–ел≥г≥¤ > ≤ндуњзм

≤ндуњзм

≤ндуњзм, ¤к древн¤ рел≥г≥¤ склалас¤ на баз≥ давнього брахмањзму, точн≥ше ¤к п≥дсумок суперництва, ¤к результат його перемоги ≥ виник ≥ндуњзм. ќснови ≥ндуњзму поход¤ть в≥д вед та повС¤заних з ними легенд та текст≥в.

Ѕ≥льш≥сть ведичних бог≥в вв≥йшли в минуле ≥ т≥льки незначна њх частина, головним чином завд¤ки згадуванню в м≥фах ≥ легендах, збереглас¤ у людськ≥й памС¤т≥. “ому не дивно, що у спрощеному ≥ переробленом≥ ≥ндуњзм≥ на перший план ув≥йшли нов≥ божества, точн≥ше нов≥ ≥поастат≥ тих самих давно в≥домих державних бог≥в, ¤к≥ набули нового житт¤ в рел≥г≥йн≥й систем≥ ≥ндуњзму. ÷≥ боги були ближчими ≥ зрозум≥л≥шими люд¤м, њх ≥накше ≥ шанували.  ривава ведична жертва була вит≥снена богослуж≥нн¤м без жертв хоч теза убивство заради бога Ц це вбивство остаточно не зн¤та ще дос≥.

Ќайважлив≥шими з числених бог≥в важають трьох (тримурт≥) Ц Ѕрахму, Ўаву ≥ ¬≥шну. як правило в систем≥ ≥ндуњзму под≥лили м≥ж собою повн≥, властив≥ верховному богов≥ функц≥њ: творчу, руйн≥вну, охоронну, хоча нер≥дко вони зб≥гаютьс¤.  ожен з ц≥Їњ тр≥йц≥ маЇ власн≥ обличч¤, характер ≥ сферу д≥њ.

ѕершим з тр≥йц≥ вважають Ѕрахму, основна функц≥¤ ¤кого Ц це творець ¬≥н створив св≥т у багатоман≥тн≥ жирового ≥ минущого, тобто протилежне тому, чого прагнули ≥нд≥йськ≥ рел≥г≥њ (дос¤гненн¤ мокш≥, н≥рвани, розчинене у в≥чному: ™диному). Ѕрахма ¤к обовС¤зковий ≥ перший1 член триметр≥ був необх≥дний, без нього н≥чого не було б , але заслуги його перед сс≥том живого, перед людьми, перед ≥нд≥йцем вважалас¤ не дуже значними, а ≥нших функц≥й у цього бога не було. Ѕрахм≥ присв¤чували одинок≥ храми, а у повс¤кденних обр¤дах, ¤к правило про нього не згадують.

Ѕ≥льш≥сть ≥ндуњст≥в розпод≥лилис¤ на ш≥вањст≥в ≥ в≥шнуњст≥в, ¤к≥ в≥ддають в≥дпов≥дно перевагу в≥дпов≥дно Ўив≥ або ¬≥шну. Ў≥ва дуже суперечливий. √оловною його функц≥Їю вважають руйн≥вну (бог смерт≥, розоренн¤ й зм≥ни), що частково повС¤зане з тим, що ш≥ва Ц покровитель аскет≥в, ¤к≥ прагнуть такого розоренн¤ й зм≥н, що веде начебто до злитт¤ з ¬≥чн≥стю, з јбсолютом. ѕроте фактично в культ≥ Ў≥ви на перший план вв≥йшов творчий момент: культ життЇвоњ сили ≥ чолов≥чого начала став основним в ≥ндуњзм≥.  ульт л≥нгама Ц чолов≥чого творчого начала Ц найпопул¤рн≥ший. Ѕичок Ц Ќанд≥ Ц атрибут Ў≥ви Ц символ≥зуЇ силу ≥ животворн≥сть потенц≥њ Ўиви. ƒо Ў≥ви, що символ≥зуЇ його л≥нгаму, звертаютьс¤ спрагл≥ потомства, у його храм ход¤тьс¤ безд≥тн≥ ж≥нки, ¤к≥ чекають в≥д його сили реального вт≥ленн¤ њхн≥х мр≥й.

