–озм≥щенн¤ продуктивних сил > „орна металург≥¤ Ц одна з базових галузей господарства ”крањни

јле п≥сл¤ здобутт¤ незалежност≥ виробництво продукц≥њ чорноњ металург≥њ значно скоротилос¤:

ќтже, проанал≥зувавши вс≥ вищезгадан≥ факти, можна вид≥лити так≥ основн≥ етапи розвитку даноњ галуз≥ :

1870-1913 рр. Ц початкове зародженн¤ ≥ розвиток чорноњ металург≥њ;

1914-1918 рр. Ц воЇнн≥ роки , заст≥й промисловост≥;

1918-1940 рр. Ц в≥дбудова та значний розвиток металург≥њ, пов`¤заний з пер≥одом ≥ндустр≥ал≥зац≥њ;

1940-1945 рр. Ц воЇнний заст≥й;

1945-1990 рр. Ц пост≥йне зростанн¤ в галуз≥ чорноњ металург≥њ;

1990-1999 рр. Ц нестаб≥льне становище, пов`¤зане з переходом до ринковоњ економ≥ки .

≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ”ћќ¬» –ќ«¬»“ ” “ј –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя

ќсновними економ≥чними умовами розвитку та розм≥щенн¤ чорноњ металург≥њ Ї:

потреби крањни в метал≥, на¤вн≥сть його споживача;

на¤вн≥сть квал≥ф≥кованих кадр≥в;

на¤вн≥сть транспортних шл¤х≥в;

науково-техн≥чний прогрес.

¬ наш≥й крањн≥ чорна металург≥¤ маЇ надзвичайно спри¤тлив≥ економ≥чн≥ передумови дл¤ свого розвитку.

ѕо-перше, в ”крањн≥ досить добре розвинут≥ металом≥стк≥ галуз≥ ≥ зокрема машинобудуванн¤ ≥ металообробка, ¤к≥ дають 15,5% загального обс¤гу промислового виробництва ”крањни. ÷≥ галуз≥ потребують велику к≥льк≥сть металу, тобто Ї споживачами продукц≥њ галуз≥, ≥ таким чином стимулюють розвиток чорноњ металург≥њ.

ѕо-друге, ”крањна маЇ достатню к≥льк≥сть трудових ресурс≥в та квал≥ф≥кованих кадр≥в, з ¤ких 429 тис. зайн¤то на п≥дприЇмствах даноњ галуз≥ промисловост≥.

¬ ”крањн≥ добре розвинута транспортна мережа, ¤ка даЇ змогу забезпечити п≥дприЇмства сировиною та транспортувати готову продукц≥ю до споживача. ƒобре розвинута густа мережа шл¤х≥в з твердим покритт¤м та мережа зал≥зниць, ¤к≥ Ї особливо густою у промисловому ѕридн≥провТњ та ƒонбас≥. ¬изначним фактом Ї те, що питома вага зал≥зничних кол≥й п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й в ѕридн≥провТњ та ƒонбас≥ значно б≥льше, н≥ж кол≥й загального користуванн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що тут значн≥ обс¤ги обробки вантаж≥в на металург≥йних п≥дприЇмствах. ”н≥кальним дл¤ ”крањни ¤вищем Ї зал≥зниц¤ ƒонбас- ривий –≥г, ¤ка Ї трьохкол≥йною. ¬ одному напр¤мку везетьс¤ кокс≥вне вуг≥лл¤, в зворотному Ц зал≥зорудний концентрат.

Ќауково-техн≥чний прогрес також значно впливаЇ на розвиток чорноњ металург≥њ. «а допомогою нових техн≥чних дос¤гнень можна п≥двищити ¤к≥сть вироблюваноњ продукц≥њ та продуктивн≥сть прац≥. Ќауково-техн≥чний прогрес дозвол¤Ї також зб≥льшити виробництво проф≥л≥в ( у св≥т≥ њх виробл¤Їтьс¤ б≥льше 3000, а в ”крањн≥ Ц лише б≥л¤ 200-250). “ак, наприклад, завд¤ки застосуванню м≥нерального палива зам≥сть деревного вуг≥лл¤, ƒонбас з його камТ¤ним вуг≥лл¤м став основним металург≥йним районом –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ в к≥нц≥ XIX стол≥тт¤. «араз, п≥сл¤ впровадженн¤ в чорн≥й металург≥њ нов≥тн≥х технолог≥й найб≥льш виг≥дно розм≥щувати п≥дприЇмства в районах з достатньою к≥льк≥стю палива ≥ руди.

