–ел≥г≥¤ > –ослинн≥сть ≥ св≥тов≥ рел≥г≥њ

ћають вони ≥ ц≥лющ≥ властивост≥. ÷е теж в≥дображено у Ѕ≥бл≥њ: пророк ≤са¤ наказав прикласти до хворого м≥сц¤ повТ¤зку з ф≥г Ч ≥ вил≥кував цар¤ ™зек≥юЕ ј нин≥ одержуЇмо сенсац≥йн≥ пов≥домленн¤ про ефективну протипухлинну д≥ю б≥бл≥йних фрукт≥в Ч звичайних ф≥г.

якщо потрапите весною на тепл≥ береги  риму або  авказу, не забудьте привезти зв≥дти молоду г≥лочку смокви. ѕосад≥ть њњ до простого керам≥чного горщика з доброю землею ≥ щодн¤ поливайте. √≥лка неодм≥нно пустить кор≥нн¤ ≥ за два л≥та виросте на п≥дв≥конн≥ у чудове деревце. ј б≥л¤ кожного листка, без н≥¤кого кв≥ту, зТ¤вл¤тимутьс¤ от≥ загадков≥ зеленкуват≥ ф≥ги. якщо першого л≥та плоди не врод¤ть, все одно можете почуватис¤ јдамом або ™вою в ≈демському садку, адже ф≥гових листк≥в у вас буде довол≥!

ƒо Ђчудовоњ с≥мкиї належить ≥ гранат.  ругл≥ плоди на к≥нчиках пружних пагон≥в, повн≥ соковитого гранчастого нас≥нн¤, а також червон≥, наче кров, кв≥ти гранатника здавна були вз≥рцем дл¤ образних пор≥вн¤нь. Ђ“воњ губки Ч немов кармазинова нитка, твоњ устонька красн≥, мов частина гранатового ¤блука Ч скрон¤ тво¤ за серпанком твоњм!ї (ѕ≥сн¤ над п≥сн¤ми, 4 : 3). —еред прикрас √осподнього храму, збудованого —оломоном, привертаЇ увагу м≥д¤не литво плод≥в гранатника. ≤ сьогодн≥ гранат залишаЇтьс¤ своЇр≥дним м≥рилом краси, його обсипан≥ цв≥том кущ≥ символ≥зують в≥чне житт¤. ƒовершен≥ у¤вою художника форми плод≥в ≥ дзв≥ночк≥в-кв≥т≥в зустр≥чаЇмо в оздоб≥ ≥нтерТЇр≥в та на декоративних тканинах. ЂЅарва гранатаї Ч так назвав —ерг≥й ѕараджанов один ≥з кращих своњх ф≥льм≥в.

ѕлоди гранатника, що њх принесли розв≥дники ћойсе¤, мали переконати ≥зрањльт¤н у багатств≥ краю ’анаанського; отже, вони ц≥нували ц≥ фрукти нар≥вн≥ з виноградом. ’оча гранатник не був одн≥Їю з головних харчових культур, ¤к ф≥гове дерево або ф≥н≥кова пальма, проте в≥н вважавс¤ показником добробуту разом з ≥ншими рослинами Ђвеликоњ с≥мкиї. Ќезчисленн≥ ¤г≥дки п≥д ¤скравою шкуринкою шанувалис¤ ¤к символ родючост≥.

Ќ≥жн≥ гранати далеко не завезеш волами, ба нав≥ть к≥ньми. “ому в ”крањн≥ ще в середин≥ ’≤’ стол≥тт¤ були вони р≥дк≥сними й дорогими гостинц¤ми. «а фольклорною традиц≥Їю, це ¤блука з рай-дерева, що росте в далекому ≥р≥ю заморському, куди на ц≥лу зиму в≥дл≥тають гуси-лебед≥. “ака слава граната в≥дбилас¤ в нањвних Ђмальовкахї Ч розписах та вишивках, героњнею ¤ких Ї птиц¤ ∆ар. —хожий на павича птах, сид¤чи на дивовижному золотому дерев≥, ласуЇ отими казковими ¤блуками Ч ¤к у в≥рш≥ ≤гор¤  алинц¤: ЂЌавпроти райськ≥ ¤блука на дерев≥ райськ≥м клювати внадилас¤ рай-птиц¤ в≥ддавна...ї

« настанн¤м епохи зал≥зниць ≥ пароплав≥в Ђрайськ≥ ¤блукаї почали у достатку зТ¤вл¤тис¤ на ринках —х≥дноњ ™вропи. “а, власне, культура гранатника в ”крањн≥ н≥коли дал≥  риму не просувалас¤, за вин¤тком к≥мнатного граната, дуже схожого на звичайний, але з маленькими листочками, кв≥точками й плодами. ÷е карликове деревце останн≥м часом розповсюдилос¤ по наших м≥стах, збагативши колекц≥њ хатн≥х рослин. јле, можливо, швидке потепл≥нн¤ кл≥мату, що настаЇ, спонукаЇ й велик≥ Ђрайськ≥ ¤блукаї переселитис¤ на береги ƒн≥пра?..

¬ опис≥ голоду й спустошень своЇњ крањни пророк …о≥ла називаЇ разом ус≥ с≥м найважлив≥ших стародавн≥х культур. ћ≥ж ними вино згадане одразу по зб≥жжю, власне ж виноград Ч трет≥м п≥сл¤ пшениц≥ та ¤чменю. “аким ≥ було його справжнЇ м≥сце у Ђвелик≥й с≥мц≥ї античност≥; хл≥б ≥ вино поруч ф≥гурують у б≥бл≥йних текстах ¤к основа житт¤. ÷ар —алимський ћелхиседек вин≥с хл≥б ≥ вино назустр≥ч јврааму, що повернувс¤ з в≥дбитими у чотирьох сх≥дних цар≥в полоненими; саме виноград зачав був садити п≥сл¤ потопу муж земл≥ Ќой.

ƒуже багато зм≥н сталос¤ у св≥т≥ в≥дтод≥, ¤к написана книга Ѕутт¤, але не зм≥нилос¤ значенн¤ рослин. як ≥ тис¤ч≥ рок≥в тому, вони годують ≥ од¤гають нас, живл¤ть пов≥тр¤ ≥ прикрашають землю. ¬≥дроджуючись духовно, ми сьогодн≥ н≥би йдемо шл¤хом перших читач≥в —в¤того ѕисьма. як ви¤вилос¤, б≥льш≥сть культурних рослин, згаданих у Ѕ≥бл≥њ, росте в ”крањн≥! ÷е наводить на думку, що  нига книг ≥ в≥дображен≥ в н≥й под≥њ ближч≥ до кожного з нас, н≥ж можна у¤вити. ”св≥домленн¤ цього дива допомагаЇ зрозум≥ти ¬ищий сенс р≥зноман≥тт¤ царства рослин, догл¤дати њх у пот≥ свого лиц¤, знаходити в душ≥ зерно любов≥ до нихЕ ћожливо, ц¤ любов допоможе св≥тов≥ висто¤ти на пронизливих в≥трах нашоњ техногенноњ доби.

—писок використаноњ л≥тератури

 олесник ≤.—. –ослини ≥ христи¤нство. Ц  ., 2001.

—в≥т рослин. Ц ’арк≥в, 1999.

1	2

Ќазва: –ослинн≥сть ≥ св≥тов≥ рел≥г≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1045 прочитано)