–ел≥г≥¤ > Ћамањзм

Ћамањзм

¬ступ

—еред ус≥х напр¤мк≥в ≥ р≥зновид≥в буддизму представл¤Їтьс¤ особливо своЇр≥дним завоювавшим пануванн¤ в “≥бет≥ та ћонгол≥њ ламањзм. —л≥д зазначити, що це найменуванн¤ не Ї самоназвою адепт≥в даноњ рел≥г≥њ, воно дане њй Ївропейськими досл≥дниками; у його основ≥ лежить терм≥н Ђламаї, що позначаЇ св¤щеннослужител¤ даноњ рел≥г≥њ, його буквальний переклад Ч Ђвище немаЇї.

≤стор≥¤ поширенн¤ ламањзму

” ћонгол≥ю ламањзм проникнув у XVI-XVII ст. з “≥бету, саме останн≥й Ї колискою ц≥Їњ рел≥г≥њ. ѕро час по¤ви буддизму в “≥бет≥ маютьс¤ суперечлив≥ дан≥, де¤к≥ з них датують цю под≥ю V ст. Ќа ≥сторичний ірунт наука стаЇ в даному питанн≥ лише з царюванн¤ в “≥бет≥ —ронцзангамбо, ¤ке припадало на час приблизно з 620 по 650 р.

“≥бет, оточений з ус≥х бок≥в найвищими г≥рськими хребтами, суворий по кл≥мату, знаходивс¤ у в≥дносн≥й ≥зол¤ц≥њ в≥д сус≥д≥в. ѕрим≥тивне г≥рське землеробство в сполученн≥ з≥ скотарством, м≥сц¤ми кочовим, ≥з працею забезпечувало убогий життЇвий р≥вень населенн¤, що п≥ддавалос¤ ≥нтенсивн≥й експлуатац≥њ з боку феодал≥в, ¤к≥ волод≥ли основними масивами оброблюваноњ земл≥. –озповсюджен≥ рел≥г≥йн≥ представленн¤ ≥ культи складали так званий бон, досить типову систему пол≥демон≥зму ≥ шаман≥зму.

Ћамањзм проникнув у “ибет з ≤нд≥њ, в≥дк≥л¤ в V ≥ VI ст. населенн¤ п≥вн≥чних район≥в пересел¤лос¤ в сус≥дн≥ крањни; ¤к≥сь контингенти його просочувалис¤ через п≥вденн≥ перевали в √≥мала¤х на територ≥ю “ибету. ћоже бути, Ї частка ≥стини в пов≥домленн≥ про те, що ≥нд≥йськ≥ буддисти намагалис¤ перетворити у свою в≥ру пануючи Ћатотори, що викликало оп≥р з боку населенн¤ ≥ шаман≥в. “≥льки через 100Ч200 рок≥в цар —ронцзангамбо, очевидно, по пол≥тичних розум≥нн¤х прийн¤в буддизм ¤к державну рел≥г≥ю ≥ зробив усе в≥д нього залежне дл¤ поширенн¤ ламањзму серед населенн¤. ÷е дало йому можлив≥сть зав'¤зати необх≥дн≥ матримон≥альн≥ зв'¤зки, уз¤вши соб≥ двох дружин-буддисток з Ќепалу ≥  итаю. ÷ар в≥в широку завойовницьку пол≥тику, об'Їднавши п≥д своЇю владою не т≥льки весь “ибет, ран≥ше роздроблений, але ≥ р¤д сус≥дн≥х держав, включаючи Ќепал ≥ јссам. ќчевидно, за допомогою буддизму можна було ≥деолог≥чно скр≥плювати створену з р≥знор≥дних елемент≥в ≥мпер≥ю, тим б≥льше що ц¤ ≥деолог≥¤ пропов≥дувала повне п≥дпор¤дкуванн¤ влад≥ ≥ непротивленн¤ злу. ƒл¤ тих же з завойованих крањн, у ¤ких буддизм був ≥ ран≥ш розповсюджений, перех≥д завойовник≥в у цю рел≥г≥ю був додатковим аргументом на користь п≥дпор¤дкуванн¤ ≥м. «≥грала при цьому в≥дому роль реформа в≥ровченн¤ ≥ культу, зд≥йснена в середин≥ XI в. прибулим у “ибет з ≤нд≥њ будд≥йським рел≥г≥йним д≥¤чем јт≥-шей. ¬≥н орган≥зував переклад ≥з санскриту на тибетську мову р¤ду канон≥чних документ≥в буддизму, сам написав р¤д богословських праць, пров≥в у 1050 р. —обор т≥бетськоњ церкви. ќсновним напр¤мком його д≥¤льност≥ було очищенн¤ буддизму в≥д найб≥льше ¤скраво виражених форм маг≥чноњ обр¤довост≥, в≥д шаман≥зму ≥ пол≥демон≥чного культу бон. ¬≥н аж н≥¤к не до к≥нц¤ процв≥тав у своњх починанн¤х, але зроблене њм зм≥цнило в≥роспов≥дальну й орган≥зац≥йно-церковну основу ламањзму в “≥бет≥.

