–ел≥г≥¤ > ≤удањзм в ”крањн≥

≤удањзм в ”крањн≥

Ќа в≥дм≥ну в≥д ранн≥м нац≥ональних рел≥г≥й, жодна з ¤ких не збереглас¤ до наших час≥в, б≥льш≥сть п≥зн≥х нац≥ональних рел≥г≥й продовжуЇ ≥снувати ≥ зараз. ƒо них в≥днос¤тьс¤ ≥ндуњзм, сикх≥зм, джайн≥зм, конфуц≥анство, дао≠сизм, синтоњзм, ≥удањзм, зороастризм та ≥н.

—уттЇвими рисами п≥зн≥х нац≥ональних рел≥г≥й можуть бути назван≥ так≥:

ѕоширенн¤-рел≥г≥йних в≥рувань ≥ оф≥ц≥йного в≥дправленн¤ культу се≠ред вс≥х верств населенн¤м межах одного нац≥онально-державного утворен≠н¤. ÷е означало проголошенн¤ формальноњ р≥вност≥ в≥руючих перед богом (чи богами) ≥ значного поширенн¤ сфери впливу кожноњ з нац≥ональних ре≠л≥г≥й. ¬ результат≥ њх ≥нтегруюча роль в сусп≥льств≥ значно зб≥льшуЇтьс¤.

«б≥льшенн¤ регул¤тивноњ рол≥. ¬иникаЇ ст≥йка система заборон ≥ при≠пис≥в, ¤к≥ детально регулюють вс≥ сфери житт¤ в≥руючого. ¬она п≥дкр≥пл¤Ї≠тьс¤ стимулами здеб≥льшого негативного характеру: вченн¤ми про пекло ≥ геЇну вогнену, загробну в≥дплату ≥ неминучу кару господню за гр≥хи в цьому житт≥. –егулюючими чинниками стаЇ ≥ вченн¤ про рай /н≥рвану/ ≥ про спа≠с≥нн¤ богообраного народу.  ≥льк≥сть заборон ≥ припис≥в, наприклад, в кон≠фуц≥анств≥ чи ≥удањзм≥ дос¤гаЇ багатьох сотень.

ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: регул¤тивна роль в сусп≥льств≥ ранн≥х нац≥ональних ре≠л≥г≥й була набагато меншою. ¬≥домо, що в древньому ™гипт≥ рел≥г≥¤ не забо≠рон¤ла одруженн¤ м≥ж близькими родичами, нав≥ть м≥ж р≥дними братом ≥ сестрою (що систематично практикувалось в династ≥¤х фараон≥в). ∆одна з ранн≥х нац≥ональних рел≥г≥й не стала на завад≥ загальному пад≥нню мораль≠ност≥ в ≥мператорському –им≥, що призвело до його ослабленн¤ ≥, врешт≥, пад≥нн¤ тощо.

—п≥в≥снуванн¤ монотењзму ≥ пол≥тењзму. Ѕ≥льш≥сть п≥зн≥х нац≥ональних рел≥г≥й Ї пол≥тењстичними, однак серед них виникли ≥ монотењстичн≥ (моно Ц один; теос Ц бог) рел≥г≥њ Ц ≥удањзм ≥ сикх≥зм.

«начне зменшенн¤ к≥лькост≥ спрощенн¤ ритуал≥в жертвоприношенн¤. ѕовна в≥дмова в≥д людських жертвоприношень.

–озробка ≥ масове поширенн¤ серед в≥руючих основ сотер≥олог≥њ (вченн¤ про спас≥нн¤) ≥ есхатолог≥њ (вченн¤ про к≥нець св≥ту).

а) —еред п≥зн≥х нац≥ональних рел≥г≥й, ¤к≥ значною м≥рою вплинули на " подальший розвиток рел≥г≥йних в≥рувань, сл≥д в першу чергу назвати ≥удањзм Ч нац≥ональну рел≥г≥ю Їврењв. Ѕагато св≥тогл¤дних у¤влень, догм ≥ ритуал≥в ≥удањзму можна ви¤вити в св≥тових рел≥г≥¤х - христи¤нств≥ та ≥слам≥.  р≥м того, в умовах втрати державност≥ њ територ≥њ, ≥удањзм на прот¤з≥ двох тис¤≠чол≥ть в≥д≥гравав роль головного чинника збереженн¤ Їврењв ¤к нац≥њ. –озг≠л¤немо докладн≥ше основи ц≥Їњ рел≥г≥њ.

