–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕроблеми с≥льського господарства ”крањни

ѕроблеми с≥льського господарства ”крањни

ѕлан

1.¬ступ:

а)ц≥ль проекту;

б)актуальн≥сть проекту.

2.—тан с≥льського господарства ”крањни:

а)використанн¤ пестицид≥в;

б)кислотн≥ дощ≥.

3.—≥льськогосподарська еколог≥¤

4.Ўл¤хи вир≥шенн¤ проблеми

5.¬исновок

¬ступ.

÷≥ль проекту: проанал≥зувати стан с≥льського господарства ”крањни, досл≥дити еколог≥чн≥ проблеми в с≥льському господарств≥ та розробити власн≥ пропозиц≥њ щодо шл¤х≥в вир≥шенн¤ цих проблем.

јктуальн≥сть проекту: майже 80% тер≥тор≥њ ”крањни займають с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤. ÷е набагато б≥льше, н≥ж у крањнах ™вропи. “ому проблема еколог≥њ с≥льського господарства в наш≥й крањн≥ Ї дуже важливою, особливо на сучасному етап≥ розвитку крањни.

—тан с≥льского господарства ”крањни.

Ќайб≥льш важливу частину земель ”крањни займають с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ Ц пасовища, сенокоси та пашн≥. “ому при розгл¤данн≥ питань щодо охорони земельних ресурс≥в особливу увагу прид≥л¤ють охорон≥ та захисту земель, придатних дл¤ використанн¤ у с≥льськогосподарському виробництв≥ ≥, в першу чергу, пахотним земл¤м. ¬ наш≥й крањн≥ в≥льних цел≥нних земель, придатних дл¤ розпашки майже не залишилось, а освоЇнн¤ нап≥впустельних територ≥й вимагаЇ великих кошт≥в. “ому питанн¤ щодо заход≥в по охорон≥ с≥льськогосподарських земель набув у наш час особливого значенн¤.

ƒуже сильно впливають на руйнуванн¤ ірунт≥в п≥дземн≥ та в≥дкрит≥ розробки корисних копалин, що, у окремих випадках призводить до виникненн¤ безпл≥дних, позбавлених рослинност≥ д≥л¤нок земноњ поверхн≥, ¤к≥ називають ≥ндустр≥альними пустел¤ми. •рунти, ¤к ≥ вода, забруднюютьс¤ ¤дохим≥катами, надм≥рним внесенн¤м м≥неральних добрив, промисловими в≥дходами, буд≥вельним см≥тт¤м та звалищами великих м≥ст та ≥нших населених зон.

” наш час у с≥льському господарств≥ все ширше використовуютьс¤ х≥м≥чн≥ засоби дл¤ знищенн¤ шк≥дливих комах, пестициди, св≥тове виробництво ¤ких дос¤гаЇ 200 000 тон на р≥к. Ѕагатьом з цих поЇднань властива значна х≥м≥чна ст≥йк≥сть, внасл≥док чого вони в дуже велик≥й к≥лькост≥ зливаютьс¤ дощовими та талими водами у р≥чки, а пот≥м Ц у мор¤ та океани. ÷≥ речовини под≥л¤ютьс¤ за характером водоймищ, ф≥зико-х≥м≥чними властивост¤ми вод та ,особливо, за вм≥стом кисню. «б≥льшенн¤ токсичноњ д≥њ пестицид≥в в≥дбуваЇтьс¤ при п≥двищенн≥ температури води, що по¤снюЇтьс¤ б≥льшою розчинн≥стю отрути. ” звТ¤зку з цим використанн¤ пестицид≥в при п≥двищен≥й температур≥ води Ї б≥льш небезпечним ≥ часто призводить до знищенн¤ риби, ¤ка насел¤Ї р≥ки та озера. —≥льськогосподарськ≥ води окр≥м пестицид≥в м≥ст¤ть значну к≥льк≥сть азоту, фосфору та кал≥¤, ¤к≥ внос¤тьс¤ на пол¤ разом з добривами. ¬елика концентрац≥¤ цих елемент≥в у р≥чках та озерах призводить до порушенн¤ р≥вноваги, тому що н≥трати та фосфати Ї джерелом харчуванн¤ дл¤ водних рослин. Ќебезпечним р≥зновидом забрудненн¤ ірунт≥в Ї так зван≥ кислотн≥ дощ≥.  ислотн≥ дощ≥ виникають у результат≥ поЇднанн¤ з атмосферним киснем двоокису с≥рки та оксид≥в азоту, ¤к≥ викидаютьс¤ у атмосферу працюючими на вуг≥лл≥ та нафт≥ електростанц≥¤ми, металург≥йними заводами, а також автомоб≥льним транспортом. ƒобут≥ таким шл¤хом зневоднен≥ с≥рчана та азотна кислоти в≥днос¤тьс¤ в≥трами у вигл¤д≥ дощ≥в та нер≥дко мають значну кислотн≥сть. ‘≥льтруючись у ірунт≥, вода кислотних дощ≥в уносить багато поживних речовин: кальц≥й, магн≥й, кал≥й та натр≥й. ѓх м≥сце займають токсичн≥ метали, ¤к≥ п≥д д≥Їю дощ≥в стають розчинними та вбивають м≥кроорган≥зми, ¤к≥ розлагають орган≥чн≥ залишки ≥ ірунт залишаЇтьс¤ без поживних речовин.

