–еклама > ≤стор≥¤ походженн¤ реклами

≤стор≥¤ походженн¤ реклами

У—поживач перебуваЇ у пост≥йн≥й облоз≥. …ого вкрай зал¤кано. …ого безжально лупцюЇ телебаченн¤, запекло атакуЇ преса, бере приступом рад≥о, спантеличуЇ щитова реклама. ƒуже важко примусити його запамТ¤тати будь-що, зате забуваЇ в≥н легко ≥ швидкоФ.

–.–≥вз

–екламна д≥¤льн≥сть зародилас¤ ще на св≥танку цив≥л≥зац≥њ, пе≠режила р≥зн≥ етапи еволюц≥њ разом з еволюц≥Їю людини, њњ потреб ≥ культурного розвитку.

—лово Ђрекламаї походить в≥д латинського Ђreclamareї Ч вик≠рикувати.

≤нститут глашатањв був заф≥ксований на державному р≥вн≥ дуже давно. ѕосада глашата¤ згадуЇтьс¤ ще в XIV ст. до –≥здва ’ристового.

√лашатањ використовувалис¤ дл¤ повс¤кденного ≥нформуванн¤ жител≥в стародавн≥х м≥ст. ¬они пов≥домл¤ли населенню найр≥зно≠ман≥тн≥шу ≥нформац≥ю: про вшануванн¤ уславлених полководц≥в, про прибутт¤ в м≥сто чужоземних посл≥в, про чергову роздачу хл≥ба або гранд≥озну циркову виставу, про виклик громад¤н у суд, про ви≠несенн¤ вирок≥в ≥ виконанн¤ страт тощо.

” пер≥од античност≥ усна реклама вже в≥докремилась в≥д загаль≠ноњ ≥нформац≥њ ≥ розвивалась у таких напр¤мах:

Ч викрикуванн¤ закликальник≥в у м≥сц¤х пост≥йного пропону≠ванн¤ товар≥в та послуг, тобто на ринках ≥ ¤рмарках;

Ч заклики рознощик≥в, посередник≥в та мандр≥вних рем≥сник≥в ≥з пропозиц≥Їю послуг.

Ќав≥ть у т≥ часи велике значенн¤ мали окрем≥ елементи процесу рекламуванн¤: смислове навантаженн¤ заклик≥в ≥ вигук≥в, њх лексич≠не значенн¤, ≥нтонуванн¤, тембр голосу, мелодика звуку, а також зо≠вн≥шн≥й вигл¤д (од¤г, зач≥ска, м≥м≥ка, жести, наб≥р предмет≥в, ¤кими вони користувалис¤, намагаючись привернути до себе увагу).

ѕочатки ≥ншого виду реклами Ч образотворчоњ Ч т≥сно зв'¤зан≥ з орнаментом, малюнком, скульптурою. –≥зн≥ зразки цих вид≥в твор≠чост≥, ¤к≥ належать ≥ще до епохи палеол≥ту, можуть бути аргумента≠ми у суперечц≥ про те, що було первинним Ч усна чи образотворча протореклама.

ƒо протореклами належать орнаменти татуювань з њхн≥м риту≠альним зм≥стом, збереженим досьогодн≥; жезли начальник≥в, ¤к≥ символ≥зували владу; знаки власност≥ у вигл¤д≥ клейм, ¤кими познача≠ли р≥зн≥ предмети, худобу ≥ раб≥в; племенн≥ тотеми, де були зобра≠жен≥ тварини, що вважалис¤ пращурами племен≥ й ут≥лювали могут≠н≥сть, см≥лив≥сть, розум, хитр≥сть тощо (пор≥вн¤йте ≥з сучасними ф≥рмовими знаками). ¬осков≥ маски предк≥в, що њх носили на тр≥≠умфальних ≥ рел≥г≥йних процес≥¤х, ≥ ¤к≥ стали неодм≥нною частиною ≥нтер'Їр≥в в≥лл римських патриц≥њв, в≥дображали древн≥сть роду, ве≠лич його д≥¤нь, отже, були своЇр≥дним прообразом того, що нин≥ на≠зивають Ђф≥рмовим стилемї.

