–≥зне > «агадки јтлантиди

«агадки јтлантиди

«а даними б≥бл≥ограф≥њ на сьогод≠н≥шн≥й день про јтлантиду, таЇмничий материк, що похований десь на дн≥ океану, написано понад 20000 наукових праць ≥ пригодницьких твор≥в. ¬исуното понад 1700 г≥потез про њњ м≥сцеперебуванн¤ й причини безсл≥дного зникненн¤. “а чи справд≥ безсл≥дного?

¬идатний учений —тародавньоњ √рец≥њ ѕлатон у своЇму твор≥ Ђ“≥мей ≥  рит≥йї посилаЇтьс¤ на аф≥нського державного д≥¤ча й поета —олона, ¤кому один Їгипетський жрець розпов≥в про велику крањну атлант≥в, що ≥снувала за 9000 рок≥в до ѕлатона ≥ нав≥ть воювала з греками . «а цими досить скупими в≥домост¤ми, крањна атлант≥в була розташована десь за √еракловими стовпами Ц тобто за √≥бралтарською протокою.

як писав ѕлатон, це була федерац≥¤ з 10 царств, велика й багата держава з розвинутим, ¤к на т≥ часи, господарством, з великими м≥стами. ћальовничу, вкриту л≥сами територ≥ю крањни перетинали численн≥ зрошувальн≥ канали. јтланти п≥дкорили весь зах≥д ™вропи ≥ намагалис¤ захопити јф≥ни та ™гипет, але в запекл≥й боротьб≥ з аф≥н¤нами зазнали поразки. ѕов≥домл¤Їтьс¤ також, що високо розвинута цив≥л≥зац≥¤ острова загинула в результат≥ г≥ганськоњ природньоњ катастрофи, ¤ка сталас¤ 11500 рок≥в назад, чи трохи п≥зн≥ше. ѕлатон докладно описав јтлантиду, визначив м≥сцезна≠ходженн¤ острова ≥ час ≥снуванн¤ цив≥л≥зац≥њ на ньому.

ѕроте вчен≥ щодо в≥рог≥дност≥ розпов≥д≥ ѕлатона не склали Їдиноњ думки. … саме слово Ђјтлантидаї давно вже стало символом незбагненноњ загадки.

як знати, чи не була јтлантида витвором одн≥Їњ з грецьких легенд? јдже розпов≥д¤м ѕлатона не завжди в≥рили нав≥ть його сучасники та друз≥. «гадайте крилатий висл≥в великого вченого давнини јр≥стотел¤: Ђѕлатон мен≥ друг, але ≥стина дорожчаї. Ќа думку р¤ду вчених, за 9000 рок≥в до ѕлатона н≥¤к не могла ≥снувати висока культура. јдже це був к≥нець льодовикового пер≥оду. Ќавр¤д чи могли бути сучасниками дик≥ печерн≥ мешканц≥ й мореплавц≥-атланти. Ќеймов≥рним здаЇтьс¤, щоб ц≥ла крањна безсл≥дно зникла всього за одну добу. ѕроте б≥льш≥сть досл≥дник≥в вважаЇ, що јтлантида справд≥ ≥снувала.

«а описом ѕлатона јтлантида розташовувалась на остров≥, в центр≥ ¤кого була столиц¤. Ђ¬есь цей край лежав дуже високо ≥ круто обривавс¤ б≥л¤ мор¤, вс¤ р≥внина, оточуюча м≥сто ≥ сама оточена горами, ¤к≥ т¤нулись до самого мор¤, представл¤ли собою р≥вну гладь.ї «а описом ѕлатона, столиц¤ јтлантиди не представл¤ла собою н≥чого незвичайного в ≥стор≥њ арх≥тектури. Ѕагато античних м≥ст мали такий вигл¤д.

Ќа самому остров≥ було немало скарб≥в. ѕерш за все руди метал≥в.  р≥м золота, ц≥ну ¤кому добре знали, тут добували м≥ф≥чний орх≥лак. ƒл¤ вс≥х тварин, ¤к≥ засел¤ли землю, озера ≥ болота вистачало корм≥в. ¬ центр≥ острова в двор≥ царського палацу знаходивс¤ храм ѕосейдона ≥  л≥то, головний храм ≥ м≥сце жертвоприношенн¤. ÷ей храм зовн≥ ≥ всередин≥ був оздоблений золотом, ср≥блом, орх≥лаком ≥ слоновою к≥сткою. Ѕ≥л¤ храму сто¤ли золот≥ статуњ.  л≥мат острова був теплий, гори захищали з п≥вноч≥ в≥д холодних в≥тр≥в. ”рожай збирали два рази. ¬есь остр≥в, под≥бно столиц≥, був покритий системою канал≥в, ¤к≥ не т≥льки постачали остр≥в водою, але й служили прекрасним шл¤хом сполученн¤.

“аких остров≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дали б опису јтлантиди, багато ¤к в јтлантичному океан≥, так ≥ в —ередземному мор≥.

