ѕсихолог≥¤ > ”вага людини. «агальн≥ пон¤тт¤

”вага людини. «агальн≥ пон¤тт¤

Ќа органи чутт¤ людини одночасно д≥Ї безл≥ч р≥зноман≥тних подразник≥в. јле не вс≥ вони безпосередньо проникають у њњ св≥дом≥сть. ¬≥дбуваЇтьс¤ неначе доб≥р т≥Їњ ≥нформац≥њ, що становить ≥нтерес ≥ маЇ важливе значенн¤ дл¤ особистост≥. –ешта сприймаЇтьс¤ ¤к другор¤дне, неч≥тко або взагал≥ не пом≥чаЇтьс¤. ¬иб≥рковий, ц≥леспр¤мований характер псих≥чноњ д≥¤льност≥ складаЇ сутн≥сть уваги.

Ќайважлив≥шою умовою будь-¤коњ д≥¤льност≥ людини Ї увага. —ама сутн≥сть житт¤ потребуЇ того, щоб сигнал про значущ≥сть навколишн≥х предмет≥в та ¤вищ був дл¤ людини сигналом "”вага!"

”вага - це спр¤мован≥сть та зосереджен≥сть псих≥чноњ д≥¤льност≥ людини на об'Їкти та ¤вища зовн≥шнього св≥ту (зовн≥шньо направлена увага), а також на думки, почутт¤ та процеси, що в≥дбуваютьс¤ всередин≥ у нього (внутр≥шньо направлена увага).

«а на¤вн≥стю вольовоњ регул¤ц≥њ розр≥зн¤ють увагу мимов≥льну, дов≥льну та п≥сл¤ дов≥льну. ”вагу, зумовлену сильними, контрастними, значущими подразниками, що д≥ють на людину ¤скрав≥стю, неспод≥ван≥стю, динам≥змом, називають мимов≥льного. ћимов≥льну увагу може викликати сильний подразник: р≥зкий запах, ¤скраво св≥тло ≥ барви, голосн≥ звуки. ћимов≥льна увага триваЇ, поки д≥ють в≥дпов≥дн≥ подразники.

¬и¤в дов≥льноњ уваги пов'¤заний з використанн¤м вольового зусилл¤, тобто це вид уваги, що ви¤вл¤Їтьс¤ у випадку, коли людина ставить перед собою певн≥ завданн¤ ≥ намагаЇтьс¤ њх виконати. ƒов≥льна увага нерозривно пов'¤зана з мовою. ” под≥бному випадку дов≥льна увага набуваЇ нових рис - залишаючись св≥домою, доц≥льною, вона, ¤к ≥ мимов≥льна, зн≥маЇ напруженн¤, захоплюЇ людину ≥ п≥дтримуЇ активну псих≥чну д≥¤льн≥сть. ÷е ≥ Ї п≥сл¤дов≥льна увага.

«алежно в≥д цього розр≥зн¤ють увагу внутр≥шню ≥ зовн≥шню. ÷≥ два види уваги т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою ≥ виступають в Їдност≥.

Ћюдина здатна розпод≥л¤ти свою увагу, при цьому вона одночасно може виконувати дв≥ ≥ б≥льше д≥й. –≥вень розпод≥лу уваги залежить в≥д освоЇнн¤ людиною д≥¤льност≥, автоматизац≥њ д≥й.

«датн≥сть людини дов≥льно ≥ св≥домо зм≥нювати спр¤мован≥сть своЇњ д≥¤льност≥ забезпечуЇтьс¤ переключенн¤м уваги. ѕереключенн¤ уваги Ч це не що ≥нше, ¤к перем≥щенн¤ в кор≥ великого мозку оптимального збудженн¤. ѕри цьому швидк≥сть переключенн¤ уваги залежить в≥д рухливост≥ нервових процес≥в.

«осереджен≥сть уваги залежить в≥д мотивац≥њ д≥¤льност≥ та ≥ндив≥дуальних ¤костей людини. як≥сною характеристикою зосереджуваност≥ уваги людини на об'Їкт≥ Ї р≥вень њњ концентрац≥њ.

” кл≥н≥чн≥й практиц≥ част≥ше за ≥нш≥ розлади уваги спостер≥гаЇтьс¤ п≥двищене в≥двол≥канн¤. ’ворим важко зосереджуватис¤ на одному об'Їкт≥ або д≥¤льност≥. ”вага њхн¤ нест≥йка, сторонн≥ подразники, у тому числ≥ й малоц≥кав≥, можуть порушувати зосереджен≥сть уваги ≥ д≥¤льн≥сть хворого. ¬≥двол≥канн¤ хворих буваЇ наст≥льки сильне, що вони не можуть зосередитис¤ на запитанн¤х л≥кар¤, пост≥йно переключаютьс¤ з одн≥Їњ думки на ≥ншу.

¬≥двол≥канн¤ уваги спостер≥гаЇтьс¤ при п≥двищен≥й втомлюваност≥, загальн≥й слабост≥ людини, зумовлен≥й виснаженн¤м нервовоњ системи, тривалим ≥ ≥нтенсивним емоц≥йним напруженн¤м, надм≥рною розумовою працею. ¬оно може з'¤витис¤ п≥сл¤ ≥нфекц≥й, ≥нтоксикац≥й, при травмах, пухлинах, склероз≥ судин головного мозку. ’вор≥ з п≥двищеним в≥двол≥канн¤м не можуть утримувати в св≥домост≥ одночасно б≥льше одного, нав≥ть добре њм знайомого предмета.

