–≥зне > ќпор¤джувальн≥ роботи в буд≥вництв≥

÷икл≥ Ц стальн≥ пластинки довжиною до 200 мм з зубчиками р≥зноњ висоти ≥ ширини, служають дл¤ циклюванн¤ декоративних штукатурок, особливо теразитових.

÷в¤хова щ≥тка Ц кусок дошки або терка з набитими в полотно цв¤хами, к≥нц≥ ¤ких виступають ≥з-за площини дошки на 3...10 мм, що залежить в≥д того, ¤коњ крупнист≥ фактуру необх≥дно получити. ÷в¤хи набивають на в≥дстан≥ 5...10 мм р¤дами або в шахматному пор¤дку. ў≥тки використовують дл¤ обробки таразитових штукатурок.

Ўтукатурка л≥н≥йка Ц служить дл¤ розд≥лки кут≥в, зр≥занн¤ розчину, нанесеного вище р≥вн¤ т¤ги. Ћ≥н≥йки виготовл¤ють з дерева. ƒовжина, товщина ≥ ширина њх бувають р≥зн≥. ƒовга л≥н≥йка легша дл¤ роботи, так ¤к обезпечуЇ б≥льш точну зр≥зку розчину. ќдин або два к≥нц¤ л≥н≥йки зр≥зають п≥д кутом 45о ≥ тривають сталевий р≥зець на одному р≥вн≥ з робочою площиною л≥н≥йки.  рошка л≥н≥йки може бути плоскою Цдл¤ розд≥люванн¤ пр¤мокутних арх≥тектурних блок≥в або закругленоњ Ц дл¤ розд≥люванн¤ кривол≥н≥йних облом≥в.

–ост≥вки Ц призначен≥ дл¤ прор≥зки рустов при обробц≥ шв≥в м≥ж плитками перекритт¤. ¬иготовл¤ють ростовки сталев≥ або деревТ¤н≥ довжиною 250..300 мм. ¬они мають вир≥з на к≥нц≥ ≥ прикр≥плену сталеву полоску в вигл¤д≥ п≥вкруга, ¤ка ¤вл¤Їтьс¤ р≥зцем ≥ служить дл¤ розр≥зки розчину м≥ж плитками перекритт¤.

≤нструменти дл¤ п≥дготовки ≥ перев≥рки поверхностей.

Ўтукатурний молоток Ц в одному к≥нц≥ маЇ обушок розм≥ром 25х25 мм на другому Ц вигнут≥ рожки з прор≥зами дл¤ вит¤гуванн¤ цв¤х≥в. ћолоток насаджуЇтьс¤ на ручку довжиною 300 мм. ћаса молотка 600 г ≥ ручки розшита на то, щоб можна було за два удари забивати штукатурн≥ цв¤хи.

ћолоток Ц кулачок Ц з широким обушком масою до 2 кг використовують при робот≥ з зубилом, тро¤нкою.

ћолоток штукатурний з металевою обр¤зиновою ручкою Ц масою 1 кг служить дл¤ нанесенн¤ удар≥в при нас≥чц≥ невеликих бетонних поверхнених.

Ќ≥ж Ц дл¤ опор¤джувальних роб≥т служить дл¤ виготовленн¤ ручок ≥нструмент≥в, розколенн¤ здранки, обр≥зки кромок рогож≥, р≥занн¤ г≥псокартонних лист≥в, вир≥занн¤ проф≥льноњ дошки. ўо ножа маЇ довжину до 150 ми ≥ вузький к≥нець. –учка не повинна бути круглою, ≥накше вона буде крутись в руках. Ќ≥ж тримають в деревТ¤ному футл¤р≥.

–учн≥ ножиц≥ Ц дл¤ р≥занн¤ металу використовують дл¤ вир≥занн¤ сталевих проф≥л≥в до шаблон≥в, розр≥занн¤ с≥тки. Ѕ≥льш зручн≥ ≥ безпечн≥ в робот≥ ножиц≥ з загнутими ручками. ѕри робот≥ такими ножиц¤ми руки завжди знаход¤тьс¤ вище в≥др≥заних крањв с≥тки, що зменшуЇ небезпеки травм.

