Ѕ≥олог≥¤ > Ќас≥ннЇв≥ плодов≥ дерева

Ќас≥ннЇв≥ плодов≥ дерева

¬ украњнськ≥й м≥фолог≥њ, звича¤х, традиц≥¤х досить широко згадуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ рослини. ” тому числ≥ ≥ дерева, ¤к≥ ростуть в садах. ƒо них належать ≥ так≥ ¤к ¤блун¤ та груша.

яблун¤ - сама розповсюджена плодова культура. ¬исота плодонос¤чих дерев 5Ч10 м. Ћисти черешков≥ з прост≥ опушен≥, ≥нод≥ морщинистою пластинкою.  в≥тки рослини д≥аметром до 3 см, з 5-розд≥льною оцв≥тиною, обопол≥, б≥л≥, ≥нод≥ рожев≥ чи червон≥, з≥бран≥ в щитковидн≥ суцв≥тт¤. Ѕ≥льш≥сть сорт≥в ¤блун≥ починають цв≥сти, вид≥л¤ти ≥ плодоносити з 3Ч8 рок≥в.  в≥тка живе 3Ч4 дн≥, дерево цв≥те до 10 дн≥в, б≥л¤ 15Ч18 дн≥в.  в≥тки охоче в≥дв≥дуютьс¤ бджолами, що маЇ велике значенн¤ дл¤ весн¤ного розвитку бджолиних родин. ” пору повного плодонос≥нн¤ (18Ч30-л≥тн≥ насадженн¤) нектаропродуктивн≥сть ¤блуневого саду може складати 20Ч30 кг/га, а врожайн≥сть одного дерева Ч 250Ч350 кг ¤блук, але з окремих дерев вона буваЇ в 3Ч4 рази вище.

Ќедол≥к багатьох сорт≥в ¤блун≥ Ч пер≥одичн≥сть пом≥тного нектаровид≥л¤нн¤ ≥ плодонос≥нн¤. ќсобливо це в≥дзначаЇтьс¤ в ¤блон¤х сильнорослих п≥дщепах.

яблун¤ самобезпл≥дна, тобто не зав'¤зуЇ плод≥в при запиленн≥ пилком свого сорту. Ѕ≥льш≥сть районованих в ”крањн≥ сорт≥в ¤блун≥ добре перенос¤ть зими з морозами до 25 ∞—. ѕовне вимерзанн¤ плодових дерев на п≥днесених д≥л¤нках з родючим ірунтом Ч р≥дке ¤вище. ¬оно може спостер≥гатис¤ т≥льки при температур≥ м≥нус 38Ч40∞— ≥ в безсн≥жн≥ зими, ¤кщо температура ірунту в зон≥ розм≥щенн¤ корен≥в знизитьс¤ до м≥нус 16Ч18 ∞—. —т≥йк≥сть дерев до мороз≥в знижуЇтьс¤ п≥сл¤ р¤сного врожаю, а також внасл≥док знищенн¤ лист¤ шк≥дниками (шовкопр¤дом, ¤блуневою м≥ллю) або пошкоджен≥ паршою ≥ ¤дох≥м≥катами. —ильн≥ше страждають в≥д мороз≥в дерева ¤блунь, розташованих у знижених м≥сц¤х, тому що там б≥льш холодне пов≥тр¤ ≥ високий р≥вень ірунтових вод.

Ќайкращими дл¤ ¤блунь Ї чорноземн≥ ≥ дерено-п≥дзолист≥ ірунти, що розвиваютьс¤ на лесовидних ≥ п≥щаних легких ірунтах ≥ середн≥х суглинках потужн≥стю до 2 м. —амий слабкий р≥ст дерев ≥ знижен≥ нектаропродуктивн≥сть ≥ врожайн≥сть ¤блун≥ спостер≥гаютьс¤ на могутн≥х суглинках, що п≥дстилаютьс¤ первинною мореною, а також на ≥нших грунтах ≥з близьким зал¤ганн¤м п≥ску.

яблуко /¤блун¤/ - символ ц≥л≥сност≥, земних бажань; попередженн¤ шк≥дливост≥ переб≥льшенн¤ матер≥альних бажань; символ початку вс≥х речей, плодючост≥; безсмерт¤ та в≥чноњ молодост≥; тањни гр≥хопад≥нн¤ д≥ви ћар≥њ; людини; спокуси; дерева п≥знанн¤ добра ≥ зла; смерт≥ ≥ зла, розбрату ≥ чвар; витримки, самопожертви в ≥м'¤ народу; батьк≥вщини, Ѕатьк≥вщини.
Ќа думку ќ.ѕ.«нойка, одним ≥з атрибут≥в ¤зичницькоњ богин≥ Ћади /богин≥ гармон≥њ, любов≥, ћатер≥ св≥ту/ було саме ¤блуко, що символ≥зувало першопочаток ус≥х речей. —в≥това м≥фолог≥¤ знаЇ численн≥ образи та символи, пов'¤зан≥ з ¤блуком. ” кельтськ≥й м≥фолог≥њ ≥снував остр≥в јваллон /"остр≥в блаженних"/, де н≥бито росли червон≥ ¤блука безсмерт¤, зупин¤вс¤ нав≥ть час /!/ —кандинавська м≥фопоетична система знаЇ богиню ≤думн, ¤ка волод≥ла золотими молодильними ¤блуками, що давали богам в≥чну молод≥сть.