«начна к≥льк≥сть рекламних елемент≥в м≥стилас¤ у св¤ткових процес≥¤х: декламац≥¤ хвалебних в≥рш≥в, демонстрац≥¤ здобутих у бо¤х трофењв, вигуки глашатањв, ¤к≥ запрошували на видовища, му≠зика, сп≥ви, фарсов≥ вистави. ¬загал≥ св¤тков≥ процес≥њ були в антич≠н≥й культур≥ одн≥Їю ≥з форм задоволенн¤ сусп≥льноњ потреби в само≠оц≥нц≥, самоп≥знанн≥ й самовираженн≥. ќсобливо важливого значен≠н¤ надавали њм у стародавньому –им≥, справедливо вважаючи, що населенн¤ в такий спос≥б призвичаюватиметьс¤ до велич≥ ≥мпер≥њ. ÷е були попередники сучасних рекламних кампан≥й, що спр¤мован≥ на потенц≥йного споживача ≥ об'Їднують значну к≥льк≥сть знакових засоб≥в, ¤к≥ мають справл¤ти шоковий вплив на ц≥льову аудитор≥ю. “ака реклама сьогодн≥, ¤к ≥ колись, формуЇ нац≥ональний ментал≥≠тет, а також спонукуЇ окрему людину п≥дтримувати ц≥ заходи влас≠ними д≥¤ми. ≤ що ефективн≥ша реклама, то б≥льше вона в≥дпов≥даЇ цим настановам.

≤з розвитком писемност≥ (6 Ч 8 тис¤чол≥тт¤ до –≥здва ’ристово≠го) реклама набуваЇ вигл¤ду писаного тексту, найб≥льш поширеного спочатку у близькосх≥дних культурах. як приклад пол≥тичноњ пись≠мовоњ реклами античност≥ можна назвати хвалебн≥ написи (Ђкам≥н≠н¤, що говор¤тьї) на стату¤х правител≥в, зроблен≥ з метою пропагу≠ванн¤ њхн≥х погл¤д≥в ≥ здобутк≥в, написи (Ђкниги п≥рам≥дї) з давньо≠Їгипетських гробниць, а також на так зван≥й —т≥н≥ коршун≥в, де опи≠суютьс¤ подвиги шумерського правител¤ XXIV ст. до –.’.

—полученн¤м малюнк≥в ≥ текст≥в широко користуютьс¤ в реклам≠н≥й д≥¤льност≥ й нин≥, базуючись на досв≥д≥ багатьох стол≥ть.

—учасн≥ досл≥дники реклами вважають одним з найдавн≥ших ре≠кламних текст≥в викарбуваний на камен≥ напис, знайдений на руњнах ћемф≥са: Ђя, –≥но з острова  рит, з ласки бог≥в тлумачу сновид≥нн¤ї.

ƒешевшими ≥ поширен≥шими були написи, надр¤пан≥ або нама≠льован≥ фарбою на ст≥нах, так зван≥ граф≥т≥ (в≥д латинського слова Ђgraftioї Ч др¤пати). ќсобливо багато њх збереглос¤ в законсерво≠ваному вулкан≥чним попелом стародавньому м≥ст≥ ѕомпењ, њх нал≥≠чуЇтьс¤ понад 1,5 тис¤ч≥. —еред них символ≥чн≥ зображенн¤ шк≥л, таверн, терм з≥ стр≥лками, ¤к≥ вказують напр¤м до них, ≥нформац≥¤ про видовища, передвиборн≥ гасла римських ≥ м≥сцевих пол≥тик≥в ≥ адм≥н≥стратор≥в, а також перестороги щодо заборони реклами у неналежних м≥сц¤х. ѕриклад останнього: Ђ«аборон¤Їтьс¤ писати тут. √оре тому, чиЇ ≥м'¤ буде згадуватись тут. ’ай не буде йому ласки бог≥вї.

