Релігія > Основні релігійні конфесії в сучасній Україні

Основні релігійні конфесії в сучасній Україні

Історія і практика християнства та інших релігій­них течій в Україні за останні роки стали предметом гострої полеміки як серед світських аналітиків, так і богословів, священнослужителів та парафіян.

Розбудова незалежної Української держави вияви­ла тяжку історичну спадщину, що дісталася Україні в царині церковного життя та державно-церковних сто­сунків. Уся наша історія переповнена спробами ви­користання церкви як фактора геополітичних змін, етатистськими виявами держави щодо церкви, нама­ганням відродити церкву, яка б стверджувала націо­нальну самобутність народу та його природне право на свободу, а також спробами її нищення, нівелю­вання та уніфікування.

Сьогодні різні політизовані організації або їх чле­ни, порушуючи Конституцію, внутрішні закони ре­лігійних общин і церкви, втручаються в суто релігійну сферу, проголошуючи об'єктами своїх інтересів специ­фіку богослужіння церковних общин, їхню конфесійну належність, що викликає численні протести віруючих. Така практика полегшується тим, що широким колам населення України майже нічого не відомо про іс­торію і сучасне становище тих чи інших церков, не­традиційних конфесій, які діють на терені країни, про їхнє, так би мовити, національне і політичне об­личчя. Брак необхідних знань з історії вітчизняної ре­лігії та національної церкви не дає можливості зав­жди компетентно орієнтуватися в сучасних релігійноцерковних проблемах.

Завдяки певній нормалізації державно-церковних стосунків, створенню реальної бази для функціону­вання релігійних організацій, загальній демократиза­ції українського суспільства відбувається бурхливий процес відродження релігійно-церковного життя. За роки існування незалежної України динаміка зро­стання релігійних організацій наступна:

1991 р. 1992 р. 1993 р. 1994 р. 1995 р. 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р.

10810 12992 14334 15468 16666 17610 18482 19600 21134

Найбільше новоутворених релігійних громад з'я­вилося в минулому році в Автономній Республіці Крим (143), Київській (з м. Києвом) — 80, Донець­кій (65), Вінницькій (55) та Хмельницькій (53) об­ластях.

На сьогодні Україна — багатоконфесійна держава, де офіційно (на 01.01.99 р.) діє більше 21 тис. релігійних громад, 82 конфесії, напрямів і тлумачень. Найпомітнішими серед них є: Українська православ­на церква (УПЦ), Українська православна церква — Київський патріархат (УПЦ-КП), Українська автоке­фальна православна церква (УАІЩ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ), євангельські християни-баптисти (ЄХБ), християни віри євангельської (ХВЄ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також мусуль­манська, реформатська та іудаїстська церкви, що становлять 97,1 % всієї релігійної мережі України.

Найвпливовішою складовою релігійного життя за­лишається православ'я. Загалом воно об'єднує близь­ко 11,5 тис. громад, що становить 54 % загальної кількості релігійних об'єднань.

Українська православна церква є домінуючою в українському православ'ї. На сьогодні вона нараховує 35 єпархій, де діють 8000 громад віруючих, налічує 105 монастирів, 14 духовних навчальних закладів, 37 періо­дичних видань, 2108 недільних шкіл та 16 братств. Церковну службу здійснюють біля 6,5 тис. свяще­ників. У 1991 р. церква отримала від Московської патріархії самостійність в управлінні, але канонічне підпорядкована патріарху Московському і всієї Ру­сі — Алексію II (нар. 1929 р.). Управління церквою здійснює Синод УПЦ на чолі з предстоятелем митро­политом Володимиром. Найбільш питома вага громад УПЦ у Вінницькій (69,6 %), Хмельницькій (64,4 %), Луганській (60,8 %), Волинській (59,3 %) та Пол­тавській (58,1 %) областях.

Українська православна церква — Київський патріархат, керована патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, нараховує 28 єпархій, 2,3 тис. громад, має 17 монастирів, 1745 служителів культу, 13 духовних навчальних закладів, 19 періодичних видань та 507 недільних шкіл. Ця церковна організація ви­никла у червні 1992 р. в результаті об'єднання частини релігійних громад та духовенства УПЦ і УАПЦ. Управління церквою здійснює Вища церковна Рада на чолі з патріархом. Найбільш питома вага громад УПЦ-КП в Київській (24,1 %), Івано-Франківській (21,2 %), Рівненській (21,1 %), Миколаївській (17,5 %) областях.

Процеси, пов'язані з демократизацією церковного життя і розпадом СРСР, призвели до зростання на­пруженості в православному релігійному середовищі. Саме з цієї причини сьогодні в Україні існує так зва­ний православний вузол, що складається з Укра­їнської православної церкви (УПЦ) на чолі з митрополитом Володимиром (в миру — В. Сабодан (нар. 1935 р.)), Української Православної Церкви Київсь­кого патріархату (УПЦ КП) на чолі з патріархом Філа-ретом (в миру — М. Денисенко (нар. 1929 р.)), що утво­рилася в червні 1992р. після об'єднання з частиною автокефалістів, і Української Автокефальної Право­славної церкви (УАПЦ), яку очолював до своєї смерті патріарх Димитрій (в миру — В. Ярема (1930—2000 рр,)), що не підтримала цього об'єднання церков.

