–иторика, ораторське мистецтво > ¬ступна частина промови

¬ступна частина промови

÷≥нний виступ повинен мати певний початок. ”м≥ла побудова початку в≥д≥граЇ особливо иву роль у масових аудитор≥¤х, ¤кими Ї

зали судових зас≥дань. ÷е добре розум≥ли ритори вс≥х час≥в. ¬далий початок судовоњ промови допомагаЇ установити необх≥дний психо≠лог≥чний контакт з≥ слухачами, створюЇ спри¤тливу атмосферу без≠посередност≥.

¬ступ повинен зац≥кавити слухач≥в, привернути њхню увагу ≥ п≥дготувати до правильного сприйн¤тт¤ ≥ розум≥нн¤ сказаного. „им менше шаблонност≥, тим б≥льше уваги до такоњ промови. «акласти основу добрих стосунк≥в ≥з учасниками процесу, публ≥кою в зал≥ су≠дового зас≥данн¤ Ч таке завданн¤ маЇ поставити перед собою су≠довий ритор уже з≥ вступноњ частини промови.

—постереженн¤ показують, що перш≥ слова ритора, ¤к прави≠ло, не дос¤гають мети.  оли вони проголошувалис¤, слухач≥ лише Ђготувалиї свою увагу. ≈моц≥йне збудженн¤, викликане р≥зними под≠разниками до початку промови, ще не вл¤глос¤. ÷е необх≥дно вра≠ховувати при виступах у масових аудитор≥¤х. Ћише до де¤коњ м≥ри це стосуЇтьс¤ судовоњ аудитор≥њ. ќбстановка в суд≥ перед виступом про≠курора особлива ≥ своЇр≥дна.  оли слово надаЇтьс¤ державному об≠винувачу, в зал≥ настаЇ тиша. «агальна увага звернена до прокуро≠ра, вс≥ чекають, що в≥н скаже. ≤ тут головне дл¤ прокурора Ч закр≥≠пити увагу слухач≥в. ѕов'¤зати виступ ≥з структурою судовоњ промо≠ви. Ќе допускати загальних вираз≥в ≥ думок, нав≥ть красиво ≥ пра≠вильно викладених.

«а с≥м рок≥в участ≥ автора цих р¤дк≥в у судових зас≥данн¤х в≥йськових ≥ загальних суд≥в частенько доводилос¤ чути такий поча≠ток промови: Ђ¬ельмишановн≥ судд≥! я не затримаю довго вашоњ ува≠гиї. јбо; ЂЎановний головуючий! Ўановн≥ судд≥ ≥ учасники процесу! я не буду багатосл≥вним.ї “ака декларац≥¤ зовс≥м недоречна. якщо про≠мова д≥йсно буде короткою, то таке попередженн¤ лише продов≠жить њњ. ј ¤кщо жЧце буваЇ часто Ч вона буде довгою, то ритор ви¤витьс¤ просто самонад≥¤ним, а може, нав≥ть см≥шним у очах слу≠хач≥в.

«асоби ≥ прийоми побудови вступноњ частини обвинувальноњ промови бувають р≥зноман≥тними. ¬они залежать в≥д характеру спра≠ви, ¤ка розгл¤даЇтьс¤, навичок обвинувача, складу судовоњ ауди≠тор≥њ, ≥нших обставин. Ќайб≥льш вживан≥ прийоми:

Х оц≥нка сусп≥льно-пол≥тичного значенн¤ справи, ¤ка розгл¤≠даЇтьс¤;

Х вказ≥вка на характерн≥ особливост≥ крим≥нальноњ справи;

Х виклад програми виступу та ≥н.

ќц≥нка сусп≥льно-пол≥тичного значенн¤ факт≥в, ¤к≥ Ї предме≠том судового розгл¤ду, Ч важливий зас≥б побудови вступноњ части≠ни обвинувальноњ промови. «лочини за своЇю природою Ї сусп≥ль≠не небезпечними д≥¤нн¤ми, мають сусп≥льно-пол≥тичне значенн¤ ≥ не байдуж≥ сусп≥льству. “ому в≥д прокурора вимагаЇтьс¤ в кожному випадку ви¤вити ≥ наочно показати цю суть, звернути на нењ увагу учасник≥в судового розгл¤ду, публ≥ки.

ќсь дл¤ прикладу вступна частина головного обвинувача в≥д —Ўј ƒжексона на Ќюрнберзькому процес≥.

Ђѕанове судд≥! „есть в≥дкривати перший в ≥стор≥њ процес ≥з злочин≥в проти загального миру накладаЇ важку в≥дпов≥дальн≥сть. «лочини, ¤к≥ ми намагаЇмос¤ засудити ≥ покарати, наст≥льки зло≠вмисн≥, зл≥сн≥ ≥ мають наст≥льки руйн≥вн≥ насл≥дки, що цив≥л≥зац≥¤ не може потерп≥ти, щоб њх ≥гнорували, бо вона загине, ¤кщо вони повтор¤тьс¤.

