Ѕ≥олог≥¤ > Ќеобх≥дн≥сть вид≥ленн¤ з орган≥зму продукт≥в обм≥ну

Ќеобх≥дн≥сть вид≥ленн¤ з орган≥зму продукт≥в обм≥ну

ѕроцес вид≥ленн¤ ¤к складова частина обм≥ну речовин Ц один з головних у збереженн≥ гомеостазу. ¬≥н забезпечуЇ зв≥льненн¤ орган≥зму в≥д непотр≥бних ≥ шк≥дливих продукт≥в обм≥ну, а також в≥д чужор≥дних та отруйних речовин (алкоголь, наркотики, л≥ки), що над≥йшли ззовн≥.

ќрганами вид≥ленн¤ Ї:

нирки, леген≥, шк≥ра, слинн≥ залози, шлунково-кишковий тракт, печ≥нка, п≥дшлункова залоза.

¬ процес≥ життЇд≥¤льност≥ орган≥зму в тканинах зд≥йснюЇтьс¤ розпад б≥лк≥в, жир≥в, вуглевод≥в з вид≥ленн¤м енерг≥њ.

 ≥нцев≥ продукти обм≥ну (продукти дисим≥л¤ц≥њ) з тканин переход¤ть в кров, кровТю принос¤тьс¤ до орган≥в вид≥ленн¤ ≥ через них вивод¤тьс¤ з орган≥зм≥.

Ѕ≥льша частина продукт≥в розпаду вид≥л¤Їтьс¤ через систему сечовив≥дних орган≥в:

- „ерез леген≥ вивод¤тьс¤ летк≥ сполуки —ќ2, еф≥р (п≥сл¤ наркозу), хлороформ, ацетон, а також пари води.

- ѕотов≥ залози вид≥л¤ють зайву воду, м≥неральн≥ сол≥, сол≥ важких метал≥в, сечовину, азот, ам≥ак, молочну кислоту.

- —линн≥ залози Ц можуть виводити л≥карськ≥ речовини (асп≥рин), а також сполуки ртут≥, в≥смуту, брому, йоду, сечовину.

- Ўлунков≥ та кишков≥ залози вид≥л¤ють у просв≥т шлунка та кишечнику алкоголь розчинений у кров≥, продукти обм≥ну б≥лк≥в, воду та зайв≥ м≥неральн≥ сол≥, а також сполуки зал≥за, ртут≥, ср≥бла, брому, х≥н≥н, сульфан≥лам≥ди.

- ¬ печ≥нц≥ знешкоджуютьс¤ р≥зн≥ отрути, надлишки гормон≥в, продукти обм≥ну гемоглоб≥ну та б≥лк≥в. ¬она виводить креатин≥н, холестерин, жовчн≥ п≥гменти.

Ѕудова та функц≥њ орган≥в сечовид≥льноњ системи:

нирок, сечовод≥в сечового м≥хура, сечовид≥льного канал≥.

Ќирки (nephreos), - парн≥ органи (права ≥ л≥ва) бобопод≥бноњ форми, розташован≥ з обох бок≥в хребта в попереков≥й д≥л¤нц≥ черевноњ порожнини (ƒовжина Ц 10-12 см, ширина Ц 5-6 см, маса 120-200 г).

«овн≥ нирки вкрит≥ щ≥льною сполучною оболонкою Ц жировою капсулою, ¤ка м≥цно тримаЇ њх у певному анатом≥чному положенн≥ (при р≥зкому схудненн≥ Ц блукаюча нирка). Ќа внутр≥шн≥й ув≥гнут≥й поверхн≥ розташовуютьс¤ ворота нирки, через ¤к≥ проход¤ть: вход¤ть артер≥¤ та нерви, а виход¤ть вена, л≥мфатичн≥ судини, сечов≥д.

Ќа розр≥з≥ нирки видно два шари:

1.зовн≥шн≥й Ц корковий (темн≥ший).

