–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≈коном≥чна характеристика господарства “ерноп≥льськоњ област≥

вирощуванн¤ зернових культур;

вирощуванн¤ цукрових бур¤к≥в;

вирощуванн¤ картопл≥ та овочевих культур;

кормовиробництво.

“варинництво Ї другою галуззю с≥льського господарства в област≥. ƒл¤ його розвитку тут Ї спри¤тлив≥ умови: польове кормовиробництво, надходженн¤ в≥дход≥в в≥д харчовоњ промисловост≥, виробництво комб≥корм≥в, на¤вн≥сть пасовищ та ≥н. найважлив≥шими галуз¤ми тваринництва Ї скотарство, свинарство, птах≥вництво. –озвинут≥ також в≥вчарство, бдж≥льництво, крол≥вництво, рибництво. ќсновними напр¤мами виробництва в галуз≥ тваринництва Ї:

виробництво м'¤са;

виробництво молока;

птах≥вництво (виробництво м'¤са птиц≥, ¤Їць).

—котарство в област≥ маЇ молочну спец≥ал≥зац≥ю. ѕриблизно третину погол≥в'¤ великоњ рогатоњ худоби становл¤ть корови. ѕереважно чорно-р¤ба, червона польська ≥ симентальська породи, ¤к≥ мають високу продуктивн≥сть.

—винарство Ї важливою галуззю тваринництва. ¬ област≥ Ї спри¤тлив≥ умови дл¤ зб≥льшенн¤ погол≥в'¤ свиней. ў≥льн≥сть погол≥в'¤ свиней в област≥ ще значно менша, н≥ж по ”крањн≥. Ќайб≥льше розвинуте свинарство в центральних районах.

ѕтах≥вництво розвиваЇтьс¤ в област≥ досить швидко. “≥льки за останн≥ два роки погол≥в'¤ птиц≥ зб≥льшилось вдв≥ч≥. Ќайкраще розвинута ц≥ галузь в “ерноп≥льському, «бор≥вському, «баразькому, Ѕорщ≥вському ≥√ус¤тинському районах.

Ќа баз≥ вирощуванн¤ ≥ переробки с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в област≥ сформувались спец≥ал≥зован≥ јѕ . —еред них:

рослинницько-промислов≥ Ц цукро-бур¤ковий, плодоовочеконсервний, тютюново-ферментац≥йний, зернопереробний, кароплепромисловий;

тваринницько-промислов≥ Ц м'¤сопереробний, молокопереробний.

“–јЌ—ѕќ–“

“ранспорт Ц одна з важливих галузей господарства, ¤ка в значн≥й м≥р≥ впрливаЇ на розвиток виробничоњ ≥ невиробничоњ сфер. Ќа територ≥њ “ерноп≥льськоњ област≥ розвинуто майже вс≥(кр≥м морського) види сучасного транспорту. ¬они пов'¤зан≥ м≥ж собою ≥ утворюють транспортну систему област≥, ¤ка Ї складовою частиною транспортноњ системи ”крањни.

ѕров≥дне м≥сце серед вид≥в транспорту за величиною перевезень займаЇ автомоб≥льний. Ќим зд≥йснюЇтьс¤ 94% перевезень вс≥х вантаж≥в ≥ пасажир≥в област≥. ћережа автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤ “ерноп≥льськоњ област≥ складаЇ 5546 км, ≥з них 5206 км., або 94% з твердим покритт¤м.

«а значенн¤м дор≥г: - державн≥ Ц 1394 км або 25%

м≥сцев≥ Ц 4152 км або 75%

за видами покритт¤: - асфальтобетонн≥ Ц 1371 км або 25%

в≥д загальноњ прот¤жност≥ дор≥г Ц

чорне шосе Ц 2373 км або 43%

б≥лощебневе шосе Ц 1385 км або 25%

брук≥вка Ц 78 км або 1%

грунтов≥ Ц 339 км або 6%

серед областей ”крањни “ерноп≥льська займаЇ 20 м≥сце за загальною прот¤жн≥стю дор≥г з чорним покритт¤м, 13 м≥сце за загальною прот¤жн≥стю дор≥г з чорним покритт¤м, 1 м≥сце ≥з забезпеченост≥ дорогами з твердим покритт¤м на 1000м2 територ≥њ. Ќа 1.01.99 року 8 районних центр≥в не мають об'њзних дор≥г, ус≥ населен≥ пункти мають п≥д'њзди з твердим покритт¤м.

«ал≥зничний транспорт займаЇ важливе м≥сце у вантажо- ≥ пасажироперевезенн¤х. ƒовжина зал≥зниць в област≥ становить 575 км. щ≥льн≥сть зал≥зничноњ мереж≥ на територ≥њ област≥ становить 41.4 км на 1 тис.км2, що значно перевищуЇ такий же показник по ”крањн≥ (37.6 км). найб≥льша щ≥льн≥сть зал≥зниць у центральн≥й частин≥ област≥, а найменша Ц в п≥вн≥чн≥й.

