–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —учасний стан, особливост≥ розм≥щенн¤ та проблеми розвитку галузей легкоњ промисловост≥ ”крањни

—учасний стан, особливост≥ розм≥щенн¤ та проблеми розвитку галузей легкоњ промисловост≥ ”крањни

—еред галузей промисловост≥, ¤к≥ забезпечують виробництво товар≥в народного споживанн¤, пров≥дне м≥сце займаЇ легка про≠мислов≥сть, њњ виробничий потенц≥ал включаЇ 25 п≥дгалузей, б≥льш ¤к 600 п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. ” 1998 р. пор≥вн¤но з 1990 р. обс¤ги виробництва продукц≥њ ц≥Їњ галуз≥ становили лише 25%, у тому числ≥: тканин ус≥х вид≥в Ч 7,4%, взутт¤ Ч 4,5%, трикотаж≠них вироб≥в Ч 2%. ÷е пов'¤зано з ц≥лим р¤дом причин: порушен≠н¤м зв'¤зк≥в по кооперац≥њ, незахищен≥стю в≥тчизн¤ного спожив≠чого ринку, низькою куп≥вельною спроможн≥стю населенн¤ та ≥н.

Ћегка промислов≥сть ”крањни охоплюЇ текстильну, трикотаж≠ну, швейну, шк≥р¤ну, взуттЇву, хутрову та ≥нш≥ галуз≥, п≥дприЇмст≠ва ¤ких у розм≥щенн≥ ор≥Їнтуютьс¤ переважно на споживача, на≠¤вн≥сть трудових ресурс≥в та сировини.

ѕров≥дною галуззю легкоњ промисловост≥ с текстильна проми≠слов≥сть, ¤ка представлена бавовн¤ними, вовн¤ними та лл¤ними виробництвами. ¬ структур≥ бавовн¤ноњ промисловост≥ вид≥л¤ють пр¤дильне, ткацьке, крутильно-ниткове ≥ фарбу вал ьнообробне ви≠робництво. Ќайб≥льш потужн≥ бавовн¤н≥ п≥дприЇмства знаход¤≠тьс¤ у ’ерсон≥ ≥ “ернопол≥ (бавовн¤н≥ комб≥нати), ƒонецьку (ба-вовн¤нопр¤дильний комб≥нат), Ќ≥копол≥ (пр¤дильно-нитковий ком≠б≥нат), а також у  иЇв≥, ’арков≥, „ерн≥вц¤х, ≤вано-‘ранк≥вську, Ћьвов≥, ѕолтав≥,  оломињ,  оростишев≥ та –одомишл≥. ” 1998 р. бавовн¤на промислов≥сть ”крањни забезпечувала 62,5% загально≠го виробництва тканин.

¬овн¤на промислов≥сть представлена первинною обробкою вов≠ни, виготовленн¤м пр¤ж≥, тканин та вироб≥в. ѕ≥дприЇмства галуз≥ розташован≥ у „ерн≥гов≥, ’арков≥,  иЇв≥, ƒонецьку,  ривому –оз≥, ќдес≥, Ћуганську, —умах, „еркасах, Ѕогуслав≥, м≥стах „ерн≥вець≠коњ та «акарпатськоњ областей. ” структур≥ виробництва тканин ус≥х вид≥в на вовн¤н≥ тканини припадаЇ 7,8%.

Ћл¤на промислов≥сть ”крањни розвиваЇтьс¤ на власн≥й сиро≠вин≥. ѕ≥дприЇмства Ч основн≥ виробники лл¤ноњ продукц≥њ зосе≠реджен≥ у –≥вненськ≥й, ∆итомирськ≥й, „ерн≥г≥вськ≥й та Ћьв≥всь≠к≥й област¤х; в ќдес≥ знаходитьс¤ п≥дприЇмство конопле-джуто-воњ промисловост≥, в ’арков≥ Ч канатний завод. Ћл¤н≥ тканини становл¤ть близько 11,3% загального виробництва тканин в ”крањн≥. ѕродукц≥¤ ц≥Їњ галуз≥ повн≥стю задовольн¤Ї потреби ”крањни, а певна частина Ч експортуЇтьс¤.