” грецьк≥й м≥фолог≥њ був образ саду ≥з золотими ¤блуками, ¤к≥ стерегли √еспереди. ѓх, за м≥фами, одержала богин¤ √ера в≥д √ењ ¤к вес≥льний подарунок. «добутт¤ цих ¤блук - один ≥з дванадц¤ти подвиг≥в уславленого √еракла.
як в≥домо, ¤блуко ≥з написом "найпрекрасн≥ш≥й", п≥дкинуте ™р≥дою /дочкою Ќоч≥/, внучкою ’аосу трьом богин¤м, стало причиною “ро¤нськоњ в≥йни.
ћ≥фолог≥¤ адиг≥в вшановуЇ “хагаледжа - бога плодючост≥ та землеробства. «а переказами, в≥н н≥бито подарував люд¤м золоте дерево, на ¤кому за один день /!/ сп≥Ї дивне ¤блуко - наполовину б≥ле, наполовину - червоне. ∆≥нка, ¤ка страждаЇ безпл≥дн≥стю, з'њвши б≥лу половинку, народжуЇ дочку, червону - сина.
«а б≥бл≥йною легендою, ™ва, з'њвши заборонений пл≥д /¤блуко/ ≥з дерева п≥знанн¤ добра ≥ зла, зробила "первородний гр≥х". «а це разом з јдамом була вигнана з раю ≥ прокл¤та Ѕогом.

” католицьк≥й ≥конограф≥њ ¤блуко символ≥зувало гр≥хопад≥нн¤ д≥ви ћар≥њ /див. Ѕогородиц¤/, ¤ке воно переборюЇ через Ѕлагов≥щенн¤.
Ўанованим у христи¤н Ї ¤блучний /другий/ —пас 19 серпн¤ у православних, 6 серпн¤ - у католик≥в. «а в≥руванн¤ми, до ц≥Їњ дати категорично заборон¤лос¤ њсти ¤блука, особливо тим ж≥нкам, у ¤ких померли д≥ти. ÷е по¤снювали тим, що н≥бито ≤сус ’ристос, ћати Ѕожа роздають цього дн¤ ус≥м д≥т¤м-неб≥жчикам ¤блука. ќбд≥леними залишатьс¤ саме т≥ пок≥йн≥ д≥ти, матер≥ ¤ких порушили заборону.

¬≥домий м≥фолог, фольклорист ќ.јфанасьЇв /ƒрево жизни. - —.220/ писав: "∆ива вода та золот≥ ¤блука волод≥ють однаковою творчою силою: вони однаково оновлюють нем≥чного старц¤, робл¤ть його кв≥тучим юнаком...; хворому дають м≥ць та здоров'¤; мертвому - житт¤, потворн≥сть перетворюють на красу; безсилл¤ - у богатирську силу..."

 расива легенда, казка, - скажете ви. Ќе посп≥шайте ≥рон≥чно посм≥хатис¤. —права у т≥м, що в останн≥ дес¤тир≥чч¤ вчен≥-ф≥зики висунули г≥потезу про ≥снуванн¤ тах≥он≥в - частинок, ¤к≥ мають швидк≥сть б≥льшу, н≥ж швидк≥сть св≥тла. якщо колись вдастьс¤ збудувати тах≥онний косм≥чний апарат, то люди, повернувшись на «емлю, стануть молодш≥, н≥ж були! ќсь ≥ казка про "молодильн≥ ¤блука" у г≥потезах ф≥зик≥в ’’ стол≥тт¤!
” л≥тературн≥й традиц≥њ в≥доме ¤блуко ¬≥льгельма “ел¤ - геро¤ середньов≥чноњ легенди "—казанн¤ про стр≥льц¤". ¬≥н в≥дмовивс¤ виконати наказ австр≥йського нам≥сника у Ўвейцар≥њ √есслера. «а це ¬.“ел¤ примусили зробити надлюдське: стр≥л¤ти у ¤блуко, покладене на голову ... його маленького сина. “ель влучив у ¤блуко, ви¤вивши величезну витримку.

¬ украњнськ≥й л≥тератур≥ ¤блуко - символ д≥вочоњ краси /гарна, мов ¤блучко/, коханн¤, чистоти, добра, батьк≥вщини. Ќапр.:

Ѕ≥л≥ ¤блун≥ у високост≥,
« медв¤нистою звадою,
Ќад захланн≥стю ≥ жорсток≥стю,
Ќад п≥длотою й зрадою.
/ј.ћалишко/.
јбо:
¬ ¤нтар≥ др≥мають тих≥ луки,
ћоже, снитьс¤ њм лапатий сн≥г?
ќдпливли моњ л≥та розлуки -
я сп≥шу до тебе на пор≥г.