—”„ј—Ќ»… —“јЌ –ќ«¬»“ ” “ј ’ј–ј “≈– –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя „ќ–Ќќѓ

ћ≈“јЋ”–√≤ѓ ” –јѓЌ»

як вже було зазначено чорна металург≥¤ включаЇ р¤д виробництв, най≠важлив≥шими серед ¤ких Ї видобуток (п≥дзем≠ний ≥ в≥дкритий) та збагаченн¤ рудноњ та нерудноњ сировини, виробництво чорних метал≥в, труб, електросплав≥в, коксох≥м≥чне ≥ вогнетривке вироб≠ництво, вторинна обробка чорних метал≥в, вироб≠ництво металевих вироб≥в. ¬се це, звичайно, зд≥йснюЇтьс¤ на певних п≥дприЇмствах. ≤ найпоширен≥шою формою орган≥зац≥њ виробництва чорноњ металург≥њ Ї комб≥нати. Ѕезпосередньо ”крањна маЇ 13 металург≥йних комб≥нат≥в (за р≥внем концентрац≥њ виробництва чорних метал≥в ”крањна пос≥даЇ одне з перших м≥сць у св≥т≥: 98% чавуну ≥ 97% стал≥ виробл¤Їтьс¤ на п≥дприЇмствах з щор≥чним виплавленн¤м понад 1 млн т). ¬с≥ вони в≥днос¤тьс¤ до числа найб≥льш крупних промислових п≥дприЇмств, а за характером внутр≥шн≥х технолог≥чних зв¤зк≥в сучасн≥ металург≥йн≥ комб≥нати в≥днос¤ть до п≥дприЇмств металург≥йно-енерго-х≥м≥чного проф≥лю.

” чорн≥й металург≥њ, кр≥м п≥дприЇмств повного циклу, Ї й так≥, що спец≥ал≥зуютьс¤ на виплавленн≥ чавуну й стал≥ або т≥льки стал≥ й прокату. ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ не мають чавунного виробництва, належать до переробноњ металург≥њ. ќсобливе м≥сце займають п≥дприЇмства, що виробл¤ють феросплави. ќкремо вид≥л¤Їтьс¤ Умала металург≥¤Ф, ¤ка орган≥зована на великих машинобуд≥вних п≥дприЇмствах ≥ спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виплавленн≥ стал≥ й прокату.

ћеталург≥йн≥ п≥дприЇмства ”крањни мають своњ певн≥ принципи розм≥щенн¤. ѕершим з них Ї ор≥Їнтац≥¤ на на¤вн≥сть власного кокс≥вного вуг≥лл¤ ≥ дов≥зну сировину. «г≥дно з цим принципом металург≥йн≥ п≥дприЇмства розм≥щен≥ в ƒонбас≥ (ƒонецьк, ћак≥Ївка,  ост¤нтин≥вка,  раматорськ в ƒонецьк≥й област≥ ≥ —таханов, јлчевськ в Ћуганськ≥й област≥).

ѕо-друге, металург≥йн≥ п≥дприЇмства розм≥щуютьс¤ з ор≥Їнтац≥Їю на сировину ≥ дов≥зне вуг≥лл¤. ÷е комб≥нати  ривого –огу, де знаходитьс¤ найб≥льший в ”крањн≥ металург≥йний комб≥нат  ривор≥жсталь потужн≥стю 6,7 млн т.

« ор≥Їнтац≥Їю на на¤вн≥сть пр≥сноњ води ≥ споживача металу ≥ розм≥щенн¤ м≥ж сировиною та паливом д≥ють комб≥нати «апор≥жж¤, ƒн≥пропетровська ≥ ƒн≥продзержинська. “аке розм≥щенн¤ зумовлюЇ кращу територ≥альну орган≥зац≥ю виробництва чорних метал≥в. “ут же в ѕридн≥провТњ в Ќ≥копол≥ та Ќовомосковську Ї п≥дприЇмства чорноњ металург≥њ, ¤к≥ переплавл¤ють металобрухт ≥ металеву стружку, а з отриманого металу виробл¤ють труби (трубопрокатне виробництво). ” запор≥жж≥ Ї завод спецсталей, де ¤к≥сну сталь виробл¤ють за допомогою електроенерг≥њ. “ут же, в «апор≥жж≥, Ї завод феросплав≥в. ‘еросплави також виробл¤ютьс¤ в ƒонбас≥ (—таханов).

ƒуже поширеною у розм≥щенн≥ чорноњ металург≥њ розвинутих крањн св≥ту Ї ор≥Їнтац≥¤ на морськ≥ порти. ¬ ”крањн≥ таким чином розм≥щен≥ комб≥нати ћар≥упол¤ (јзовсталь та металург≥йний комб≥нат ≥м. ≤лл≥ча), ¤к≥ отримують зал≥зну руду з  ерч≥ ≥  ривого –ога, а кокс≥вне вуг≥лл¤ з ƒонбасу.