2.внутр≥шн≥й Ц мозковий, утворений нирковими п≥рам≥дами (по 10-15 у кожн≥й нирц≥). ¬ерх≥вки п≥рам≥д (збирн≥ трубки) закруглен≥ у вигл¤д≥ сосочк≥в, що в≥дкриваютьс¤ у

3.ниркову миску Ц порожнину.

Ќиркова миска переходить у сечов≥д.

—труктурною та функц≥ональною одиницею нирки Ї нефрон (кожна нирка Ц 1 млн).

Ќефрони Ц складн≥ м≥кроскоп≥чн≥ утвори, ¤к≥ починаютьс¤ двост≥нною капсулою (Ўумл¤нського-Ѕоумена), всередин≥ ¤коњ знаходитьс¤ клубочок кап≥л¤р≥в (мальп≥г≥њв клубочок). ћ≥ж шарами капсули знаходитьс¤ порожнина, ¤ка переходить у звивистий (первинний) сечовий каналець. ¬≥н доходить до меж≥ к≥ркового ≥ мозкового шар≥в нирки. Ќа меж≥ каналець звужуЇтьс¤, спр¤мл¤Їтьс¤ ≥ в мозковому шар≥ утворюЇ петлю √енне, ¤ка повертаЇтьс¤ в к≥рковий шар нирки. “ут в≥н знову стаЇ звивистий (вторинний) ≥ в≥дкриваЇтьс¤ у збирну трубочку. «бирн≥ трубки, зливаючись, утворюють загальн≥ вив≥дн≥ протоки, ¤к≥ проход¤ть через мозковий шар нирки до верх≥вок сосочк≥в, що виступають в порожнину миски.

—т≥нки канальц¤, так само ¤к ≥ кожна з двох ст≥нок капсули, утворен≥ одним шаром еп≥тел≥альних кл≥тин.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ф≥льтрац≥њ реабсорбц≥¤ прот≥каЇ за рахунок активноњ д≥¤льност≥ кл≥тин канальцевого еп≥тел≥ю з витратами енерг≥њ та поглинанн¤м ќ2. ¬ результат≥ утворюЇтьс¤ вторинна сеча (1,5 л). ƒо њњ складу входить: сечовина, сечова кислота, ам≥ак, сульфати, фосфати Na+, K+,CL-. ¬≥дсутн≥ (при нормальн≥й робот≥ нирок): б≥лки, цукор.

Ќирки зд≥йснюють свою роботу пост≥йно. “ому ≥ використовують багато кисню, поживних речовин, що св≥дчить про велик≥ енергетичн≥ затрати п≥д час утворенн¤ сеч≥.

–егул¤ц≥¤ процесу сечоутворенн¤: в ус≥х в≥дд≥лах нефрона Ї спец≥альн≥ рецептори, ¤к≥ контролюють вм≥ст води, NaCL та р≥зних речовин у кров≥.

- при п≥двищенн≥ NaCL у кров≥ (солона њжа) нирки утворюють б≥льше первинноњ сеч≥ з с≥ллю. —≥ль затримуЇ воду у канальц¤х нефрону, утворюЇтьс¤ б≥льше вторинноњ сеч≥, бо з нею маЇ вийти зайва с≥ль;

- при зневодненн≥ орган≥зму: в кров≥ п≥двищуЇтьс¤ концентрац≥¤ сол≥, рецептори судин надсилають у г≥поталамус ≥мпульси. « нього до г≥поф≥за та наднирникових залоз надходить сигнал про зб≥льшенн¤ утвореного гормону. (вазопресин Ц антид≥уретичний...). √ормон зб≥льшуЇ реабсорбц≥ю води в канальц¤х нефрона, сеч≥ менше ≥ вона б≥льш концентрована.

- Ќадлишок води в орган≥зм≥: г≥поф≥з вид≥л¤Ї менше гормону, реабсорбц≥¤ зменшуЇтьс¤ ≥ зайва вода виходить з сечею. ќтже, процес сечоутворенн¤ регулюЇтьс¤ нервовою системою ≥ гуморальними чинниками.