≤удањзм виникаЇ приблизно в ’≤-’ ст. до нашоњ ери на територ≥њ сучас≠них ≤зрањлю, ѕалестини ≥ Ћ≥вану. ÷≥ земл≥ були об'Їктом частих завоювань, п≥сл¤ одного з ¤ких, за час≥в вав≥лонського цар¤ Ќавуходоносора (VI ст. до н.е.) б≥льш≥сть Їврењв потрапила в полон в ƒвор≥чч¤, де перебувала к≥лька дес¤тил≥ть. ѕонев≥р¤нн¤ ≥ пересл≥дуванн¤ Їврењв призвели до виникненн¤ глибокого св≥тогл¤дного протиставленн¤ Уми Ц вониФ ≥ само≥зол¤ц≥њ, а в рел≥≠г≥йному вченн≥ - ≥дењ боговибранност≥, настанов щодо заборони дл¤ Їврењв шлюб≥в з неЇвре¤ми, диференц≥ац≥¤ моральних установок в ставленн≥ до однов≥рц≥в ≥ неЇврењв тощо.

ƒо головних догмат≥в ≥удањзму належать: в≥ра в Їдиного бога яхве, в прих≥д мес≥њ, в безсмерт¤ ƒуш≥ та ≥снуванн¤ загробного царства. ¬≥ра в Їди≠ного бога яхве, ¤кий ран≥ше був богом одного ≥з племен ≤зрањл¤ складаЇтьс¤ в пер≥од п≥сл¤ полону (з останньоњ третини VI ст. до н.е.). ¬ н≥й яхве у¤вл¤Ї≠тьс¤ ¤к владний, жорстокий, схильний до помсти бог. “ому ч≥тке дотриман≠н¤ вимог.≥ настанов яхве стаЇ головним зм≥стом ≥удањзму, а джерелом в≥ри Ї не роздуми (¤к в том≥стськ≥й схоластиц≥/, а виключно откровенн¤ Ѕ≥бл≥њ. ¬а≠жливим Ї ≥ те, що причина-б≥д ≥ нестатк≥в Їврењв переноситьс¤ на них самих: вона по¤снюЇтьс¤ ¤к недотриманн¤ божественного запов≥ту ≥ божественного закону (“ори). ≤ навпаки - дос¤гненн¤ життЇвого усп≥ху Ї нагородою яхве.

¬ажливою складовою частиною ≥удањзму Ї вченн¤ про мес≥ю-спасител¤, ¤кий прийде, щоб зд≥йснити праведний суд, воздати люд¤м по њхн≥м заслу≠гам. ¬ Удн≥ мес≥њФ, зг≥дно ≥удањзму, св≥т буде повн≥стю обновлено: земл¤ буде щоденно давати нов≥ хл≥би, плоди ≥ шовков≥ вбранн¤, люди житимуть 1000 рок≥в, ж≥нки щоденно народжуватимуть д≥тей, зникнуть хвороби, в≥йни, су≠перечки тощо.

—еред св¤щенних книг ≥удањзму найважлив≥шими вважають перш≥ п'¤ть, ¤к≥ отримали назву “ора (закон) або Уп'¤тикнижж¤ ћойсе¤Ф. « них ми д≥зна≠Їмос¤ про в≥ру в Їдиного бога яхве, про творенн¤ св≥ту, про перших людей ≥ першор≥диий гр≥х, генеалог≥¤ дванадц¤ти кол≥н ≤зрањлевих, ≥стор≥¤ полону ≥ головне - передан≥ богом через ћойсе¤ правила повед≥нки правов≥рних ≥удењв.  р≥м “ори в —тарому «апов≥т≥ м≥ст¤тьс¤ вченн¤ ≥нших пророк≥в ≥ вож≠д≥в древн≥х Їврењв.

