл¤тимете нову пачку сигарет, докор¤йте соб≥, що знову купили отруту дл¤ свого орган≥зму. ѕригадайте ус≥ шк≥длив≥ насл≥дки, ¤к≥ викликаЇ тютюновий дим. ≤ щоразу запитуйте себе: дл¤ чого ¤ палю?

ўодн¤ зменшуйте к≥льк≥сть викурюваних сигарет. ѕершого дн¤ Ч на одну сигарету, другогоЧна дв≥, третього Ч на три, четвер≠того дн¤ Ч на чотири-п'¤ть, шостого дн¤ викурюйте не б≥льше 1-2 сигарет, а краще зовс≥м в≥дмовтес¤ в≥д пал≥нн¤. якщо це вдастьс¤, усп≥х надасть вам нових сил дл¤ в≥дмови в≥д пал≥нн¤.

1	2

Ќазва: ѕсихолог≥чн≥ причини вживанн¤ неповнол≥тн≥ми алкоголю та наркотик≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1783 прочитано)