¬с≥ вищезазначен≥ чинники та принципи розм≥щенн¤ характерн≥ в основному дл¤ п≥дприЇмств повного циклу. јле металург≥¤ повного циклу, переробна металург≥¤ ≥ Умала металург≥¤Ф у розм≥щенн≥ значно в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою. “ак, у переробн≥й металург≥њ використовують в основному ресурси металевого брухту. Ќаприклад, виробництво стал≥ перевищуЇ виробництво чавуну. ќр≥Їнтуючись на джерела вторинноњ сировини, переробна металург≥¤ т¤ж≥Ї до м≥сць споживанн¤ готовоњ продукц≥њ. Ућала металург≥¤Ф ор≥ЇнтуЇтьс¤ на вин¤тково велик≥ машинобуд≥вн≥ центри. —пециф≥чн≥ риси розм≥щенн¤ маЇ виробництво феросплав≥в та електрометал≥в, ¤к≥ виплавл¤ють ¤к у доменних печах, так ≥ електротерм≥чним способом в≥дпов≥дно на металург≥йних комб≥натах повного циклу або на переробних заводах. ‘еросплави електротерм≥чним способом виплавл¤ють на спец≥ал≥зованих заводах. ƒешева енерг≥¤ ≥ на¤вн≥сть метал≥в Ї основним фактором розм≥щенн¤ таких завод≥в. ¬иробництво електросталей Ї досить енергом≥стким ≥ використовуЇ металобрухт, тому воно зор≥Їнтовано на райони з достатньою к≥льк≥стю дешевоњ електроенерг≥њ ≥ металевого брухту.

“аким чином зараз в ”крањн≥ сформувалис¤ 3 основних металург≥йних райони: ѕридн≥провТ¤, ƒонецьк ≥ ѕриазовТ¤.

” ѕридн≥провському район≥ чорна металург≥¤ стала проф≥льною комплексоутворюючою галуззю, на основ≥ ¤коњ сформувалис¤ велик≥ промислов≥ центри ≥ вузли з металург≥йними п≥дприЇмствами, ¤к≥ виробл¤ють близько 50% виробництва чорних метал≥в ≥ мають виразну спец≥ал≥зац≥ю ≥ ст≥йк≥ зв¤зки м≥ж собою та споживачами металу. “ут розташовано 14 металург≥йних завод≥в з 32 в ”крањн≥:

до ƒн≥провського металург≥йного вузла належать металург≥йн≥ заводи ƒн≥пропетровська (чотири), ƒн≥продзержинська ≥ Ќовомосковська, ¤к≥ виробл¤ють чавун, сталь, прокат, колеса дл¤ зал≥зничного транспорту, бл¤ху, мостов≥ конструкц≥њ, сплави, а також ≥ншу продукц≥ю;

до «апор≥зького металург≥йного вузла належать металург≥йний заводи повного циклу У«апор≥жстальФ, електросталеплавильний завод Уƒн≥простальФ ≥ феросплавний завод. У«апор≥жстальФ випускаЇ чушковий чавун, тонко гар¤че- ≥ холоднокатану листову сталь, стальн≥ в≥дливки, трансформаторну сталь, б≥лу бл¤ху, холоднокатаний сталевий лист дл¤ автомоб≥льноњ промисловост≥ тощо. Уƒн≥простальФ випускаЇ стал≥ дл¤ машинобуд≥вноњ промисловост≥;

до  ривор≥зького металург≥йного вузла належать найб≥льш≥ в ”крањн≥ карТЇри, шахти, п¤ть г≥рничозбагачувальних комб≥нат≥в, металург≥йний завод, трубопрокатний ≥ феросплавний заводи Ќ≥копол¤ та його марганцева промислов≥сть;

до  ременчуцького вузла чорноњ металург≥њ, що формуЇтьс¤, належить ƒн≥провський г≥рничозбагачувальний комб≥нат, ¤кий працюЇ дл¤ потреб металург≥њ ѕридн≥провТ¤ ≥ ƒонбасу.

ƒо ƒонецького металург≥йного району належать 13 металург≥йних завод≥в, потужних коксох≥м≥чних п≥дприЇмств, ¤к≥ виробл¤ють понад 50% коксу ”крањни. ѕо два металург≥йних заводи розм≥щен≥ в ƒонецьку, ћак≥њвц≥, јлчевську, ’арцизьку; по одному Ц в ™нак≥Ївому,  раматорську,  ост¤нтин≥вц≥, Ћуганську та јлмазному. ¬они виробл¤ють майже 50% чавуну ≥ майже 33% продукц≥њ металевоњ промисловост≥ ”крањни. ” ƒонецькому металург≥йному район≥ сформувалис¤ 3 металург≥йних вузли: ƒонецько-ћак≥њвський, ™нак≥Ївський та јлчевсько-јлмазн¤нський:

ƒонецько-ћак≥њвський вузол маЇ 4 металург≥йн≥ заводи, р¤д коксох≥м≥чних та ≥нших п≥дприЇмств. ” ћак≥њвц≥ ≥ ƒонецьку створене трубопрокатне виробництво, коксох≥м≥¤, налагоджено виробництво вогнетрив≥в;

™нак≥Ївський вузол маЇ металург≥йний завод, ¤кий неодноразово реконструювавс¤;

ƒо јлчевсько-јлмазн¤нського вузла (Ћуганська обл) належать два металург≥йних заводи Ц јлчевський ≥ јлмазн¤нський, та феросплавний завод у м≥ст≥ —таханов≥. јлчевський завод п≥сл¤ реконструкц≥њ став одним з найб≥льших в ”крањн≥.

” ƒонецьк≥й област≥ вид≥л¤ють також ’арцизький,  раматорський,  ост¤нтин≥вський металург≥йн≥ заводи.

ƒо складу ѕриазовського району чорноњ металург≥њ належать заводи ћар≥упол¤, а також зал≥зорудн≥ родовища  ерченського басейну та металург≥йн≥ заводи у  ерч≥, ¤к≥ випускають чавун, сталь ≥ прокат ≥ працюють на офлюсованому агломерат≥ з керченських руд та частково на рудах  ривор≥жж¤. „орна металург≥¤ ѕриазовТ¤ забезпечуЇ металом м≥сцев≥ машинобуд≥вн≥ п≥дприЇмства ≥ т≥сно пов¤зана з коксох≥м≥Їю, виробництвом добрив ≥ буд≥вельних матер≥ал≥в.

ѕобачити розм≥щенн¤ чорноњ металург≥њ ”крањни наочно можна з наступноњ карти:

ћеталург≥йний комплекс ¤вл¤Ї собою базову галузь економ≥ки ”крањни, ¤ка об'ЇднуЇ б≥льш н≥ж 300 п≥дприЇмств, у тому числ≥: 14 металург≥йних комб≥нат≥в та завод≥в, 7 трубних, 10 метизних, 16 коксох≥м≥чних, 17 завод≥в з виробництва вогнетри≠в≥в, 26 г≥рничорудних п≥дприЇмств, 3 феросплав≠них заводи, 20 завод≥в кольоровоњ металург≥њ, 35 п≥дприЇмств вторинноњ чорноњ ≥ кольоровоњ мета≠лург≥њ. ¬ галуз≥ станом на 01.01.98 р. працюЇ близько 500 тис. роб≥тник≥в. ѕитома вага металург≥йного комплексу в за≠гальному обс¤з≥ виробництва промисловоњ проду≠кц≥њ в ”крањн≥ пост≥йно зростаЇ ≥ в 1996 р. вона складала 25,7% проти 22,8% у 1994 ≥ 20% у 1992 р. ” 1998 р. цей показник становив 27,2%, при цьому галуз≥ металург≥йного комплексу забезпечили майже 40% валютних над≠ходжень до бюджету крањни. ѕитома вага украњнськоњ металург≥њ в обТЇм≥ металург≥йного виробництва крањн —Ќƒ складаЇ: зал≥зна руда Ц 56%, кокс Ц 45%, чавун Ц 43%, сталь ≥ прокат Ц 35%.

ћеталург≥йний комплекс не завжди був л≥дером в економ≥ц≥ ”крањни. ўе у 1990 р., на початку переходу до ринковоњ економ≥ки, обс¤ги виробництва товарноњ продукц≥њ машинобудуванн¤ б≥льш ¤к у 2,5 рази перевищували обс¤ги товарноњ продукц≥њ галузей металург≥йного комплексу. ѕерерозпод≥л м≥сць в економ≥ц≥ в≥ддзеркалюЇ нер≥вном≥рн≥сть спаду виробництва р≥зних галузей. —пад виробництва у металоспоживаючих галуз¤х у пер≥од 1990-1995 рр. спричинив звуженн¤ внутр≥≠шнього ринку споживанн¤ металопродукц≥њ в≥дпо≠в≥дно з 13 млн. т на р≥к до 5,1 млн. т на р≥к. ¬нут≠р≥шн≥й ринок металопродукц≥њ в ”крањн≥ у 1997 р., ¤к ≥ в попередн≥ роки, продовжуЇ звужуватись ≥ становив 4,8 млн. т, оск≥льки спад виробництва металоспоживаючих галузей не припинено.