Ў≥ву вважають також грозою демон≥в у битвах з ¤кими в≥н не раз ви¤вл¤в чудеса героњзму. Ўакт≥, духовна енерг≥¤ Ў≥ви, саме в н≥й могутн≥сть г≥гантських потенц≥й ш≥ви. ¬она ви¤вл¤Їтьс¤ лише за де¤ких обставин. ѕо-перше, енерг≥¤ накопичуЇтьс¤ в ньому в пер≥оди аскетичних пильнувань ≥ спогл¤дань. ѕо-друге, енерг≥¤ Ўакт≥ в Ў≥ви т≥сно перепл≥таЇтьс¤ з його чолов≥чою животворчою силою.  ульт ж≥нок Ў≥ви 0- перем≥щенн¤ Ўакт≥ на ж≥ноче начало. ” цьому культ≥ значно початковуЇтьс¤ ≥ значно поширюЇтьс¤ ≥де¤ зг≥дно з ¤кою енергетична сила Ўакт≥ започатковуЇтьс¤ в момент злитт¤ чолов≥чого ≥ ж≥ночого начал, що в≥д≥грало у розкв≥т≥ в ≥ндуњзм≥ культу  ами.

 ульт  ами Ц мистецтво любов≥, т≥сно повС¤заний з культом Ў≥ви ≥ Ўахт≥, ¬≥шну. якщо культ Ў≥ви був в ≤нд≥њ завжди був т≥сно повС¤заний з шахт≥ та  амою, то культ третього члена триметр≥ ¬≥шну мав ≥нший характер. ¬≥шну мС¤кий, несуперечливий, його основна функц≥¤ Ц збереженн¤. ¬≥н простий, максимально близький люд¤м, особливо схильний до емоц≥йного сприйн¤тт¤, саме так≥ переважають сере в≥ншуњст≥в. Ќа численних зображенн¤х чотирикутний в≥шну звичайно сидить на тис¤чоголовому дракон≥, що пливе або на трон≥ у вигл¤д≥ б≥лого лотоса.

Ѕогин¤ ћаксим≥ Ц ж≥нка ¬≥шну Ц завжди поруч з чолов≥ком, вона н≥жно любить ого. ” ¬≥шну багато перетворень Ц аватар, хоча основних дес¤ть, хоча основних дес¤ть: у перших чотирьох в≥н виступаЇ у вигл¤д≥ тварин (риби, черепахи, вепр¤, людино-лева ), пС¤те Ц карлика-велетн¤; решта пС¤ть в≥домих аватар Ц ѕарашу рама,  р≥шна, Ѕудда ≥ ћес≥¤ Ц  алка, на прих≥д ¤кого що чекають найулюблен≥ш≥ аватори ¬≥шну –ама ≥  р≥шна.

–ама Ц герой давнього ≥нд≥йського епосу –ама¤на, найулюблен≥шоњ поеми ≥нд≥йц≥в. –ама Ц герой, благородна людина, мудрий монарх, любл¤чий чолов≥к. …ого дружина с≥та Ї уособленн¤м ж≥ночоњ в≥рност≥, любов≥ й шл¤хетства, еталон ≥нд≥йськоњ ж≥нки. «агибель њњ символ≥чна: чистота ж≥нкм Ї наст≥льки св¤тою, що т≥льки загибель може змити п≥дозри. ≤ хоч загибель —≥ти руйнуЇ щаст¤ –ами, сама поема вц≥лому н≥ким не сприймаЇтьс¤ в ≤нд≥њ, ¤к трагед≥¤. –ама¤на найкраще в≥дображаЇ нац≥ональний дух ≥нд≥йц≥в, њхн≥й спос≥б житт¤, думи, етичн≥ ≥ культурн≥ ц≥нност≥. “ому не дивно, що –ама обожнений в у¤в≥ народу.

