Ѕ≥олог≥¤ > ќпорно-рухова система. «наченн¤ опорно-руховоњ системи

ќпорно-рухова система. «наченн¤ опорно-руховоњ системи

1.«ахисна функц≥¤.  ≥стки скелету захищають внутр≥шн≥ органи в≥д механ≥чних пошкоджень (к≥стки черепа, хребта, грудноњ кл≥тки, таза).

2.–ухова функц≥¤. ¬иконують к≥стки к≥нц≥вок та хребта.

3.ѕ≥дтримуванн¤ т≥ла в певному вертикальному положенн≥ (к≥стки хребта, к≥стки к≥нц≥вок)

4. ровотворна Ц за рахунок червоного к≥сткового мозку (головки трубчастих к≥сток ребра, хребц≥, к≥стки тазу).

5. ≥стки Цдепо дл¤ м≥неральних солей ≥ м≥кроелемент≥в (Fe, Ca, P).

6.ћТ¤зи Ц депо гл≥когену.

јле маЇ певн≥ особливост≥, що звТ¤зано† з трудовою д≥¤льн≥стю.

1.“≥ло займаЇ вертикальне положенн¤ ≥ спираЇтьс¤ т≥льки на нижн≥ к≥нц≥вки.

2.’ребет маЇ 4 вигини.

3.√рудна кл≥тка розширена в боки ≥ сплюснута.

4.ќсоблива будова рух≥в (к≥стки пальц≥в рухом≥, великий палець м≥ститьс¤ напроти ≥нших).

5.ѕо¤с нижн≥х к≥нц≥вок (тазовий) розширений ≥ маЇ вигл¤д чаш≥.

6. ≥стки нижн≥х к≥нц≥вок довш≥ ≥ м≥цн≥ш≥ в≥д к≥сток рук, стопа ступ≥нчаста.

7.ћозковий в≥дд≥л розвинений пор≥вн¤но з лицевим.

 ≥сткова тканина Ц це р≥зновид сполучноњ тканини. —труктурною одиницею тканини Ї остеон, в≥н маЇ в≥д 5 до 20 к≥сткових пластинок, що н≥би вставлен≥ один в один у вигл¤д≥ цил≥ндра.  ожна пластинка складаЇтьс¤ з м≥жкл≥тинноњ речовини ≥ кл≥тин (остеобласти, остеоцити, остеокласти).

1.ќстеобласти Ц найб≥льша к≥льк≥сть њх в ок≥ст≥, вони забезпечують р≥ст к≥стки в товщину ≥ живленн¤ к≥стки, регенерац≥ю к≥стки тканини.

2.ќстеоцити Ц утворюютьс¤ з остеобласт≥в, не здатн≥ до под≥лу, з численними довгими в≥дростками, м≥ст¤тьс¤ у сформован≥й к≥стц≥.

3.ќстеокласти Ц м≥ст¤ть велику к≥льк≥сть л≥зосом ≥ здатн≥ вид≥лити ферменти. ÷≥ кл≥тини беруть участь у руйнуванн≥ к≥стки, к≥стковоњ кл≥тини, отже й к≥стка Ц це жива тканина.

’р¤щова тканина Ц утворюЇтьс¤ з хр¤щових кл≥тин Ц хондроцит≥в.

–озр≥зн¤ють:

1.√≥ал≥новий хр¤щ Ц м≥ститьс¤ в суглоб≥ ≥ на поверхн≥ вс≥х к≥сток.

2.≈ластичний хр¤щ м≥ститьс¤ у надгортаннику ≥ вушн≥й раковин≥.

3.¬олокнистий хр¤щ Ц утворюЇ м≥жхребцев≥ диски, знаходитьс¤ у м≥сц¤х прикр≥пленн¤ звТ¤зок ≥ сухожилл¤. ’р¤щ≥ позбавлен≥ кровоносних судин ≥ живл¤тьс¤ за рахунок охр¤ст¤ (зовн≥шн≥й шар хр¤ща).

