–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “ранспортний комплекс св≥ту

“ранспортний комплекс св≥ту

¬ступ

“ранспорт Ц трет¤ пров≥дна галузь матер≥ального виробництва.

–обота транспорту становить матер≥альну основу географ≥чного ≥ м≥жнародного под≥лу прац≥. “ранспорт забезпечуЇ звТ¤зки м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м задовольн¤Ї потреби населенн¤ в перевезенн¤х, маЇ велике оборонне значенн¤.

“ранспортний комплекс Ц це поЇднанн¤ р≥зних вид≥в транспорту, обслуговуючих та допом≥жних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й на певн≥й територ≥њ.

“ранспорт Ц одна з галузей матер≥ального виробництва св≥ту. ¬≥н Ї необх≥дною умовою виконанн¤ ≥ розвитку територ≥ального под≥лу прац≥. “еритор≥альний под≥л прац≥ можливий лише за умови ≥нтенсивного обм≥ну товарами м≥ж окремими територ≥¤ми. –озширенн¤ територ≥ального под≥лу прац≥, його удосконаленн¤ ≥ виникненн¤ нових, ефективн≥ших форм значною м≥рою залежить в≥д п≥вн¤ розвитку транспорту господарства. ¬≥н може прискорювати або ж затримувати процес територ≥альноњ концентрац≥њ промислових п≥дприЇмств у певних господарських центрах, забезпечувати нормальне функц≥онуванн¤ р≥зних елемент≥в њх територ≥альноњ орган≥зац≥њ в промислових комплексах.

¬плив транспортного чинника залежить в≥д р≥вн¤ розвитку транспортноњ системи. „им розвинен≥ша транспортна мережа, чим б≥льше функц≥онуЇ ефективних транспортних засоб≥в, тим спри¤тлив≥ше транспортне положенн¤ будь-¤кого обТЇкта територ≥њ (м≥ста, промислового п≥дприЇмства).Ќедостатн≥й розвиток транспортно системи обмежуЇ можливост≥ формуванн¤ ≥ розвитку господарств на окремих територ≥¤х.

“ранспортний чинник певною м≥рою визначаЇ галузеву ≥ територ≥альну структуру народногосподарського комплексу. ÷е повТ¤зано з тим, що на будь-¤ке перевезенн¤ сировини, матер≥ал≥в чи готовоњ продукц≥њ витрачаЇтьс¤ ¤кась к≥льк≥сть прац≥. ¬насл≥док цього зростаЇ, а ≥нод≥ досить ≥стотно, варт≥сть продукц≥њ, що перевозитьс¤. “ому найдоц≥льн≥ше розм≥щувати господарськ≥ обТЇкти там, де найменш≥ транспортн≥ витрати. «вичайно, що такими м≥сц¤ми у б≥льшост≥ випадк≥в Ї населен≥ пункти, де перетинаютьс¤ маг≥страл≥ р≥зних вид≥в транспорту ≥ зд≥йснюютьс¤ перевалки вантаж≥в. ÷е Ц транспортн≥ вузли.

«наченн¤ транспортного комплексу.

“ранспорт Ц одна з найважлив≥ших галузей матер≥ального виробництва, що забезпечуЇ потреби господарства й населенн¤ в ус≥х видах перевезень. “ранспорт маЇ так≥ особливост≥:

насл≥дком роботи транспорту Ї не новий а певний корисний ефект, що пол¤гаЇ в перем≥щенн≥ вантаж≥в ≥ людей;

на транспорт≥ використовуЇтьс¤ не сировина, а лише засоби виробництва й допом≥жн≥ матер≥али;

своЇю д≥¤льн≥стю транспорт продовжуЇ виробничий процес промисловост≥ й с≥льського господарства у сфер≥ об≥гу. ƒл¤ нього характерн≥ л≥н≥йне розм≥щенн¤ та ун≥версальн≥сть виробничих звТ¤зк≥в з ≥ншими галуз¤ми господарства.

ѕродукц≥¤ транспорту не може нагромаджуватись, а ефективн≥сть його розвитку залежить в≥д формуванн¤ вантажоЦ й пасажиро поток≥в. ¬насл≥док цього в≥дбуваЇтьс¤ взаЇмод≥¤ розм≥щенн¤ транспорту й продуктивн≥сть сил. ‘ормуючи економ≥чн≥, культурн≥, рекреац≥йн≥ та ≥н. звТ¤зки, транспорт прискорюЇ соц≥ально-економ≥чний розвиток сусп≥льства. «авд¤ки обслуговуванню р≥зних форм сусп≥льноњ орган≥зац≥њ виробництва (спец≥ал≥зац≥¤, концентрац≥¤, кооперац≥¤ й комб≥нуванн¤), в≥н впливаЇ на п≥двищенн¤ ефективност≥ розм≥щенн¤ р≥зних галузей виробництва. “ранспортно-географ≥чне положенн¤ зумовлюЇ розм≥щенн¤ окремих галузей виробництва (наприклад, у портових м≥стах розвиваЇтьс¤ рибна промислов≥сть, суднобудуванн¤ й судноремонт, металург≥йн≥ комб≥нати, що ор≥Їнтуютьс¤ на ≥мпорт≥ сировини ≥ палева).

