–ел≥г≥¤ > ≤ндуњзм(в≥шнуњзм та шиван≥зм)
«наменне девС¤те перевт≥ленн¤ Ц в Ѕудду. “ак буддист≥в запрошують до участ≥ у поклон≥нн≥ бога ≥ндус≥в. ƒес¤те перевт≥ленн¤ ще не в≥дбулось. ¬≥шну маЇ постати в образ≥ алька Ц аватару, ¤кий на б≥лому кон≥, з мечем у руц≥ маЇ зв≥льнити св≥т в≥д демон≥в. «а поширенн¤ ≥ндуњзму в епоху середньов≥чч¤ поступово посилювавс¤ культ ¬≥шну, вит≥сн¤ючи менших бог≥в ≥ самого Ѕрахму. Ѕрахма зд≥йснив свою справу Ц створив св≥т, тепер головна роль належить його охоронцев≥ Ц ¬≥шну. ¬≥шну зображують четвероруким, в≥н тримаЇ диск (символ царськоњ влади), палицю Ц знак могутност≥, раковину ≥ кв≥тку лотоса (св¤щенн≥ предмети). ќбличч¤ його завжди синього кольору Ц це його св¤щенний кол≥р. ожен бог ≥ндуњзму маЇ св¤щенну тварину, ¤ка уособлюЇ його. ” ¬≥шну Ц це фантастична чаруда (нап≥влюдина, нап≥вптах). ” середин≥ ≤ тис. до н. е. ” в≥шнуњзм≥ окреслилась тенденц≥¤ до монотењзму, що похитнуло авторитет нижчих бог≥в. ¬ насл≥док цього рух бхакт≥, ≥де¤ ¤кого пол¤гаЇ в особлив≥й любов≥ до бога, у внутр≥шн≥й рел≥г≥йност≥, ¤ка потребуЇ старанного дотриманн¤ ритуальних вимог, що характерно дл¤ ≥удањзму проголошувалась р≥вн≥сть ус≥х в≥руючих перед Ѕогом, до нього можна було звертатис¤ без жерц≥в ≥ жертвоприношень. –ух бхакт≥ активно поширивс¤ XII Ц XVIIст. ” X≤Vст. Ѕуло створено св¤щенну книгу Ѕхат≥ратнавал≥. ¬иникали й ≥нш≥ сектантськ≥ рухи. “ак у ’≤≤ ст. рел≥г≥йний д≥¤ч –омануджа (помер у 1137р.) започаткував секту шр≥вайшнав≥в, ¤ка дотримувалась бхакт≥йських принцип≥в. ¬она ≥снуЇ дос≥. ¬≥д в≥шнуњзму лишилас¤ ще одна впливова теч≥¤ Ц кришнањзм, ¤кий шануЇ ¬≥шну в образ≥ обожнюваного геро¤ народного епосу ришни. ¬≥шнуњзм в≥д≥грав важливу роль у розвитку ≥нд≥йськоњ народноњ думки, майже тис¤чу рок≥в намагавс¤ поЇднати брахман≥зм з рел≥г≥йною традиц≥Їю доведених культ≥в. “ому його за самост≥йн≥сть називають бхаватизмом.
Ќазва: ≤ндуњзм(в≥шнуњзм та шиван≥зм)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1113 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