ќтже, ¤кщо пристати до думки, що јтлантида ≥снувала, постаЇ ще одне важливе питанн¤: де саме њњ шукати? « цього приводу виникали велик≥ суперечност≥. ќдн≥ вчен≥ вважали, що јтлантиду сл≥д шукати на дн≥ јтлантичного океану в його центральн≥й частин≥ Ц м≥ж ™вропою та ѕ≥вн≥чною јмерикою, оск≥льки, за ѕлатоном, саме там була розташована ц¤ земл¤, а в названих частинах св≥ту багато однакових вид≥в рослин ≥ тварин.

 р≥м того, на дн≥ јтлантичного океану нещодавно в≥д≠крили —ерединноатлантичний хребет, до ¤кого прил¤гаЇ велике плоског≥рТ¤ з низкою хребт≥в, вершинами ¤ких Ї јзорськ≥ острови. ћожливо, цей район був колись суходолом й опинивс¤ на дн≥ океану внасл≥док геолог≥чноњ катастрофи приблизно 12 тис. рок≥в тому, тобто тод≥, коли ≥снувала јтлантида й зак≥нчивс¤ в ™вроп≥ останн≥й льодовиковий пер≥од. –ос≥йський вчений ћ.‘. ∆иров та де¤к≥ ≥нш≥ по¤снюють потепл≥нн¤ в ™вроп≥ проривом до њњ берег≥в теплоњ теч≥њ, що сталос¤ саме внасл≥док опусканн¤ јтлантиди. ћожливо, остр≥в ћадейра та јзорськ≥ острови ≥ Ї залишками потонулого материка. як вважають де¤к≥ вчен≥, не вс≥ мешканц≥ јтлантиди загинули в страшн≥й катастроф≥, частина њх д≥сталас¤ берег≥в јмерики, ≥нш≥ переправилис¤ в ™вропу. —аме вони заклали фундамент великих цив≥л≥зац≥й у ћексиц≥ й ѕеру, а також у ™гипт≥ та ћесопотам≥њ. «в≥дси, мовл¤в, ≥ дивовижна схож≥сть в арх≥тектур≥, звича¤х ≥ рел≥г≥¤х цих держав. “ак, народи обаб≥ч јтлантики поклон¤лис¤ —онцю, а м≥ф про всесв≥тн≥й потоп був поширений у ћесопотам≥њ й серед стародавн≥х ≥нд≥анських племен ѕ≥вденноњ та ѕ≥вн≥чноњ јмерики. ћова баск≥в, що живуть у ѕ≥ренейських горах ≤спан≥њ, не схожа на жодну з Ївропейських, але дуже под≥бна до мови де¤ких ≥нд≥анських племен. —тародавн≥ п≥рам≥ди ™гипту й ћексики мають багато сп≥льного. ƒо того ж, в багатьох крањнах ≥снував звичай мум≥ф≥кувати померлих ≥ класти њм на могили дуже под≥бн≥ реч≥. ” м≥сц¤х похованн¤ племен май¤ знаход¤ть прикраси ≥з зеленого нефриту, поклад≥в ¤кого в јмериц≥ немаЇ. ј чи не ввозили його з јтлантиди?

«а добре знаною в ѕеру ≥ ћексиц≥ легендою, б≥лий бог  ецакоатль прибув сюди в≥трильником ≥з крањни ранкового сонц¤, тобто з≥ сходу, навчив ≥нд≥анц≥в ремесел ≥ буд≥вництва, запровадив закони ≥ рел≥г≥ю, а пот≥м загадково зник. ѕеруанц≥,

хоч ≥ не знали про ≥снуванн¤ ацтек≥в, мали под≥бну легенду, т≥льки свого бога-благод≥йника назвали ¬≥ракоча. „и не Ї це в≥дгуком на прибутт¤ людей з јтлантиди? “верд¤ть, що саме њх зображено на ст≥нах зруйнованих м≥ст „≥чен-≤ца ≥ “≥гуанаку. ƒоказом ≥снуванн¤ јтлантиди вважають руњни стародавн≥х м≥ст у джунгл¤х п≥вострова ёкатан та в ѕеруанських јндах.

¬осени 1970 р., обстежуючи з г≥дрол≥така прибережн≥ води Ѕагамських остров≥в в јтлантичному океан≥, французький археолог ≥ акванавт ƒ. –еб≥ков пом≥тив на дн≥ океану б≥л¤ острова ѕ≥вн≥чний Ѕ≥м≥м≥ залишки ¤кихось буд≥вель. ѕ≥д водою водолази побачили ст≥ни завдовжки понад к≥лька сотень метр≥в з величезних блок≥в, кожний масою приблизно 25 тонн. ’то ж њх побудував? „и не атланти? “а, ¤к ви¤вилось в результат≥ досл≥джень, це Ц результат розтр≥скуванн¤ прибережних скель, що занурилис¤ п≥д воду внасл≥док поступового опусканн¤ Ѕагамських остров≥в.