Ўовкова промислов≥сть ”крањни, що значною м≥рою пов'¤за≠на з виробництвом х≥м≥чних волокон ≥ виробл¤Ї близько 8,8% тканин, зосереджена у  иЇв≥, „еркасах, Ћуганську, Ћисичанську. “рикотажна промислов≥сть ”крањни випускаЇ досить р≥знома≠н≥тний асортимент продукц≥њ, однак за 1991Ч1998 pp. обс¤ги ви≠робництва продукц≥њ ц≥Їњ галуз≥ скоротилис¤ б≥льш н≥ж у 50 раз≥в (з 351 млн. шт. вироб≥в у 1990 р. до 6,5 млн. шт. вироб≥в у 1998 p.). ѕ≥дприЇмства ц≥Їњ галуз≥ розм≥щен≥ у  иЇв≥, Ћьвов≥, ’арков≥, ќдес≥, —≥мферопол≥, ћиколаЇв≥, ƒонецьку, ≤вано-‘ранк≥вську, Ћуганську, „ерн≥вц¤х, ƒн≥пропетровську, ’мельницькому та ≥нших м≥стах.

Ўвейна промислов≥сть зор≥Їнтована переважно на споживача продукц≥њ, тому п≥дприЇмства ц≥Їњ галуз≥ розм≥щен≥ у великих на≠селених пунктах. Ќайб≥льш потужн≥ п≥дприЇмства зосереджен≥ у  иЇв≥, Ћьвов≥, ’арков≥, ќдес≥, Ћуганську.

Ўк≥р¤но-взуттЇва промислов≥сть представлена п≥дприЇмства≠ми, що виготовл¤ють од¤г, галантерейн≥ вироби, взутт¤ та ≥ншу продукц≥ю, використовуючи ¤к природну, так ≥ синтетичну сиро≠вину. «а останн≥ роки у взуттЇв≥й промисловост≥ ”крањни спосте≠р≥гаЇтьс¤ ≥стотне скороченн¤ обс¤г≥в виробництва: ¤кщо у 1990 р. випускалось 196 млн. пар взутт¤, то у 1998 р. Ч лише 8,9 млн. пар. ¬зуттЇв≥ фабрики д≥ють у  иЇв≥, ’арков≥, Ћуганську, Ћьвов≥, ќдес≥, «апор≥жж≥,  ривому –оз≥, ’мельницьку та ≥нших м≥стах.

’утрове виробництво представлено п≥дприЇмствами, ¤к≥ пере≠робл¤ють натуральну сировину, виготовл¤ють штучне хутро та випускають р≥зноман≥тн≥ вироби з них. ’утров≥ п≥дприЇмства працюють у ’арков≥, Ћьвов≥, ќдес≥, Ѕалт≥,  расноград≥, ∆мерин≠ц≥, “исмениц≥.

ўоб легка промислов≥сть в ”крањн≥ розвивалас¤ б≥льш краще, пропонуютьс¤ наступн≥ заходи:

«ахист украњнського виробника

Ѕ≥льш≥сть крањн св≥ту ≥мпортуЇ т≥ товари, ¤ких не маЇ на власному ринку.  р≥м того, встановлюютьс¤ квоти на ≥мпорт таких товар≥в, ¤к≥ виробл¤ютьс¤ в крањн≥. ” нас ≥снуЇ нагальна потреба в розробц≥ таких закон≥в.

ƒл¤ розвТ¤занн¤ ц≥Їњ проблеми було розроблено пропозиц≥њ на –ад≥ ƒиректор≥в п≥дприЇмств текстильноњ промисловост≥ ”крањни, ¤к≥ було направлено до ур¤ду. “ак, наприклад, щодо питанн¤ про оподаткуванн¤ продукц≥њ було розроблено проект сплати всю необх≥дну суму податк≥в не в 40-ка податках, ¤к≥ зараз д≥ють на ”крањн≥, а в одному. ј пот≥м вже Ц нехай податкова вир≥шуЇ, розпод≥л¤Ї ц≥ податки.

