–еклама > ќснови створенн¤ та виготовленн¤ рекламного зверненн¤

≤нструкц≥њ ƒ.  еплза дл¤ написанн¤ рекламного тексту м≥ст¤ть так≥ поради:

костуйтес¤ власним досв≥дом.

систематизуйте св≥й досв≥д.

пиш≥ть в≥д серц¤.

вч≥тьс¤ на досв≥д≥ ≥нших.

поговор≥ть з виробником рекламованого продукту.

вивч≥ть вир≥б.

перегл¤ньте колишню рекламу виробу.

вивч≥ть рекламу конкурент≥в.

вивч≥ть рекомендац≥њ покупц≥в.

вир≥ш≥ть проблему кл≥Їнта.

примусьте працювати п≥дсв≥дом≥сть.

повторюйте вдалу ≥дею р≥зними способами.

¬далу ≥дею необх≥дно використати багато раз≥в ≥з вар≥ац≥¤ми основноњ теми. ƒ.  еплз писав: Ђякщо ви знайшли ≥дею щодо збуту, тримайтесь њњ. ¬аш кл≥Їнт може втомитис¤ в≥д нењ за р≥к-два. ¬≥н бачить вашу рекламу в≥д стад≥њ макета до публ≥кац≥њ. ѕо¤сн≥ть йому, що коли в≥н уже втомивс¤ в≥д ц≥Їњ рекламноњ кампан≥њ, вона т≥льки-но почне доходити до людейї.

«ображальний матер≥ал маЇ бути ц≥кавим ≥ зрозум≥лим аудитор≥њ, безпосередньо зв'¤заним ≥з темою тексту, точним ≥ достов≥рним щодо факт≥в. ўе одним загальновизнаним правилом Ї показ частини або всього виробу (макета рекламного зверненн¤).

≤люструванн¤ передбачаЇ також р≥шенн¤ стосовно того, ¤к≥ Урозп≥знавальн≥ знакиФ включати в рекламне зверненн¤. ѓх нал≥чуЇтьс¤ три: назва ф≥рми (компан≥њ, орган≥зац≥њ, установи), назва торговоњ марки ≥ торгов≥ знаки.  оли стратег≥¤ користуЇтьс¤ маркою виробника виробу, значну роль в≥д≥граЇ назва ф≥рми. ¬ ≥нших випадках назву ф≥рми можна ≥ не згадувати. –≥шенн¤ щодо використанн¤ торговоњ марки необх≥дно прийн¤ти до створенн¤ рекламного тексту, оск≥льки виб≥р назв торговоњ марки може забрати багато часу й зусиль. “акож треба розгл¤нути питанн¤ про включенн¤ до ≥люстра≠тивного матер≥алу сертиф≥кат≥в ¤кост≥ чи символ≥в виробу або ≥н≠ших матер≥ал≥в. ¬≥д р≥шенн¤ щодо зм≥сту ≥люстративного матер≥алу, кольор≥в, загального творчого стилю розп≥знавальних знак≥в багато в чому залежить ефективн≥сть впливу друкованоњ реклами.

 оли передбачене виготовленн¤ к≥но- ≥ в≥деопродукц≥њ, наголо≠шують на д≥њ та динам≥ц≥ кожноњ сцени. –ежисер повинен урахову≠вати й те, ¤к одну сцену зв'¤зати з ≥ншою. ¬≥деоматер≥али допома≠гають посилити ≥нтерес ≥ п≥дтвердити зм≥ст ауд≥опов≥домленн¤. ўе б≥льше ускладнюЇтьс¤ завданн¤, коли виникаЇ потреба в музиц≥, звукових ефектах тощо.

«акордонн≥ спец≥ал≥сти використовують так≥ принципи роботи з текстом:

Х добре надруковане рекламне зверненн¤ допомагаЇ люд¤м про≠читати його, а погано надруковане Ч заважаЇ;

Х помилкою Ї друкуванн¤ заголовка великими л≥терами. ¬елик≥ л≥тери заважають швидкому читанню. ¬они ускладнюють уп≥знанн¤ людиною слова повн≥стю, його доводитьс¤ читати л≥тера за л≥терою, ƒ≥Ї й сила звички, бо люди, ¤к правило, читають книжки, журнали. газети, надрукован≥ малими л≥терами;

Х ускладнюЇтьс¤ читанн¤ заголовка, ¤кщо його розм≥стити на тл≥ ≥люстрац≥њ;

Х не можна ставити крапку у заголовку. “ак≥ крапки називають повною зупинкою, тобто читач припин¤Ї прогл¤дати рекламу взагал≥;

Х помилковим Ї друкуванн¤ тексту рекламного зверненн¤ дуже великими або дуже малими л≥терами. Ћюди звикли читати газети, де на р¤док припадаЇ 40 л≥тер;

Х чим б≥льш незвичним Ї шрифт, тим складн≥ше його прочитати. √оловне у зм≥ст≥, а не в шрифт≥. ќсобливо важко читати л≥тери з в≥≠зерунками. ” невелик≥й к≥лькост≥ вони надають привабливост≥, а надм≥р њх дратуЇ читача;

