–≥зне > ƒит¤ч≥ притулки

ƒит¤ч≥ притулки

ƒе¤к≥ люди ≥ нин≥ вражено дивуютьс¤: ЂЌевже у нас Ї дит¤ч≥ притулки?ї ѕон¤тт¤ Ђпритулокї чомусь у декого дос≥ асоц≥юЇтьс¤ з чимось далеким, зжитим, майже л≥тературно-м≥ф≥чним. ѕри цьому присутн≥сть на вулиц¤х ≥ ринках д≥тей-прошак≥в ¤кщо когось ≥ шокуЇ, то н≥¤к уже не дивуЇ.

” минул≥ девТ¤ност≥, п≥сл¤ перебудови, по м≥стах ≥ селах ”крањни почалос¤ масове створенн¤ дит¤чих притулк≥в. «араз њх близько девТ¤ти дес¤тк≥в. „исло д≥тей, ¤к≥ побували там, зростаЇ р≥к у р≥к: 1997-й Ч 11 189 д≥тей, 1999 Ч 25 630, 2000 Ч 27 773.

ѕро те, ск≥льки д≥тей знайшло дах у притулках тор≥к ≥ цього року, в≥дкритоњ ≥нформац≥њ знайти не вдалос¤. јле можна см≥ливо припустити, що за останн≥ ш≥сть рок≥в к≥льк≥сть д≥тей, котр≥ стали вихованц¤ми притулк≥в, зросла утрич≥; при цьому тенденц≥¤ до зниженн¤ њхнього числа не спостер≥гаЇтьс¤.

ќдн≥Їю з найважлив≥ших ознак цив≥л≥зованост≥ сусп≥льства, показником його розвитку Ї ставленн¤ загалу до п≥дростаючого покол≥нн¤, розум≥нн¤ того, що чужих д≥тей не буваЇ. ўо коли ¤комусь малюку не пощастило з батьками, ¤к≥ своњм жорстоким ставленн¤м чи байдуж≥стю позбавили його дом≥вки, вигнали на вулицю, або ж проблеми з≥ здоровТ¤м викликали ≥нвал≥дн≥сть, Ч п≥дтримку йому повинн≥ надати держава ≥ сусп≥льство, кинувши на це всю потугу своњх владних ≥ громадських структур.

1989 року було прийн¤то  онвенц≥ю ќќЌ про права дитини, до ¤коњ, ¤к ≥ переважна б≥льш≥сть крањн св≥ту, приЇдналась ”крањна. ¬ рамках м≥жнародноњ кампан≥њ ЂЌе залишити без уваги жодноњ дитиниї 20 листопада в ”крањн≥ вперше у повному масштаб≥ проводивс¤ ƒень сп≥льних д≥й в ≥нтересах д≥тей. ” жовтн≥ нин≥шнього року цю акц≥ю з≥н≥ц≥ювали учасники ‘оруму неур¤дових орган≥зац≥й, ¤к≥ працюють в ≥нтересах д≥тей. ÷≥ орган≥зац≥њ, ¤к заруб≥жн≥, так ≥ в≥тчизн¤н≥, були п≥дтриман≥ органами влади в центр≥ й на м≥сц¤х, благод≥йними фондами, б≥знесовими структурами. «апочаткована акц≥¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к один ≥з важливих чинник≥в консол≥дац≥њ зусиль влади, громадськост≥, «ћ≤ дл¤ дос¤гненн¤ благородноњ мети Ч в умовах соц≥альноњ кризи захистити права д≥тей, надати кожн≥й юн≥й особ≥ можлив≥сть про¤вити своњ зд≥бност≥, вирости повноц≥нним громад¤нином.

ѕильна увага до дит¤чоњ проблематики не випадкова. ¬ ”крањн≥ проблеми забезпеченн¤ прав д≥тей сто¤ть особливо гостро. «Т¤сувалос¤, що легше дос¤гти перелому в економ≥ц≥, забезпечити зростанн¤ внутр≥шнього валового продукту прот¤гом трьох останн≥х рок≥в, н≥ж л≥кв≥дувати чи хоча б знизити насл≥дки тих соц≥альних удар≥в по с≥мТ¤х, ¤к≥ завдають б≥дн≥сть, безроб≥тт¤ та ≥нш≥ негаразди, що найболюч≥ше позначаютьс¤ на наймолодших членах сусп≥льства. ƒес¤тки тис¤ч д≥тей, зам≥сть того, щоб учитис¤, бомжують, виростають без догл¤ду ≥ п≥клуванн¤, поповнюють р¤ди правопорушник≥в. ѕри цьому, зазначають соц≥ологи ≥ правоохоронц≥, бездогл¤дн≥сть молодшаЇ. Ќин≥ у притулках питома вага дошк≥льн¤т с¤гаЇ 15%. Ќе менш тривожн≥ й ≥нш≥ цифри сумноњ статистики. «а даними соц≥альних орган≥в, у крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ 82 тис¤ч≥ неблагополучних с≥мей. ѕонад сто тис¤ч д≥тей позбавлен≥ батьк≥вського п≥клуванн¤. ўороку ш≥сть тис¤ч ос≥б позбавл¤ють батьк≥вських прав.