Ўукають јтлантиду ≥ в —ередземному мор≥. Ќайб≥льш в≥рог≥дною Ї думка рос≥йського досл≥дника минулого стол≥тт¤ ј.—. Ќорова, ¤кий залишками крањни атлант≥в вважаЇ остр≥в  рит ≥ розташован≥ п≥вн≥чн≥ше численн≥ др≥бн≥ грецьк≥ острови. ÷ю думку под≥л¤в ≥ видатний рад¤нський географ академ≥к Ћ.—. Ѕерг. Ќин≥ њњ в≥дстоюЇ велика група учених. ƒосл≥дженн¤ дна јтлантики в район≥ припустимоњ загибел≥ јтлантиди пока≠зали, що середн¤ товщина осадкових пор≥д тут близько 4 м, а це при сучасних темпах њх нагромадженн¤ (10-15 мм за 1000 рок≥в) потребуЇ найменшеЕ 300 тис. рок≥в, а не 12, ¤к тверд¤ть прихильники атлантичного походженн¤ загадковоњ земл≥.

як св≥дчать океанограф≥чн≥ досл≥дженн¤ останн≥х рок≥в, —ерединоатлантичний хребет Ц це результат геолог≥чноњ под≥њ, п≥д час ¤коњ, розТЇднавшись, утворилис¤ материки јфрика й ѕ≥вденна јмерика. ¬чен≥ звернули увагу також на особливост≥ конф≥гурац≥њ берегових л≥н≥й: зах≥дноњ Ц африканського материка ≥ сх≥дноњ Ц п≥вденноамериканського.

ќтже, дл¤ јтлантиди в јтлантичному океан≥ просто м≥сц¤ нема. ¬одночас встановлено, що на остров≥ “≥ра в ≈гейському мор≥ приблизно 3,5 тис. рок≥в тому ставс¤ могутн≥й вулкан≥чний вибух, под≥бний до того, що прогрим≥в у 1883 р. на остров≥  ракатау. ћабуть, це була чи не найб≥льша геолог≥чна катастрофа за всю ≥стор≥ю «емл≥.

¬ибух вулкана —антор≥н за потужн≥стю дор≥внював вибухов≥ приблизно 200 тис. атомних бомб, скинутих свого часу американц¤ми на ¤понське м≥сто ’≥рос≥му.

¬≥домий учений √арун “аз≥Їв нав≥ть називаЇ дату вибуху Ц 1470 р. до н. е. ≥ зазначаЇ, що в пов≥тр¤ злет≥ло до 80 млрд. кубометр≥в г≥рськоњ породи й виникли хвил≥ заввишки до 260 м.

—аме в т≥ далек≥ часи островами ц≥Їњ частини ≈гейського мор¤ волод≥ли м≥нейц≥. ¬они дос¤гли визначних усп≥х≥в у розвитку науки, господарства й рем≥сництва. “а внасл≥док величезноњ сили вулкан≥чного вибуху загинуло, ¤к ви¤влено нин≥, велике м≥сто на остров≥ “≥ра, а також центр м≥нейськоњ цив≥л≥зац≥њ м≥сто  носос на остров≥  рит.

«начну частину територ≥њ держави поглинуло ≈гейське море. ¬чен≥ гадають, що саме ц¤ под≥¤, в≥дгом≥н ¤коњ через стол≥тт¤ д≥йшов до ѕлатона, й в≥дображена в його розпов≥д≥ про крањну атлант≥в. ѕроте у ѕлатона розм≥ри затонулоњ земл≥ б≥льш≥ й час катастрофи ≥нший.

«а ѕлатоном, јтлантида була морською державою. ÷е саме можна сказати й про м≥нейц≥в, ¤к≥ мали великий морський флот. ѕлатон зазначив, що на остров≥ випасалис¤ велик≥ гурти бик≥в, ¤ких м≥нейц≥ вважали св¤щенними. Ќа морському дн≥ поблизу “≥ри ви¤влено р≥в, под≥бний до того, ¤кий за словами ѕлатона, оточував фортецю в головному м≥ст≥ јтлантиди. Ќин≥ остр≥в “≥ра Ц це уламок, що лишивс¤ в≥д вибуху велетенського вулкану. –уњни м≥ста м≥нейц≥в, розкопан≥ в 1967 р., укрив великий шар вулкан≥чного попелу ≥, под≥бно до руњн ѕомпењ, вони чудово збереглис¤. јрхеологи знайшли тут багато кольорових фресок ≥ нав≥ть деревТ¤них предмет≥в.

” 1976 р. в≥домий французький учений ∆ак ≤в  усто в≥дкрив на дн≥ ≈гейського мор¤ поблизу острова  рит залишки стародавньоњ м≥нейсько≥ цив≥л≥зац≥њ, ¤ка, за його розрахунками, була знищена внасл≥док найб≥льшого виверженн¤ вулкана —антор≥н у 1450 р. до н. е. “а јтлантиду досл≥дник все ж таки вважаЇ красивою вигадкою ѕлатона.

1	2	3

Ќазва: «агадки јтлантиди
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1991 прочитано)