–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≈коном≥чне районуванн¤ та територ≥альна структура н-г ”крањни

јдм≥н≥стративн≥ центри низових район≥в ≥ областей, ¤к прави≠ло, стають ≥ важливими економ≥чними центрами, створюють своњ зони впливу на навколишню територ≥ю ≥ цим також зв'¤зують њњ в Їдине ц≥ле.

3. ѕ–»Ќ÷»ѕ» ≤  –»“≈–≤ѓ ¬»ƒ≤Ћ≈ЌЌя ¬≈Ћ» »’

≈ ќЌќћ≤„Ќ»’ –ј…ќЌ≤¬

” науков≥й л≥тератур≥ обірунтовуЇтьс¤ ≥ використовуЇтьс¤ р¤д критер≥њв ≥ принцип≥в економ≥чного районуванн¤. ƒо основних з них належать так≥:

загальний (≥нтегральний, м≥жгалузевий) економ≥чний район маЇ бути великою економ≥чно ц≥льною територ≥Їю, на ¤к≥й Ї значн≥ природн≥ ресурси, необх≥дн≥ дл¤ визначенн¤ його господарсь≠коњ спец≥ал≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ сучасного ≥ перспективного розвитку;

розм≥ри територ≥й великих економ≥чних район≥в повинн≥ в≥д≠пов≥дати вимогам скороченн¤ перевезенн¤ масових вантаж≥в в межах району до економ≥чно доц≥льних в≥дстаней, наближатис¤ до њх одномасштабност≥, а величини економ≥чних потенц≥ал≥в ра≠йон≥в повинн≥ бути близькими м≥ж собою (≈коном≥чний потенц≥ал району може визначатис¤ чисельн≥стю населенн¤, розм≥рами ва≠лового внутр≥шнього продукту, валовоњ продукц≥њ промисловост≥ ≥ с≥льського господарства, варт≥стю основних виробничих фонд≥в, показниками на душу населенн¤, на тис¤чу чолов≥к та ≥н.)

економ≥чний район повинен ¤вл¤ти собою виробничо-еконо≠м≥чну територ≥альну Їдн≥сть, ¤ка створюЇтьс¤ розвиненими внут≠р≥шн≥ми виробничими зв'¤зками, ≥ мати спец≥ал≥зац≥ю господарс≠тва у масштаб≥ крањни;

на територ≥њ ≥нтегрального економ≥чного району повинен бути сформований достатньо потужний народногосподарський комп≠лекс, основу ¤кого становл¤ть територ≥альн≥ виробнич≥ комплек≠си з такою галузевою структурою:

Х проф≥лююч≥ галуз≥ (галуз≥ спец≥ал≥зац≥њ району в масштабах крањни), ¤к≥ включають до свого складу к≥лька галузей промисло≠вост≥ ≥ с≥льського господарства;

Х галуз≥, ¤к≥ розвиваютьс¤ ¤к сум≥жн≥ з галуз¤ми попередньоњ групи ≥ забезпечують комб≥новану переробку сировини, а також галуз≥, що обслуговують потреби галузей спец≥ал≥зац≥њ району (добуванн¤ ≥ збагаченн¤ сировини, виробництва нап≥вфабрикат≥в, обладнанн¤, ремонт обладнанн¤, виробництво буд≥вельних мате≠р≥ал≥в тощо);

Х галуз≥, ¤к≥ забезпечують потреби населенн¤ району промис≠ловими ≥ продовольчими товарами, необх≥дними матер≥алами;

при вид≥ленн≥ економ≥чного району повинно враховуватис¤ економ≥ко-географ≥чне положенн¤ територ≥њ ≥ його вплив на спе≠ц≥ал≥зац≥ю та особливост≥ розм≥щенн¤ продуктивних сил;

врахуванн¤ при вид≥ленн≥ економ≥чного району принципу економ≥чного т¤ж≥нн¤, тобто необх≥дност≥ включенн¤ в його меж≥ основноњ територ≥альноњ частини або ≥ вс≥Їњ зони, формуючого впливу його головного рег≥онального центру;

до складу великих економ≥чних район≥в повинн≥ повн≥стю включатис¤ територ≥њ адм≥н≥стративних областей, крањв, автоном≠них республ≥к без порушенн¤ њх меж.

4. ≤™–ј–’≤я ≈ ќЌќћ≤„Ќ»’ –ј…ќЌ≤¬, ѓ’ ќ—Ќќ¬Ќ≤ “»ѕ»

Ќаукова ≥ практична необх≥дн≥сть диференц≥йованого п≥дходу до вивченн¤ територ≥ально-господарських в≥дм≥нностей у межах крањни обумовлюЇ також потребу систематизац≥њ р≥зних економ≥ч≠них район≥в.

Ќауково обгрунтованим Ї об'Їктивне ≥снуванн¤ двох тип≥в економ≥чних район≥в Ч галузевих ≥ загальних або багатогалузе≠вих (≥нтегральних).

