ѕсихолог≥¤ > —труктура взаЇмин у мал≥й соц≥альн≥й груп≥

—труктура взаЇмин у мал≥й соц≥альн≥й груп≥

ћала соц≥альна група маЇ складну систему сп≥лкуванн¤ та структуру взаЇмин м≥ж њњ членами. ” б≥льшост≥ таких груп ц≥ взаЇмини мають подв≥йний характер.

ќск≥льки переважно частина в малих соц≥альних груп виникаЇ у звТ¤зку з необх≥дн≥стю розвТ¤зувати ¤кийсь комплекс сусп≥льних завдань, то у ход≥ њх реал≥зац≥њ, у сп≥льн≥й ц≥леспр¤мован≥й д≥¤льност≥ члени групи повинн≥ виконувати певн≥ робоч≥ функц≥њ: обм≥нюватис¤ ≥нформац≥Їю, узгоджувати своњ д≥њ з ≥ншими, виконувати певн≥ вимоги. ÷е Ц сукупн≥сть взаЇмов≥дносин, зумовлена обТЇктивними соц≥альними в≥дносинами, до ¤ких людина залучаЇтьс¤ незалежно в≥д њњ симпат≥й Ц антипат≥й.

“ак≥ взаЇмов≥дносини будуютьс¤ за адм≥н≥стративним, технолог≥чним чи правовим принципами. ќф≥ц≥йно вони ф≥ксуютьс¤ ≥ оборон¤ютьс¤ соц≥альними ≥нституц≥¤ми, законодавством.

ƒ≥¤льн≥сть особистост≥ в так≥й структур≥ розгл¤даЇтьс¤ насамперед через канали сп≥лкуванн¤. ” соц≥олог≥њ та соц≥альн≥й психолог≥њ под≥бн≥ в≥дносини називають по р≥зному: формальними чи оф≥ц≥йними, д≥ловими чи функц≥ональними.

‘ормальна структура групи Ц це зовн≥шн≥ комун≥кативн≥ звТ¤зки за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ сп≥лкуванн¤ людей в прац≥, навчанн≥ та ≥нших р≥зновидах д≥¤льност≥. √оловними особливост¤ми такоњ структури Ї:

под≥л прац≥ та спец≥ал≥зац≥¤ функц≥й;

≥Їрарх≥¤ посад;

на¤вн≥сть системи координац≥й д≥й;

встановленн¤ пост≥йних комун≥кац≥й та способ≥в передач≥ ≥нформац≥њ.

” межах оф≥ц≥йноњ структури формуЇтьс¤ не оф≥ц≥йна (неформальна) структура групи, ¤ка в≥дображаЇ внутр≥шн≥ взаЇмини м≥ж њњ членами.

ќск≥льки не формальн≥ групи виникають самочинно, стих≥йно, њхн¤ структура оф≥ц≥йно не заф≥ксована. ѕрава та обовТ¤зки член≥в таких груп менш визначен≥ ≥ менш конкретн≥. √оловними засобами контролю тут Ї звичањ, традиц≥њ, групов≥ звички, ф≥ксован≥ у громадськ≥й думц≥.

јмериканськ≥ психологи вид≥л¤ють головн≥ потреби що зумовлюють вступ людини до неформальноњ групи:

ѕотреба у допомоз≥.

ѕотреба у захист≥.

ѕотреба в ≥нформац≥њ.

ѕотреба в т≥сному сп≥лкуванн≥ та симпат≥њ.

—п≥вв≥дношенн¤ д≥ловоњ та емоц≥йноњ структур багато в чому визначаЇ р≥вень розвитку групи, ефективн≥сть њњ д≥¤льност≥, м≥ру впливу на особист≥сть.

ќф≥ц≥йно-д≥лове сп≥лкуванн¤ маЇ ту перевагу. ўо даЇ змогу швидко включатис¤ у комун≥кац≥ю з людьми р≥зних соц≥альних груп, р≥зних ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й, своЇчасно передавати ≥ одержувати необх≥дну дл¤ справи ≥нформац≥ю. јле його ефективн≥сть може знижуватис¤ через надто одноб≥чну спр¤мован≥сть.  оли в≥дносини в груп≥ надм≥рно регламентован≥ ≥ формал≥зован≥, потреби в близькому м≥ж особист≥сному сп≥лкуванн≥ не знаходить виходу в ц≥й груп≥. ћ≥ж њњ членами виникають психолог≥чн≥ барТЇри (конфл≥кти, непорозум≥нн¤, напруга), ≥ особист≥сть починаЇ ор≥Їнтуватис¤ на н≥ш≥ групи.

”се це суттЇво знижуЇ р≥вень групових в≥дносин ≥ негативно впливаЇ на д≥¤льн≥сть групи.

Ќеоф≥ц≥йна структура групи в≥дображаЇ той реальний факт, що людина Ц це завжди ц≥лий комплекс соц≥альних ролей, де оф≥ц≥йна роль, специф≥чна дл¤ конкретноњ групи, - лише одна з них. ” неформальному сп≥лкуванн≥ особливо важливими Ї ≥ндив≥дуальн≥ схильност≥ (нахили), особливост≥ характеру, настроњв, тому воно завжди маЇ характер виб≥ркових, емоц≥йно насичених контакт≥в.

јле неформальн≥ в≥дносини мають ≥ недол≥ки. ” неформальних групах створюютьс¤ своњ соц≥альн≥ норми, ¤к≥ не завжди сп≥вв≥днос¤тьс¤ з ц≥нност¤ми формальноњ орган≥зац≥њ.

ѕол≥пшенн¤ групових в≥дносин можна дос¤гти завд¤ки оптимальному поЇднанню д≥лових ≥ неоф≥ц≥йних взаЇмин. ” групах високого р≥вн¤ розвитку можна виокремити не дв≥ системи в≥дносин а три:

оф≥ц≥йно-д≥лов≥ в≥дносини;

неоф≥ц≥йно-д≥лов≥ в≥дносини;

неоф≥ц≥йно-особист≥сн≥ в≥дносини.

як наказуЇ практика, в групах з великим досв≥дом та високою культурою сп≥лкуванн¤ здеб≥льшого дом≥нують саме неоф≥ц≥йно-д≥лов≥ в≥дносини, ¤к≥ будуютьс¤ на ірунт≥ взаЇмин, залежност≥, сп≥вроб≥тництва, вимогливост≥, допомоги, дов≥ри.

1

Ќазва: —труктура взаЇмин у мал≥й соц≥альн≥й груп≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (568 прочитано)