Ѕудова к≥сток.

«а формою к≥стки бувають р≥зн≥ (довг≥, коротк≥, плоск≥). ƒовг≥ к≥стки називаютьс¤ трубчастими. Ѕудова цих к≥сток надаЇ њм м≥цност≥ ≥ легкост≥. ƒовг≥ к≥стки: головка (еп≥ф≥з), т≥ло (д≥аф≥з). Ќа поздовжньому розкол≥ видно, що ст≥нки довгоњ к≥стки складаютьс¤ з щ≥льноњ речовини. ” порожнин≥ трубчастих к≥сток (в д≥аф≥з≥) знаходитьс¤ жовтий к≥стковий мозок Ц багата на жир пухка сполучна тканина.  ≥нц≥ довгоњ к≥стки (еп≥ф≥з) м≥ст¤ть губчасту к≥сткову речовину, в ¤к≥й знаходитьс¤ червоний к≥стковий мозок.

1.ƒовг≥ трубчаст≥ к≥стки: плечова, променева, л≥ктьова, стегнова та гом≥лкова (велика ≥ мала).

2. оротк≥ трубчат≥ к≥стки запТ¤стка, хребта. ÷≥ к≥стки складаютьс¤ переважно з губчастоњ речовини.

3.ѕлоск≥ к≥стки Ц черепа, лопатки, ребер, таза Ц теж мають губчасту будову. √убчаста будова надаЇ к≥сткам м≥цност≥ ≥ легкост≥. «овн≥ вс≥ к≥стки вкрит≥ тонкою ≥ щ≥льною пл≥вкою з сполучноњ тканини Ц ок≥ст¤., лише головки позбавлен≥ окист¤, але вони вкрит≥ хр¤щами. ¬ ок≥ст≥ знаходитьс¤ багато кровоносних судин ≥ нерв≥в. ¬нутр≥шн≥й шар ок≥ст¤ складаЇтьс¤ з кл≥тин, що ростуть ≥ розмножуютьс¤, забезпечений р≥ст к≥сток в товщину.

ѕопереков≥ хребц≥ мають велике т≥ло, тому що вони витримують масу б≥льшоњ частини т≥ла ≥ побудован≥ з 20 дуг. ¬ хребт≥ вид≥л¤ютьс¤ 5 в≥дд≥л≥в:

1.Ўийний Ц 7 хр.

2.√рудний Ц 12 хр.

3.ѕоперековий Ц 5 хр.

4. рижовий 5 хр, ¤к≥ зростаютьс¤.

5. уприковий 5-4 зросл≥.

√рудна кл≥тка утворюЇтьс¤ грудною к≥сткою (груднина) 12 пар ребер ≥ 12 грудних хребц≥в.

–ебра Ц плоск≥ дугопод≥бн≥ к≥стки, зТЇднуютьс¤ рухомо Ц з грудними хребц¤ми, нап≥врухомо - за допомогою хр¤щ≥в з грудною к≥сткою ≥ тому можуть зм≥нювати своЇ положенн¤ (значенн¤ дл¤ диханн¤). ƒо грудей прикр≥плюютьс¤ 7 пар ребер, 3 пари розташован≥ нижче, прикр≥плюютьс¤ до ребер, розташованих вище. 8, 9, 10 пара Ц несправжн≥ ребра.  ≥нц≥ останн≥х двох пар розташован≥ в≥льно (коливн≥ ребра).

√рудна кл≥тка прикриваЇ ≥ захищаЇ в≥д механ≥чних пошкоджень серце, леген≥, стравох≥д, велик≥ кровоносн≥ судини, трахею, нерви. ¬она бере участь у дихальних рухах, завд¤ки ритм≥чним скороченн¤м м≥жреберних мТ¤з≥в. ” новонароджених хребет пр¤мий ≥ т≥льки з розвитком пр¤моход≥нн¤ утворюютьс¤ вигини, 2 вигини вперед (шийний, поперековий) Ц лордози, 2 назад (грудний, крижовий) Ц к≥фози.