Ѕуд≥вельний висок Ц використовують дл¤ пров≥вщуванн¤ поверхонь ≥ пров≥рки њх горизонтальност≥. ¬≥н складаЇтьс¤ з грузила ≥ шнурка. √руз-висок в вигл¤д≥ цил≥ндра з загостреним к≥нцем малою не менше 200 г. ƒ≥аметр грузика 10...20 мм, що позвол¤Ї пов≥шувати поверхн≥ п≥д штукатурку товщиною в≥д 5 мм ≥ б≥льше. ƒовжина шнура Ц 20 м.

Ѕуд≥вельний р≥вень Ц дл¤ перев≥рки вертикальних ≥ горизонтальних поверхонь бувають р≥зноњ довжини, деревТ¤н≥ ≥ метал≥чн≥ з одним або двома в≥зирами. –≥вн≥ сл≥д берегти в≥д пад≥нь, так ¤к вони можуть розколотись або зрушатьс¤ њх вир≥зу.

¬атерпас Ц простий деревТ¤ний р≥вень з двох рейок, проставлених п≥д пр¤мим кутом однак до другоњ.  оротк≥ ватерпаси мають довжину 600..750 мм, середн≥ 1000...1500 мм. ¬етерласи бувають прост≥ Цт≥льки дл¤ пров≥рки вертикальних поверхностей ≥ комб≥нован≥ Ц дл¤ пров≥рки вертикальних ≥ горизонтальних поверхонь.

ѕростий ватерпас Ц фугована дошка, по середин≥ ¤коњ проведена риска або забит≥ шпальки ≥ закр≥плений висок.  омб≥нован≥ складаютьс¤ з двох рейок: довгоњ ≥ короткоњ, ¤ка закр≥плюЇтьс¤ до довгоњ п≥д кутом 90о з допомогою мира ≥ п≥дкос≥в.

¬од¤ний р≥вень Ц використовують дл¤ пров≥шуванн¤ горизонтальних поверхонь або нанесенн¤ горизонтальних л≥н≥й на ст≥нах. ÷ей р≥вень складаЇтьс¤ з под≥лками. якщо р≥вень наповнити водою ≥ приблизити трубки одна до другоњ на одному р≥вн≥. “о налита вода повинна сто¤ти на одних ≥ тих самих под≥лках.

 утники Ц бувають деревТ¤н≥ ≥ металев≥, краще з пересувною тонкою, з допомогою ¤коњ легше вим≥р¤ти кути просв≥ту в≥дкос≥в.

–озм≥ри њх бувають р≥зн≥.  утники необх≥дн≥ дл¤ розм≥ток, проб≥рки кут≥в, виготовленн¤ проф≥льних дощок.

 р≥м розгл¤нутих ≥нструмент≥в при штукатурних роботах використовують: пилку, сокиру, метр, кусачки, кл≥щ≥, напильник, бруски ≥ т.д.

Ќасадка ≥нструмент≥в ≥ догл¤д за ними.

¬с≥ ≥нструменти повинн≥ бути над≥йно насаджен≥ на ручки так, щоб вони не могли з≥скочити в час роботи. ќсобливо це в≥дноситьс¤ до ударних ≥нструмент≥в, молотком, кулачком, бугардом.

ћолотки ≥ кулачки Ц спочатку насаджують на ручку так, щоб вони перестали рухатись по н≥й. ѕ≥сл¤ цього усаджуть молоток або кулачок, в≥др≥зають виступаючий к≥нець ручки, на в≥дстан≥ 50... 100 мм в≥д цього к≥нц¤ просвердлюють д≥рку д≥аметром 5... 7 мм, прор≥зують в≥д нього двох протилежних сторонах жолобки по товщин≥ використаного дроту .

