–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “ранспортна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи

—короченн¤ обс¤г≥в контейнерних перевезень.

ќск≥льки обс¤ги контейнерних перевезень в св≥т≥ пост≥йно зростають, цей вид транспортуванн¤ вантажу Ї досить перспективним. “ому необх≥дно створити таку структуру збор≥в, ¤ка б ¤кщо не спри¤ла, то принаймн≥ не заважала б розвитку цього напр¤му д≥¤льност≥ морського транспорту ”крањни.

–≥чковий транспорт

«астар≥л≥сть флоту, застар≥л≥ навантажувально- розвантажувальне обладнанн¤

ќск≥льки зараз У”крр≥чфлотФ Ї приватною компан≥Їю, то оновленн¤ основних фонд≥в стаЇ њњ внутр≥шньою проблемою, на вир≥шенн¤ ¤коњ впливають лише фактори прибутковост≥ та окупност≥. якщо Ї зважити, що д≥¤льн≥сть р≥чкового транспорту Ї найприбутков≥шою з ус≥х вид≥в транспорту, то ¤ вважаю що оновленн¤ основних засоб≥в поступово в≥дбуватиметьс¤.

—езонн≥сть перевезень

«меншенн¤ впливу сезонност≥ на прибутки компан≥њ можливе ¤кщо на невиробничий пер≥од частина обладнанн¤ консервуватиметьс¤.

Ќедостатн≥сть гарантованих проектованих глибин на д≥л¤нц≥ ƒн≥продзержинськ Ц «апор≥жж¤ через в≥дпрацьован≥сть «апор≥зького водосховища, обм≥л≥нн¤ каналу ѕр≥рва, через що виникають проблеми з перевезенн¤м вантаж≥в з гирла ƒн≥пра до ƒунаю по територ≥њ ”крањни.

«араз плануЇтьс¤ буд≥вництво переходу „орне море Цƒунай, ¤кий маЇ зн¤ти проблему обм≥л≥нн¤ каналу ѕр≥рва.

јв≥атранспорт

¬исок≥ ф≥ксован≥ витрати, в останн≥ роки експлуатац≥йна д≥¤льн≥сть де¤ких компан≥й була збитковою

ќск≥льки моральна застар≥л≥сть л≥так≥в не дозвол¤Ї зб≥льшувати варт≥сть перельоту, ≥накше украњнськ≥ компан≥њ втрачають конкурентноздатн≥сть перед ≥ноземними, то можливим виходом Ї використанн¤ ефекту економ≥ њ на масштабах виробництва, тобто укрупненн¤ компан≥й

ѕарк л≥так≥в морально та ф≥зично застар≥в

Ќеобх≥дно оновлювати парк л≥так≥в. ¬ар≥антами Ї залученн¤ ≥нвестиц≥й на придбанн¤ нових л≥так≥в або використанн¤ л≥зинговоњ схеми оренди л≥так≥в.

“рубопров≥дний транспорт

‘≥зичне стар≥нн¤ трубопровод≥в та велик≥ ф≥ксован≥ витрати

ўодо першоњ проблеми, то можливим р≥шенн¤м Ї залишати частково кошти отриман≥ за транзит на оновленн¤ трубопровод≥в та поточний ремонт. “акож можливим вар≥антом Ї наданн¤ податкових п≥льг, зокрема позбавленн¤ в≥д сплати ѕƒ¬. ўодо ф≥ксованих витрат, то тут Їдиним р≥шенн¤м Ї зб≥льшенн¤ обс¤г≥в транзиту газу та нафти. «асобом зменшенн¤ ризику Ї п≥дписанн¤ угод на м≥ждержавному р≥вн≥ щодо обс¤г≥в транзиту.

ѕлани –ос≥њ щодо скороченн¤ обс¤г≥в транзиту газу через територ≥ю ”крањни

ѕроблема крад≥жок рос≥йського газу Ї б≥льш болючою ≥ загрожуЇ ≥снуванню трубопров≥дного транспорту ¤к такого. “ут можлив≥ два вар≥анти - або ур¤д вживаЇ заход≥в, ¤к≥ припин¤ють розкраданн¤, або проводить приватизац≥ю обТЇкту та, в≥дпов≥дно, перекладаЇ проблему на нового власника. «араз все б≥льш детально розгл¤даЇтьс¤ саме другий вар≥ант, але тут вступають в д≥ю вагом≥ пол≥тичн≥ чинники. ѕитанн¤ про те, хто контролюватиме украњнську трубопров≥дну систему перетворюЇтьс¤ на питанн¤ хто контролюватиме процес експорту рос≥йсько газу до ™вропи. « одного боку, –ос≥¤, отримавши контроль над процесом транзиту, припинить пошук нових експортних можливостей. « ≥ншого боку, на думку анал≥тик≥в Ујтланта  ап≥талФ, —Ўј можуть зн¤ти частину економ≥чних санкц≥й проти ”крањни в обм≥н на умови приватизац≥њ, що будуть виг≥дн≥ саме американським ≥нвесторам.[4] “ому питанн¤ про власника перем≥щуЇтьс¤ з економ≥чноњ площини до пол≥тичноњ. ћожливим р≥шенн¤м щодо послабленн¤ впливу –ос≥њ на трубопров≥дну галузь ”крањни Ї пошук ≥нших замовник≥в Ц експортер≥в нафти та газу до ™вропи серед крањн Ѕлизького —ходу, ѕ≥вденноњ јз≥њ, «акавказз¤ та ѕ≥вденного —ередземноморТ¤.

ќбірунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернативи

«ал≥зничний транспорт

ѕошук в≥льних кошт≥в на оновленн¤ зал≥зничних потужностей буде йти значно б≥льш ефективно ¤кщо створити конкурентне середовище у ц≥й галуз≥. “обто напр¤мом д≥¤льност≥ держави маЇ бути поступове скасуванн¤ державноњ п≥дтримки та створенн¤ ринкових умов.  роком у цьому напр¤м≥ була л≥кв≥дац≥¤ монопол≥њ у д≥¤льност≥ зал≥зниц≥.

ўодо ширини кол≥њ, то доц≥льними вигл¤дають обидва вар≥анти Цпокращенн¤ системи перевантаженн¤ вагон≥в на кордон≥, та прокладанн¤ кол≥њ Ївропейськоњ ширини по стратег≥чно найважлив≥ших напр¤мках.

јвтомоб≥льний транспорт

ѕоганий стан дор≥г, низька пропускна спроможн≥сть та в≥дкрит≥сть шл¤х≥в Ц все це понижуЇ конкурентноздатн≥сть автошл¤х≥в ”крањни. ћожлив≥ альтернативи Цремонт ≥снуючих шл¤х≥в або побудова нових. јле проходженн¤ маг≥стралей через населенн≥ пункти та поган≥ транспортн≥ розвТ¤зки на ≥снуючих шл¤хах робл¤ть побудову нових шл¤х≥в б≥льш перспективним та спр¤мованим на довгострокову перспективу.

Ќажаль, держава не маЇ достатньо кошт≥в дл¤ зд≥йсненн¤ необх≥дних ≥нвестиц≥й, тому виходом може бути залученн¤ ≥нвестиц≥й на основ≥ концес≥йних угод на обслуговуванн¤ автомаг≥стралей. јле у в≥тчизн¤ного ≥нвестора недостатньо кошт≥в дл¤ под≥бних ≥нвестиц≥й, а механ≥зм наданн¤ концес≥њ ≥ноземному ≥нвестору законодавчо не розроблений.

як вже зазначалось, п≥двищити конкурентноздатн≥сть автомоб≥льних шл¤х≥в ”крањни може в≥дпов≥дна ¤к≥сть наданн¤ митних послуг та спри¤юча структура митних тариф≥в. ÷ей шл¤х п≥двищенн¤ конкурентноздатност≥ галуз≥ Ї б≥льш швидким ≥ не потребуЇ значних витрат, тому видаЇтьс¤ б≥льш доц≥льним та б≥льш здатним до швидкого реагуванн¤.

ћорський транспорт

ѕроблема застар≥лих лог≥стичних схем Ї суто управл≥нською, вона не потребуЇ великих кап≥таловкладень. ѕершим кроком Ї залученн¤ управл≥нського складу, ¤кий зм≥г би конкурентно д≥¤ти в умовах ринковоњ економ≥ки. Ќаступними д≥¤ми мають стати:

створенн¤ Їдиного ≥нформац≥йного простору на баз≥ на¤вних ≥нформац≥йних технолог≥й

визначенн¤ та розробка структури економ≥чноњ д≥¤льност≥ сум≥жник≥в дл¤ оптимального використанн¤ њхнього виробничого потенц≥алу в транзитних вузлах

створенн¤ центр≥в дл¤ координац≥њ операц≥й ≥ в≥дпов≥дна координац≥¤ та взаЇмопогоджен≥сть управл≥нських р≥шень

Їдина пол≥тика щодо безпеки судноплавства та охорони навколишнього середовища.

јв≥атранспорт

ѕроблему високих ф≥ксованих витрат доц≥льно вир≥шувати через використанн¤ ефекту на масштаб≥ виробництва.  роком у цьому напр¤м≥ Ї створенн¤ Ї створенн¤ нац≥ональних ав≥ал≥н≥й ”крањни шл¤хом злитт¤ двох ав≥акомпан≥й. Ќевир≥шеним залишаЇтьс¤ питанн¤ про контроль над компан≥Їю.

 онкурентною перевагою украњнського ав≥атранспорту Ї на¤вн≥сть виробництва в крањн≥ л≥так≥в, що не поступаютьс¤ закордонним модел¤м. ƒоц≥льним шл¤хом оновленн¤ парку л≥так≥в Ї л≥зингова схема оренди, оск≥льки знаходженн¤ кошт≥в дл¤ л≥зингу Ї б≥льш реальним вар≥антом дл¤ украњнських ав≥акомпан≥й .