“ой факт, що чотири велик≥ держави, ¤к≥ захоплен≥ перемогою ≥ ¤к≥ страждають в≥д нанесеноњ њм шкоди, утримали руку розплати ≥ передали своњх полонених ворог≥в на —уд справедливост≥, Ї одним ≥з найвидатн≥ших приклад≥в т≥Їњ данини, ¤ку влада платить розуму.

÷ей “рибунал, хоча в≥н ≥ е нововведенн¤м ≥ експериментом, не Ї результатом абстрактних м≥ркувань ≥ не був створений задл¤ того, щоб виправдати правов≥ теор≥њ. ÷ей судовий розгл¤д в≥ддзеркалюЇ прак≠тичне намаганн¤ чотирьох великих держав використати м≥жнародне право дл¤ того, аби протид≥¤ти найб≥льш≥й загроз≥ нашого часу Ч агресивн≥й в≥йн≥. «доровий глузд людства вимагаЇ, щоб закон не обмежувавс¤ покаранн¤м р¤дових людей за зд≥йснен≥ ними незначн≥ злочини. «акон також повинен карати людей, ¤к≥ набувають вели≠чезну владу ≥ використовують њњ навмисно ≥ водночас дл¤ того, щоб привести до д≥њ зло, ¤ке не даЇ пор¤тунку жодному вогнищу в св≥т≥.

“акого роду гранд≥озних масштаб≥в справа ≥ передана нам на роз≠гл¤д, панове судд≥.

Ќа лав≥ п≥дсудних сидить 20 морально зламаних людей. ¬≥дчува≠ючи докори тих, ким вони керували, майже до такоњ ж м≥ри, ¤к ≥ горем тих, на кого вони напали, ц≥ люди назавжди тепер позбавлен≥ можливост≥ особисто творити зло.

«араз важко углед≥ти в цих жалюг≥дних полонених ознаки т≥Їњ влади, за допомогою ¤коњ вони ¤к нацистськ≥ л≥дери колись панували над значною частиною земноњ кул≥ ≥ наган¤ли жах на б≥льш≥сть и на≠селенн¤. њх особиста дол¤ не маЇ великого значенн¤ дл¤ людства.

÷ей судовий розгл¤д набуваЇ такоњ важливост≥ тому, що ц≥ в '¤зн≥ представл¤ють у своњй особ≥ злов≥сн≥ сили, ¤к≥ будуть тањтис¤ в св≥т≥ ще довго п≥сл¤ того, ¤к т≥ла цих людей перетвор¤тьс¤ на поп≥л. ÷≥ люди Ч жив≥ символи расовоњ ненавист≥, терору й насилл¤, пиха≠тост≥ ≥ жорстокост≥, народжених владою. ÷е символи жорстокого нац≥онал≥зму ≥ м≥л≥таризму, ≥нтриг ≥ провокац≥й, ¤к≥ прот¤гом одного покол≥нн¤ неодноразово вт¤гували ™вропу в безодню в≥йни, знищуючи њњ чолов≥че населенн¤, руйнуючи њњ будинки, с≥ючи злидн≥. ¬они до та≠коњ м≥ри приЇднали себе до створеноњ ними ф≥лософ≥њ ≥ до керованих ними сил, що про¤в до них милосерд¤ буде означати перемогу ≥ заохо≠ченн¤ того зла, ¤ке пов'¤зане з њхн≥ми ≥менами.

÷ив≥л≥зац≥¤ не може дозволити соб≥ будь-¤кий компром≥с ≥з соц≥≠альними силами, ¤к≥ здобувають нову могутн≥сть, ¤кщо ми поведемо≠с¤ двозначна або нер≥шуче з людьми, в особ≥ ¤ких ц≥ сили продовжу≠ють своЇ ≥снуванн¤ї '.

ƒуже правильн≥ й мудр≥ слова, ¤к≥ не втратили своЇњ св≥жост≥ й актуальност≥ в наш≥ дн≥.

ƒе¤к≥ прокурори схильн≥ переб≥льшувати сусп≥льно-пол≥тичну оц≥нку обставин справи. Ўтучно нагн≥тають атмосферу. ƒр≥бне хул≥≠ганство вони перетворюють у т¤жкий злочин, а п≥дсудних Ч у особ≠ливо небезпечних злочинц≥в. Ќайменша неточн≥сть ≥ необ'Їктивн≥сть в≥дразу ж негайно в≥дгукуЇтьс¤ в аудитор≥њ. ¬. ¬ересаев описав одну таку Ђгучнуї промову прокурора, текст ¤коњ подаЇтьс¤ у ц≥й книз≥ дал≥.

ќдним ≥з можливих прийом≥в побудови вступноњ частини про≠мови, наголошуЇ ™. ћатв≥Їнко, Ї вказ≥вка на р≥зн≥ особливост≥ спра≠ви: фактичного, юридичного, сусп≥льно-пол≥тичного, моральноетичного чи ≥ншого характеру. “акий прийом дозвол¤Ї акцентувати увагу на певних обставинах, вид≥лити њх, п≥дкреслити њхнЇ значен≠н¤, допомогти слухачам правильно оц≥нити ц≥ обставини.