—≥льськогосподарська еколог≥¤.

—≥льськогосподарська еколог≥¤ вивчаЇ еколого-господарську ≥нфраструктуру, агроекосистеми, широко вивчаЇ ірунтовий комплекс, його забрудненн¤, збереженн¤ та в≥дновленн¤. ¬узлов≥ питанн¤ еколог≥њ пол¤гають у вивченн≥ еколог≥чних насл≥дк≥в х≥м≥зац≥њ с≥льського виробництва, досл≥дженн≥ њњ впливу на стан довк≥лл¤ та пошуки засоб≥в зменшенн¤ д≥њ негативних чинник≥в. ћ≥неральн≥ добрива, герб≥циди, пестициди, стимул¤тори росту, ¤к≥ принос¤ть велику користь дл¤ с≥льського виробництва, водночас забруднюють ірунти, води, отруюють тварин та птах≥в, м≥кроорган≥зми, рослини, продукти харчуванн¤.

≈колог≥¤ с≥льського господарства розгл¤даЇ еколог≥чн≥ насл≥дки тваринництва, методи утил≥зац≥њ його в≥дход≥в. јктуальною Ї також проблема еколог≥чно чистого землеробства та одержанн¤ еколог≥чно чистих продукт≥в харчуванн¤ дл¤ людей ≥ корм≥в дл¤ тварин.

–озгл¤даючи питанн¤ еколог≥зац≥њ с\г необх≥дно ви¤вити тенденц≥њ, що визначають його стан у недалекому майбутньому. ѕрогрес у с\г ще донедавна визначавс¤ головним чином механ≥зац≥Їю, х≥м≥зац≥Їю та впровадженн¤м нових сорт≥в рослин ≥ тварин. ѕ≥дб≥р цих нових сорт≥в спри¤в формуванню нових властивостей рослин. Ќаприклад, були виведен≥ нов≥ сорти зернових з коротким стеблом, цукров≥ бур¤ки з однорстковим нас≥нн¤м, ¤к≥ в≥дпов≥дали вимогам механ≥зац≥њ.

¬еликогабаритна важка техн≥ка кардинально трансформуЇ рельЇф≥ структуру ірунту, поверхневий та п≥дземний стоки вод, видозм≥нюЇ г≥дрограф≥чну мережу. ¬еликоњ шкоди ірунту завдають кислотн≥ дощ≥ та ≥нш≥ фактори п≥дкисленн¤. ” таких ірунтах пригн≥чуЇтьс¤ м≥крофлора ≥, ¤к насл≥док, погано розвиваютьс¤ культури (особливо бобов≥ та ол≥йн≥), у л≥сах гинуть дуби. ” рослинах накопичуютьс¤ кислоти, ¤к≥ потрапл¤ють з њжею в орган≥зм людини чи тварини.