ќбр¤ди в ламањзм≥

 ульт, ¤к система обр¤д≥в, у перв≥сному буддизм≥ був дуже слабко представлений, але в ход≥ розвитку виник такий пишний складний театрал≥зований комплекс ритуал≥в ≥ церемон≥й, ¤кий навр¤д чи в≥домий ¤коњ-небудь ≥ншоњ рел≥г≥њ св≥ту. ќсобливо це в≥дноситьс¤ до ламањзму.

ѕо своњй сут≥ ритуали, що складають ламањстський культ, мало чим в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д практикуЇмих в ≥нших рел≥г≥¤х. «а своЇю формою ламањстськ≥ обр¤ди включають словесний ≥ музично-вокальний елементи, а також жертвоприносини, процес≥њ, ритуальн≥ т≥лорухи, нав≥ть танц≥, причащанн¤. ћабуть, ус≥ ц≥ елементи лише ¤скрав≥ше виражен≥ ≥ б≥льш ≥нтенсивно провод¤тьс¤, чим в ≥нших рел≥г≥¤х.

ћолитви в ламањзм≥

ƒо молитв у ламањзм≥ в≥дноситьс¤ насамперед спов≥данн¤ в≥ри, ¤ким звичайно починаЇтьс¤ ламањстське богослуж≥нн¤. ”часник богослуж≥нн¤ ви¤вл¤Ї своЇ Ђпреклон≥нн¤ї перед Ђчотирма св¤тин¤миї Ч перед Ѕуддою, дхармою, громадою ≥ перед своњм духовним кер≥вником. ≤нод≥ спов≥данн¤ в≥ри потр≥бно з докладним перерахуванн¤м догмат≥в, що складають в≥ровченн¤ буддизму. ѕот≥м випливають красномовн≥ багатосл≥вн≥ хвали р≥зним божествам. ≤снують, щоправда, хвалебн≥ г≥мни, що складаютьс¤ лише з повторюваних вигук≥в типу: Ђќ славний, о великий, о могутн≥й!ї ≥ т.п.

ѕерерахован≥ молитви мають на мет≥ п≥дготувати божество до прийн¤тт¤ конкретних прохань тих, хто молитьс¤. ѕроханн¤ загального типу, що звичайно ф≥гуруЇ в богослуж≥нн≥, укладаЇ в соб≥ два елементи: вигнанн¤ чи щонайменше приборканн¤ злих демон≥в ≥ даруванн¤ в≥чного чи в крайньому випадку тривалого житт¤. ”милостививши бог≥в чи доброзичливих демон≥в жертвопринесенн¤м (наприклад, жменькою рису, змоченого св¤тою водою), лама звертаЇтьс¤ до злих демон≥в ≥з гр≥зним попередженн¤м: Ђякщо ж ви в≥дмовитес¤ п≥ти, те ¤, могутн≥й ’а¤грива (маЇтьс¤ на уваз≥, що лама виступаЇ тепер в≥д ≥мен≥ божестваЧ ».  .), кн¤зь гн≥вних демон≥в, розтрощу вас, ваше т≥ло, мова ≥ дух перетворю в порох. —лухайте мого наказу й ≥дете кожний у св≥й притулок, чи гор≥ вам!ї ѕ≥сл¤ цього вс≥, хто мол¤тьс¤ гучно констатують: ЂЅоги подужали, демони видалилис¤!ї ѕеред нами обр¤д, багато в чому аналог≥чний в≥дпов≥дним церемон≥¤м вигнанн¤ —атани ≥ п≥длеглих йому б≥с≥в в ≥нших Ђвищихї рел≥г≥¤х. ƒосить близьку аналог≥ю йому складаЇ ≥ шаманська практика боротьби з≥ злими демонами за допомогою добрих.

як уже говорилос¤, ≥стотним елементом молитовного проханн¤ Ї благанн¤ про даруванн¤ житт¤. —упроводжувана жертвопринесенн¤м, вона звучить приблизно так: Ђ“ак буде житт¤ пост≥йне ¤к адамант, переможна, ¤к прапор пануючи, так буде вона тверда ≥ сильна, ¤к орел, ≥ триваЇ в≥чно. “ак буду ¤ благословенний даром житт¤ в≥чноњ, ≥ так виповн¤тьс¤ бажанн¤ моњ...ї

 ожна молитва т≥Їю чи ≥ншою м≥рою носить на соб≥ риси маг≥чного заклинанн¤. ≤снують, однак, так≥, у ¤ких характерн≥ риси маг≥чноњ формули виражен≥ з особливою ¤сн≥стю. Ћамањстський ритуал м≥стить у соб≥ особливо багато таких заклинань. ¬они або вимовл¤ютьс¤ на санскрит≥, незрозум≥лому що молитьс¤, ≥ нос¤ть, отже, формальний характер, або ¤вл¤ють собою наб≥р безглуздих сл≥в ≥ фраз, вимова ¤ких покликано забезпечити потр≥бний молючий ефект. «а допомогою цих так званих дарани ламањст розраховуЇ позбутис¤ в≥д хвороб, в≥д укус≥в зм≥й, в≥д п≥дступу дракон≥в, в≥д неприйн¤тного переродженн¤, в≥д в≥тру ≥ дощу ≥ нав≥ть в≥д нев≥р'¤.