√алузеве (спец≥альне) економ≥чне районуванн¤ потр≥бне дл¤ вивченн¤ особливостей розм≥щенн¤ ≥ проблем розвитку окремих галузей виробництва. ÷ей тип економ≥чних район≥в виникаЇ п≥д впливом законом≥рност≥ територ≥альноњ концентрац≥њ п≥дприЇмств окремоњ галуз≥ народного господарства ≥ пов'¤заних з ними об≠слуговуючих виробництв, њх територ≥альна локал≥зац≥¤ залежить в основному в≥д на¤вност≥ на певн≥й територ≥њ необх≥дних природ≠них передумов (грунтово-кл≥матичних ≥ сировинних ресурс≥в), крупного споживача продукц≥њ, спри¤тливих транспортних зв'¤з≠к≥в тощо.

“ак, наприклад, у с≥льському господарств≥ вид≥л¤ютьс¤ райо≠ни виробництва техн≥чних ≥ зернових культур, виноградарства ≥ сад≥вництва, а в промисловост≥ Ч райони вуг≥льноњ, металург≥й≠ноњ, х≥м≥чноњ, легкоњ та ≥нших галузей ≥ндустр≥њ.

√алузев≥ економ≥чн≥ райони Ї складовою частиною загальних економ≥чних район≥в. √алузеве районуванн¤ посилюЇ наукову об≠грунтован≥сть визначенн¤ територ≥њ загальних економ≥чних район≥в.

«агальне (≥нтегральне) економ≥чне районуванн¤ базуЇтьс¤ на рег≥ональних народногосподарських комплексах, в основ≥ ¤ких знаход¤тьс¤ територ≥ально-виробнич≥ комплекси р≥зного ступен¤ сформованост≥ або њх складов≥ частини.

«а цим районуванн¤м вид≥л¤Їтьс¤ три п≥дтипи ≥нтегральних економ≥чних район≥в: велик≥ (макрорайони), середн≥ (мезорайони) ≥ мал≥ (м≥крорайони).

¬елик≥ (≥нтегральн≥) економ≥чн≥ райони Ч це под≥л територ≥њ крањни на найб≥льш≥ територ≥альн≥ частини, ¤к≥ об'Їднують к≥лька адм≥н≥стративних областей, або адм≥н≥стративн≥ област≥ з авто≠номною республ≥кою, або адм≥н≥стративн≥ крањ з автономними област¤ми. √оловною метою визначенн¤ цих район≥в Ї ви¤вленн¤ ≥ розмежуванн¤ великих ≥снуючих чи тих, ¤к≥ ще т≥льки формую≠тьс¤, територ≥ально-виробничих комплекс≥в дл¤ визначенн¤ на≠пр¤м≥в њх рац≥онального розвитку ≥ б≥льш ефективного використанн¤ њхнього ресурсного потенц≥алу. ÷≥ райони використову≠ютьс¤ дл¤ довгострокового прогнозуванн¤ розвитку ≥ розм≥щенн¤ продуктивних сил, формуванн¤ загальнодержавних баз промис≠лового чи с≥льськогосподарського виробництва, ¤к≥ не можуть бути сформован≥ в межах т≥льки одн≥Їњ адм≥н≥стративноњ област≥.

” великих економ≥чних районах, кр≥м галузей спец≥ал≥зац≥њ в масштаб≥ держави, повинн≥ розвиватись ≥ ≥нш≥ основн≥ галуз≥ ви≠робництва з метою б≥льш повного використанн¤ м≥сцевих ресур≠с≥в ≥ зменшенн¤ обс¤г≥в дев≥зноњ продукц≥њ з ≥нших район≥в.

¬иникненн¤ ≥ розвиток великих економ≥чних район≥в може в≥дбуватис¤ в крањнах з територ≥Їю не менше 300Ч500 тис. км2. ¬ крањнах з меншою територ≥Їю формуютьс¤ т≥льки мезо- ≥ м≥кро≠райони, тобто райони другого ≥ третього пор¤дку (п≥дтипи м≥жга≠лузевих район≥в).

—ередн≥ (≥нтегральн≥) економ≥чн≥ райони, ¤к правило, Ї п≥дра≠йонами великих економ≥чних район≥в. ÷е територ≥¤ одн≥Їњ неве≠ликоњ крањни чи адм≥н≥стративноњ област≥, краю, автономноњ рес≠публ≥ки, тобто це територ≥альн≥ одиниц≥ економ≥чного району≠ванн¤. ќб'Їктивною основою цього районуванн¤ виступаЇ тери≠тор≥альний под≥л прац≥ ¤к в масштабах крањни, так ≥ в межах ве≠ликих (≥нтегральних) економ≥чних район≥в.