ƒл¤ впор¤дкуванн¤ рекламноњ стих≥њ ст≥ни громадських буд≥вель були спец≥ально поб≥лен≥ чи покрит≥ б≥лою фарбою. ¬они мали наз≠ву Ђальбумї (в≥д латинського слова Ђalbusї Ч б≥лий) ≥ призначались дл¤ оперативних пов≥домлень, об'¤в, новин. —пец≥ально оброблен≥ б≥л≥ дошки виставл¤ли на площах б≥л¤ будинку верховного жерц¤, понтиф≥ка. Ќа них писали дл¤ загального в≥дома важлив≥ державн≥ новини, висновки з аусп≥ц≥й (гадань по польоту птах≥в), про щаслив≥ або нещаслив≥ дн≥, прогноз погоди, ур¤дов≥ розпор¤дженн¤. ѕот≥м ц≥ щити-таблиц≥ ховали в арх≥в.

” 59 p. в≥д –.’. консул ёл≥й ÷езар наказав оперативно пов≥дом≠л¤ти на виб≥лених дошках поточн≥ р≥шенн¤ сенату. ƒос≥ ж зм≥ст об'¤в був найр≥зноман≥тн≥шим: в≥д св≥тськоњ хрон≥ки до приватних

оголошень.

ќтже, можна сказати, що в античний пер≥од усн≥ об'¤ви вже до≠повнювалис¤ багатим набором письмових ≥ зображальних засоб≥в, що створювали рекламн≥ образи, метою ¤ких було глибше проник≠ненн¤ у псих≥ку потенц≥йного споживача, бажанн¤ п≥дштовхнути його до виг≥дних дл¤ рекламодавц¤ д≥й.

ѕочатки таких пон¤ть, ¤к аф≥ша, плакат, торгова марка, реклам≠на акц≥¤, треба шукати саме в античному пер≥од≥ ≥стор≥њ людства.

ѕер≥од середньов≥чч¤, ¤кий починаЇтьс¤ ≥з завоюванн¤ –има вар≠варами в V стол≥тт≥ й триваЇ до епохи ¬≥дродженн¤ в XV Ч XVI стол≥тт¤х н.е., практично не даЇ нам ≥сторичних п≥дтверджень ≥сну≠ванн¤ рекламних текст≥в. ÷е зрозум≥ло, тому що весь устр≥й еконо≠м≥чного житт¤ грунтувавс¤ на натуральному господарств≥ ≥ не пере≠дбачав активного розвитку такого типу д≥¤льност≥. ÷е можна пор≥вн¤ти ≥з рад¤нським етапом розвитку ”крањни, коли також не було потреби у рекламному б≥знес≥, а найпоширен≥шим рекламним слоганом був такий: ЂЋ≥тайте л≥таками јерофлоту!ї.

” пер≥од раннього середньов≥чч¤ об≥г товар≥в в≥дбувавс¤ пере≠важно в рамках локальних феодальних общин ≥ базувавс¤ на особис≠тих стосунках њх власник≥в. ѕроте не можна категорично твердити про в≥дсутн≥сть нав≥ть у т≥ часи будь-¤коњ реклами.

ќск≥льки за середньов≥чч¤ основами сусп≥льства були рел≥г≥йний св≥тогл¤д, христи¤нська ≥деолог≥¤, церква, то на цьому етап≥ розви≠валась переважно своЇр≥дна рел≥г≥йна реклама Ч пропов≥д≥, наста≠нови, повчанн¤ Ч з нам≥ром утвердженн¤ в масов≥й св≥домост≥ вищих рел≥г≥йних ц≥нностей. ƒемонстрац≥њ таких ц≥нностей п≥д час рел≥г≥йних процес≥й на канон≥чн≥ св¤та ≥ на честь значноњ к≥лькост≥ м≥сцевих св¤тих мали риси рекламного аранжуванн¤ Ч ≥кони, св¤т≥ ƒари, скульптурн≥ зображенн¤ ’риста ≥ Ѕогоматер≥, пропов≥д≥ св¤≠щеннослужител≥в ≥з Ђповчальними прикладамиї.