ѕроте, в металург≥йному комплекс≥ динам≥ка зм≥н темп≥в зменшенн¤ виробництва п≥дприЇмств з 1992 р. по 1997 р. св≥дчить, що робота галуз≥ стаб≥л≥зувалась. якщо у 1994 р. зменшенн¤ обс¤г≥в виробництва до попереднього року складало 28,3%, в 1995 р. Ц 6,7%, то в 1997 р. воно не перевищувало 0,1%.

” 1998 р. ч≥тко визначилась тенденц≥¤ росту виробничих показник≥в у основних галуз¤х металург≥йного комплексу. “ак, у 1998 р. виробництво зал≥зноњ товарноњ руди склало 51,1 млн т або 100,8% до 1995р., п≥дготовленоњ зал≥зорудноњ сировини Ц 44,5 млн т або 115%, коксу валового Ц 16,4 млн т або 103,7%, чавуну Ц 20,9 млн т або 116%, стал≥ Ц 24,4 млн т або 109,4%, готового прокату Ц 17,8 млн т або 107,2%, труб сталевих Ц 1,5 млн т або 93,8%, металевих вироб≥в Ц 360 тис т або 98,4%, вогнетрив≥в 830 тис т або 104%. –езультати роботи металург≥йного комплексу у I квартал≥ 1998 р. також св≥дчать про нарощуванн¤ виробництва основних вид≥в металопродукц≥њ.

¬ 1998р. у пор≥вн¤нн≥ з 1996р. дещо п≥двищивс¤ р≥вень використанн¤ виробничих потужностей, але все ж таки в≥н залишаЇтьс¤ недостатн≥м, бо недовикористанн¤ потужностей суттЇво пог≥пшуЇ виробнич≥ та ф≥нансово-економ≥чн≥ показники роботи п≥дприЇмств ≥ галуз≥ в ц≥лому. Ќа сьогодн≥ з 50 д≥ючих доменних печей в робот≥ знаход¤тьс¤ лише 34, з 54 мартен≥вських печей - Ц1, з 66 прокатних стан≥в Ц 44. ќкр≥м того, ≥ працююч≥ агрегати завантажен≥ не на повну потужн≥сть. ¬ 1998р. використанн¤ потужностей склало: по доменних печах 60%, сталеплавильних агрегатах Ц 62%, прокатних станах Ц57%, трубних цехах Ц 32,7%, коксових цехах Ц 70%, вогнетривк≥й п≥дгалуз≥ Ц 30,5%. —таЇ питанн¤ про остаточний вив≥д цих потужностей з виробничого процесу. «а попередн≥ми розрахунками у 1998р. обс¤г товарноњ продукц≥њ у д≥ючих ц≥нах складав 17,560 млн. грн (у пор≥вн¤них ц≥нах 21,302 млн грн) або 103,66% обс¤г≥в попереднього року, але рентабельн≥сть виготовленоњ продукц≥њ в ц≥лому по комплексу склала лише 1,37% проти 3,7% у 1997р.

—еред металург≥йних п≥дприЇмств найкраще працюють меткомб≥нати "јзовсталь" (рентабель≠н≥сть 8,07%), ≥м. ≤лл≥ча (5,38%), "«апор≥жсталь" (12,96%), " ривор≥жсталь", "ƒн≥проспецсталь", ƒонецький метзавод, задов≥льно працюють б≥ль≠ш≥сть п≥дприЇмств трубноњ, вогнетривкоњ та феро≠сплавноњ п≥дгалузей. ¬ останн≥й час спостер≥гаю≠тьс¤ позитивн≥ зрушенн¤ в рентабельност≥ јлчевського меткомб≥нату.

јнал≥з структури соб≥вартост≥ виробництва продукц≥њ св≥дчить про те, що соб≥варт≥сть форму≠Їтьс¤, головним чином, на баз≥ ц≥н на сировинн≥ матер≥али, обладнанн¤ та енергетичн≥ витрати. ћаЇ м≥сце зб≥льшенн¤ соб≥вартост≥ металург≥йноњ продукц≥њ через значн≥ витрати на утриманн¤ соц≥≠альноњ сфери, нарахуванн¤ амортизац≥њ на непра≠цююч≥ основн≥ фонди.