« часом ви¤вилас¤ необх≥дн≥сть в тлумаченн≥ —тарого «апов≥ту, особли≠во малозрозум≥лих ≥ суперечливих положень ц≥Їњ об'Їмноњ книги. ÷е зд≥йс≠нюЇтьс¤ в ћ≥шн≥ (III ст. н.е.), ¤ка складаЇтьс¤ з 63 книг ≥ тематично розд≥ле≠на (катех≥зована) на 6 розд≥л≥в. ¬ свою чергу по¤сненн¤м ћ≥шни служить √емара. ћ≥шна ≥ √емара об'Їднуютьс¤ в “алмуд, ¤кий також поважаЇтьс¤ ¤к Ц св¤щенна книга.

Ќайб≥льш поширеним обр¤дом в ≥удањзм≥ Ї молитва, ¤ка зг≥дно в≥ри до≠с¤гаЇ небес ≥ впливаЇ на р≥шенн¤ ангел≥в: ѕ≥д час ранковоњ молитви (кр≥м суботи ≥ св¤ткових дн≥в) ≥удей повинен молитись, поклавши на л≥ву руку ≥ чоло ф≥лактерин - куб≥чноњ форми ¤щички з рем≥нц¤ми, заповнен≥ пергамен≠том з текстами —тарого запов≥ту. ‘≥лактерин в≥д≥граЇ роль амулету в≥д злих сил. ¬ ≥удейськ≥й обр¤довост≥ ≥снуЇ ч≥ткий под≥л њж≥ на трефну (недозволену) ≥ кошерну ( дозволену). Ќаприклад, недозволеним Ї вживанн¤ в њжу кров≥ тварин, м'¤са нежвачних тварин (наприклад, свин≥), одночасного вживанн¤ м'¤сноњ ≥ молочноњ њж≥.

¬ажливим обр¤дом Ї обр≥занн¤-продовженн¤ древн≥х обр¤д≥в ≥н≥ц≥ац≥й або посв¤ченн¤ хлопчик≥в 12-16 рок≥в в чолов≥ки. –итуальне обливанн¤ пе≠ред суботою ≥ в св¤та зд≥йснюЇтьс¤ в м≥кве Ч спец≥альному басейн≥, напов≠неному дощовою чи джерельною водою. ѕеред кожною молитвою в≥дбуваЇ≠тьс¤ обов'¤зкове обливанн¤ рук.

√оловним св¤том в ≥удењв Ї ѕасха. ѓњ чин заповнений обр¤дами, присв¤≠ченими приходу мес≥њ ≥ його предтеч≥ ≤лл≥. ѕасха пов'¤зана також ¤к св¤то виходу Їврењв з ™гипту. —в¤то шебуот щор≥чно в≥нчаЇ дарунок бога яхве пророков≥ ћойсею тексту “ори (ѕ'¤тикнижж¤). —в¤то йом-к≥пур (судний день) - це пока¤нн¤ перед богом ≥ оч≥куванн¤ знак≥в про те, ¤к пройде на≠ступний р≥к.

б) ≤ндуњзм виник в IV-VI стол≥тт¤х н.е. на основ≥ брахман≥зму ≥ ¤к ре≠зультат боротьби останнього з буддизмом. як насл≥док, сьогодн≥ 90% насе≠ленн¤ ≤нд≥њ спов≥дуЇ цю рел≥г≥ю. ≤ндуњзм стаЇ насл≥дком спрощенн¤, вульга≠ризац≥њ довол≥ складного вченн¤ ¬ед ≥ закон≥в ћану. ¬ результат≥ склалас¤ зрозум≥ла ≥ доступна простому ≥нд≥йцев≥ система етичних норм, принцип≥в ≥ ц≥нностей, в≥рувань ≥ у¤влень, обр¤дових ≥ культових д≥й, м≥ф≥в њ легенд то≠що. Ѕули розроблен≥ громадськ≥ публ≥чн≥ церемон≥њ, обр¤ди, заснован≥ св¤≠тилища, храми, ашрами (монастир≥), м≥сц¤ паломництва.

¬ центр≥ ц≥Їњ пол≥тењстичноњ рел≥г≥њ пантеон з трьох бог≥в: Ѕрахми (бога-творц¤), ¬≥шну (бога-хранител¤) ≥ Ў≥ви (бога-руйн≥вника).

