–≥зне > „и може бути в ”крањн≥ ¤к≥сна безплатна осв≥та

„и може бути в ”крањн≥ ¤к≥сна безплатна осв≥та

як≥сть ≥ безоплатн≥сть? „и можуть бути ц≥ ¤вища сто¤ти поруч? „и можна говорити про ¤к≥сну безплатну осв≥ту в ”крањн≥?

якщо говорити про недалеке минуле ”крањни, коли рад¤нська осв≥та, медицина, юриспруденц≥¤ були безкоштовними ≥ доступними, то можна в≥дзначити досить ¤к≥сними ц≥ сфери сусп≥льного розвитку. ќднак починаючи з пер≥оду становленн¤ ринкових в≥дносин в незалежн≥й ”крањн≥, все починаЇ кардинально зм≥нюватис¤. Ѕ≥льш≥сть стосунк≥в переходить на грошовий вим≥р ≥ може ¤к≥сно в≥дбуватис¤ т≥льки за умов нормального ф≥нансуванн¤ та в≥дпов≥дного матер≥ального в≥дд¤ченн¤.

якщо говорити сьогодн≥ про безплатний сектор осв≥ти в ”крањн≥, то на превеликий жаль державного ф≥нансуванн¤ в ц≥й сфер≥ катастроф≥чно не вистачаЇ. ћатер≥ально-техн≥чна база суттЇво в≥дстаЇ в≥д сучасних вимог, б≥льш≥сть вчител≥в вкрай незадоволен≥ своЇю платнею. ≤ цього вже достатньо, щоб говорити про пог≥ршенн¤ ¤кост≥ осв≥ти в ”крањн≥ за останн≥ роки.

Ќа мою думку, не обовТ¤зково повн≥стю зводити Укомерц≥ал≥зац≥юФ середн≥х шк≥л та ≥нших заклад≥в, ¤к≥ на сьогодн≥ в≥днос¤тьс¤ до безкоштовних. ѕотр≥бно встановити посильну пом≥с¤чну оплату, ¤ка не буде обузою дл¤ батьк≥в, але ¤ка зможе в певн≥й м≥р≥ вийти школам з кризового стану.

ѕовне самоф≥нансуванн¤ тут, ¤ гадаю, не можливе. ѕ≥дтримка з боку держави буде ≥ на дал≥ залишатис¤ досить потр≥бною ≥ вагомою, але п≥двищенн¤ зароб≥тноњ платн≥ серед вчител≥в середн≥х шк≥л, покращенн¤ спортзал≥в, розширенн¤ клас≥в, облаштуванн¤ спортивних майданчик≥в Ц це т≥льки на користь д≥т¤м.

Ќа сьогодн≥шн≥й день чимало робитьс¤ дл¤ того, щоб украњнська середн¤ осв≥та залишалас¤ безкоштовною ≥ ¤к≥сно-новаторською, моб≥льною ≥ високопрофес≥йною. Ќе так давно у ћ≥носв≥ти й науки ”крањни в≥дбулос¤ обговоренн¤ проекту Ќац≥ональноњ доктрини розвитку осв≥ти ”крањни у XXI стол≥тт≥.

¬ласне, вищезгаданий документ на час обговоренн¤ був не б≥льш н≥ж чернеткою проекту Ч четвертою (але далеко не останньою) ≥ ще досить Ђсиримї вар≥антом доктрини. ѕовноц≥нний проект маЇ викристал≥зуватис¤ п≥сл¤ численних сем≥нар≥в, нарад, обговорень у прес≥ ≥ т.д. ≥ т.п. ЂЎл≥фуванн¤ї триватиме ор≥Їнтовно до листопада-грудн¤ 2001-го, оск≥льки наприк≥нц≥ року кер≥вництво м≥н≥стерства плануЇ подати проект доктрини на розгл¤д ур¤ду.

