Ѕ≥олог≥¤ > ќхорона рослин народами св≥ту

ќхорона рослин народами св≥ту

 ожний народ в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ зобовТ¤заний турбуватис¤ охороною навколишнього середовища, адже це його сьогоденн¤ ≥ майбутнЇ. Ќе об≥йшла охорона ≥ рослин. ÷е, в першу чергу, повТ¤зано з тим, що людина б≥льше програЇ в≥д того, коли втрачаЇ певн≥ види рослин, н≥ж виграЇ. ” певн≥й м≥р≥ захист рослин повТ¤заний першу чергу з такими негативними процесами, ¤к зникненн¤ вид≥в рослин.

Ќаша крањна ≥ наш народ не Ї вин¤тками.

¬ ”крањн≥ Ї велик≥ природн≥ ресурси ц≥нних вид≥в рослин, у тому числ≥ ≥ л≥карських. ќднак ресурсний потенц≥ал багатьох ц≥нних вид≥в обмежений, тому ви¤вленн¤ сировинних резерв≥в та оц≥нка ф≥торесурс≥в, розробка наукового обгрунтуванн¤ њх невиснажливого використанн¤ мають загальнонац≥ональне значенн¤. ¬иснаженн¤ природних ф≥торесурс≥в багатьох ц≥нних вид≥в рослин, що зростають в ”крањн≥, значною м≥рою спричинене в≥дсутн≥стю координац≥њ м≥ж основними м≥н≥стерствами та ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, у в≥данн≥ ¤ких знаход¤тьс¤ в≥дпов≥дн≥ ресурси, загот≥вельними орган≥зац≥¤ми та фармацевтичною промислов≥стю. « 1075 вид≥в судинних рослин, ¤к≥ мають визнану л≥кувальну д≥ю, 386 вид≥в орган≥чно повТ¤зан≥ з л≥совими ф≥тоценозами, хоча частка дерев тут незначна (56 вид≥в). Ѕлизько 40 вид≥в Ч чагарники та нап≥вчагарники, решта Ч травТ¤нист≥ рослини. 312 вид≥в Ї типовими представниками безл≥сих лучно-болотних, лучно-степових, лучних, прибережно-водних угруповань ≥ 377 вид≥в представл¤ють лаб≥льну групу синантропних вид≥в, ¤к≥ активно проникають на порушен≥ д≥л¤нки будь-¤ких ф≥тоценоз≥в, в тому числ≥ й л≥сових. «агот≥вл¤ дикорослих вид≥в л≥карських рослин зд≥йснюЇтьс¤ п≥дрозд≥лами ”коопсп≥лки, «ј“ ЂЋ≥ктравиї та державним консорц≥умом Ђ”крф≥тотерап≥¤ї.

¬≥дсутн≥сть скоординованих д≥й цих установ призводить до ускладнень в процес≥ розробки та впровадженн¤ заход≥в по забезпеченню нац≥онального виробництва медичних препарат≥в з рослинноњ сировини, невиснажливого використанн¤ природних ф≥торесурс≥в, тим б≥льше Ч њх в≥дтворенн¤. –езультати досл≥дженн¤ флори судинних рослин ”крањни показують, що з 5,1 тис. вид≥в рослин 535 вид≥в п≥дл¤гають охорон≥, 439 вид≥в занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни, з них 73 види Ч ц≥нн≥ л≥карськ≥ рослини. Ѕлизько 1,2 тис¤ч≥ судинних рослин ”крањни мають л≥кувальн≥ властивост≥.

‘арм≥ндустр≥¤ та практична медицина ”крањни до розпаду —–—– (1991 р.) використовувала 170 вид≥в дикорослих л≥карських рослин, нин≥ к≥льк≥сть оф≥ц≥йно зареЇстрованих в ”крањн≥ вид≥в л≥карських рослин природноњ флори суттЇво зменшилась (близько 40 вид≥в). ÷е по¤снюЇтьс¤ економ≥чною кризою, в≥дсутн≥стю державного замовленн¤ на л≥карську рослинну сировину, а також складною та дорогою процедурою оф≥ц≥йноњ реЇстрац≥њ л≥карськоњ рослинноњ сировини. «агальний ресурсний анал≥з 1075 вид≥в судинних рослин ”крањни, описаних у Ђ‘лор≥ л≥карських рослин ”крањниї, св≥дчить, що дл¤ 631 виду сировинн≥ запаси недостатн≥ дл¤ веденн¤ промисловоњ загот≥вл≥, дл¤ 354 вид≥в Ч достатн≥ дл¤ промисловоњ загот≥вл≥, дл¤ 90 вид≥в сировинн≥ запаси в≥дсутн≥, ≥ ц≥ види п≥дл¤гають охорон≥. ≤нвентаризац≥¤ б≥олог≥чних ресурс≥в природноњ флори ”крањни, ¤ка маЇ л≥кувальну д≥ю, св≥дчить, що т≥льки дл¤ 103 вид≥в ≥з 170 Ї достатн≥й ресурсний потенц≥ал, ¤кий дозвол¤Ї виготовити л≥карськ≥ препарати чи безпосередньо л≥кувати хвороби, задовольн¤ючи попит населенн¤. ÷е, в першу чергу, л≥карська сировина деревних рослин (бруньки сосни та берези, кора дуба, плоди горобини, глоду та ≥н.). «начну частку цих вид≥в становл¤ть рослини синантропноњ флори (трава грицик≥в, споришу, хвоща; кв≥тки волошки, ромашки тощо).