“ранспортн≥ витрати враховуютьс¤ в загальних витратах виробництва дв≥ч≥:

на стад≥њ процесу виробництва, коли транспорт доправл¤Ї необх≥дн≥ види сировини, палева, матер≥ал≥в, а транспортн≥ витрати вход¤ть у витрати виробництва;

на стад≥њ процесу обороту Ц доставленн¤ готовоњ продукц≥њ споживачам.

—≥льське господарство впливаЇ на роботу транспорту залежно в≥д ступен¤ його ≥нтенсивност≥ та р≥вн¤ розвитку агро промисловост≥ ≥нтеграц≥њ. ¬исокий р≥вень агропромисловоњ ≥нтеграц≥њ знижуЇ транспортн≥ видатки.

Ѕуд≥вельна ≥ндустр≥¤ впливаЇ на розм≥щенн¤ транспорту через велик≥ потоки вантажу, особливо при конвертац≥њ великого буд≥вництва у визначеному рег≥он≥. ” цьому раз≥ створюЇтьс¤ транспортна система. ѕри зосередженому буд≥вництв≥: буд≥ндустр≥¤ користуЇтьс¤ послугами м≥сцевого транспорту. ѕри л≥н≥йному буд≥вництв≥ (дороги, трубопроводи) застосовують в≥дпов≥дний в≥домий транспорт.

–обота транспорту залежить в≥д р≥вн¤ розвитку ≥ розм≥щенн¤ продуктивних сил, ¤к≥ визначають обс¤г, характер вантаж≥в, њхн≥й склад ≥ в≥дстань перевезень. “ранспорт Ї матер≥ально-техн≥чною основою реал≥зац≥њ територ≥ального под≥лу прац≥. ¬≥н спри¤Ї формуванню ≥ розвитков≥ економ≥чних район≥в ¤к головний районоутворюваний чинник.

–оботу транспорту оц≥нюють здеб≥льшого за такими показниками: в≥дтворенн¤ вантаж≥в за видами транспорту; в≥дправленн¤ у контейнерах й у пакетах; пасажирооб≥г; розвиток м≥ського пасажирського електричного транспорту та ≥нше.

ќбс¤ги перевезенн¤ вантаж≥в визначають за обс¤гами сусп≥льного виробництва ≥ територ≥альним розпод≥лом матер≥альних ≥ товарних ресурс≥в. “енденц≥њ до спаду виробництва позначалис¤ на обс¤гах перевезень.  р≥м того, з розвитком певних вид≥в транспорту в≥дбувс¤ перерозпод≥л перевезень вантаж≥в з метою забезпеченн¤ њх ефективност≥.

–озр≥зн¤ють роботу транспорту в межах держави (внутр≥шн≥ перевезенн¤, на мор≥ Ц каботажн≥ перевезенн¤) та транспорту розр≥зн¤ютьс¤ за характером перевезень, њхньою дальн≥стю, потужн≥стю, к≥льк≥стю спожитоњ електроенерг≥њ. «алежно в≥д розвитку й розм≥щенн¤ транспорт под≥л¤Їтьс¤ на: суход≥льний (зал≥зничний, автомоб≥льний, трубопров≥дний), водний (морський, р≥чковий, озерний), пов≥тр¤ний.

” де¤ких крањнах св≥ту збереглис¤ гужовий, вТючний види транспорту, а також перем≥щенн¤ вантаж≥в нос≥¤ми, велориктами та ≥нше. ¬≥докремлюють також електронний транспорт, що зд≥йснюЇ передачу електроенерг≥њ. «а характером перевезень можна визначити пасажирський ≥ вантажний транспорт.

«алежно в≥д рол≥ виконуваноњ роботи розр≥зн¤ють транспорт загального ≥ незагального користуванн¤. ƒо транспорту загально користуванн¤ належать: зал≥зничний, морський, р≥чковий, автомоб≥льний, трубопров≥дний ≥ пов≥тр¤ний види транспорту. “ранспорт сполучаЇ окрем≥ рег≥они ≥ крањни св≥ту, забезпечуЇ економ≥чн≥ звТ¤зки м≥ж виробниками й споживачами та пасажирське перевезенн¤. “ранспорт незагального користуванн¤ зд≥йснюЇ перем≥щенн¤ сировини, матер≥ал≥в та ≥нших вид≥в продукц≥њ всередин≥ п≥дприЇмств промисловост≥ с≥льського господарства, буд≥вництва, торг≥вл≥.  р≥м того вир≥зн¤ють транспорт особистого користуванн¤ (легков≥ автомоб≥л≥, мотоцикли, ¤хти).