—ама собою доктрина стане стратег≥чним документом, ¤кий д≥¤тиме, щонайменше, двадц¤ть рок≥в. –озробники проекту дуже спод≥ваютьс¤, що доктрина не лише дасть вичерпну в≥дпов≥дь на запитанн¤: Ђ” ¤кому напр¤м≥ сл≥д рухатис¤ наш≥й осв≥т≥?ї. ƒопов≥дач≥ п≥д час обговоренн¤ пост≥йно п≥дкреслювали: документ у жодному раз≥ не маЇ бути суто декларативним, потр≥бно передбачити реальн≥ механ≥зми вт≥ленн¤ проекту в житт¤. ѕро те, ¤кими повинн≥ бути ц≥ механ≥зми, трохи нижче, а зараз коротенько зупинимос¤ на основних розд≥лах розгл¤нутого вар≥анта проекту доктрини.

Ђ÷≥л≥, пр≥оритети ≥ принципи розвитку осв≥тиї. –озд≥л п≥д такою Їмною назвою Ч своЇр≥дна кв≥нтесенц≥¤ всього, до чого, власне, сл≥д прагнути. ј це Ч створенн¤ умов дл¤ розвитку ≥ самореал≥зац≥њ кожноњ особистост≥, формуванн¤ покол≥нн¤, здатного вчитис¤ все житт¤, створювати ≥ розвивати ц≥нност≥ громад¤нського сусп≥льства. ѕриродно, осв≥та ”крањни маЇ ¤скраво виражений нац≥ональний характер, що, вт≥м, жодною м≥рою не перешкоджаЇ нашим сп≥вв≥тчизникам прилучатис¤ до багатств св≥товоњ культури, культивувати повагу до народ≥в св≥ту (розд≥л ЂЌац≥ональний характер осв≥тиї).

якщо в майбутньому документи на кшталт розроблюваноњ доктрини незаперечно виконуватимутьс¤, потенц≥йним школ¤рам ≥ студентам можна лише позаздрити. як≥сна осв≥та маЇ стати доступною, незалежно в≥д того, де м≥ститьс¤ навчальний заклад Ч у великому м≥ст≥ чи малесенькому с≥льц≥, незалежно в≥д статусу школи, техн≥куму чи вузу ≥ товщини гаманц¤ батьк≥в учн¤. ” вс≥й ”крањн≥ запануЇ ера ¤к≥сноњ, на р≥вн≥ кращих св≥тових зразк≥в, осв≥ти. «в≥сно, сьогодн≥ в це пов≥рити важко, але не погодитис¤ з м≥н≥стром осв≥ти й науки ”крањни ¬. ременем, що Ђсаме до такоњ осв≥ти сл≥д прагнутиї, не можна. ћета, ¤к ≥ мр≥¤, маЇ бути св≥тлою ≥ життЇствердною.

ƒосл≥дники переконан≥: ¤к≥ б реформи не в≥дбувалис¤ в осв≥т≥, ¤к≥ б не пропонувалис¤ ≥дењ щодо њњ зм≥сту та найнов≥ших технолог≥й, вони завжди будуть недостатн≥ми. ќск≥льки найважлив≥шою ланкою пол≥пшенн¤ ¤кост≥ осв≥ти був ≥ залишаЇтьс¤ вчитель. –азом з тим ¤к≥сть п≥дготовки педагога за останн≥ роки пог≥ршилась. ƒо того ж за цей час з≥ школи п≥шли найкращ≥ вчител≥. „имало з тих, хто залишивс¤, не в≥дпов≥дають вимогам, ¤к≥ ставить перед школою сучасна вища осв≥та ≥ високотехнолог≥чне виробництво.

” звС¤зку з низьким соц≥альним статусом учител¤, цю профес≥ю обираЇ не найталановит≥ша частина молод≥. «а даними досл≥джень, 25-40% випускник≥в педагог≥чних навчальних заклад≥в не мають позитивноњ мотивац≥њ до своЇњ профес≥њ. ¬ систем≥ украњнськоњ осв≥ти працюють лише 8% педагог≥в-новатор≥в, негативно ставл¤тьс¤ до ≥нновац≥й майже чверть учител≥в.