–егул¤ц≥¤ сечовид≥ленн¤

¬ид≥ленн¤ сеч≥ зд≥йснюЇтьс¤ рефлекторно. —еча потрапл¤Ї у сечовий м≥хур, ст≥нки його розт¤гуютьс¤ ≥ подразнюютьс¤ рецептори слизовоњ оболонки. ѕо доцентрових нервах в≥д рецептор≥в ≥мпульси ≥дуть у крижов≥ в≥дд≥ли спинного мозку, де м≥ститьс¤ безумовно-рефлекторний центр сечовипусканн¤. —ечовипусканн¤ у людини в≥дбуваЇтьс¤ дов≥льно, це повТ¤зано з впливом нейрон≥в кори великого мозку. ¬они гальмують або актив≥зують центри спинного мозку. ” д≥тей дов≥льне сечовипусканн¤ встановлюЇтьс¤ до 2-3 рок≥в житт¤. Ќормальна частота сечовипусканн¤ Ц 4-6 раз≥в на добу.

ѕроф≥лактика захворювань сечовид≥льноњ системи.

«ахворюванн¤ Ц нефрит Ц запаленн¤ р≥зних елемент≥в нирки:

- цистит Ц запаленн¤ слизовоњ оболонки сечового м≥хура;

- уретрит Ц запаленн¤ сеч≥вника;

- ниркокамТ¤на хвороба;

- енурез Ц н≥чне нетриманн¤ сеч≥;

- урем≥¤ Ц отруЇнн¤ орган≥зму ам≥аком ≥ сечовиною (при припиненн≥ роботи нирок).

ѕричини захворювань: низх≥дна ≥нфекц≥¤, висх≥дна ≥нфекц≥¤, загальне переохолодженн¤ орган≥зму, застуди, отруйн≥ речовини, л≥карськ≥ препарати.

ўоб запоб≥гти захворюванн¤м орган≥в сечовид≥ленн¤, сл≥д дотримуватись певних вимог:

- рац≥ональне ≥ збалансоване харчуванн¤;

- загартуванн¤, але без переохолодженн¤;

- своЇчасне л≥куванн¤ зуб≥в ≥ анг≥н, тонзил≥т≥в;

- обережне звертанн¤ з л≥ками, отрутами;

- дотриманн¤ особистоњ г≥г≥Їни, статевоњ г≥г≥Їни;

- не вживати спиртн≥ напоњ;

- не перевтомлюватис¤;

- правильний режим прац≥, в≥дпочинку, сну

Ќиркова артер≥¤, зайшовши в нирку, д≥литьс¤ на велику к≥льк≥сть г≥лочок...

“онка судина, ¤ка маЇ назву приносноњ артер≥њ, заходить у втиснуту частину капсули, утворюючи там клубочок кап≥л¤р≥в.  ап≥л¤ри збираютьс¤ у судину, що виходить з капсули, - виносну артер≥ю. ќстанн¤ п≥дходить до звивистого канальц¤ ≥ знову розпадаЇтьс¤ на кап≥л¤ри, ¤к≥ його обпл≥тають. ÷≥ кап≥л¤ри збираютьс¤ у вени, ¤к≥, зливаючись, утворюють ниркову вену ≥ винос¤ть кров з нирки.

‘ункц≥њ нирок:

- беруть участь у п≥дтриманн≥ пост≥йност≥ обТЇму р≥дин т≥ла, њхнього осмотичного тиску та њхнього складу;

- регул¤ц≥њ кислотно-лужноњ р≥вноваги;

- вид≥ленн¤ продукт≥в азотного обм≥ну ≥ чужор≥дних речовин;

- метабол≥зм≥ вуглевод≥в ≥ б≥лк≥в;

- кровотворенн≥ (утворюютьс¤ еритроцити, оск≥льки вид≥л¤ють речовину, ¤ка стимулюЇ к≥стковий мозок за нестач≥ ќ2;

- викидають у кров гормон рен≥н (при порушенн≥ кровопостачанн¤ нирок), ¤кий п≥двищуЇ артер≥альний тиск;

- виробл¤ють фермент, здатний запоб≥гати розвитков≥ тромбу або розчин¤ти.