Х майже неможливо читати б≥л≥ л≥тери на чорному.  оли необх≥дно розм≥стити великий текст рекламного звернен≠н¤, Ї багато засоб≥в дл¤ того, щоб зб≥льшити ймов≥рн≥сть того, що його прочитають. “ак, наприклад, можна використати так≥ засоби:

Х п≥дзаголовок ≥з двох р¤дк≥в м≥ж основним заголовком ≥ самим текстом рекламного зверненн¤ зб≥льшуЇ бажанн¤ читача прочитати решту тексту;

Х зб≥льшитьс¤ к≥льк≥сть читач≥в, ¤кщо основний текст друкувати з абзацними в≥дступами;

Х перший абзац маЇ бути невеликим Ч максимум 11 сл≥в;

Х п≥дзаголовки завжди привертають увагу, вони розкривають ос≠новний зм≥ст рекламного зверненн¤. ћожна њх робити у вигл¤д≥ за≠питань, щоб зац≥кавити наступною частиною тексту.

ѕ≥дготовка макета передбачаЇ зведенн¤ вс≥х частин в одне ц≥ле до того, ¤к рекламне зверненн¤ п≥де на виробництво. ћакет може бути або незавершеним, тобто у вигл¤д≥ попереднього макета, або у вигл¤д≥ остаточного вар≥анта, ¤кий уже не п≥дл¤гаЇ зм≥нам. –≥шенн¤ про те, наск≥льки детальним буде макет, залежить в≥д дов≥ри рекламноњ агенц≥њ до виконавц≥в (засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ). Ѕагато рекламних агенц≥й дають можлив≥сть засобам масовоњ ≥нформац≥њ зробити й власн≥ творч≥ знах≥дки.

–озробл¤ючи макет дл¤ друкованоњ реклами, необх≥дно виходи з таких принцип≥в:

–≥вновага (орган≥зац≥¤ елемент≥в дл¤ створенн¤ принадност≥ та в≥зуальноњ уваги);

 онтраст (використанн¤ р≥зних розм≥р≥в, форм, щ≥льност≥ л≥тер ≥ кольор≥в);

ѕропорц≥¤ (в≥дношенн¤ об'Їкт≥в до тла та один до одного);

Ќапр¤мок руху очей (розм≥щенн¤ заголовк≥в, ≥люстрац≥й, тексту, розп≥знавальних знак≥в у такому пор¤дку, що забезпечуЇ лог≥чну посл≥довн≥сть очей, хоч це ≥ не Ї догмою);

™дн≥сть (ус≥ елементи мають добре сп≥вв≥дноситис¤, щоб у макет≥ не порушувались Їдн≥сть думки й дизайну).

Ќайл≥пше дос¤гти цього можна простотою та лог≥чн≥стю макета, що полегшуЇ зрозум≥нн¤ читачем рекламного зверненн¤, сприйн¤тт¤ його ≥дењ та теми. ” багатьох випадках простота дос¤гаЇтьс¤ розумним використанн¤м Уб≥лих пл¤мФ, тобто м≥сць, де нема н≥ зображень, н≥ текст≥в.

«розум≥ло, що, кр≥м усього сказаного, дизайнеру потр≥бна здатн≥сть до образного мисленн¤ й точн≥ знанн¤ ¤к ц≥льовоњ аудитор≥њ, так ≥ мети рекламодавц¤.

ћакет телев≥з≥йного рекламного комерц≥йного ф≥льму (телеролика, кл≥па) Ч це режисерський сценар≥й. ¬≥н може мати ор≥Їнтов≠нений характер Ч начерки художника й ор≥Їнтовний текст, або бути б≥льш поширеним Ч репл≥ки актор≥в, принципи поЇднанн¤ сцен ≥ ф≥рмових знак≥в, вказ≥вки щодо музики, особливих ефект≥в тощо.

—пец≥ал≥сти в галуз≥ рекламного виробництва рекомендують 13 засоб≥в побудови такоњ продукц≥њ:

—южетна Ч сценар≥й з≥ зрозум≥лим неквапним викладом ¤коњсь ≥стор≥њ, що маЇ початок, середину ≥ к≥нець.

ѕроблемна, коли перед гл¤дачем постаЇ певна проблема, а вир≥б рекламодавц¤ Ї засобом дл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми.

’ронолог≥чна, тобто пов≥домленн¤ передаЇтьс¤ через сер≥ю в≥дпов≥дних, лог≥чно зв'¤заних сцен. ‘акти й под≥њ чергуютьс¤ посл≥довно, у хронолог≥чному пор¤дку.

≤з використанн¤м спец≥альних ефект≥в. ўодо цього ч≥тких строуктурних рекомендац≥й немаЇ. «апам'¤товуванн¤ дос¤гаЇтьс¤ застосуванн¤м ¤когось виразного засобу (музичного, видовищного, техн≥чного).

5. ≤з використанн¤м рекомендац≥й Ч так звана усна реклама. «а≠прошуЇтьс¤ в≥дома особа або нев≥дома людина з вулиц≥, ¤к≥ рекомен≠дують вир≥б.