ƒержава ≥ сусп≥льство, не спром≥гшись подолати б≥дн≥сть, забезпечити стаб≥льн≥сть с≥мей, мають тепер чимал≥ клопоти з розширенн¤м мереж ≥нтернат≥в, ≥нших дит¤чих заклад≥в, що д≥стались у спадок в≥д тотал≥тарного режиму ≥ далеко не повною м≥рою забезпечують права д≥тей, њх належне утриманн¤ та вихованн¤. —аме тому, паралельно з функц≥онуванн¤м традиц≥йних, в≥дкриваютьс¤ заклади нового типу. “ак, у крањн≥ д≥Ї 122 дит¤чих будинки с≥мейного типу, розвиваЇтьс¤ ≥нститут названих батьк≥в. ѕоказово, що турботу про д≥тей, позбавлених батьк≥вськоњ оп≥ки, беруть на себе громадськ≥ орган≥зац≥њ. ¬они забезпечують д≥¤льн≥сть трьох дес¤тк≥в дит¤чих заклад≥в.

ѕропагандистськ≥ заходи, спр¤мован≥ на приверненн¤ уваги до дит¤чих б≥д (Ђкругл≥ столиї, громадськ≥ слуханн¤ з проблем дитинства, випуск лист≥вок та буклет≥в з актуальноњ проблематики, залученн¤ представник≥в громадськост≥ до в≥дв≥данн¤ дит¤чих заклад≥в, наданн¤ њм допомоги, проведенн¤ у школах тематичних класних годин Ђ онвенц≥¤ ќќЌ Ч про права дитиниїЕ), поЇднуютьс¤ з ц≥лком конкретними д≥¤ми довготривалого характеру ≥ передбачають системну д≥¤льн≥сть ≥з захисту дитинства.

” Ћьвов≥ цього дн¤ в≥дкрили ÷ентр п≥дтримки с≥мТњ, що проводитиме науково-методичну та практичну роботу з пошуку, в≥дбору й п≥дготовки названих батьк≥в ≥ батьк≥в-виховател≥в дит¤чих будинк≥в с≥мейного типу. ќск≥льки методика п≥дготовки кадр≥в дл¤ дит¤чих заклад≥в нового типу ще не вироблена, почин льв≥вТ¤н матиме велике значенн¤ дл¤ вс≥Їњ крањни. ”  иЇв≥ в ѕалац≥ дл¤ д≥тей та юнацтва в≥дбувс¤ форум д≥тей-делегат≥в, п≥д час ¤кого вони на практиц≥ освоювали положенн¤  онвенц≥њ ќќЌ про права дитини. ” ¬≥нницьк≥й област≥, паралельно з ≥ншими заходами, в≥дбувс¤ фестиваль молод≥жноњ та дит¤чоњ творчост≥ Ђ рањна дит¤чих правї, в ќдеськ≥й та ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област¤х, в≥дпов≥дно, в≥дбулись акц≥њ Ђƒ≥ти допоможуть д≥т¤мї ≥ Ђ—порт зам≥сть вулицьї. ѕредставництво ™вропейськоњ дит¤чоњ благод≥йноњ орган≥зац≥њ Ђ ожн≥й дитин≥ї та ћ≥жнародноњ асоц≥ац≥њ Ђ рок за крокомї започаткували експеримент у Ѕ≥лоцерк≥вськ≥й загальноосв≥тн≥й школ≥ є15 та в навчально-виховному комплекс≥ Ђћалюкї м≥ста Ћьвова. “ут розпочато переобладнанн¤ прим≥щень, навчанн¤ кадр≥в, де разом з≥ здоровими д≥тьми набуватимуть фаху њхн≥ ровесники-≥нвал≥ди. ѕрактика такоњ ≥нклюзивноњ осв≥ти маЇ пройти перев≥рку ≥ випробуванн¤, щоб згодом поширитис¤ на всю крањну.