ѕотр≥бно поставити так≥ умови торг≥вл≥, ¤к≥ захищають св≥й ринок. Ќаприклад, в магазинах ѕрибалтики нац≥нка на власну продукц≥ю Ц 18%, натом≥сть у нас Ц ц≥лих 20-25%. ўо, зв≥сно, ≥ стаЇ головними перешкодами на шл¤ху до реал≥зац≥њ продукц≥њ. ѕодивимось, що в≥дбуваЇтьс¤ при реал≥зац≥њ продукц≥њ: в найкращому випадку украњнське пальто попадаЇ до нашого покупц¤ в≥дразу ж : фабрика-магазин. ¬ найг≥ршому Ц повертаЇтьс¤ у вигл¤д≥ ≥мпортного товару , вже полежавши на полиц¤х зах≥дних магазин≥в, та залишившись там без попиту. Ќазад, на батьк≥вщину, ц≥ вироби завоз¤тьс¤ ф≥рмами-≥мпортерами.

ќр≥Їнтац≥¤ виробництва текстильного од¤гу на громад¤н з середн≥м р≥внем доход≥в.

ќск≥льки дешева продукц≥¤ користуЇтьс¤ попитом у населенн¤. “о ≥снуЇ конкуренц≥¤ з боку дешевих товар≥в ≥з “урц≥њ,  итаю. ” в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ зТ¤вивс¤ ще один конкурент Ц од¤г У—екунд хендФ (т≥льки минулого року в≥н займав обТЇм ринку, ¤кий дор≥внюЇ приблизно 51.000 тонам або Euro 120 млн. ≤мпорт У—екунд хендФ: здеб≥льшого( 80% ) завозитьс¤ з «ах≥дноњ ™вропи. як насл≥док цього бачимо, що У—екунд хендФ став важливим фактором спаду продаж≥в украњнських виробник≥в, нав≥ть на внутр≥шньому ринку.

“ак, загальний спад виробництва по типах продукц≥њ сектору складаЇ: продаж≥ тканин вироблених в ”крањн≥ впали на 20%, вТ¤заного од¤гу Ц на 22%, ≥ швейних вироб≥в Ц на 59% в≥д виробництва 2002 року.

јле тут, потр≥бно ор≥Їнтуватис¤ на середн≥й клас. ¬иробл¤ти товари дл¤ людей середнього достатку. як≥ все ж таки в≥ддають перевагу ¤кост≥ за б≥льш дорогу ц≥ну, а не дешевим але зовс≥м не ¤к≥сним товарам з  итаю.

“ак ¤к саме ц≥ громад¤ни забезпечують основний оборот кошт≥в : адже продаж≥ товар≥в дл¤ ц≥Їњ групи людей принос¤ть дох≥д : 60 млн. грн., 15-20 млн. принос¤ть малозабезпечен≥ споживач≥ ≥ покупц≥ ¤к≥ купують дорогу модний од¤г Ц витрачають на це 10-15 млн. грн. на р≥к.

Ќаступна пропозиц≥¤ Ї лог≥чним завершенн¤м попередньоњ пропозиц≥њ:

Уѕоверненн¤Ф на св≥й внутр≥шн≥й ринок та закр≥пленн¤ на ньому.

ƒек≥лька рок≥в тому в≥тчизн¤на продукц≥¤ на внутр≥шньому ринку забезпечувала продавц¤м приблизно 50% продаж≥в. ѕ≥сл¤ кризи 1998 року украњнським виробникам вдалос¤ заповнити н≥ш≥, ¤к≥ зв≥льнилис¤ постраждалими в≥д кризи ≥мпортерами, але утриматис¤ на цих позиц≥¤х ви¤вилос¤ не так просто, через те, що не др≥мали в≥тчизн¤н≥ виробники та м≥лк≥ виробники од¤гу.

—п≥впрац¤ з м≥жнародними ф≥рмами на таких умовах, ¤к≥ б забезпечували отримуванн¤ прибутку ≥ нашому виробнику ≥ ≥ноземн≥й ф≥рм≥.