6. ≤з використанн¤м таких специф≥чних засоб≥в, ¤к сатира чи гу≠мор. ѕри цьому доброзичливо жартують з людських слабкостей, не≠дол≥к≥в, подаючи њх у ком≥чно переб≥льшеному вигл¤д≥, у вигл¤д≥ парод≥њ на в≥дом≥ ф≥льми тощо.

7. ≤з допомогою диктора, ¤кий може бути в кадр≥ чи поза ним ≥ по¤снюЇ (оф≥ц≥йно чи Ђ≥нтимної) переваги рекламованого виробу.

8. ≤з використанн¤м демонстрац≥њ певного виробу. ƒемонстру≠ванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою ¤кихось засоб≥в (≥нструмент≥в, пристроњв тощо) дл¤ доведенн¤ ефективност≥ виробу. “ак, наприк≠лад, рекламують л≥ки, годинники тощо.

9. «≥ створенн¤м атмосфери нетерпл¤чого оч≥куванн¤, хвилю≠ванн¤. ÷ей зас≥б дуже схожий на перший (сюжетний) або другий (проблемний), але под≥њ викладають таким чином, щоб породити не≠терп≥нн¤, хвилюванн¤, ц≥кав≥сть, чим саме зак≥нчитьс¤ ≥стор≥¤, ¤к буде вир≥шено проблему гл¤дача.

10. ¬икористанн¤ Ђзр≥зу житт¤ї, тобто показ др≥бних, але дошкуль≠них житейських неприЇмностей ≥ рекомендац≥¤, ¤к њх позбутис¤. Ќайча≠ст≥ше цей зас≥б використовуЇтьс¤ дл¤ реклами миючих засоб≥в.

11. ¬икористанн¤ аналог≥њ. ѕропонуЇтьс¤ приклад, що не мас жодного в≥дношенн¤ до проблеми, ¤ку необх≥дно вир≥шити реклам≠ним зверненн¤м. ѕот≥м його сп≥вв≥днос¤ть ≥з пов≥домленн¤м про ви≠р≥б, використовуючи асоц≥ац≥њ та аналог≥њ. Ќаприклад, в≥там≥ни тон≥≠зують ваш орган≥зм Ч нове мастило Ђтон≥зуЇї ваш автомоб≥ль.

12. —творенн¤ ¤когось фантастичного св≥ту навколо виробу рек≠ламодавц¤. «асоби дл¤ цього можуть бути найр≥зноман≥тн≥шими, особ≠ливо в наш час великих можливостей ан≥мац≥њ та комп'ютерноњ граф≥ки.

13. ≤з запрошенн¤м знаменитостей. «ам≥сть диктора в пр¤мому еф≥р≥ пов≥домленн¤ робить в≥домий актор чи актриса, використову≠ютьс¤ декорац≥њ. јктор граЇ роль геро¤, ¤кий розпов≥даЇ про вир≥б рекламодавц¤, реагуЇ на його використанн¤ або показуЇ його, ¤к споживач, демонструючи задоволенн¤ в≥д нього.

÷≥ засоби побудови рекламних теле- (к≥но-) ф≥льм≥в не виклю≠чають один одного, а просто покладаютьс¤ в основу класиф≥кац≥њ, необх≥дноњ дл¤ досл≥джень, анал≥зу й опрацюванн¤ рекламних звер≠нень. “ак, на думку американських спец≥ал≥ст≥в, головним у реклам≠них ф≥льмах, ¤к≥ рекомендують ≥ демонструють, а також у ф≥льмах ч використанн¤м диктора, Ї правдив≥сть ≥ спос≥б поданн¤ рекламного зверненн¤. ѕри цьому необх≥дно врахувати можливу реакц≥ю спо≠живач≥в на джерело реклами Ч диктора, актора тощо. якщо рекла≠мн≥ ф≥льми викладають ≥стор≥ю або спос≥б вир≥шенн¤ проблеми, а також вдаютьс¤ до аналог≥й, увагу треба концентрувати на аргумен≠тац≥њ (наприклад, њњ новизн≥, спростуванн≥ неправильних у¤влень, пор≥вн¤льн≥й реклам≥). «астосовуючи перш≥ с≥м засоб≥в, необх≥дно рекламний ф≥льм (ролик, кл≥п) насичувати фактами, под≥¤ми, а не почутт¤ми. –ешта ш≥сть засоб≥в Ї б≥льш емоц≥йними.  оли використовуютьс¤ Узнаменитост≥Ф чи Узр≥з житт¤Ф, увагу треба звернути на ту особу, ¤ку буде запрошено дл¤ участ≥ у ф≥льм≥, ≥ на майстерн≥сть актор≥в, ¤к≥ гратимуть у ситуац≥њ Ђзр≥з житт¤ї. √оловне Ч це пробудженн¤ почутт≥в та ≥нтересу гл¤дач≥в до цих людей ≥ насл≥дкицього процесу.

1	2	3

Ќазва: ќснови створенн¤ та виготовленн¤ рекламного зверненн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1486 прочитано)