Переважна більшість православних віруючих належить до УПЦ, котра нараховує близько 8000 Парафій, Вони об'єднаю в 35 єпархій. УПЦ має Духовну Академію, семінарії і духовні училища, 105 монастирів. Друкований орган — журнал "Право­славний вісник".

Українська Православна Церква Київського Пат­ріархату має 2300 парафій, які структуровано в 28 єпархій. Три з них знаходяться на території Росій­ської Федерації. В структуру УПЦ КП входять: Духо­вна Академія, семінарії і теологічний факультет Чер­нівецького університету. Київському Патріархату на­лежить 17 монастирів. Офіційне релігійне видання — журнал "Православний вісник".

Українська Автокефальна Православна Церква налічує 1000 парафій, об'єднаних в 10 єпархій.

Українська автокефальна православна церква на­раховує біля 1000 парафій, 83,4 % яких знаходяться у Львівській області. Церковну службу здійснюють 543 священики. Структурне оформлення цієї релі­гійної організації було здійснене у 1990 р., коли на помісному соборі обрали першого в Україні патріарха (Мстислава). 1992 р. частина єпископату УАПЦ об'єдналася з окремими представниками УПЦ, утворивши УПЦ-КП. Противники цього об'єднання на чолі з патріархом Мстиславом не визнали здій­сненого акту і невдовзі після смерті патріарха (вере­сень 1993 р.) провели свій помісний собор, обравши на ньому патріарха УАПЦ Димитрія.

Починаючи від 1990 р. чимало греко-католицьких релігійних громад у західних областях України відновили свою діяльність і були зареєстровані орга­нами влади. 1991 р. до Львова на постійне місце про­живання повернувся очолювач єпархій УГКЦ за кор­доном Мирослав Іван кардинал Любачівський (нар. 1914 р.). УГКЦ оформилася як одна з українських церков, яка має власну ієрархію, релігійно-адміністративний центр і свої громади переважно в захід­них областях України, їх понад 3000, котрі об'єднано в 15 єпархій та Києво-Вишгородський екзархат. В УГКЦ діють 4 семінарії.

Досить активно відбувається відродження Укра­їнської греко-католицької церкви. За кількістю гро­мад (3212) вона практично вийшла на довоєнний рівень (3237) і займає на сьогодні друге місце в Ук­раїні. Переважна більшість парафій знаходиться у Львівській (1333), Тернопільській (721), Івано-Фран­ківській (629) та Закарпатській (280) областях. Остан­нім часом помітне поширення греко-католицизму в інших регіонах України. Нині громади УГКЦ діють в Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Хар­ківській, Херсонській областях та в Республіці Крим. З моменту легалізації (1989 р.) УГКЦ відновила свою структуру, створила 15 єпархій, 73 монастирі, 10 ду­ховних навчальних закладів, 27 періодичних видань. До цієї церкви належать також 19 греко-католицьких єпархій, що діють серед української діаспори в Авст­ралії, Аргентині, Бразилії, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Франції, Хорватії та СІЛА. Очо­лює церкву Верховний архієпископ Мирослав Іван кардинал Любачівський.

Серед церков, що найбільш динамічно розвива­ються останніми роками, — Римсько-католицька церква, її зусилля сьогодні спрямовані на відрод­ження церковної мережі, що існувала в період най­більшого впливу католицизму в Україні у XVII— XVIII ст. РКЦ практично закінчила свою розбудову. Призначено єпископів, утворено Львівську архідієцезію як її духовний центр та Житомирську і Кам'янець-Подільську дієцезії. У підпорядкуванні нун­ція (посла) Ватикану в Україні автономно діє струк­тура РКЦ у Закарпатті. Відкрито Київський духовний коледж, Кам'янець-Подільську духовну семінарію та Київський український римсько-католицький універ­ситет. На сьогодні понад 700 католицьких громад діють в усіх областях України, за винятком Полтавської. Крім цього, РКЦ має 33 монастирі, біля 307 не­дільних шкіл, 12 періодичних видань та понад 400 слу­жителів культу, серед яких 240 — іноземці. Будується 86 нових культових споруд.

В незалежній Україні католицька церква здобула умови для динамічного розвитку, її духовним цент­ром є Львівська архідієцезія. З 1992 р. в Україні пра­цює перший Апостольський Нунцій (посол) архієпис­коп А. Франко. На сьогодні в державі діє понад 750 католицьких громад, що охоплюють всі області, 33 монастирі, 6 духовних навчальних закладів, зокрема Український римсько-католицький університет, пра­цюють 12 періодичних видань та більше 400 служите­лів культу.

Досить широко представлені в Україні церкви протестантського напряму. Вони об'єднують 4712 ре­лігійних громад, в тому числі: євангельські християни-баптисти — 1871; християни віри євангельської (п'ятидесятники) — 1282; свідки Єгови — 514; адвен­тисти сьомого дня — 676; реформатські церкви — 100; лютерани — 45.

1	2

Назва: Основні релігійні конфесії в сучасній Україні
Дата публікації: 2005-03-22 (2746 прочитано)