Ќадм≥рна х≥м≥зац≥¤ с\г призвела до забрудненн¤ ¤к самих гвинт≥в так ≥ продукт≥в харчуванн¤ н≥тратами, пестицидами. ќсновн≥ джерела забрудненн¤ ірунту Ц це вихлоп≥в гази, викиди промислових п≥дприЇмств. ¬ ірунт вони потрапл¤ють з атмосфери разом ≥з пиловими частками. ќсобливо великим джерелом забрудненн¤ ірунт≥в Ї промислов≥ в≥дходи ≥ викиди. ѕлоща забруднених земель в ”крањн≥ близько 265 тис. га. ¬еликоњ актуальност≥ набули останн≥м часом забрудненн¤ рад≥оактивними елементами, зокрема стронц≥Їм та цез≥Їм, ¤к≥ швидко засвоюютьс¤ рослинами. ѕоглинаючи њх через корневу систему вони на копичуютьс¤ у продуктах. „асто концентрац≥¤ орган≥чних пестицид≥в у моркв≥ б≥льша, н≥ж у ірунт≥, на ¤кому вона виросла. ѕестициди забруднюють увесь харчовий ланцюг, потрапл¤ючи разом з б≥омасою до харчового рац≥ону тварин, а дал≥ через мТ¤со ≥ молоко Ц ≥ в людей. —поконв≥ку господар≥ земл≥ поповнювали запаси поживних речовин у ірунт≥ внесенн¤м орган≥чних та м≥неральних добрив. ” сучасному землеробств≥ внесенн¤ добрив зменшилос¤, вапнуванн¤ проводитьс¤ р≥дко, дефелат ≥з цукрових завод≥в не вивозитьс¤.

¬насл≥док цього у пор≥вн¤нн≥ з 1996-2000 роками в середньому зменшилас¤ урожайн≥сть озимоњ пшениц≥, цукрових бур¤к≥в на 100 центнер≥в, картопл≥ Ц на 64 центнери, овоч≥в Ц на 47 центнер≥в з га.

—л≥д зважати на шк≥дливий вплив в≥дход≥в тваринницьких ферм на довк≥лл¤. ќсобливу небезпеку дл¤ довк≥лл¤ становл¤ть велик≥ промислов≥ тваринницьк≥ комплекси. ¬≥дходи тваринництва окремо можуть бути джерелом небезпечного забрудненн¤ урожаю та ірунтових вод н≥тратами, що швидко утворюютьс¤ з ам≥ачних солей.

¬становлено великий еколог≥чний тиск тваринницьких комплекс≥в на пов≥тр¤. „им б≥льше комплекси, тим б≥льше зона забрудненн¤ атмосфери ам≥аком, с≥рководнем ≥ орган≥чними речовинами, в тому числ≥. ” населенн¤, ¤ке проживаЇ неподал≥к в≥д таких п≥дприЇмств, медики консультують головний б≥ль.

Ўл¤хи вир≥шенн¤ проблеми.

–≥шенн¤ питань з еколог≥њ с\г дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом введенн¤ передовоњ системи землеробства, ¤ка основана на використанн≥ правильних с≥возм≥н, науково обірунтованоњ обробки ірунту з необх≥дною к≥льк≥стю добрив, а також проведенн¤ р≥зноман≥тних заход≥в, спр¤мованих на покращенн¤ водного режиму ірунт≥в. ѕорушенн¤ цих вимог та неспри¤тлив≥ умови призвод¤ть до пог≥ршенн¤ ірунту та його структури та розвитку водноњ й в≥тровоњ ероз≥њ.

¬исновок.

“аким чином, досл≥дивши проблеми розвитку с≥льського господарства та його еколог≥њ, ми д≥йшли висновку, що стан с\г ”крањни Ї незадов≥льним. “ому ми розробили власн≥ шл¤хи вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми. ѕри умов≥, що ц≥ вимоги будуть виконан≥, стан с\г ”крањни може значно покращитис¤.

1

Ќазва: ѕроблеми с≥льського господарства ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1902 прочитано)