—келет верхн≥х к≥нц≥вок.

ѕлечовий по¤с Ц скелет по¤са верхн≥х к≥нц≥вок: 2 лопатки, 2 ключиц≥ служать опорою дл¤ верхн≥х к≥нц≥вок; зТЇднують з скелетом тулоба.  лючиц¤ сполучаЇтьс¤ з грудиною. ј другим к≥нцем Ц з в≥дростком лопатки. ‘ункц≥¤ ключиц≥ пол¤гаЇ в тому, що вона в≥дсовуЇ плечовий суглоб в≥д грудноњ кл≥тини, забезпечуЇ велику свободу руху к≥нц≥вок.

¬≥льна к≥нц≥вка Ц плече (плечова к≥стка), передпл≥чч¤ (променева ≥ л≥ктьова к≥стки), кисть (запТ¤сток Ц 8 к≥сток, пТ¤сток Ц 9 к≥сток, фаланги пальц≥в Ц 14 к≥сток).

—келет нижн≥х к≥нц≥вок.

“азовий по¤с Ц скелет по¤су нижн≥х к≥нц≥вок: 2 тазов≥ к≥стки зТЇднан≥ ззаду з крижовою к≥сткою, а спереду вона з одною. ” д≥тей тазов≥ к≥стки представлен≥ окремими к≥стками Ц клубовою, с≥дничною, лобковою. « в≥ком зростаютьс¤ в одну. “аз маЇ вигл¤д чаш≥. ” ж≥нок родовий канал. “аз п≥дтримуЇ внутр≥шн≥ органи, служить дл¤ опори ≥ передаЇ вагу т≥ла на нижн≥ к≥нц≥вки.

¬≥льна к≥нц≥вка: стегно (стегнова к≥стка), гом≥лка (велика ≥ мала гом≥лкова к≥стка), стопа (фаланги пальц≥в 8-14), к≥стки стопи сполученн¤.

” довжину к≥стки ростуть за рахунок под≥лу кл≥тинних хр¤щ≥в тканини, к≥нц≥в к≥сток. «авд¤ки ок≥стю зростаютьс¤ переламан≥ к≥стки, головки довгих трубчатих к≥сток.

’≥м≥чний склад к≥сток.

ƒо складу к≥сткових тканин вход¤ть орган≥чн≥ речовини 30% (основна орган≥чна речовина Ц (осењн) Ц б≥лковоњ природи 60% - неорган≥чн≥ речовини та 10% води. ќрган≥чн≥ речовини надають к≥сткам гнучкост≥ ≥ пружност≥. ¬исока м≥цн≥сть к≥сток забезпечуЇтьс¤ поЇднанн¤м пружност≥ осењну ≥ твердост≥ м≥неральних речовин. Ќеорган≥чн≥ речовини надають к≥сткам твердост≥ ≥ м≥цност≥. ѕри нестач≥ в орган≥зм≥ д≥тей в≥там≥ну D порушуЇтьс¤ процес м≥нерал≥зац≥њ к≥сток, вони стають гнучкими, легко викривлюютьс¤. “ака хвороба називаЇтьс¤ рах≥том. ” старих людей к≥льк≥сть м≥неральних солей зростаЇ. “ому к≥стки стають крихкими, часто ламаютьс¤. –≥ст к≥стки регулюЇтьс¤ соматотроп≥ном Ц гормоном росту, що вид≥л¤Їтьс¤ г≥поф≥зом.

—полученн¤ к≥сток.

1.Ќерухоме (зрощенн¤) к≥стки мозкового черепа.

2.ѕром≥жн≥ (нап≥всуглоби) тазов≥ к≥стки м≥ж собою.

3.–ухом≥ (суглоб) за к≥льк≥стю д≥л¤тьс¤ на:

ј) прост≥ Ц утворюютьс¤ двома к≥стками.

Ѕ) складн≥ Ц утворюютьс¤ к≥лькома к≥стками.