ѕот≥м виставл¤ють в д≥рку кусок дроту, загинають його так, щоб в≥н м≥цно л≥г в жолобки, ≥ в≥др≥зають к≥нц≥ з такими розрахунком, щоб вони виступали ≥з-за ручки на 10...15 мм.

Ѕучарди Ц краще кр≥пити з допомогою кл≥щ≥в ≥ цв¤хи забивати в ручку поперек отвору. ¬ цьому випадку к≥нець ручки повинен виступати ≥з-за бугарди на 20...30 мм.

ѕриспос≥бленн¤ та ≥нвентар.

—талев≥ марки Ц груб≥ коротк≥ сталев≥ цв¤хи довжиною 50...70 мм, товщиною до 10 мм з шапками квадратноњ або круглоњ форми опаленн¤ зам≥сть розчинних шарах при влаштуванн≥ ма¤к≥в. —талев≥ марки легко забиваютьс¤ в шви цегл¤ноњ ≥ других кладок, а також в шлакобетон ≥ друг≥ важко цв¤хов≥ поверхн≥.

ћа¤ки Ц бувають розчинн≥, деревТ¤н≥ ≥ метал≥чн≥. –озчинн≥ ма¤ки найб≥льш трудом≥стк≥. ƒеревТ¤н≥ ма¤ки Ц це рейки Ц правила ≥з зр≥зом в≥д 40х40 до 50х50 мм.

≤нвентарн≥ метал≥чн≥ ма¤ки виготовл¤ють з сталевих, дюралюм≥н≥Ївих або других твердих уголк≥в зр≥зом 25х25, 30х30 ≥ 35х35 мм. « њњ допомогою нанос¤ть штукатурку товщиною в≥дпов≥дно 18, 22 ≥ 25 мм. –обочою частиною таких ма¤к≥в ¤вл¤Їтьс¤ вершина уголка-ус¤нок. ƒо к≥нц≥в уголк≥в приварен≥ кошики з прор≥зами довжиною 60...70, в ¤ких рухаЇтьс¤ сталевий штир з гайкою.

ћалки Ц ≥використовують дл¤ розр≥внюванн¤ розчину м≥ж деревТ¤ними ма¤ками на ст≥нах, стел≥, в≥дкосах, заглушках. ƒл¤ розр≥внюванн¤ розчину м≥ж деревТ¤ними масками, ¤к≥ по висот≥ б≥льш≥ товщини штукатурки, використовують прост≥ або розв≥дн≥ малки з в≥др≥зами такоњ глибини, ¤ка в≥дпов≥даЇ товщин≥ розчину. –озв≥дн≥ малки дають можлив≥сть розр≥внювати розгин м≥ж масками, тамованими на в≥дстан≥ 1,2...2 мм.

«ажими Ц призначен≥ дл¤ закр≥пленн¤ правил до поверхност≥. ѕростими зажимами кр≥пл¤ть правила при вит¤гуванн≥ т¤г, обробц≥ дверних та в≥конних в≥дкос≥в.

¬они складаютьс¤ з штир¤ квадратного або пр¤мокутного зр≥з довжиною в≥д 150 до 200 мм ≥ лапки з отворами по форм≥ штир¤, ¤ка над≥ваЇтьс¤ на штир. —кладн≥ зажими складаютьс¤ з штир¤, скоби ≥ двох болт≥в. Ўтир забивають в площину, над≥вають на нього скобу, кр≥пл¤ть њњ до штир¤ болтам, ставл¤ть в скобу правило або деревТ¤ний ма¤к ≥ закр≥плюють другим ботом.

Ўаблони Ц служать дл¤ вит¤гуванн¤ т¤г (карниз≥в, по¤ск≥в). ¬они бувають р≥зних розм≥р≥в ≥ конструкц≥њ.

–озгинн≥ ¤щики Ц призначен≥ дл¤ приготовленн¤ ≥ збер≥ганн¤ сухих ум≥лей ≥ розгин≥в. ¬они бувають металев≥ ≥ деревТ¤н≥. ћеталевий штукатурний малий ¤щик дл¤ збер≥ганн¤ розчину на робочому м≥сц¤ маЇ розм≥ри 600х400х220 мм, обТЇмом 0,35 м3.