«агалом сьогодн≥ украњнських педагог≥в готують 62 вищ≥ педагог≥чн≥ навчальн≥ заклади, 19 структурних п≥дрозд≥л≥в вуз≥в III-IV р≥вн≥в акредитац≥њ та 15 класичних ун≥верситет≥в. Ќа думку фах≥вц≥в, мережа вищих навчальних заклад≥в, що забезпечують п≥дготовку прац≥вник≥в осв≥ти, задовольн¤Ї потреби крањни у педагог≥чних кадрах. “а, незважаючи на це, кадрова проблема в систем≥ осв≥ти залишаЇтьс¤ гострою. Ўколи залишають учител≥, причому переважно молод≥, констатують досл≥дники. «а 2000-2001-й навчальний р≥к т≥льки в столиц≥ ”крањни зв≥льнилос¤ близько двох тис¤ч педагог≥в. ѕрожити на 170 гривень (саме така сьогодн≥ середн¤ зарплата вчител¤), за прожиткового м≥н≥муму в 311 гривень, неможливо. —ьогодн≥, на думку досл≥дник≥в, дв≥ причини зумовлюють в≥дплив учител≥в з≥ школи Ч матер≥альна ≥ моральна. —усп≥льство перестало шанувати вчител¤. ¬икладанн¤ у школ≥ стало непрестижним.  ласи переповнен≥, внасл≥док чого пог≥ршуЇтьс¤ дисципл≥на, у д≥тей зникаЇ ≥нтерес до навчанн¤.

ќсобливо серйозна проблема Ч фем≥н≥зац≥¤ школи, що зайшла вже надто далеко. 83% прац≥вник≥в осв≥ти Ч ж≥нки. ўоправда, останн≥м часом у педагог≥чн≥ вузи стало б≥льше вступати юнак≥в. ќднак чи вс≥ вони п≥дуть працювати до школи п≥сл¤ навчанн¤, це ще питанн¤.

ƒосл≥дженн¤ показали: близько третини вчител≥в мають низький профес≥йний р≥вень, понад половина Ч середн≥й ≥ лише 10-15 в≥дсотк≥в Ч високий. ќтже, резюмують досл≥дники, сьогодн≥шн¤ система педагог≥чноњ осв≥ти, ¤к ≥ осв≥та ”крањни загалом, не маЇ ефективних механ≥зм≥в реагуванн¤ на ситуац≥ю, що зм≥нюЇтьс¤. “ому педагог≥чна осв≥та не може залишатис¤ в тому стан≥, в ¤кому вона перебуваЇ нин≥.

“≥льки комплексний п≥дх≥д може допомогти реал≥зувати головн≥ завданн¤ реформуванн¤ осв≥ти.

¬ основному закон≥ нашоњ держави Ц  онституц≥њ ”крањни Ц зазначено право на одержанн¤ безоплатноњ осв≥ти, гарантоване державою. ѕроте не секрет, що навчанн¤ в багатьох випадках Ї оплачуваним Ц чи то оф≥ц≥йно, чи то хабар¤ми ( Уособлив≥сть нац≥ональноњ осв≥тиУ Ц змога купувати диплом). «вичайно, ринок осв≥тн≥х послуг досить м≥сткий ≥ наповнити його повн≥стю державним коштом за рахунок бюджетних видатк≥в неможливо. ћожливим вар≥антом може бути навчанн¤ в кредит.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки та жорсткоњ конкуренц≥њ важливо не лише надавати Усол≥дний багажУ знань, а й готувати учн≥в до житт¤, формувати ринкову ментальн≥сть. ¬ажлива ¤к≥сть отриманих знань, ¤ка маЇ забезпечуватись в≥дпов≥дн≥стю навчального закладу виробленим державою стандартам. ÷е дозволить зор≥Їнтуватись серед великоњ к≥лькост≥ нещодавно створених осв≥тн≥х установ. ќкр≥м того реформуванн¤ осв≥тньоњ системи ”крањни маЇ на мет≥ наблизити њњ до Ївропейських стандарт≥в, зробити наш диплом Ул≥кв≥днимУ.

