–≥зне >  ласиф≥кац≥¤ граф≥ки

¬≥дпов≥дно до викладеного вище правилами на горизонтальн≥й ос≥ розм≥щаютьс¤ п≥дстави дванадц¤ти стовпчик≥в на ќднаков≥й в≥дстан≥ друг в≥д друга, у даному випадку 0,5 див. ширина стовпчик≥в прийн¤та 0,5 див. ћасштаб на ос≥ ординат - 500 млрд. руб. - 1 див. Ќаочн≥сть даноњ д≥аграми дос¤гаЇтьс¤ –≥вн¤нн¤м величини стовпчик≥в.

–озм≥щенн¤ стовпчик≥в у поле граф≥ка може бути р≥зним-

Х на однаков≥й в≥дстан≥ друг в≥д друга (мал. 2);

Х упритул друг до друга (мал. 3);

Х у приватному накладенн≥ один на одного (мал. 4).

–ис. 3. ƒинам≥ка випуску книг ≥ брошур

в одному з рег≥он≥в –ос≥њ за 1993-1995 р.

–ис. 4. ƒинам≥ка грошових доход≥в населенн¤

в рег≥он≥ за 1993-1995 р.

ѕравила побудови стовпчикових д≥аграм допускають одночасне розташуванн¤ на одн≥й горизонтальн≥й ос≥ зображень дек≥лькох показник≥в. ” цьому випадку стовпчики розташовуютьс¤ групами, дл¤ кожноњ з ¤кий може бути прийн¤та р≥зна розм≥рн≥сть ознак, що вар≥юють, (мал.).

–≥зновиду стовпчикових д≥аграм складають так називан≥ стр≥чков≥ чи смугов≥ д≥аграми. ѓхн¤ в≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ в тому, що масштабна шкала розташована по горизонтал≥ чи зверху знизу ≥ вона визначаЇ величину смуг по довжин≥.

–ис. 5 ƒинам≥ка виробництва де¤ких вид≥в товар≥в господарського споживанн¤ за 1993-1995 р.

ќбласть застосуванн¤ столбикових ≥ смугових д≥аграм однакова, тому що ≥дентичн≥ правила њхньоњ побудови. ќдном≥рн≥сть зображуваних статистичних показник≥в ≥ њхн¤ одномасштабн≥сть дл¤ р≥зних стовпчик≥в ≥ смуг вимагають виконанн¤ Їдиного положенн¤: дотриманн¤ дом≥рност≥ (стовпчик≥в - по висот≥, смуг - по довжин≥) ≥ пропорц≥йност≥ зображуваним величинам. ƒл¤ виконанн¤ ц≥Їњ вимоги необх≥дно: по-перше, щоб шкала, по ¤к≥й установлюЇтьс¤ розм≥р стовпчика (смуги), починалас¤ з нул¤; по-друге, ц¤ шкала повинна бути безупинноњ, тобто охоплювати вс≥ числа даного статистичного р¤ду; розривши шкали ≥ в≥дпов≥дно стовпчик≥в (смуг) не допускаЇтьс¤. Ќевиконанн¤ зазначених правил приводить до перекрученого граф≥чного представленн¤ анал≥зованого статистичного матер≥алу.

як приклад приведемо смугову д≥аграму пор≥вн¤нн¤ поданим табл. 2 —толбиковие ≥ смугов≥ д≥аграми ¤к прийом граф≥чного зображенн¤ статистичних даних, власне кажучи, взаЇмозам≥нн≥, тобто розгл¤нут≥ статистичн≥ показники дор≥внюЇ можуть бути представлен≥ ¤к стовпчиками, так ≥ смугами. ≤ в цьому, ≥ в ≤ншому випадку дл¤ зображенн¤ величини ¤вища використовуЇтьс¤ один вим≥р кожного пр¤мокутника - висота чи стовпчика довжина смуги. “ому ≥ сфера застосуванн¤ цих двох вид≥в ƒ≥аграм в основному однакова.

“аблиц¤ 2

«агальний обс¤г промислового виробництва в де¤ких крањнах —Ќƒ в 1 квартал≥ 1995 р. (в % до ≤ кварталу 1994 р.) (цифри умовн≥)

–ис. 6. «агальний обс¤г промислового виробництва в крањнах —Ќƒ

у I квартал≥ 1995 р. (у % до I кварталу 1994 р.)

–≥зновидом столбикових (стр≥чкових) д≥аграм Ї спр¤мован≥ д≥аграми. ¬они в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д звичайних двосторонн≥м розташуванн¤м чи стовпчик≥в смуг ≥ мають початок в≥дл≥ку по масштаб≥ в середин≥. «вичайно так≥ д≥аграми застосовуютьс¤ дл¤ зображенн¤ величин протилежного ¤к≥сного значенн¤. ѕор≥вн¤нн¤ м≥ж собою стовпчик≥в (смуг), спр¤мованих у р≥зн≥ сторони, менш ефективно, чим розташованих поруч в одному напр¤мку. Ќезважаючи на це, анал≥з спр¤мованих д≥аграм дозвол¤Ї робити досить зм≥стовн≥ висновки, тому що особливе розташуванн¤ додаЇ граф≥ку ¤скраве зображенн¤. ƒо групи двосторонн≥х в≥днос¤тьс¤ д≥аграми числових в≥дхилень. ” них смуги спр¤мован≥ в обидва боки в≥д вертикальноњ нульовоњ л≥н≥њ: вправо - дл¤ приросту; вл≥во - дл¤ зменшенн¤. «а допомогою таких д≥аграм зручно зображувати в≥дхиленн¤ в≥д чи плану де¤кого р≥вн¤, прийн¤того за базу пор≥вн¤нн¤. ¬ажливим достоњнством розгл¤нутих д≥аграм Ї можлив≥сть бачити розмах коливань досл≥джуваноњ статистичноњ ознаки, що саме по соб≥ маЇ велике значенн¤ дл¤ економ≥чного анал≥зу (мал.).