–озр≥зн¤ють к≥лька основних тип≥в транспортноњ мереж≥ за њњ конф≥гурац≥Їю: рад≥альна, в ¤к≥й основн≥ маг≥страл≥ розход¤тьс¤ променепод≥бно в≥д одного, або к≥лькох головних вузл≥в (‘ранц≥¤, Ќ≥меччина); мереж≥ з переважанн¤м б≥льш-менш паралельних маг≥стралей Ц широтних ≥ меред≥альних: деревопод≥бноњ конф≥гурац≥њ, що нагадуЇ рисунок р≥чковоњ мереж≥.

ѕ≥д впливом науково-техн≥чноњ революц≥њ в≥дбуваютьс¤ структурн≥ зрушенн¤ в розвитку й розм≥щенн≥ транспорту. ¬иникають трубопроводи дл¤ сипких вантаж≥в, що њх перекачують у сум≥ш≥ з водою або нафтою (пульпопроводи), п≥дв≥сн≥ монорейков≥ дороги, водний ≥ наземний транспорт на пов≥тр¤н≥й подушц≥, пневматичн≥ трубопроводи.

«а видами сполучень ≥ характером обслуговуванн¤ розр≥зн¤ють м≥жнародн≥ та внутр≥шньодержавн≥ сполученн¤. ¬нутр≥шньодержавн≥ бувають: м≥жрайонн≥, внутрш≥ньорайонн≥, м≥сцев≥, прим≥ськ≥.

–≥зн≥ види транспорту розр≥зн¤ють за характером обслуговуваних ними звТ¤зк≥в. Ќаприклад, морський ≥ пов≥тр¤ний транспорт в≥д≥граЇ найважлив≥шу роль у м≥жнародних економ≥чних ≥ пасажирських звТ¤зках, ≥нш≥ види транспортну обслуговують переважно внутр≥шн≥ звТ¤зки окремоњ крањни.

«а видами роботи транспорт под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ галуз≥ Ц вантажний та пасажирський, за видами використанн¤ можливостей навколишнього середовища Ц на сухопутний, водний, пов≥тр¤ний, за видами використанн¤ засоб≥в пересуванн¤ на зал≥зничний, автомоб≥льний, трубопров≥дний. гужовий, вТючний.

«а обс¤гом ≥ структурою транспортних перевезень визначають р≥вень розвитку та особливост≥ структури господарства крањни чи рег≥ону, а за конф≥гурац≥Їю транспортноњ мереж≥ Ц особливост≥ та законом≥рност≥ розм≥щенн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.

ѕриродн≥ умови по-р≥зному впливають на роботу окремих вид≥в транспорту. ¬ажливе значенн¤ дл¤ морського транспорту мають обриси берег≥в: у зручний бухтах дл¤ буд≥вництва портових споруд необх≥дно менше затрат. ¬≥д глибини мор≥в та океан≥в залежить проходженн¤ суден. √уст≥ тумани, неспри¤тлив≥ дл¤ роботи порт≥в, вони знижують њхню пропускну здатн≥сть. ћорськ≥ теч≥њ впливають на замерзанн¤ мор≥в, зумовлюючи холодн≥ або тепл≥ маси води, а також на швидк≥сть суден ≥ витрату пального.

ƒл¤ р≥чкового судноплавства необх≥дно, щоб р≥ки мали достатн≥ глибини. Ўирина р≥ки повинна допускати проходженн¤ двох зустр≥чних суден. ƒл¤ внутр≥шнього водного транспорту важливе значенн¤ маЇ режим стоку р≥к. ¬≥д звивистост≥ р≥к залежить довжина шл¤ху ≥ в≥дпов≥дно Ц просуванн¤ суден.

—учасна техн≥ка даЇ змогу прокладати зал≥зниц≥ та автомоб≥льн≥ дороги в будь-¤ких районах, одначе буд≥вництво та експлуатац≥¤ дор≥г у горах значно дорожча, н≥ж на р≥внинах.

–ельЇф м≥сцевост≥ впливаЇ на обс¤г земельних роб≥т п≥д час буд≥вництва дор≥г. «а незначного похилу ≥ перес≥чноњ м≥сцевост≥ зб≥льшуЇтьс¤ обс¤г земельних роб≥ ≥, в≥дпов≥дно, варт≥сть, буд≥вництва. ¬ибираючи трасу зал≥зниц≥ чи автомаг≥страл≥, зважають на можлив≥сть карстових ¤вищ, обвал≥в тощо. «начна розчленован≥сть м≥сцевост≥ г≥дрограф≥чною мережею зб≥льшуЇ витрати на буд≥вництво мост≥в.

1	2	3

Ќазва: “ранспортний комплекс св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2307 прочитано)