ƒл¤ нормальноњ роботи металург≥йноњ галуз≥ велике значенн¤ маЇ платоспроможн≥сть в≥тчизн¤≠ного споживача металург≥йноњ продукц≥њ - п≥дпри≠Їмств машинобудуванн¤, буд≥вельноњ ≥ндустр≥њ, агропромислового комплексу. јле загальноплат≥жна криза в народному господарств≥ негативно впливаЇ на зростанн¤ обс¤г≥в виробництва, по≠кращенн¤ ф≥нансового стану металург≥йних п≥д≠приЇмств. ¬≥дсутн≥сть об≥гових кошт≥в та "живих" грошей на п≥дприЇмствах галуз≥ призвела до зро≠станн¤ таких форм розрахунк≥в ¤к бартер, робота за давальницькою схемою, ¤к≥ часом Ї збиткови≠ми дл¤ п≥дприЇмств-виробник≥в. Ќа сьогодн≥ част≠ка внутр≥шн≥х бартерних операц≥й по г≥рничо-збагачувальних комб≥натах складаЇ в середньому 72%, по металург≥йних п≥дприЇмствах - 42%, вог≠нетривк≥й п≥дгалуз≥ - 78%. Ќайб≥льша питома вага виробництва з давальницькоњ сировини в≥дзначаЇ≠тьс¤ в коксох≥м≥чн≥й п≥дгалуз≥, ¤ка склала 99%.

ќснову експорту п≥дприЇмств металург≥йного комплексу складаЇ прокат чорних метал≥в. …ого частка в загальн≥й вартост≥ експорту пост≥йно п≥двищуЇтьс¤ з 59% у 1993 р. до 73%, в 1998 р. Ќайб≥льше зростанн¤ мало м≥сце у 1997 р. –азом з тим, за цей пер≥од (1993-1998 рр.) у 6 раз≥в скоротивс¤ експорт чавуну переробного. ÷е пози≠тивн≥ зрушенн¤, оск≥льки вони св≥дчать про змен≠шенн¤ частки експорту сировинноњ продукц≥њ та п≥двищенн¤ частки продукц≥њ високого ступеню готовност≥. ѕогано, що продовжуЇтьс¤ експорт квадратноњ заготовки, тим самим пог≥ршуючи умо≠ви на ринку готового прокату. ќбс¤ги експорту труб в останн≥ роки стаб≥л≥зувались на р≥вн≥ 870 тис. т, але спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ зменшенн¤ ц≥н на них - з 400$ —Ўј у 1993 р. до 340$ —Ўј у 1998 р. Ќа прот¤з≥ останн≥х п'¤ти рок≥в спостер≥га≠Їтьс¤ слабка тенденц≥¤ до зменшенн¤ експорту феросплав≥в та п≥двищенн¤ експорту зал≥зорудноњ сировини при майже стаб≥льних ц≥нах на них. ¬загал≥ б≥льш≥сть вид≥в експортноњ продукц≥њ украњнських п≥дприЇмств реал≥зуЇтьс¤ по ц≥нах дещо нижчих (на 10-20%) за св≥тов≥. ѕричин тут дек≥лька, але основними Ї нижча за св≥тову ¤к≥сть продукц≥њ, незадов≥льна упаковка, залученн¤ до реал≥зац≥њ продукц≥њ зана≠дто великоњ к≥лькост≥ грейдер≥в, використанн¤ давальницьких схем та значних обс¤г≥в бартерних операц≥й при внутр≥шн≥х розрахунках.

“епер≥шн≥й стан металург≥йного комплексу ”крањни характеризуЇть≠с¤ технолог≥чним в≥дставанн¤м у пор≥вн¤нн≥ з роз≠винутими крањнами ™вропи та св≥ту. —труктура металопродукц≥њ недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жест≥, прокату з покритт¤м, гнутих проф≥л≥в. „орна металург≥¤ ”крањни в≥дстаЇ в≥д св≥тового р≥вн¤ з багатьох причин, найважлив≥шою серед ¤ких було р≥шенн¤ центральних орган≥в –ад¤нського —оюзу двадц¤тир≥чноњ давност≥, за ¤кими були переадресован≥ ≥нвестиц≥њ на розвиток лише сх≥дних ≥ центральних п≥дприЇмств –ос≥њ, що призвело до техн≥чного та соц≥ального в≥дставанн¤ металург≥њ ƒонбасу, ѕридн≥провТ¤ та ѕриазовТ¤, тому галузь потребуЇ про≠веденн¤ модерн≥зац≥њ та техн≥чноњ перебудови ви≠робництва, пол≥пшенн¤ структури металопродукц≥њ. «нос основних виробничих фонд≥в складаЇ по металург≥йним п≥дприЇмствам 56,4%, коксох≥м≥ч≠ним - 57,6%, г≥рничорудним - 58,2%, трубним -57,2%. Ќа обладнанн≥ з терм≥ном служби вище нормативного виробл¤Їтьс¤ 50% ус≥Їњ металопро≠дукц≥њ. –≥зко зросли питом≥ витрати енергоресур≠с≥в на виробництво металопродукц≥њ. –≥вень енер≠гетичних витрат на виробництво к≥нцевоњ продукц≥њ на п≥дприЇмствах г≥рничо-металург≥йного комплексу у 1,5-1,8 рази вищ≥й за в≥дпов≥дний св≥товий показник. “ому одним ≥з го≠ловних завдань Ї енергозбереженн¤.

