Релігія > Біблія – як пам’ятка культури
Якщо написання книг Біблії завершилося у II ст., а утвердження канону — наприкінці IV ст., то поділ на розділи почався значно пізніше. Кен-терберійський архієпископ Стефан Ленгтон 1205 р. упорядкував біблійний текст за розділами — спочатку латинський переклад Старого Заповіту (Вуль-гату), який він поділив на 929 розділів, потім — новозаповітні грецькі рукописи, які він поділив на 260 розділів. Таким чином, 66 біблійних книг поділяються на 1189 розділів. Поділ Біблії на вірші відбувся лише у XV ст. Спочатку рабин Натан, який 1448 р. поділив на вірші єврейський Старий Заповіт, а згодом — французький Друкар Робер Етьєн (Стефанус), який 1551 р. у Масній друкарні в Парижі видав грецький Новий Заповіт з поділом на вірші. Біблія поділена на 31 173 вірші. Таким чином, лише у другій половині XVI ст. Біблія набула сучасного вигляду. Відомо, що всі книги Біблії поділяються на канонічні, неканонічні та апокрифи. Неканонічні книги вважаються лише літературою так званого біблійного кола, корисною для навчання. Апокрифи розглядаються, як твори, що не мають віроповчального авторитету. Найважливіші з іудейських апокрифів такі: 4-а книга Макавеїв, книга Єноха, книги Ювілеїв, Псалми Соломона, Вознесіння Мойсея та ін. До новозаповітних апокрифів належать: Повчання 12 Апостолів (Дидаха), Послання Варнави, 1 і 2-е Послання Климента до коринфян, Пастор Герма, Апокаліпсис Петра, Діяння Павла, Послання Полікарта до филип'ян. Сім Послань Ігнатія, Євангеліє від Псевдо-Матвія, Протиєвангеліє від Якова, Євангеліє Народження Марії, Євангеліє від Никодима, Євангеліє дитинства Спасителя, Історія теслі Йосипа. Єврейський Палестинський канон Старого Заповіту чітко відокремив Святе Письмо від апокрифів і світської літератури. При посиланні на Біблію не даються сторінки, а вказуються книга, розділ і вірш, наприклад: Еккл. 2.5 — означає: що книга Екклезіяста, розділ 2, вірш 5; Мт. 6.11 — Євангеліє від Матвія, розділ 6, вірш 11. Останнім часом зріс читацький інтерес до суті християнського віровчення, тому ми пропонуємо в стислій формі настанови Біблії з цього приводу. Десять заповідей Божих. 1. Я Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім Мене. 2. Не роби собі ідола або чогось подібного до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або в водах під землею, і не вклоняйся їм, і не служи їм. 3. Не взивай даремно імені Господа Бога твого. 4. Пам'ятай день святий святкувати: шість днів працюй і роби в них усі діла свої, а день сьомий — свято Господу Богу твоєму. 5. Шануй отця свого і матір свою — добре тобі буде і довго житимеш на землі. 6. Не вбий. 7. Не перелюбствуй. 8. Не кради. 9. Не свідчи ложно на свого ближнього. 10. Не жадай жони приятеля свого, не жадай дому ближнього свого, ані поля його, ані слуги його, ані вола його, ані осла його, ані всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого. Дві головні заповіді Божі 1. Возлюби Господа Бога Твоєго всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всею мислію твоєю. 2. Возлюби ближнього (Мт. 22, 37, 39). твого, як самого себе Обов'язки християнина 1. Неділі і свята святкувати. 2. У неділю і свята відвідувати церкву і побожно брати участь у службі Божій та інших церковних богослужіннях. 3. Установлених святою Церквою постів додержувати. 4. Принаймні один раз на рік, у св. Великий піст, сповідатися і причащатися св. Тайн. 5. Весілля в заборонений св. Церквою час не справляти. Сім святих, таїнств, які визначають повноту і досконалість благодаті Божої 1. Хрещення. 2. Миропомазання. 3. Сповідь. 4. Євхаристія. 5. Священство. 6. Шлюб. 7. Єлеосвячення. Основи віри, які кожний -християнин повинен знати і в них, вірувати 1. Є один Бог, Який з любові Своєї все створив і всім керує. 2. Бог є справедливий Суддя, що за добро нагороджує, а за зло карає. 3. Бог — Один, в трьох Особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, або Пресвята Трійця. 4. Син Божий став чоловіком, страждав, вмер на хресті і воскрес для нашого спасіння. 5. Господь Ісус Христос заснував Єдину Соборну і Апостольську Церкву, в якій здійснюється спасіння людини. 6. Спасіння людини здійснюється Благодаттю Божою. 7. Благодать Божа конче потрібна для нашого спасіння. 8. Є вічне життя і воскресіння мертвих. Плоди Духа Святого 1. Любов. 2. Радість. 3. Мир. 4. Довготерпіння. 5. Благодать. 6. Милосердя. 7. Віра. 8. Кротість. 9. Стримуваність. Три головні християнські чесноти І. Віра. 2. Надія. З. Любов. Сім дарів Духа Святого, якими духовно квітне і благоприкрашається Церква Христова 1. Дух страху Божого (синівське благоговіння перед Богом). 2. Дух пізнання (дар пророчий і пастирський). 3. Дух сили (дар сили духовної, кріпость душі і сила волі). 4. Дух поради (дар духовного водительства, наставництва). 5. Дух розуміння (чуйність душі до всього доброго й святого). 6. Дух мудрості (уміння жити за заповідями Божими). 7. Дух Господній (дар благочестя й праведності). Дари Духа Святого ми повинні самі здобувати молитвою, вірою та добрими ділами. Гріхи смертні з протилежними їм чеснотами 1. Гордість — Смиренність. 2. Захланність — Щедрість. 3. Нечистота — Чистота. 4. Заздрість — Доброзичливість. 5. Нестриманість — Поміркованість. 6. Гнів — Лагідність. 7. Лінивство — Працелюбність. Блаженства євангельські 1. Блаженні вбогії духом, бо їхнім є Царство Небесне. 2. Блаженні ті, хто плачуть, бо вони втішаться. 3. Блаженні тихії, бо вони залишать слід на землі. 4. Блаженні голоднії й спраглі справедливості, бо вони вдовольняться. 5. Блаженні милостивії, бо вони помилувані будуть. 6. Блаженні чистії серцем, бо вони Бога бачитимуть. 7. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. 8. Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнім є Царство Небесне. 9. Блаженні, коли ганьбитимуть вас і проганятимуть, і наговорюватимуть всяке лихе слово на вас Мене ради. ЛІТЕРАТУРА Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., 1989. Губаржевський І. Основи українського православ'я. — Чикаго, 1970. Дорошенко Д. Короткий нарис історії християнської церкви. — Вінніпег, 1970. Історія православної церкви в Україні: Збірка наукових праць. — К., 1997. Історія релігії в Україні: Навчальний посібник / За ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцького. — К., 1999.
Назва: Біблія – як пам’ятка культури Дата публікації: 2005-03-22 (3592 прочитано) |