ƒругою в≥домою ≥ шанованою аватарою ¬≥шну вважають  р≥шну. Ѕудучи пом≥чником ≥ радником головного геро¤ Ц воњна јр джут, в≥н розкриваЇ йому вище значенн¤ небесного й етичного закону. —аме це тлумаченн¤  р≥пни ув≥йшли у вигл¤д≥ розд≥лу складу ћахабхарати. ѕ≥зн≥ше  р≥шна трансформувавс¤ з мудрец¤-ф≥лософа у веселого й задоволеного, легковажного бога Ц пастушка, ≥ саме в ц≥й ≥постас≥ став в≥домим ≥ шановним в ус≥й ≤нд≥њ.

∆ерц¤ми ≥ндуњзму, нос≥¤ми основного рел≥г≥йного культу, ритуального обр¤ду, етики, естетики, форм соц≥ального укладу ≥ побуту були частини брахманських каст. « њх числа обиралис¤ радники ≥ чиновники, вони диктували народу норми житт¤, ¤к≥ зводилис¤ головним чином до швидкого збереженн¤ ≥Їрарх≥њ каст ≥ дотриманн¤ норм повед≥нки в середин≥ касти. Ѕрахмани були домашн≥ми жерц¤ми в багатих, перед ус≥м в самих брахманських с≥мС¤х. « њх числа виходили найавторитетн≥ш≥ рел≥г≥йн≥ учител≥-гуру, ¤к≥ повчали молоде покол≥нн¤ мудрост≥ ≥ндуњзму, однак найголовн≥шою брахманською ф≥нкц≥Їю брахман≥в ¤к найвищого в ≤нд≥њ шару сусп≥льства було задоволенн¤ рел≥г≥йних потреб населенн¤

¬≥шнуњзм.

” зб≥рниках м≥фолог≥чних сюжет≥в та ритуальних припис≥в (пуранах) пор¤д з багатьма ≥ншими найч≥тк≥ше окреслено два головних нар¤ми ≥ндуњзму в≥шнуњзм ≥ шиван≥зм. Ѕ≥льш≥сть учених вважаЇ, що ≥сторично першим був в≥шнуњзм. ѕобутують ≥ твердженн¤, що шивањзм давн≥ший, ¤к≥ визначають вир≥шальну роль в≥шнуњзму в усуннен≥ з ≥сторичноњ сцени буддизму.

Ѕог в≥шну згадуЇтьс¤ ще в –игвед≥. “ам в≥н Ц скромний покровитель землеробства ≥ скотарства, чолов≥чоњ сили дл¤ продовженн¤ роду. ¬≥н надаЇ перемогу вищому ведичному богов≥ ≤нд≥ у боротьб≥ з демоном ¬р≥трою. ≤мС¤ його значитьс¤ в пантеон≥ бога —онц¤, вважають, що в≥н доар≥йського походженн¤, що це ≥мС¤ ¤кого драв≥рського божества.

«начно вищий авторитет ¬≥шну у ”пан≥шадах. ” ћахабхарат≥ в≥н Ц головний бог. —аме ћахабхарат м≥стить ≥дею аватори (знищенн¤, опусканн¤) Ц сходженн¤ божества на замлю, вт≥ленн¤ його в земну форму. ¬≥шну перевт≥лювавс¤ 24 рази, з цих перевт≥лень 10 Ц найважлив≥ш≥.

ѕерше перевт≥ленн¤ Ц повС¤зане ≥з всесв≥тн≥м потопом, ¤кий мав знищити вс≥х людей на «емл≥. ¬≥шну, щоб ур¤тувати њх, над≥слав благочестивому ћану ковчег. «роби в≥ це перевт≥лившись у велику рибу, на роз≥ ¤коњ був привС¤заний ковчег. –азом з ћану були вр¤тован≥ ≥ ¬еди.

ƒруге перевт≥ленн¤ Ц ¬≥шну в≥дбулос¤, коли в боротьб≥ з демонами боги попросили у ¬≥шну нектар безсмерт¤. ƒл¤ цього необх≥дно було збити океан, ¤к збивають молоко, щоб одержати масло. ¬≥шну перетворивс¤ на черепаху, на ¤к≥й сто¤ла гора, що оберталас¤. –азом з нектаром було здобуто багато чого, в тому числ≥ й Ћакшм≥, ¤ка сала дружиною ¬≥шну.