ќсв≥та в ”крањн≥ маЇ складну структуру Ївропейського типу ≥ включаЇ дошк≥льну ≥ середню осв≥ту, профес≥йно-техн≥чну осв≥ту, вищу осв≥ту, п≥сл¤дипломну. ¬≥дпов≥дно до реформуванн¤ соц≥ально-економ≥чноњ системи крањни в ц≥лому, зм≥нюЇтьс¤ ≥ пропозиц≥¤ в сфер≥ осв≥ти. ѕор¤д з удосконаленими навчальними закладами на баз≥ колишн≥х державних, зТ¤вл¤ютьс¤ приватн≥ пропозиц≥њ. јктивно орган≥зовуютьс¤ проф≥льн≥ дитсадки з пр≥оритетним розвитком певного напр¤му, запроваджуютьс¤ авторськ≥ програми (сьогодн≥ њх в ”крањн≥ функц≥онуЇ 17.2 тис). «начно зросла к≥льк≥сть навчальних заклад≥в, ¤к≥ пропонують отриманн¤ середньоњ осв≥ти певного спр¤муванн¤, з поглибленим вивченн¤м певних дисципл≥н (всього ≥снуЇ21.6 тис. навчальних заклад≥в, у т. ч. 273 г≥мназ≥њ,232 л≥цењ, 25 колег≥ум≥в). ¬ галуз≥ вищоњ осв≥ти чи ненайб≥льший ступ≥нь конкуренц≥њ: мережа вищих навчальних заклад≥в ≤-≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ нал≥чуЇ 664 , ≤≤≤-≤V - 315 заклад≥в, серед них 106 ун≥верситет≥в, 59 академ≥й, 150 ≥нститут≥в. Ќовою пропозиц≥Їю на украњнському ринку осв≥ти Ї б≥знес-осв≥та, р≥зноман≥тн≥ трен≥нгов≥ та консультац≥йн≥ послуги.

якщо розгл¤дати видаткову структуру бюджета в галуз≥ осв≥ти, то маЇмо таку структуру видатк≥в на 2000 р≥к у в≥дсотках: дошк≥льна осв≥та 2.9% загальних витрат на осв≥ту, середн¤ та позашк≥льна осв≥та Ц 2.8%, профес≥йно-техн≥чна осв≥та Ц 21.03%, вища осв≥та Ц 67.6%, п≥сл¤дипломна Ц 17.22%. “обто, найб≥льш≥ в≥драхуванн¤ спр¤мован≥ на сфери, де готують майбутн≥х фах≥вц≥в.

—л≥д зазначити, що ц≥ в≥дсотки в реальному грошовому екв≥валент≥ все ж таки не Ї достатн≥ми дл¤ забезпеченн¤ належноњ матер≥ально-техн≥чноњ бази осв≥тн≥х заклад≥в, залученн¤ до викладанн¤ фах≥вц≥в та забезпеченн¤ належноњ к≥лькост≥ пос≥бник≥в та п≥дручник≥в. —аме тому останн≥м часом створюютьс¤ осв≥тн≥ заклади приватноњ форми власност≥, котр≥ сам≥ акумулюють кошти дл¤ власного функц≥онуванн¤.

я вважаю, що розпочинати певн≥ вдосконаленн¤, звичайно, потр≥бно на ентуз≥азм≥, проте п≥дкр≥пленому матер≥ально. ¬ажливим джерелом забезпеченн¤ галуз≥ Ї орган≥зац≥¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ заклад≥в осв≥ти.

1	2

Ќазва: „и може бути в ”крањн≥ ¤к≥сна безплатна осв≥та
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (743 прочитано)