–ис. 7. –озпод≥л населенн¤ одного

з рег≥он≥в по п≥длоз≥ ≥ в≥ку в 1995 р.

ƒл¤ простого пор≥вн¤нн¤ незалежних друг в≥д друга показник≥в можуть також використовуватис¤ д≥аграми, принцип побудови ¤ких пол¤гаЇ в тому, що пор≥внюван≥ величини зображуютьс¤ у вид≥ правильних геометричних ф≥гур, що будуютьс¤ так, щоб площ≥ њх в≥дносилис¤ м≥ж собою ¤к к≥лькост≥, цими ф≥гурами зображуван≥. ≤ншими словами, ц≥ д≥аграми виражають величину зображуваного ¤вища розм≥ром своЇњ площ≥.

ƒл¤ одержанн¤ д≥аграм розгл¤нутого типу використовують р≥зноман≥тн≥ геометричн≥ ф≥гури - квадрат, коло, р≥дше - пр¤мокутник. ¬≥домо, що площа квадрата дор≥внюЇ квадрату його сторони, а площа кругу визначаЇтьс¤ пропорц≥йно квадрату його рад≥уса. “ому дл¤ побудови д≥аграм необх≥дно спочатку з пор≥внюваних величин вит¤гти квадратний кор≥нь. ѕот≥м

на баз≥ отриманих результат≥в визначити сторону чи квадрата рад≥ус кола в≥дпов≥дно прийн¤тому масштабу

ƒл¤ правильноњ побудови д≥аграм чи квадрати кола необх≥дно розташувати на однаковому друг в≥д друга в≥дстан≥, а в кожн≥й ф≥гур≥ вказати числове значенн¤, що вона зображуЇ, не привод¤чи масштабу вим≥ру.

ƒо розгл¤нутого виду д≥аграм в≥дноситьс¤ граф≥чне зображенн¤, отримане шл¤хом побудови один в ≥ншому квадрат≥в, чи к≥л пр¤мокутник≥в з р≥зним чи заштрихуванн¤м зафарбуванн¤м. “ак≥ д≥аграми також дозвол¤ють пор≥внювати м≥ж собою р¤д досл≥джуваних величин. Ќа мал. 5.14 показаний такий вар≥ант круговоњ д≥аграми.

Ќайб≥льш виразним ≥ легко сприйманим Ї спос≥б побудови д≥аграм пор≥вн¤нн¤ у вид≥ ф≥гур-знак≥в. ” цьому випадку статистичн≥ сукупност≥ зображуютьс¤ не геометричними ф≥гурами, а чи символами знаками, що в≥дтворюють у ¤комусь ступен≥ зовн≥шн≥й образ статистичних даних. ƒостоњнство такого способу граф≥чного зображенн¤ пол¤гаЇ у високому ступен≥ наочност≥, в одержанн≥ под≥бного в≥дображенн¤, що в≥дбиваЇ зм≥ст пор≥внюваних сукупностей.

Ќайважлив≥ша ознака будь-¤коњ д≥аграми - масштаб. “ому, щоб правильно побудувати ф≥гурну д≥аграму, необх≥дно визначити одиницю рахунка. ” ¤кост≥ останньоњ приймаЇтьс¤ окрема ф≥гура (символ), що умовно привласнюЇтьс¤ конкретне чисельне значенн¤. ј досл≥джувана статистична величина зображуЇтьс¤ окремою к≥льк≥стю однакових по розм≥р≥ ф≥гур, що посл≥довно розташовуютьс¤ на малюнку. ќднак у б≥льшост≥ випадк≥в не вдаЇтьс¤ зобразити статистичний показник ц≥лою к≥льк≥стю ф≥гур. ќстанню з них приходитьс¤ под≥л¤ти на частин≥, тому що по масштаб≥ один знак Ї занадто великою одиницею вим≥ру. «вичайно ц¤ частина визначаЇтьс¤ на око. —кладн≥сть точного њњ визначенн¤ Ї недол≥ком ф≥гурних д≥аграм. ќднак, ¤кщо велика точн≥сть представленн¤ статистичних даних не пересл≥дуЇтьс¤, те результати виход¤ть ц≥лком задов≥льними.

–озгл¤немо побудову ф≥гурноњ д≥аграми за даними табл. 3 фермерських господарств в ”крањн≥ за 1993-1995 р.

“аблиц¤ 3

„исло фермерских господарств в ”крањн≥ за 1993 - 1995 гг.

(дан≥ умовн≥) (тис.)

1	2	3

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ граф≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2067 прочитано)