Ќа територ≥њ цих район≥в знаход¤тьс¤ ¤дра крупнорайонних “¬  або њх складов≥ частини. ” даному п≥дтип≥ економ≥чних ра≠йон≥в основну районоутворюючу роль в≥д≥грають велик≥ багато≠функц≥ональн≥ м≥ста, ¤к≥ разом з тим Ї ≥ найб≥льшими промисло≠вими ≥ транспортними вузлами. ÷≥ м≥ста Ї тими ¤драми район≥в, ¤к≥ пов'¤зують њх перифер≥ю в Їдине ц≥ле.

—ередн≥ економ≥чн≥ райони об'Їднуютьс¤ у великий економ≥ч≠ний район зоною районоформуючого впливу великих рег≥ональ≠них центр≥в з системою спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперуванн¤ њхн≥х п≥д≠приЇмств. « метою б≥льш повного використанн¤ свого ресурсного потенц≥алу спец≥ал≥зац≥¤ виробництва в цих районах зд≥йснюЇть≠с¤ не т≥льки на основних галуз¤х, а й на виробництв≥ другор¤дноњ продукц≥њ, потр≥бноњ дл¤ кожного великого економ≥чного району. ÷≥ райони використовуютьс¤ ¤к дл¤ прогнозуванн¤ р≥вн¤ розвит≠ку виробництва ≥ невиробничоњ сфери та розробки державних програм галузевого розвитку, так ≥ дл¤ управл≥нн¤ господарською д≥¤льн≥стю.

ћал≥ райони (м≥крорайони) Ч це найнижчий ступ≥нь ≥нтег≠ральних економ≥чних район≥в. ¬они орган≥чно пов'¤зан≥ з низо≠вим адм≥н≥стративно-господарським районуванн¤м, њх територ≥¤ в≥дпов≥даЇ територ≥њ внутр≥обласних адм≥н≥стративних район≥в.

¬изначенн¤ меж цих район≥в залежить в≥д об'Їктивних ≥ суб'Їк≠тивних фактор≥в. ÷е пов'¤зано з тим, що економ≥чна основа сус≥д≠н≥х район≥в даного п≥дтипу часто буваЇ однор≥дною (однотипною), особливо в спец≥ал≥зованих с≥льськогосподарських зонах, ≥ тому њхн≥ меж≥ визначаютьс¤ виробничими зв'¤зками п≥дприЇмств м≥с≠цевого значенн¤ з њх сировинними зонами, а також територ≥аль≠ною орган≥зац≥Їю ≥ управл≥нн¤м всього господарства, ¤ке зд≥йс- нюЇтьс¤ районними центрами. ¬ цих районах основними галуз¤ми виробництва Ї рослинництво, тваринництво ≥ м≥сцева промислов≥сть, переважно та, що переробл¤Ї с≥льськогосподарську сировину. Ќайб≥льш поширеними виробничими поЇднанн¤ми тут Ї локальн≥ аграрно-промислов≥ комплекси (завод, цех ≥ сировинна зона). ¬ межах цих район≥в можуть бути розташован≥ ≥ п≥дприЇм≠ства м≥жрайонного значенн¤, ¤к≥ впливають на формуванн¤ облас≠них господарських комплекс≥в ≥ внутр≥обласних п≥драйон≥в.

Ќизов≥ адм≥н≥стративно-господарськ≥ райони в умовах плано≠воњ системи розвитку господарства ≥ нав≥ть в умовах перех≥дного до ринковоњ економ≥ки пер≥оду використовуютьс¤ дл¤ поточного плануванн¤ ≥ оперативного управл≥нн¤ розвитком виробництва. ÷¤ функц≥¤ в умовах поширенн¤ приватноњ власност≥ на засоби виробництва буде зм≥нюватис¤.

5. ћ≈–≈∆ј ≈ ќЌќћ≤„Ќ»’ –ј…ќЌ≤¬ ” –јѓЌ»

≈коном≥чне районуванн¤ ”крањни на державн≥й орган≥зац≥йн≥й основ≥, по сут≥, розпочалос¤ з 1921 р. ком≥с≥Їю ƒержплану –ос≥њ п≥д кер≥вництвом ≤. √. ќлександрова.

ѕерша спроба вид≥ленн¤ економ≥чних район≥в на ”крањн≥ була невдалою. «а проектом ƒержплану њњ територ≥¤ була под≥лена на два великих райони: ѕ≥вденний г≥рничопромисловий ≥ ѕ≥вденно-«ах≥дний Ч в основному с≥льськогосподарський. ќднак ”р¤д ”крањни не прийн¤в такого под≥лу, внасл≥док чого п≥зн≥ше ƒержплан —–—– вид≥лив ”крањну ¤к Їдиний економ≥чний район.

” довоЇнний пер≥од дл¤ внутр≥республ≥канського плануванн¤ територ≥ю ”крањни под≥лили на частини на основ≥ об'Їднанн¤ у велик≥ групи адм≥н≥стративних округ≥в. јле в зв'¤зку з нестаб≥ль≠н≥стю адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу на той час таке районуванн¤ було дуже короткочасним.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чне районуванн¤ та територ≥альна структура н-г ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (8409 прочитано)