” ’ Ч XI ст. з≥ зростанн¤м к≥лькост≥ населенн¤ в середньов≥ч≠них м≥стах в≥дродивс¤ ≥нститут глашатањв та г≥нц≥в. “ак, у Ђ–еЇстр≥ ремесел ≥ торг≥вл≥ ѕарижаї був розд≥л, спец≥ально присв¤чений па≠ризьким глашата¤м: Ђ ожний паризький глашатай, починаючи з пе≠ршого дн¤, ¤к т≥льки в≥н буде записаний, ≥ до того, ¤к в≥н буде випи≠саний, може п≥ти у будь-¤ку корчму, в ¤ку забажаЇ, щоб там викрикувати ц≥ну на вино... якщо корчмар, ¤кий продаЇ вино в ѕа≠риж≥, не маЇ глашата¤ ≥ зачинить двер≥ перед глашатаЇм, то глаша≠тай може викрикувати корол≥вську ц≥ну, тобто 8 деньЇ, коли вино дешеве, ≥ 12 деньЇ, коли воно дорогеї.

” глашата¤х мали потребу дух≥вництво, лицарство, бюргерство, купецьк≥ г≥льд≥њ. Ѕули також корол≥вськ≥ й лицарськ≥ глашатањ (герольди) ≥ м≥ськ≥ глашатањ, ¤к≥ ≥нформували населенн¤ про адм≥≠н≥стративн≥ розпор¤дженн¤ м≥ськоњ влади.

” XIII ст. було видано перший зб≥рник Ђ—то с≥м крик≥в, ¤к≥ кри≠чать щоденно в ѕариж≥ї, у 1608 р. Ч зб≥рник Ђ рики Ћондонаї. ¬ аналог≥чному зб≥рнику Ђ рики –имаї Ї не т≥льки таблиц¤, в ¤к≥й класиф≥ковано 192 типи рознощик≥в ≥ посильних, що пропонують товари ≥ послуги, а нав≥ть подано њхн≥ зображенн¤, р≥зн≥ за од¤гом, ек≥п≥руванн¤м, нав≥ть з р≥зним виразом обличч¤.

ћожна навести такий, наприклад, крик англ≥йського корчмар¤ XIV ст.: ЂЅ≥ле вино з ≈льзасу ≥ червоне вино з √аскон≥, з –ейну ≥ з –ошел≥, щоб перетравити печенюї.

” XII Ч XIII ст. починаЇтьс¤ регламентац≥¤ д≥¤льност≥ закликальник≥в. “ак, у тому ж Ђ–еЇстр≥ ремесел ≥ торг≥вл≥ ѕарижаї вказу≠валос¤: ЂЌ≥хто не може ≥ не повинен закликати ≥ т¤гнути покупц¤, ¤кий знаходитьс¤ б≥л¤ ≥ншоњ л¤ди або в ≥нш≥й лавц≥; ¤кщо хтось так зробить, в≥н сплатить королю 5 су штрафу ≥ 5 су цехуї. јнгл≥йськ≥ статути XIV ст. попереджали: ЂЌ≥хто не маЇ права рекламувати будь-що своњм криком. якщо хтось так зробить, нам≥сник маЇ пра≠во прит¤гти його до суду й оштрафувати. ≤ншим разом у нього може бути в≥д≥брано все майної.

” XII ст. з'¤вились перш≥ в≥домост≥ про живописн≥ вив≥ски, ¤к≥ спочатку вир≥зали з дерева або полотна, а пот≥м фарбували чи вкри≠вали позолотою. ¬они пов≥домл¤ли назву будинку, були рекламою лавок, служили головним ор≥Їнтиром у м≥ському лаб≥ринт≥, коли н≥ назв вулиць, н≥ номер≥в будинк≥в ≥ще не було.

1	2	3

Ќазва: ≤стор≥¤ походженн¤ реклами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1960 прочитано)