—ита Ц служать дл¤ прос≥ванн¤ сипучих матер≥ал≥в ≥ проц≥дженн¤ розчин≥в. —ита можна нат¤гнути на круглу обойму або набити на пр¤мокутну деревТ¤ну раму з ручками, або просто звТ¤зати к≥нц≥ с≥тки, обвТ¤зати њх тканиною

–озчини

¬апн¤но-г≥псовий

–озчини призначен≥ дл¤ оштукатуренн¤ деревТ¤них поверхонь не вологих прим≥щенн¤х, а також камТ¤них поверхонь. « цього розчину добре вит¤гуютьс¤ карнизи. ¬апн¤но-г≥псов≥ розчини швидко ржав≥ють, тому при робот≥ з ними не потребуЇтьс¤ великого фронту роб≥т. –ан≥ше ц≥ розчини широко використовувались дл¤ оштукатуренн¤ фасад≥в.

¬апн¤но-г≥псов≥ розчини приготовл¤ть невеликими порц≥¤ми (не б≥льше 5 л), щоб њх можна було використати за дек≥лька хвилин.

«атужав≥лий розчин перем≥щувати не можна, так ¤к при цьому в≥н втрачаЇ здатн≥сть тверднути ≥ не збер≥гаЇ м≥цн≥сть.

ƒл¤ приготуванн¤ порц≥њ розчину в розчинний ¤щик наливають воду, насипають туди тонким шаром г≥спов≥ вТ¤жус≥ в все швидко перем≥щують до г≥псового сжетанопод≥бного т≥ста. ѕот≥м туди добавл¤ють вапн¤ний розчин, ≥ ще раз швидко перем≥щують ≥ використовують тут же в д≥ло.

÷ементно-вапн¤ний розчин (зм≥шан≥) використовують два оштукатуренн¤ зовн≥шн≥х ст≥н, вологих частин будинку, а також з п≥двищеною волог≥стю пов≥тр¤ в процес≥ експлуатац≥њ, цокол≥в ≥ т.д. ÷≥ розчини пов≥льно тужав≥ють, нанос¤ть њх тонким шаром. ÷ементно вапн¤н≥ розчини використовують в прот¤з≥ 1 год., до початку тужавленн¤ цементу. ÷≥ розчини пластичн≥ш≥ цементних, ними удобн≥ше працювати, вони легко розр≥внюютьс¤ тонким шаром ≥ розслоюютьс¤ менше цементних.

—клади цементно-вапн¤них розчин≥в (цемент, вапно т≥сто ≥ п≥сок), обТЇмн≥ частини 1:1:6, 1:2:8; 1:2:9; 1:2:11; 1:3:12 ≥ 1:3:15.

ћарка розчину залежить в≥д марки цементу.

ѕри малих обТЇмах роб≥т розчини приготовл¤ють по р≥зному. ¬ одному випадку спочатку ≥з цементу ≥ п≥ску робл¤ть суху сум≥ш, в≥дм≥р¤ють потр≥бну к≥льк≥сть вапн¤ного т≥ста ≥ води, все перем≥щують, получають вапн¤не молоко, ¤ке проц≥джують через сито, ≥ на цьому вапн¤ному молоц≥ розчин¤ють цементну сум≥ш. ¬ другому випадку приготовл¤ють вапн¤ний розчин з вапн¤ного т≥ст≥ ≥ п≥ску. ¬ цей розчин добавл¤ють цемент ≥ все перем≥щують. якщо потр≥бно, добавл¤ють воду. ћожна також цемент зм≥шати з водою, получене цементне молоко добавити в вапн¤ний розчин ≥ все перем≥шати до повноњ однор≥дност≥.

1	2	3	4

Ќазва: ќпор¤джувальн≥ роботи в буд≥вництв≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1636 прочитано)