Ѕрахма створив все-суще в св≥т≥, в≥дд≥ливши в≥д початкового ™диного одиничн≥ реч≥ та ≥стоти. Ѕрахма - дем≥ург св≥ту, однак своњм твор≥нн¤м в≥н прир≥к земн≥ ≥стоти на стражданн¤. ¬≥н - необх≥дний член тр≥ади бог≥в (тр≥мурт≥), але культу його не ≥снуЇ, йому практично не поклон¤ютьс¤. Ќе дивно ≥ те, що Ѕрахм≥ часто дор≥кають за те, що в≥н викинув людину в св≥т небажа≠ного багатоман≥тт¤, протир≥ч ≥ зм≥н, де добро змушене боротис¤ з≥ злом, лю≠бов'ю ненавистю.

«в≥дси б≥льш зрозум≥лим стаЇ сутн≥сть культу бога-руйн≥вника Ў≥ви. ÷ей гр≥зний бог незримо присутн≥й на пол¤х битв, в≥н Ї покровителем аске≠т≥в ≥ пост≥йно занурений в медитац≥ю. як гр≥зний бог, оточений злими духа≠ми ≥ демонами, в≥н уособлюЇ смерть ≥ тл≥нн≥сть всього живого. —кладов≥ поклон≥нн¤ Ў≥в≥ Ц екстаз, самозабутт¤ ≥ захоплене переживанн¤. –уйнуванн¤ ≥ зм≥ни в ≥ндуњзм≥ розум≥ютьс¤ ¤к можлив≥сть злитт¤ з ™диним, з јбсолютом. ¬ ш≥вањзм≥ поширеним Ї культ життЇвоњ сили ≥ духовноњ енерг≥њ.

 ульт бога ¬≥шну пов'¤заний ≥з збереженн¤м сущого, цей бог м'¤гкий ≥ добрий. ¬≥шну маЇ дес¤ть аватар або вт≥лень чи перетворень: риби. черепа≠хи, вепра, людини-лева, карлика-велетн¤. ƒал≥ сл≥дують аватари ѕарашурами, еп≥чного геро¤ –ами, мудрец¤-ф≥лософа  р≥шни, Ѕудди ≥ ћесс≥њ- алки.

√оловн≥ жрецьк≥ ≥ культов≥ функц≥њ в ≥ндуњзм≥ виконуютьс¤ спец≥ально п≥дготовленими представниками касти брахман≥в. —аме њм належить прив≥лей приносити жертву богам, бути присутн≥м на урочистих с≥мейних обр¤≠дах, керувати ритуальними д≥¤ми ≥ встановлювати норми житт¤ дл¤ р¤дових посл≥довник≥в ≥ндуњзму.

¬ багатонаселен≥й ≤нд≥њ ц¤ рел≥г≥¤ строго реіламентуЇ м≥сце, значенн¤, права та обов'¤зки члена кожноњ касти, ввод¤чи в меж≥ рел≥г≥йних закон≥в њхн≥ складн≥ взаЇмов≥дносини.

 анон≥чними - текстами ≥ндуњзму Ї еп≥ко-м≥фолог≥чний тв≥р "ћахабхарата" ≥ його головна рел≥г≥йна ≥нтерпол¤ц≥¤ "Ѕхагавадг≥та".

в)  онфуц≥анство разом, з даосизмом Ї нац≥ональними рел≥г≥¤ми китай≠ц≥в. ¬ конфуц≥анств≥ ≥снуЇ р¤д своЇр≥дних ≥ ун≥кальних рис.

ѕо-перше, бог чи боги не Ї головними об'Їктами поклон≥нн¤. ¬они ≥снують ¤к абстрактне "Ќебо" ≥ бог "Ўань-д≥" (небесний владика), але в≥д≥грають другор¤дну до≠пом≥жну роль.

ѕо-друге, в≥дсутн≥ вченн¤ про загробне житт¤, возда¤нн¤, рай ≥ пекло, к≥нець св≥ту тощо. √оловн≥ под≥њ в≥дбуваютьс¤ в св≥т≥ живих, а не в св≥т≥ мер≠твих.

1	2

Ќазва: ≤удањзм в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1903 прочитано)