“рубопров≥дний транспорт

’оча приватизац≥¤ трубопров≥дноњ системи маЇ вир≥шити значну частину проблем ц≥Їњ галуз≥, але питанн¤ про нового власника зараз лежить б≥льшою м≥рою у пол≥тичн≥й площин≥, а не в економ≥чн≥й. ѕроте б≥льш ймов≥рною видаЇтьс¤ все ж таки приватизац≥¤ рос≥йською компан≥Їю.

«д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими та неур¤довими орган≥зац≥¤ми

ѕерш за все украњнський ур¤д маЇ вир≥шити ступ≥нь пр≥оритету розвитку ”крањни ¤к транзитноњ держави. якщо плануЇтьс¤ отримувати значн≥ доходи в≥д транзиту вантаж≥в та пасажир≥в територ≥Їю крањни, то необх≥дно створити в≥дпов≥дну систему тариф≥в, ¤ка б стимулювала пров≥з вантажу саме територ≥Їю ”крањни.

Ќаступним кроком маЇ стати пол≥пшенн¤ ≥нфраструктури та ¤кост≥ супутн≥х послуг. ÷е можливо зд≥йснити через створенн¤ конкурентного середовища в середин≥ крањни, л≥кв≥дац≥ю монопол≥њ у де¤ких галуз¤х та зменшенн¤ державноњ п≥дтримки.

ќск≥льки транзит через територ≥ю ”крањни Ї сферою ≥нтересу не лише ”крањни, а й Ївропейських крањн, ¤к ≥ перевоз¤ть вантаж≥ њњ територ≥Їю, було прийн¤то р¤д проект≥в, метою ¤ких Ї розвиток та реконструкц≥¤ основних транспортних коридор≥в. јле поки що реал≥зовано лише найдешевш≥ проекти з досл≥дженн¤ стану транспортних шл¤х≥в та транспортного комплексу. ўо ж до проект≥в ≥нвестиц≥й у модерн≥зуванн¤ автошл¤х≥в та зал≥зниць, то —в≥товий Ѕанк в≥дмовл¤Їтьс¤ надати кредит доки не отримаЇ гарант≥њ, що ”крањна в змоз≥ виконати зобовТ¤занн¤ з свого боку.

Ќеобх≥дн≥ ресурси та умови

¬ ”крањн≥ Ї необх≥дн≥ стартов≥ умови дл¤ формуванн¤ сучасноњ системи транспортних комун≥кац≥й, ¤ка в≥дпов≥дала б Ївропейським стандартам. ѕерш за все це виг≥дне геостратег≥чне розм≥щенн¤ њњ територ≥њ, через ¤ку традиц≥йно прол¤гають давн≥ торговельн≥ шл¤хи м≥ж —ходом ≥ «аходом та м≥ж ѕ≥вднем ≥ ѕ≥вн≥ччю, зокрема, на¤вн≥сть на територ≥њ ”крањни ћ“  також спри¤тливими факторами Ї достатн¤ ресурсна база ≥ р≥вень розвитку техн≥ки ≥ технолог≥й; на¤вн≥сть квал≥ф≥кованого трудового потенц≥алу ≥ передових науково-техн≥чних розробок; виг≥дн≥ природнокл≥матичн≥ й географ≥чн≥ характеристики територ≥њ; на¤вн≥сть конкурентоспроможних науково-техн≥чних проект≥в, ¤к≥ пройшли в≥дпов≥дну експертизу ≥ готов≥ до реал≥зац≥њ; за≥нтересован≥сть заруб≥жних ≥нвестор≥в у розм≥щенн≥ кап≥тал≥в в ”крањн≥; ст≥йка тенденц≥¤ до визнанн¤ ”крањни св≥товим сп≥втовариством ¤к Ївропейськоњ держави, з ¤кою бажано мати стаб≥льн≥ д≥лов≥ в≥дносини на широк≥й ≥ довготривал≥й основ≥; на¤вн≥сть затвердженоњ концепц≥њ створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ в ”крањн≥ нац≥ональноњ мереж≥ ћ“ .

¬исновки.

ѕ≥дсумовуючи результати анал≥зу конкурентноздатност≥ транспортноњ галуз≥ ”крањни сл≥д зазначити, що основним спри¤ючим фактором Ї виг≥дне геостратег≥чне положенн¤ крањни. ÷е Ї необх≥дною та достатньою умовою дл¤ усп≥шного розвитку транспортноњ галуз≥, але транспортна галузь значною м≥рою залежить в≥д державноњ п≥дтримки, державноњ пол≥тики щодо розвитку транзиту. ÷¤ галузь потребуЇ значних кап≥таловкладень, але ≥нвестиц≥њ мають великий р≥вень прибутковост≥ та в≥дносно малий ступ≥нь ризику через природн≥й характер переваг ”крањни.

1	2	3	4

Ќазва: “ранспортна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4921 прочитано)