ћузика, що супроводжуЇ богослуж≥нн¤

як правило, ламањстське богослуж≥нн¤ супроводжуЇтьс¤ музикою ≥ сп≥вом. ¬елику роль граЇ дзв≥ночок, дзеньк≥т ¤кого служить сигналом дл¤ переходу до черговоњ фази богослуж≥нн¤. “аку ж роль грають звуки, що вит¤гаютьс¤ з величезних морських раковин. ÷≥ ≥нструменти разом ≥з сильними трубами складають оркестр, що граЇ надзвичайно могутньо, але какофон≥чно ≥ врозбр≥д. ѕрактикуЇтьс¤ також хоровий сп≥в: звичайно пече хор хлопчик≥в, причому на в≥дм≥ну в≥д звучанн¤ оркестру Ч урочисто ≥ мелод≥йно.

Ѕогослуж≥нн¤.

” жертву богам ≥ демонам ламањсти принос¤ть п≥д час богослуж≥нн¤ кр≥м рису спец≥альн≥ хл≥би, ≥менован≥ балин. јналог≥¤ з христи¤нською проскурою тут тим б≥льше повна, що з трьох вид≥в балина, принесених на хурал, два лунають в≥руючим; трет≥й залишаЇтьс¤ в храм≥, в≥дк≥л¤ його винос¤ть п≥сл¤ богослуж≥нн¤ ≥ спалюють. ≤снуЇ в ламањзм≥ ≥ такий ритуал, що близько нагадуЇ тањнство причащанн¤ в христи¤нств≥: п≥сл¤ р¤ду церемон≥й ≥ проголошенн¤ молитовних формул ведучий хурал лама роздаЇ присутн≥м по ковтку осв¤ченого вина ≥ по трьох п≥гулки, виготовлен≥ з борошна з цукром ≥ ол≥Їю по спец≥альному рецепт≥. ѕроковтнувши все це, що в≥руЇ вважаЇ, що в≥н прилучивс¤ до благодат≥ тих бог≥в, на честь ¤ких в≥дбувалос¤ богослуж≥нн¤ .

ќсоблив≥стю ламањстського культу Ї те, що мир¤ни грають у ньому саму незначну роль. ’урали в≥дбуваютьс¤ в монастир¤х, ≥ њх виконавц¤ми Ї численн≥ проживаюч≥ там лами. ¬≥руюч≥ найчаст≥ше п≥д час богослуж≥нн¤ нав≥ть не мають доступу в храм, њм надаЇтьс¤ право ззовн≥ слухати звуки молитов, що донос¤тьс¤, ≥ музики, повторюючи про себе незл≥ченне число раз формулу Ђом надьї ≥ даючи багаторазових об≥тниць уникати п'¤ти головних гр≥х≥в.  р≥м того, що в≥руЇ ламањст маЇ можлив≥сть робити в двер¤х храму молитовн≥ т≥лорухи, у числ≥ ¤ких на першому план≥ кол≥нопреклон≥нн¤ ≥ прост¤ганн¤ ниць на землю.

Ќайважлив≥шу роль у становленн≥ ламањстського культу з≥грало те, що при цьому не в≥дкидалис¤, а, навпаки, асим≥лювалис¤ добудд≥йськ≥ культи, що ≥снували у в≥дпов≥дних народ≥в. Ќайб≥льш ¤скравим прикладом цього Ї культ так званих про.

ѕоклон≥нн¤ божествам.

« незапам'¤тних час≥в у монгольських ≥ тюркських народ≥в шанувалис¤ окрем≥ м≥сцевост≥, чим-небудь особлив≥ в навколишн≥й природн≥й обстановц≥,Ч гори, печери, перевали, береги озер ≥ р≥к ≥ т.д., вони називалис¤ про. “очн≥ше сказати, об'Їктом шануванн¤ тут були не сам≥ ц≥ м≥сц¤, а њхн≥ парфуми, чи демони божества, що вважалис¤ зв'¤заними з ними. ƒл¤ встановленн¤ контакту з цими надприродними ≥стотами люди повинн≥ були приносити њм жертви. як правило, це були жертви символ≥чного характеру Ч ц≥пка, уткнут≥ в землю, шматки тканини, камен≥, найчаст≥ше Ч останн≥. « цих камен≥в складалис¤ ц≥л≥ купи, згодом саме вони стали ≥менуватис¤ про.

ѕоступова ламањзац≥¤ культу приводила до того, що в число ≥мен хаз¤њн≥в кожного з них пор¤д з доламайськими демонами включалис¤ й ≥мена будд≥йсько-ламањстських божеств, починаючи ≥з самого Ўакь¤-ћун≥ ≥ ћайтрейи (ћайдари в т≥бетсько-монгольському вар≥ант≥) аж до јвалокитешвари ≥ р¤дових докшит≥в Ч охоронц≥в житла.

1	2

Ќазва: Ћамањзм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1707 прочитано)