¬ украњнськ≥й мереж≥ Ђћакƒональдзї за п≥дтримки державних орган≥в ≥ мер≥в р¤ду м≥ст в≥дбулис¤ благод≥йн≥ акц≥њ, до ¤ких було запрошено з≥рок естради ≥ телебаченн¤, в≥домих спортсмен≥в та п≥дприЇмц≥в. ¬иручен≥ кошти спр¤мовуютьс¤ на потреби дит¤чих заклад≥в.

≤н≥ц≥атори проведенн¤ ƒн¤ д≥й потурбувалис¤, щоб д≥ти в ход≥ акц≥њ були не лише обТЇктами уваги, а й субТЇктами активних д≥й. ÷ього дн¤ в багатьох м≥стах можна було зустр≥ти зграйки д≥тей, ¤к≥ опитували дорослих, чи вони знають про  онвенц≥ю ќќЌ, про те, що в д≥тей Ї права.  рањна в ц≥лому ≥ кожен њњ громад¤нин несуть в≥дпов≥дальн≥сть за дотриманн¤ м≥жнародних зобовТ¤зань. ќрган≥затори прес-конференц≥њ, що пройшла у прим≥щенн≥ ”Ќ≤јЌу, в особ≥ кер≥вник≥в державних заклад≥в ≥ недержавних орган≥зац≥й пооб≥ц¤ли узагальнити результати мон≥торингу з участю д≥тей. јле по столиц≥ попередн≥ п≥дсумки були назван≥. « пТ¤ти опитаних жител≥в столиц≥ троЇ знали про  онвенц≥ю ќќЌ ≥ права дитини. —под≥ватимемос¤, що держава ≥ сусп≥льство нарешт≥ усв≥домл¤ть усю важлив≥сть проблеми й актив≥зують д≥¤льн≥сть на вс≥х напр¤мах. ƒр≥бниць тут немаЇ, важливо все Ч ¤к впровадженн¤ випробуваних на «аход≥ ефективних форм роботи з д≥тьми, так ≥ поверненн¤ до призабутоњ в≥тчизн¤ноњ практики, коли шк≥льн≥ зали, клуби, будинки культури, прим≥щенн¤ при ∆≈ ах вид≥л¤лис¤ д≥т¤м дл¤ проведенн¤ позашк≥льноњ роботи. —уц≥льна комерц≥ал≥зац≥¤ сфери дозв≥лл¤ ≥ спорту ¤вно не виправдовуЇ себе, а зекономлен≥ кошти навр¤д чи можуть компенсувати реальну загрозу втратиЕ ц≥лих покол≥нь.

як же в нин≥шньому св≥т≥ нашим д≥т¤м вр¤туватис¤?! ƒ≥йсно, чи п≥д силу с≥мТњ гарантовано уберегти дитину в≥д крим≥нал≥тету, наркотик≥в, в≥д смор≥дного дна житт¤? ћи розум≥Їмо Ч н≥; гарант≥њ тут ≥люзорн≥. –озраховувати на сучасне шк≥льне вихованн¤ теж не випадаЇ. ¬исновок напрошуЇтьс¤ сам по соб≥: у народу немаЇ г≥дного майбутнього без утвердженн¤ вже в дитсадках ≥ школах традиц≥йних в≥чних ц≥нностей. „и ж це звучить не переконливо ≥ здаЇтьс¤ анахрон≥змом? Ѕагатьом моњм знайомим не здаЇтьс¤. ѕочати сл≥д було б ≥з елементарного Ч введенн¤ в список базових предмет≥в ћ≥н≥стерства осв≥ти такого предмета, ¤к «акон Ѕожий. јле дл¤ цього потр≥бно, щоб нин≥шн¤ ≥нтелектуальна ел≥та, котра ще в змоз≥ позитивно впливати на формуванн¤ громадських думок ≥ смак≥в, перейн¤лас¤ розум≥нн¤м того, що в глибинах сусп≥льства в≥дбуваютьс¤ катастроф≥чн≥ процеси. ” де¤кому сенс≥ ми ус≥ опинилис¤ в рол≥ б≥бл≥йного блудного сина, котрий до батька ще не повернувс¤, а живе у випадковому притулку.

1

Ќазва: ƒит¤ч≥ притулки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (654 прочитано)