—ечов≥д Ц починаЇтьс¤ в нирков≥й мисц≥, а зак≥нчуЇтьс¤ впад≥нн¤м у сечовий м≥хур. ƒовжина 30-35 см, ширина 5-6 мм. —т≥нка його складаЇтьс¤ з 3 оболонок:

¬нутр≥шньоњ Ц слизовоњ з рецепторами,

—ередньоњ Ц мТ¤зова,

«овн≥шньоњ Ц сполучнотканинноњ.

…ого функц≥¤ пол¤гаЇ у в≥дведенн≥ сеч≥ (перистальтичними хвил¤ми) з нирки у сечовий м≥хур.

—ечовий м≥хур Ц порожнистий мТ¤зовий орган, ¤кий виконуЇ функц≥ю резервуара дл¤ сеч≥ ≥ бере участь у пер≥одичному виведенн≥ њњ з орган≥зму (акт сечовипусканн¤) ‘орма та розм≥ри сечового м≥хура зм≥нюютьс¤ у м≥ру його наповненн¤ сечею. ћ≥стк≥сть його в дорослоњ людини 250-500 мл. —т≥нка м≥хура маЇ оболонки:

внутр≥шн¤ Цслизова з великою к≥льк≥стю складок (дл¤ розт¤гуванн¤),

середн¤ Ц товста мТ¤зова,

зовн≥шн¤ Ц сполучнотканинна.

¬их≥д з сечового м≥хура у сеч≥вник закритий коловим мТ¤зом Ц сф≥нктером, завд¤ки чому сеча в≥льно не вит≥каЇ назовн≥.

—еч≥вник (уретра) Ц непарний трубчастий орган, ¤кий в≥дкриваЇтьс¤ невеличким отвором у д≥л¤нц≥ зовн≥шн≥х статевих орган≥в (ж≥ночий Ц 3-4 см, чолов≥чий Ц 18-20 см у вигл¤д≥ букви S). ѕо ньому сеча п≥д час сечовипусканн¤ вид≥л¤Їтьс¤ з сечового м≥хура назовн≥.

”творенн¤ сеч≥, регул¤ц≥¤ сечоутворенн¤ ≥ сечовид≥ленн¤.

—еча (urina) утворюЇтьс¤ в нирках з кров≥, ¤кою нирки дуже добре постачаютьс¤ (за добу 1500-1800 л. кров≥).

¬ основ≥ сечоутворенн¤ лежать два процеси: ф≥льтрац≥¤ ≥ реабсорбц≥¤. ‘≥льтрац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ в капсулах. ƒ≥аметр приносноњ артер≥њ б≥льший, н≥ж виносноњ, тому тиск кров≥ в кап≥л¤рах клубочка досить високий (70-80 мм.рт.ст.). «авд¤ки такому високому тисков≥ плазма кров≥ разом з розчиненими в н≥й неорган≥чними та орган≥чними речовинами проштовхуЇтьс¤ кр≥зь тонку ст≥нку кап≥л¤ра та внутр≥шню ст≥нку капсули (без затрат енерг≥њ). ѕри цьому проф≥льтровуютьс¤ вс≥ речовини з в≥дносно малим д≥аметром молекули. ‘орменн≥ елементи кров≥, б≥лки та жири залишаютьс¤ в кап≥л¤рах. ¬насл≥док ф≥льтрац≥њ утворюЇтьс¤ первинна сеча (150-180 л), до складу ¤коњ входить: вода, сечовина, сечова кислота, ≥они неорган≥чних речовин, глюкоза, ам≥нокислоти, в≥там≥ни.

ѕервинна сеча надходить в канальц≥. ¬ м≥ру њњ проходженн¤ по канальц¤х в≥дбуваЇтьс¤ реабсорбц≥¤ (всмоктуванн¤) в кров б≥льшоњ частини води ≥ р¤ду речовин глюкози, ам≥нокислот, в≥там≥н≥в, ≥он≥в Na, K, Ca, CL..

1

Ќазва: Ќеобх≥дн≥сть вид≥ленн¤ з орган≥зму продукт≥в обм≥ну
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (785 прочитано)