ќбмеженими Ї ф≥торесурси л≥карських рослин, використанн¤ ¤ких п≥дл¤гаЇ суворому контролю Ч дл¤ 21 вид≥в. ÷е стосуЇтьс¤ л≥карських рослин, ресурсний потенц≥ал ¤ких досить значний в ”крањн≥, однак великий попит на њх сировину може спричинити виснаженн¤ нац≥ональноњ сировинноњ бази цих рослин (зв≥робою звичайного, цмину п≥скового, материнки звичайноњ, конвал≥њ звичайноњ, крушини ламкоњ тощо). —юди в≥днесен≥ також види, ресурси ¤ких значно зменшились внасл≥док рад≥оактивного забрудненн¤ сировинних ареал≥в: багна звичайного, журавлини, мучниц≥, перстачу (калгану) та ≥н. ‘≥торесурси 23 вид≥в л≥карських рослин природноњ флори ”крањни, сировина ¤ких до недавнього часу використовувалась практичною медициною, зараз на меж≥ виснаженн¤.  ризову ситуац≥¤ природноњ сировинноњ бази цих вид≥в викликано зм≥ною еколог≥чних умов зростанн¤ та надм≥рним використанн¤м сировини. ÷е, в першу чергу, стосуЇтьс¤ ањру (лепехи звичайноњ), боб≥внику трилистого, глечик≥в жовтих, лататт¤ б≥лого, сухоцв≥ту болот¤ного, золототис¤чника звичайного. “ак анал≥з динам≥ки загот≥вл≥ кореневищ ањру за останн≥ 20 рок≥в св≥дчить, що валовий обс¤г њх загот≥вл≥ в ”крањн≥ зменшивс¤ б≥льше, н≥ж у 90 раз≥в. ¬ ц≥лому в 1998 р. заготовлено 3 т сировини ањру, тод≥ ¤к середньор≥чна загот≥вл¤ 1977Ч79 рр. становила 282 т, а в 1968 р. було заготовлено 806 т неочищених кореневищ ањру. –есурси цих вид≥в п≥дл¤гають мон≥торинговим досл≥дженн¤м дл¤ орган≥зац≥њ д≥йових заход≥в по попередженню виснаженн¤ њх запас≥в.

як св≥дчить анал≥з, сировинн≥ експлуатац≥йн≥ запаси 23 вид≥в л≥карських рослинних ресурс≥в в≥дсутн≥. Ќеобх≥дн≥ розробка та впровадженн¤ заход≥в по њх в≥дтворенню.  р≥м вид≥в, занесених до „ервоноњ книги (астрагалу шерстистокв≥ткового, арн≥ки г≥рськоњ, род≥оли рожевоњ, вид≥в родини орх≥дних), це так≥ рослини, ¤к горицв≥т весн¤ний, первоцв≥т весн¤ний, синюха голуба. —ировина 25 вид≥в л≥карських рослин вирощуЇтьс¤ в господарствах. Ќа сьогодн≥шн≥й день особливо гостро постаЇ питанн¤ оптим≥зац≥њ використанн¤ на¤вних ресурс≥в та пошуку резерв≥в сировинних запас≥в ц≥нних л≥карських рослин в еколог≥чно чистих рег≥онах ”крањни, розвиток цього напр¤му маЇ нин≥ державну вагу. ¬ лаборатор≥њ ботан≥чного ресурсознавства ≤нституту ботан≥ки ≥м.ћ.√. ’олодного ЌјЌ ”крањни ресурсн≥ досл≥дженн¤ зосереджуютьс¤ на л≥карських рослинах ≥муностимулювальноњ, протизапальноњ та рад≥опротекторноњ д≥њ: Acorus calamus L. (лепеха звичайна), Sambucus nigra L. (бузина чорна), Polygonum bistorta L. (г≥рчак зм≥њний), Origanum vulgare L. (материнка звичайна), Centaurium erythraea Rafn (золототис¤чник звичайний), Sanguisorba officinalis L. (родовик л≥карський), Filipendula ulmaria /L./Maxim. (гадючник вТ¤золистий), Convallaria majalis L. (конвал≥¤ звичайна), Potentilla alba L. (перстач б≥лий), Potentilla erecta /L./Raeush. (калган), Daucus carota L. (морква дика), Symphytum officinale L. (живок≥ст л≥карський), Sedum acre L. (очиток њдкий), Primula veris L. (первоцв≥т весн¤ний), Hepatica nobilis Mill. (печ≥ночниц¤ звичайна), Tanacetum vulgare L. (пижмо звичайне), Galium verum L. (п≥дмаренник справжн≥й), Agrimonia eupatoria L. (парило звичайне), Glycyrrhiza glabra L. (солодка гола), Thymus serpyllum L. (чебрець повзучий), Ephedra distachya L. (ефедра двоколоскова), Helichrysum arenarium /L./Moench (цмин п≥сковий), Cynoglossum officinale L. (чорнокор≥нь л≥карський), Chelidonium majus L. (чистот≥л великий) та ≥н.