«авершена електриф≥кац≥¤ д≥льниц≥  расне Ц ѕ≥дволочиськ дозволить повн≥стю перевести на електрот¤гу рух пасажирських та вантажних поњзд≥в в≥д „опа до  иЇва.

Ќ≈¬»–ќЅЌ»„ј —‘≈–ј

¬ т≥сному взаЇмозв'¤зку з виробничою сферою перебуваЇ невиробнича. ѓњ галуз≥ задовольн¤ють потреби людей в р≥зноман≥тних послугах. ƒо складу ц≥Їњ сфери вход¤ть осв≥та, наука, культура, мистецтво, охорона здоров'¤, ф≥зкультура ≥ спорт, побутове обслуговуванн¤, торг≥вл¤, зв'¤зок та ≥н. ознайомимос¤ з особливост¤ми розвитку де¤ких з цих галузей у “ерноп≥льськ≥й област≥.

¬ажливого значенн¤ в област≥ надаЇтьс¤ розвитку осв≥ти.

” 1998-99 навчальному роц≥ в област≥ функц≥онувало 906 загальноосв≥тн≥х шк≥л, у ¤ких навчалос¤ 167160 учн≥в, в т.ч. шк≥л ≤ ступенн¤ Ц 267, ≤-≤≤ ступен≥в Ц 356, ≤-≤≤≤ ступен≥в Ц 283. ≤з загальноњ к≥лькост≥ шк≥л д≥Ї ш≥сть загальноосв≥тн≥х шк≥л-≥нтернат≥в, у ¤ких виховуЇтьс¤ 2184 учн≥ в т.ч. ≥ школа-≥нтернат дл¤ д≥тей сир≥т, в ¤к≥й утримуЇтьс¤ 214 вихованц≥в.  р≥м цього, д≥ють 8 шк≥л-≥нтернат≥в дл¤ д≥тей з вадами у ф≥зичному ≥ розумовому розвитку, де навчанн¤м охоплено 1135 д≥тей.

¬ област≥ в≥дкрито 19 заклад≥в нового типу, в ¤ких навчаЇтьс¤ 5900 учн≥в, в т.ч. 8 г≥мназ≥й, в них Ц 3305 учн≥в та 11 л≥цењв, у них Ц 2595 учн≥в.

« метою забезпеченн¤ умов дл¤ здобутт¤ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти зб≥льшивс¤ прийом учн≥в до 10-х клас≥в денних шк≥л на 927 чол. ƒл¤ працюючоњ молод≥ д≥ють 4 веч≥рн≥ школи ≥ в≥дкрито класи заочноњ форми навчанн¤, при 34 денних загальноосв≥тн≥х школах, ¤кими охоплено 2642 учн≥.

¬иконуючи ур¤дов≥ р≥шенн¤ щодо приведенн¤ мереж≥ навчальних заклад≥в, до вид≥ленн¤ асигнувань ще у 1997 роц≥ закрито 432 класи-комплекси, 276 груп продовженого дн¤, скорочено 1005 ставок адм≥нгосподарського персоналу, що дало змогу зекономити 6.5 млн.грн. у р≥к лише по зароб≥тн≥й плат≥ та нарахуванн¤х на нењ.

Ќа початок 1998-99 навчального року додатково закрито 242 класи-комплекси, 154 групи продовженого дн¤, к≥льк≥сть шк≥л зменшилас¤ в дв≥ одиниц≥. Ќаповнюван≥сть клас≥в приведено до р≥вн¤ 1990-91 навчального року. јле ≥снуюча мережа шк≥л, ¤ка в основному забезпечуЇ право громад¤н на здобутт¤ загальноњ середньоњ осв≥ти, не може надал≥ п≥ддаватис¤ скороченню.

¬ажливе м≥сце в систем≥ виховноњ роботи в≥дводилось л≥тньому оздоровленню д≥тей. ¬сього у 1998 роц≥ було оздоровлено 46384 дитини р≥зними формами в≥дпочинку, в 1999 роц≥ плануЇтьс¤ оздоровити близько 49 тис. учн≥в.

” б≥льшост≥ дошк≥льних заклад≥в област≥ створено умови дл¤ ф≥зичного розвитку д≥тей, загартуванн¤ орган≥зму. ¬ окремих закладах д≥ють спец≥альн≥ спортивн≥ зали, ф≥з≥отерапевтичн≥ каб≥нети, р≥зноман≥тн≥ тренажери, плавальн≥ басейни.

«ростаЇ ¤к≥сть та осв≥тн≥й р≥вень кер≥вник≥в кадр≥в за рахунок одержанн¤ другоњ вищоњ осв≥ти на факультетах п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, навчанн¤ резерву кер≥вних кадр≥в, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ.