Ѕудова суглоба: одна з к≥сток Ц головка суглоба, а к≥нець другоњ Ц суглобова западина. ‘орма головки: в≥дпов≥даЇ одна одн≥й ≥ рухами, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ в суглоб≥. √оловка ≥ западина вкрит≥ шаром гладких хр¤щ≥в в суглоб≥ ≥ помТ¤кшуЇ поштовхи.  ≥стки суглоба вкрит≥ суглобовою сумкою, в ¤к≥й м≥ститьс¤ р≥дина, що зменшуЇ терт¤ поверхн≥ к≥сток. «овн≥ суглобова сумка оточена звТ¤зками та мТ¤зами прикр≥пленими до нењ ≥ переходить у ок≥ст¤.

—углоби: л≥ктьов≥, кол≥нн≥, плечов≥, кульшов≥. «а к≥льк≥стю к≥сток, що утворюють суглоби: прост≥ (2 к≥стки), складн≥ (б≥льше 2 к≥сток). «а формою суглобових поверхонь: плоск≥, кул¤ст≥, ¤йцепод≥бн≥, с≥длепод≥бн≥, цил≥ндричн≥. «а обТЇмом можливих рух≥в: одно-, два- ≥ баготоосьов≥.

«ТЇднанн¤ к≥сток:

1.Ќерухоме.

2.Ќап≥врухоме.

Ќерухоме зТЇднанн¤ к≥сток утворюЇтьс¤ за допомогою њхнього зростанн¤ (тазов≥ к≥стки), або утворенн¤ шв≥в (к≥стки черепа). Ќап≥врухоме зТЇднанн¤ утворюЇтьс¤ хр¤щовими пром≥жками (ребра з грудною к≥сткою, хребц≥ хребта людини м≥ж собою, за вин¤тком крижових, у новонароджених д≥тей к≥стки черепа зТЇднуютьс¤ нап≥врухомо.

—келет.

1. —келет голови Ц череп.

а) ћозковий в≥дд≥л Ц лобова (1), потилична (1), т≥мТ¤н≥ (2), скронев≥ (2), основна (1), реш≥тчаста (1).

б) лицьовий в≥дд≥л Ц верхньощелепн≥ (2), нижньощелепна (1), виличн≥ (2), носов≥ (2), п≥днеб≥нн≥ (2), сл≥зн≥ (2), лем≥ш (1), п≥дТ¤зикова (1).

™дина к≥стка черепа, що рухомо сполучена з ≥ншими к≥стками Ц нижньо-щелепна.

2. —келет тулуба.

’ребц≥ складаютьс¤ з 33-34 хребц≥в, м≥ж хребц¤ми знаход¤тьс¤ хребцев≥ прокладки Ц диски, ¤к≥ надають хребту гнучкост≥. ’ребет маЇ 4 вигини. ” шийному ≥ поперековому в≥дд≥л≥ вони опукл≥стю спр¤мован≥ вперед Ц лордози, а в грудному ≥ крижовому назад Ц к≥фози. ¬игини хребта зб≥льшуютьс¤ розм≥рами грудноњ ≥ тазовоњ порожнини, завд¤ки њм центр маси т≥ла перем≥щуЇтьс¤ назад, що забезпечуЇ т≥лу р≥вновагу, полегшуЇ ход≥нн¤ на двох ногах, зменшуЇ струси ≥ поштовхи при б≥гу та стрибках.

Ѕудова хребц¤: т≥ло, дуга ≥ в≥дростки. ћ≥ж т≥лом хребц¤ ≥ дугою Ї отв≥р. ќтвори вс≥х хребц≥в утворюють хребетний канал, в ¤кому м≥ститьс¤ спинний мозок. ¬с≥ хребц≥ мають в≥дм≥нност≥ у форм≥ та розм≥рах. –озм≥ри хребц≥в зб≥льшуютьс¤.

1

Ќазва: ќпорно-рухова система. «наченн¤ опорно-руховоњ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1018 прочитано)