Ѕеручи до уваги експортну спр¤мован≥сть металург≥йного комплексу (у 1998р. з 19,5 млн. т прокату експорт склав 14,2 млн. т) та вагомий внесок галуз≥ до валютних надходжень в ”крањну (майже 40%), передбачаЇтьс¤ зд≥йсненн¤ першочергових заход≥в з техн≥чного переозброЇнн¤ та структурноњ пере≠будови галуз≥. ÷е знайшло в≥дображенн¤ в розро≠блен≥й програм≥ розвитку металург≥йного комплексу ”крањни.

ѕриоритетними напр¤мками програми розви≠тку металург≥йного комплексу визначено:

припиненн¤ подальшого пад≥нн¤ виробництва та впровадженн¤ техн≥ко-економ≥чних та орган≥зац≥йних заход≥в, ¤к≥ дозвол¤ть стаб≥л≥зувати опта≠ц≥ю в галуз≥ ≥ спри¤ти п≥двищенню показник≥в ви≠робництва;

реструктуризац≥¤ галуз≥ з метою приведенн¤ потужностей п≥дгалузей, п≥дприЇмств та агрегат≥в у в≥дпов≥дн≥сть з кон'юнктурою внутр≥шнього та зовн≥шнього ринк≥в;

вилученн¤ з експлуатац≥њ морально та ф≥зично застар≥лих агрегат≥в, нерентабельних виробництв;

орган≥зац≥¤ виробництва на д≥ючих п≥дприЇмствах високо л≥кв≥дноњ ≥мпортозам≥нюючоњ продукц≥њ;

завершенн¤ буд≥вництва та реконструкц≥њ незак≥нчених об'Їкт≥в металург≥йного комплексу;

прискоренн¤ вводу до експлуатац≥њ та дос¤гненн¤ проектних показник≥в нових потужностей, ¤к≥ п≥двищують експортний потенц≥ал галуз≥ та призначен≥ дл¤ виробництва високо л≥кв≥дноњ та ≥мпортозам≥нюючоњ продукц≥њ;

п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ продук≠ц≥њ шл¤хом зменшенн¤ енерго- та матер≥алоЇмнос≠т≥ продукц≥њ, трудових витрат та удосконаленн¤ ≥нфраструктури, впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу;

розвиток киснево-конвертерного та електро≠сталеплавильного виробництва з розши-ренн¤м обс¤г≥в безперервного розливу стал≥.

ѕрограма розвитку металург≥йного комплексу вже практично вико≠нуЇтьс¤. «а останн≥ 3 роки за рахунок ус≥х джерел ф≥нансуванн¤ витрачено на буд≥вництво нових та реконструкц≥ю ≥снуючих об'Їкт≥в виробничого призначенн¤ близько 2,5 млрд. грн. ÷е дозволило ввести в д≥ю 15 великих об'Їкт≥в металург≥йного комплексу, найб≥льш важливими з ¤ких Ї:

комплекс з виробництва 3450 тис. т сироњ за≠л≥зноњ руди, на зам≥ну вибулоњ по концерну "”кррудпром";

дротов≥ стани "250-1", "250-6" на меткомб≥нат≥ " ривор≥жсталь";

реконструкц≥¤ блюм≥нга "950" на блюм≥нг " 1050" на завод≥ "ƒн≥проспецсталь";

обладнанн¤ дл¤ позап≥чноњ обробки стал≥ на заводах "ƒн≥проспецсталь" та Ќижньодн≥провсь≠кому трубопрокатному ≥ т.≥н.

ќц≥нюючи стан справ в металург≥й≠ному комплекс≥, сл≥д в≥дзначити, що цього ¤вно недостатньо. √алузь потребуЇ б≥льш динам≥чних зм≥н в техн≥ц≥, в технолог≥њ та взагал≥ Ц структурноњ перебудови.

—в≥товий досв≥д св≥дчить, що неможливо дос¤≠гти усп≥ху в структурн≥й перебудов≥ економ≥ки, не залучаючи власн≥ та ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, без акти≠вного використанн¤ кредитних ресурс≥в. «г≥дно з пропозиц≥Їю п≥дприЇмств можливий потр≥бний обс¤г ≥нвестиц≥й у розвиток металург≥й≠ного комплексу на терм≥н до 2000 р. складаЇ в металург≥йн≥й галуз≥ 3,1 млрд. $ —Ўј, зал≥зорудн≥й п≥дгалуз≥ - 2,5 млрд. $ —Ўј. «агаль≠ний обс¤г можливих ≥нвестиц≥й в металург≥й≠ний комплекс до 2010 р. складаЇ 13 млрд. $ —Ўј.