ƒосл≥джуЇтьс¤ њх рег≥ональне розм≥щенн¤, ресурсн≥ потенц≥њ, можлив≥сть збагаченн¤ сировинних ресурс≥в в природних умовах зростанн¤ та ≥н. ѕровод¤тьс¤ роботи по ви¤вленню запас≥в близькоспор≥днених вид≥в ц≥нних л≥карських рослин, що можуть спри¤ти вир≥шенню нац≥ональноњ проблеми деф≥циту сировини ц≥нних л≥карських рослин: зв≥роб≥й (Hypericum L. Ч 12 вид≥в), цмин (Helichrysum Mill., 5 вид≥в), чебрець (Thymus L., 15 вид≥в), дерев≥й (Achillea L., 12 вид≥в) та ≥н. ¬ ≤нститут≥ ботан≥ки ЌјЌ ”крањни Ї вже значн≥ напрацюванн¤ в цьому напр¤м≥: ви¤вл¤Їтьс¤ локал≥зац≥¤ сировинних масив≥в досл≥джуваних вид≥в л≥карських рослин, складаютьс¤ картосхеми њх розм≥щенн¤; оц≥нюЇтьс¤ стан сировинних запас≥в, розробл¤ютьс¤ науков≥ основи оптим≥зац≥њ використанн¤ ви¤влених ресурс≥в; даЇтьс¤ оц≥нка динам≥ки ресурс≥в дикорослих л≥карських рослин п≥д впливом сукупност≥ еколог≥чних фактор≥в. –озроблен≥ ≤нститутом науков≥ основи оптим≥зац≥њ використанн¤ та охорони дикорослих л≥карських рослин ”крањни були застосован≥ при п≥дготовц≥ нормативних акт≥в сп≥льно з ћ≥некобезпеки ”крањни. –езультати мон≥торингових досл≥джень Ї науковою основою прогнозуванн¤ стану ресурс≥в конкретних вид≥в л≥карських рослин. “ак досл≥дженн¤ динам≥ки ресурс≥в ањру ≥ цмину п≥скового в л≥вобережному л≥состепу та степу св≥дчать, що природн≥ сировинн≥ запаси цмину п≥скового тут достатн≥ дл¤ регульованого використанн¤, тенденц≥њ до њх зменшенн¤ не ви¤влено. «апаси ж ањру Ч обмежен≥, в≥дзначаЇтьс¤ стала тенденц≥¤ до зменшенн¤ його ресурс≥в, загот≥вл¤ його сировини п≥дл¤гаЇ суворому контролю.

¬и¤влен≥ значн≥ ресурси виду, близькоспор≥дненого до цмину п≥скового, Ч цмину щитконосного. ¬становлена ст≥йка тенденц≥¤ до скороченн¤ природноњ сировинноњ бази ц≥нних вид≥в л≥карських рослин серцево-судинноњ д≥њ Ч арн≥ки г≥рськоњ та астрагалу шерстистокв≥ткового. ѕриродн≥ ресурси њх виснажен≥ наст≥льки, що ц≥ види занесен≥ до „ервоноњ  ниги ”крањни, хоча ще 20 рок≥в тому в украњнських  арпатах були ви¤влен≥ значн≥ запаси арн≥ки. ƒосл≥дженн¤ 1953Ч54 рр. св≥дчать, що зарост≥ арн≥ки на в≥дрогах масив≥в „орних г≥р, —видовц¤ та √орган становили к≥лька тис¤ч гектар≥в, що давало можлив≥сть щор≥чно заготовл¤ти 5Ц10 т сухих суцв≥ть.

Ѕ≈Ћ≈¬јЋ≤я —ј–ћј“—№ ј

1

Ќазва: ќхорона рослин народами св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1033 прочитано)