”крањнськ≥ ф≥рми, ¤к≥ не збанкрут≥ли прот¤гом перех≥дного пер≥оду, вже встановили пр¤м≥ звФ¤зки щодо постачанн¤ сировини з зах≥дними експортерами

 отон ≥мпортуЇтьс¤ з –ос≥њ. ”збекистану, —Ўј, Ќ≥меччини,  итаю, ѕакистану. Ћьон Ц з –ос≥њ та Ѕеларус≥.  иргиз стан, ћолдова та Ќ≥меччина Ї основнимми постачальниками хлопку. Ўерсть ≥мпортуЇтьс¤ з –ос≥њ, Ѕеларус≥, Ћитви, јнгл≥њ.

ѕотр≥бно налагодити нов≥ звТ¤зки дл¤ постачанн¤ сировини. “ак, вже в 2003, ≥мпорт вТ¤заноњ нитки з ”горщини та ƒан≥њ зб≥льшивс¤ на 28% та 16% в≥дпов≥дно. ≤мпорт з —Ўј зменшивс¤ на 5%.

ƒек≥лька ≥ноземних компан≥й, постачальник≥в сировини дл¤ галуз≥ вже Ї на украњнському ринку, з налагодженою системою дистрибуц≥њ своЇњ продукц≥њ. —еред них: Ulmia company (Ќ≥меччина), Mirolio company (≤тал≥¤), Holland & Cherry (јнгл≥¤), Ena Ukrainian-German JV, ≥ Czech-Ukrainian JV Gamayun.

”крањнськ≥ компан≥њ Textil-Lux та Eolis Ї найб≥льшими м≥сцевими продавц¤ми тканин. ¬они ≥мпортують тканини з „ех≥њ, —ловак≥в, ≤тал≥њ.

”крањнськ≥ п-ва мають розробити маркетингову стратег≥ю своЇњ повед≥нки на ринку.

«араз же основна њхн¤ проблема пол¤гаЇ саме у в≥дсутност≥ ц≥Їњ стратег≥њ. ÷¤ проблема Ї не т≥льки в текстильн≥й галуз≥, ≥ не т≥льки проблемою украњнських виробник≥в. ≤ в цьому план≥ вона Ї результатом ≥ншоњ - нестач≥ квал≥ф≥кованого персоналу. ”крањнськ≥ виробники текстильноњ продукц≥њ просто не знають, ¤ким чином потр≥бно управл¤ти ф≥нансами на п≥дприЇмств≥.

“ому, зараз постаЇ питанн¤ про зд≥йсненн¤ переквал≥ф≥кац≥њ ф≥нансового менеджменту украњнських ф≥рм, њх ознайомленн¤ з м≥жнародними стандартами ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

ѕ≥двищенн¤ ф≥нансовоњ об≥знаност≥ роб≥тник≥в сектору.

”крањнськ≥ компан≥њ, ≥ це особливо виразно видно на текстильн≥й галуз≥ Ї дуже обмеженими в своњх можливост¤х УзнаходитиФ ф≥нансов≥ ресурси дл¤ впровадженн¤ нових технолог≥й на п≥дприЇмств≥. ¬ основному, так сталос¤ завд¤ки дуже жорстким ф≥нансовим регул¤ц≥¤м та ≥нструментам, ¤к≥ д≥ють зараз на украњнському ринку.

¬ ц≥лому, текстильний ринок ”крањни оц≥нюЇтьс¤ в Euro 354 млн. щор≥чно, Усекунд хендФ од¤г включно.

”крањнський ринок вТ¤заних та швейних вироб≥в Ї дуже фрагментованим, та включаЇ в себе контрабандн≥, низьк≥ за своњми ц≥нами товари.

ƒл¤ ”крањнського виробника дуже важливо зараз в≥дчути впевнен≥сть на своЇму ринку. ѕо-перше, дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети Ї набагато реальн≥шим принаймн≥ зараз. якщо говорити про нац≥ональну стратег≥ю д≥й п≥дприЇмств текстильноњ промисловост≥, то ¤ б назвала њњ ¤к: ≥мортозам≥щувальний п≥дх≥д.

1	2

Ќазва: —учасний стан, особливост≥ розм≥щенн¤ та проблеми розвитку галузей легкоњ промисловост≥ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3937 прочитано)