“ам твоЇ й моЇ лежить минуле,
яблун≥ шепочуть вдалин≥.
”в≥йду у хату: "Ќе забула?"
≤ ти, певно, тихо скажеш: "Ќ≥..."

√рушаЧдерево висотою до 20 м, ≥нод≥ великий чагарник с≥мейства розоцветних з колючимипобегами. Ћисти довгасто-округл≥, коротко загострен≥, шк≥р¤ст≥,розташован≥ на довгих черешках, при висиханн≥ чорн≥ють.  в≥тки, з≥бран≥ по6Ч12 у щитковидн≥ суцв≥тт¤, утвор¤тьс¤ з плодових бруньок, що формуютьс¤ в попередньому роц≥. ќцв≥тина подв≥йний, п'¤т-членний. ¬≥ночок до 3,5 см в д≥аметр≥, сн≥жно-б≥лого, ≥нод≥ розоватого кольору. “ичинок у кв≥тц≥ багато, ониимеют ф≥олетово-рожеве фарбуванн¤.

як у дикоростучих, так ≥ культурних форм груш≥ цв≥т≥нн¤ р¤сне, починаЇтьс¤ в момент по¤ви лист≥в, трохи ран≥ш, н≥ж у ¤блун≥. ƒерева в насадженн¤х цв≥туть 14Ч16 дн≥в, окрем≥ кв≥тки Ч до 5 дн≥в. Ќектаропродуктивн≥сть насаджень груш≥ 10Ч25кг/га. Ѕджоли охоче в≥дв≥дують кв≥тки рослини. ѕерш≥ плоди груша приносить у в≥ц≥ б-10 рок≥в, ≥нод≥ дещо ран≥ше. ÷в≥те груша ≥ плодоносить щор≥чно. ≈коном≥чно корисний в≥к 30Ч40рок≥в.

ѕод≥бно ¤блун≥ Ч грушасамобесплодна. Ќав≥ть сорти, що не утвор¤ть повноц≥нних нас≥нь (наприклад, грушабессем¤нка), дл¤ гарного плодонос≥нн¤ мають потребу в запиленн≥ ≥ншими сортами ипчелами.

√руша б≥льш вимоглива до тепла, чим ¤блун¤. ѕри температур≥ м≥нус 35Ч38∞— спостер≥гаЇтьс¤ масове вимерзанн¤ дерев багатьох сорт≥в.

 ультурна груша вимоглива до родючост≥, ф≥зичним властивост¤м ≥ тепловому режиму ірунту.  ращими дл¤ нењ Ї чорноземн≥ ≥ дерено-п≥дзолист≥ ірунти, ¤к≥ розвиваютьс¤ на суглинках. Ќа п≥щаних ірунтах пог≥ршуЇтьс¤ процес цв≥т≥нн¤ ≥ нектарообразовани¤, ¤к≥сть плод≥в, те ж саме спостер≥гаЇтьс¤ ≥ при вирощуванн¤ груш≥ на сильно ущ≥льнених ірунтах. ƒерева груш≥ найкраще ростуть на п≥двищених д≥л¤нках. Ќа знижених елементах рельЇфу груша в течениевегетационного пер≥оду росте краще, н≥ж на п≥двищених, через кращу ≥ б≥льш р≥вном≥рноњ вологозабезпеченост≥; у пер≥од спокою положенн¤ р≥зке м≥н¤Їтьс¤ Ч внизинах скапливаетс¤ б≥льш холодне пов≥тр¤, чим на п≥двищених м≥сц¤х, ≥ грушаздесь сильн≥ше п≥дмерзаЇ.

ƒо числа районованих сортов л≥тнього срокасозревани¤ в≥днос¤тьс¤: Ѕезс≥м'¤нка, ƒюшеслетний, ќшатна ™ф≥мова, “онковетка, “рубчевска¤ золотава й ≥н. ћаса плодову њх дос¤гаЇ 70Ч150 р. ѕлоди дозр≥вають у друг≥й половин≥ серпн¤ Ч началесент¤бр¤. «бер≥гаютьс¤ до 15Ч30 доби. ¬рожайн≥сть одного дерева до 70Ч150 кг иболее. ”сп≥шно культивуютьс¤ ос≥нн≥ сорти груш≥: Ѕергамот ос≥нн≥й,  олгоспниц¤, ћармурова й ≥н.

—писок використаноњ л≥тератури:

ѕлодов≥ дерева. Ц  ., 2000.

–ослини навколо нас. Ц ’арк≥в, 2001.

≈нциклопед≥¤ украњнознавства.

1

Ќазва: Ќас≥ннЇв≥ плодов≥ дерева
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (603 прочитано)