¬≥дштовхуючись в≥д особливостей справи, враховуючи њх, про≠курор належним чином розпод≥л¤Ї матер≥ал, знаходить необх≥дн≥ пропорц≥њ дл¤ його висловленн¤, надаЇ промов≥ необх≥дну то≠нальн≥сть ≥ забарвленн¤'.

ѕриклад ≥з практики украњнських прокурор≥в. ”чениц≥ одн≥Їњ ≥з середн≥х шк≥л м≥ста Ћьвова —в≥тлана Ѕ. ≥ Ћариса Ѕ., потрапивши п≥д вплив граб≥жник≥в-рецидив≥ст≥в ÷≥в≥на ≥ ќпришка, разом з остан≠н≥ми зд≥йснили р¤д квартирних крад≥жок ≥ розб≥йних напад≥в на гро≠мад¤н м≥ста. ” вступн≥й частин≥ обвинувальноњ промови у ц≥й справ≥ прокурор сказав:

Ђ¬ельмишановн≥ судд≥! —права, ¤ка ¬ами розгл¤даЇтьс¤ прот¤≠гом к≥лькох дн≥в, маЇ велике громадське значенн¤. —уть њњ не лише в тому, що група граб≥жник≥в, серед ¤ких Ї злод≥њ-рецидив≥сти, зд≥йснила прот¤гом короткого часу р¤д зухвалих напад≥в на громад¤н, але ≥ в тому, що серед учасник≥в цих розб≥йних напад≥в опинилис¤ д≥вчат≠ка Ч учениц≥ 8-го класу середньоњ школи, д≥ти батьк≥в, ¤к≥ займа≠ютьс¤ педагог≥чною, виховною роботою.

Ќаш суд, покликаний вести боротьбу з≥ вс¤кими крим≥нальними елементами, що порушують правопор¤док, не може розгл¤дати дану справу лише в межах чисто юридичного анал≥зу, не досл≥дивши тих причин, ¤к≥ привели на лаву п≥дсудних пор¤д ≥з граб≥жниками-рециди≠в≥стами ш≥стнадц¤тир≥чних д≥вчаток Ч учениць середньоњ школиї,

¬иклад програми виступу. ѕрокурор починаЇ свою обвинуваль≠ну промову з≥ вказ≥вки, на ¤ких питанн¤х в≥н маЇ нам≥р зупинити≠с¤, ¤к≥ тези обгрунтувати, ¤к≥ обставини доказати, ¤к≥ твердженн¤ п≥дсудного спростувати. “акий виступ надаЇ промов≥ ц≥леспр¤мова≠ност≥ ≥ конкретност≥, допомагаЇ слухачам краще зрозум≥ти й оц≥≠нити доводи судового ритора. ќсь вит¤г

Ђ«авданн¤м обвинуваченн¤ Ї доказуванн¤ того, що 15 лютого цього року ѕетров ≥з ревнощ≥в убив свою коханку, громад¤нку  расильнико-ву. ћи докажемо також, що вбивство це було зд≥йснено навмисно, за наперед обдуманим планом; що знар¤дд¤ злочину були завчасно прине≠сен≥ убивцею на м≥сце злочину ≥ що, зд≥йснивши убивство, ѕетров вжив пот≥м р¤д заход≥в до прихованн¤ сл≥д≥в злочину, д≥ючи ≥ тут обачливо й обм≥рковано.

ѕриступаючи до виконанн¤ ц≥Їњ частини, ¤ повинен коротко в≥дновити в пам '¤т≥ суду обставини ц≥Їњ справиї.

” виступах наших прокурор≥в трапл¤ютьс¤ ≥ так≥ вступн≥ час≠тини промови:

Ђ“овариш≥ судд≥! —права, ¤ку ми з вами детально досл≥джуЇмо в судовому зас≥данн≥, за своњм зм≥стом ≥ матер≥альною шкодою Ї не≠значною, одначе вона маЇ сусп≥льно-пол≥тичне значенн¤ тому, що на лав≥ п≥дсудних знаходитьс¤ ¬≥ктор ѕт≥цинї.

ўо може викликати такий вступ у слухач≥в, кр≥м нерозум≥нн¤ ≥ подиву? Ќав≥що в≥н прокурору? ѕовна профес≥йна безпорадн≥сть.

—ерйозною вадою багатьох обвинувальних промов Ї трафа≠ретн≥сть вступноњ частини. «а зразок прокурор бере одну ≥з Ђшапокї, опубл≥кованих у зб≥рнику судових промов ≥ починаЇ кожну промо≠ву приблизно такими словами:

Ђ¬ той час, коли труд¤щ≥ нашоњ крањни самов≥ддано в≥ддають свою працю на благо ≥ процв≥танн¤ батьк≥вщини, група злочинц≥в...ї

1	2

Ќазва: ¬ступна частина промови
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1527 прочитано)