¬ област≥ д≥Ї чотири навчальн≥ заклади IV р≥вн¤ акредитац≥њ:

академ≥¤ народного господарства;

державний педагог≥чний ун≥верситет ≥м. ¬.√натюка;

державна медична академ≥¤ ≥м. ≤.я.√орбачевського;

техн≥чний ун≥верситет ≥м. ≤.ѕулю¤.

“ут навчаютьс¤ 31613 студент≥в, працюють 180 доктор≥в ≥ 873 кандидат≥в наук.

“акож усп≥шно функц≥онують 16 вищих навчальних заклади ≤-≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ: √ус¤тинський пол≥техн≥кум, “ерноп≥льський техн≥чний коледж, «ал≥щицький техн≥кум Ќј”, Ѕережанський агротехколедж, Ѕучацький агротехколедж, √алицький коледж,  ременецьке та „ортк≥вське медичн≥ училища,  ременецький л≥сотехн≥кум,  ременецький педколедж, „ортк≥вське педучилище, “еребовл¤нське училище культури, “ерноп≥льське музучилище, “ерноп≥льський кооперативний техн≥кум, “ерноп≥льський комерц≥йний техн≥кум.

Ќавчально-виховний процес забезпечують 1541 викладач, в т.ч. 64 кандидати наук.

 ≥льк≥сть студент≥в у вузах ≤-≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ становить 13820 чол.

 ультура в “ерноп≥льськ≥й област≥ представлено мережею б≥бл≥отек, будинк≥в культури, клуб≥в, музењв, театр≥в та ≥н. ¬ област≥ д≥Ї понад 1 тис б≥бл≥отек, в них нараховуЇтьс¤ понад 11 млн. прим≥рник≥в книг ≥ журнал≥в. ¬ област≥ д≥Ї два профес≥йн≥ театри Ц музично-драматичний ≥ л¤льковий Ц у м. “ернопол≥. ™ три державн≥ музењ Ц краЇзнавч≥ музењ в “ернопол≥,  ременц≥, Ѕережанах.

√оловними осередками культури в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ Ї клубн≥ установи. ¬ област≥ збережено мережу вс≥х клуб≥в, будинк≥в культури, ¤ких нараховуЇтьс¤ 941. Ќайважлив≥шим напр¤мком д≥¤льност≥ Ї аматорське мистецтво.

Ќа “ерноп≥льщин≥ 3985 аматорських колектив≥в, у ¤ких бер≥ть участь понад п'¤тдес¤т тис¤ч чолов≥к.

232 колективи нос¤ть почесне званн¤ УнароднийФ, 23 з них Ц дит¤чих зразкових.

” 1986 роц≥ при в≥дкритт≥ в “ернопол≥ першого —п≥вочого пол¤ в ”крањн≥ був започаткований обласний конкурс сол≥ст≥в-вокал≥ст≥в та хорових колектив≥в на здобутт¤ прем≥њ ≥м. —. рушельницькоњ, ¤к≥ в подальшому проводились раз у два роки. ¬ них брали участь колективи з ≤вано-‘ранк≥вськоњ та Ћьв≥вськоњ областей. Ћауреатами були уже в ”крањн≥ ж≥ночий камерний хор Ѕережанськоњ ƒћЎ (трич≥), заслужена капела бандурист≥в ”крањни У обзарФ —трус≥вського —Ѕ , дит¤чий хор У«оринкаФ, м.“ерноп≥ль, хорова капела УЅо¤нФ Ѕережанського –ЅЌ“.

–озвитку народноњ творчост≥ спри¤ють виставки-конкурси: УЌаш≥ знаменит≥ земл¤киФ та обласний конкурс на здобутт¤ прем≥њ та призу ≥м. ќлени  ульчицькоњ.

« 1987 року проводитьс¤ обласний традиц≥йний огл¤д-конкурс драматичних колектив≥в на приз ≥м. Ћес¤  урбаса, ¤кий дав поштовх проведенню 4-х м≥жнародних фестивал≥в любительських театр≥в У“ерноп≥льськ≥ театральн≥ вечориФ за участю аматор≥в з Ќ≥меччини, ”горщини, јвстр≥њ, јнгл≥њ та ≥нших крањн, а також м≥жнародному сем≥нару, в ¤кому вз¤ли участь пров≥дн≥ режисери та викладач≥ театральних заклад≥в ≥з 15 крањн св≥ту.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

—татистичний щор≥чник “ерноп≥льськоњ област≥:  орот. стат. дов≥д. “ерноп≥льське обласне управл≥нн¤ статистики: ѕ≥д ред. ¬.√.  ирича.

 овтун ¬.¬. √орда ”крањни: ≈коном≥ко-географ≥чний справочник.- ,: ¬ища школа. Ц 1990. с. 208-217.

“ерноп≥лл¤ Ц погл¤д зблизька:  орот. стат. дов≥д. “ерноп≥льська обласна державна адм≥н≥страц≥¤.

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чна характеристика господарства “ерноп≥льськоњ област≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2439 прочитано)