”вага Ї формою орган≥зац≥њ псих≥чних процес≥в, що про¤в≠л¤Їтьс¤ виб≥рково (селективне), у певн≥й концентрац≥њ та в≥дносн≥й ст≥йкост≥. як орган≥зуючий чинник активноњ повед≥нки увага даЇ можлив≥сть зосередитис¤ на об'Їкт≥, ¤кий, у свою чергу, здатний привернути до себе увагу.

”мовн≥ зв'¤зки, що виникають у раз≥ повторного задоволен≠н¤ потреби, визначають концентрац≥ю та виб≥рков≥сть акту уваги, ¤кий первинне, за походженн¤м, Ї ор≥Їнтувальним реф≠лексом.

ѕасивна увага Ї, власне, безумовним ор≥Їнтувальним рефлек≠сом на подразники, що мають життЇве значенн¤. ќсновна по≠треба в самозбереженн≥ змушуЇ орган≥зм до ор≥Їнтац≥њ Ч уваги. јктивна увага передбачаЇ задум, несе в соб≥ елемент творчост≥. ” цьому раз≥ увага спр¤мовуЇтьс¤ на об'Їкт шл¤хом св≥домоњ орган≥зац≥њ псих≥чноњ д≥¤льност≥, котра складаЇтьс¤ в процес≥ соц≥ального досв≥ду з урахуванн¤м ≥нтерес≥в, досв≥ду, профес≥њ.

Ћюдина навчаЇтьс¤ концентрувати увагу не обов'¤зково на подразниках високоњ ≥нтенсивност≥, але й на слабких, ¤кщо вони мають значенн¤ дл¤ д≥¤льност≥. ¬ межах норми увага не≠однакова в р≥зних людей. ¬она зм≥нюЇтьс¤ в одн≥Їњ ≥ т≥Їњ самоњ особи залежно в≥д ≥нтересу до об'Їкту, настрою, стану св≥до≠мост≥, втоми, прийому алкоголю, наркотик≥в, л≥к≥в.

”вага Ч складна функц≥¤. ¬ н≥й розр≥зн¤ють низку ¤кос≠тей, а саме: об'Їм; розпод≥л; перемиканн¤; концентрац≥¤; ст≥й≠к≥сть.

¬ажливою ¤к≥стю Ї об'Їм уваги Ч можлив≥сть охопити низ≠ку об'Їкт≥в одночасно. « ц≥Їю характеристикою пов'¤заний розпод≥л уваги, що пол¤гаЇ в здатност≥ одночасно стежити за об'Їктами р≥зноњ природи. ”м≥нн¤ розпод≥лити увагу Ї ≥ндив≥≠дуальним, може пол≥пшуватис¤ шл¤хом тренуванн¤.

¬елике значенн¤ дл¤ псих≥чноњ активност≥ маЇ здатн≥сть пе≠ремкнути увагу з одного об'Їкта на ≥нший. ” норм≥ це в≥дбува≠Їтьс¤ ц≥леспр¤мовано, з≥ збереженн¤м концентрац≥њ та ст≥йкост≥.

 онцентрац≥¤ та ст≥йк≥сть уваги надають можливост≥ зосе≠редитис¤ на тривалий час у певному напр¤мку. Ќедостатн¤ ст≥йк≥сть уваги призводить до в≥двол≥канн¤, неуважност≥.

—постер≥гаютьс¤ так≥ форми порушенн¤ активност≥ уваги.

¬≥двол≥канн¤ уваги Ч надм≥рна рухлив≥сть уваги, переми≠канн¤ њњ з одного об'Їкта на ≥нший. ¬оно характерне дл¤ ман≥≠акальноњ фази ман≥акально-депресивного психозу. «воротне ¤вище Ч загальмован≥сть уваги Ч спостер≥гаЇтьс¤ в депреси≠вну фазу цього ж самого ћƒѕ, при хрон≥чному еп≥дем≥чному енцефал≥т≥, ≥нших орган≥чних ураженн¤х головного мозку.

Ќедостатн¤ здатн≥сть до перемиканн¤ (загальмован≥сть) уваги пов'¤зана ≥з в'¤зк≥стю мисленн¤ та схильн≥стю до дета≠л≥зац≥њ, притаманна хворим на еп≥лепс≥ю, з орган≥чними ура≠женн¤ми головного мозку. «меншенн¤ уваги та порушенн¤ њњ розпод≥лу спостер≥гаютьс¤ при ураженн≥ судин мозку, особли≠во при церебральному атеросклероз≥.

¬иснаженн¤ уваги властиве астен≥зованим пац≥Їнтам з т¤ж≠кими тривалими соматичними недугами, хворим на неврасте≠н≥ю, з орган≥чним ураженн¤м головного мозку.

јпрозекс≥¤ Ч повне випад≥нн¤ уваги.

¬иражене недоумство супроводжуЇтьс¤ повною дез≥нтегра≠ц≥Їю активноњ уваги. ƒовше збер≥гаЇтьс¤ ≥нтактною пасивна увага, коли хворий все ще повертаЇтьс¤ до джерела ≥нтенсив≠ного св≥тла чи звуку.

1

Ќазва: ”вага людини. «агальн≥ пон¤тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (969 прочитано)