¬ третьому перетворенн≥ ¬≥шну був вепрем ¬арахаром, що вр¤тував утопаючу в океан≥ «емлю п≥дн¤вши њњ на своњх ≥клах.

Ќа четвертий раз ¬≥шну став людиною Ц левом Ќр≥с≥нхом, ¤кий перем≥г демона, що нищив бог≥в. …ого не могли вбити н≥ Ѕог, н≥ людина, н≥ тварина, бо Ќр≥ср≥х був трьома ними.

ѕС¤те перевт≥ленн¤ теж було повС¤зане з вр¤туванн¤м св≥ту в≥д демон≥в. ƒемон Ѕал≥ захопив ус≥ три св≥ти: п≥дземний, земний ≥ небесний. ∆ах скував ус≥х бог≥в. “од≥ ¬≥шну перетворивс¤ на вамана-карлика, прийшов до Ѕал≥ й попросив у нього ст≥льки земл≥, ск≥льки вм≥ст¤ть його три кроки. Ѕал≥ змилостививс¤.  арлик ступив одразу ж з неба на землю, одержав њњ дл¤ бог≥в, а бол≥ змушений був переселитис¤ п≥д землю.

¬ шостому перевт≥ленн≥ ¬≥шну д≥Ї на земл≥, де м≥ж брахманами та кшатр≥¤ми точилась боротьба за владу. ¬≥шна перетворивс¤ в брахмана ѕарашу раму (У–ама ≥з сокироюФ), 21 раз винищував кшатр≥њв ≥ остаточно поставив њх нижче брахман≥в.

¬ образ≥ –ами, улюбленого сина одного з цар≥в ѕ≥вн≥чноњ ≤нд≥њ , постаЇ ¬≥шну у сьмому перевт≥ленн≥. ¬≥н одруживс¤ з чар≥вною —≥тою й з вол≥ батька мав стати –аджею ще за його житт¤. јле молода дружина батька вчинила низку ≥нтриг, ≥ –аму п≥дд≥ли вигнанню там його супроводжували брат Ћакшлан ≥ дружина —≥та. јле в дороз≥ демон викрав дружину —≥ту. –озшукуючи њњ –ама пройшов л≥сами ѕ≥вденноњ ≤нд≥њ. Ќа допомогу йому стали мавпи на чол≥ з≥ своњм царем √ануманом, ¤кого за це обожествили, а мавпи в ≤нд≥њ стали св¤щенними тваринами.

” восьмому перевт≥ленн≥ ¬≥шну став  ришною. ƒл¤ цього в≥н вирвав з≥ своЇњ голови волосс¤: з чорного виник  ришна, з б≥лого Ц його брат Ѕала рама.  ришна перем≥г демона  амсу, його оголосили аватарою (вт≥ленн¤м божества). ¬≥шну тривалий час вважали богом родючост≥ у племен≥ ¤ду, про це згадуЇ –игведа. ÷е було на рубеж≥ ≤≤ ≥ ≤ тис. до н. е. , коли п≥вн≥ч ≤нд≥њ насел¤ли ар≥йськ≥ племена.

«а легендою в≥н народивс¤ у вС¤зниц≥ ≥ його мали вбити. јле батько його викрав ≥ в≥ддав на вихованн¤ в племС¤ скотар≥в.  ришна був в≥дкритою ≥ доброю дитиною, його вс≥ любили.  оли п≥др≥с, найчаст≥ше боровс¤ з демонами зла. «мужн≥вши, охоче в≥ддавас¤ любовним ≥грам з чар≥вними пастушками, нав≥сно покохавши одну з них Ц –адху. ¬≥н убив правител¤ царства, ¤кий увС¤знив його мат≥р, ≥ сам став правителем ц≥арства. ѕравив мудро ≥ довго.

1	2

Ќазва: ≤ндуњзм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2453 прочитано)