ƒжерелом ≥нвестуванн¤ перш за все може бу≠ти св≥й потенц≥йний нац≥ональний ≥нвестор. —ього≠дн≥ в≥н про¤вл¤Ї ≥н≥ц≥ативу ≥ Ї приклади ≥нвесту≠ванн¤ металург≥йноњ галуз≥. ÷е пов'¤зано, в першу чергу, з покращенн¤м ≥нвестиц≥йного кл≥≠мату в ”крањн≥.

”р¤д ”крањни докладаЇ значних зусиль, щоб законодавче забезпечити стаб≥льн≥ умови д≥¤льно≠ст≥ ¤к украњнських, так ≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в. ѕрийн¤тт¤ закону ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" забезпечило в≥льне входженн¤ ≥ноземного ≥нвестора в економ≥ку ”крањни, ≥нозе≠мна ≥нвестиц≥¤ при перетин≥ кордону ”крањни зв≥≠льн¤Їтьс¤ в≥д сплати мита, ≥ноземному ≥нвестору надаютьс¤ визначен≥ м≥жнародним правом держа≠вн≥ гарант≥њ захисту ≥нвестиц≥њ в≥д будь-¤ких при≠мусових вилучень, втручанн¤ посадових ос≥б дер≠жавних орган≥в, гарантуЇтьс¤ в≥льне використанн¤ прибутк≥в, доход≥в та ≥нших кошт≥в, отриманих у зв'¤зку з≥ зд≥йсненн¤м ≥нвестиц≥њ. Ќапр¤мки ≥нвес≠туванн¤ практично не мають обмежень.

ќкремим суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льнос≠т≥, ¤к≥ реал≥зують ≥нвестиц≥йн≥ проекти з залучен≠н¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й, що зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з державними програмами розвитку приоритетних галузей економ≥ки, соц≥альноњ сфери ≥ територ≥њ, може встановлюватис¤ п≥льговий режим ≥нвести≠ц≥йноњ та ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥. як бачи≠мо, Ї передумови дл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвес≠тиц≥й в промислов≥сть ”крањни.

Ќайб≥льш важлив≥ завданн¤ щодо розвитку галуз≥ у пер≥од до 2000 р. передбачен≥ програмою д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

«г≥дно з цим прир≥ст потужностей безперерв≠ного розливу стал≥ плануЇтьс¤ зд≥йснити шл¤хом:

завершенн¤ буд≥вництва на ƒн≥провському меткомб≥нат≥ ≥м. ƒзержинського одн≥Їњ машини безперервного литт¤ заготовок потужн≥стю 850 тис. т на р≥к;

завершенн¤ буд≥вництва на ћар≥упольському меткомб≥нат≥ ≥м. ≤лл≥ча одн≥Їњ машини безперерв≠ного литт¤ заготовок потужн≥стю 750 тис. т на р≥к;

буд≥вництво двох машин безперервного литт¤ заготовок на меткомб≥нат≥ " ривор≥жсталь" за≠гальною потужн≥стю 1,5 млн. т на р≥к.

—творенн¤ потужностей дл¤ виробництва ви≠соком≥цних нар≥зних труб нафтового сортаменту плануЇтьс¤ зд≥йснити на ¬ј“ "Ќижньодн≥провський трубопрокатний завод".

«б≥льшенн¤ виробництва ¤к≥сних сталей плануЇтьс¤ зд≥йснити шл¤хом рекон≠струкц≥њ електросталеплавильного виробництва на завод≥ "ƒн≥проспецсталь" та ƒонецькому метзавод≥.

“аким чином, на даному етап≥ без наданн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й нам важко буде вир≥шити проблему структурноњ перебудови галуз≥. ¬елику роль у реструктуризац≥њ галуз≥ зараз повинн≥ в≥д≥≠грати науково-досл≥дн≥ та проектн≥ орган≥зац≥њ.

ѕ–ќЅЋ≈ћ» „ќ–Ќќѓ ћ≈“јЋ”–√≤ѓ ” –јѓЌ»

Ќижче коротко розгл¤немо основн≥ проблеми, що сто¤ть перед украњнськими металург≥йними п≥дприЇмствами ≥ вимагають першочергового розв'¤занн¤.

ѕо-перше, п≥дприЇмства чорноњ металург≥њ оснащен≥ старим, майже зношеним, допотопним обладнанн¤м, металург≥йн≥ заводи експлуатуютьс¤ понад нормативн≥ терм≥ни, ≥снуЇ значна технолог≥чна в≥дстал≥сть у пор≥вн¤нн≥ з розвиненими крањнами. ÷¤ проблема вимагаЇ впровадженн¤ найнов≥ших дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу у виробництв≥ чорних метал≥в, пошуку нових ориг≥нальних шл¤х≥в та способ≥в њх виплавки .

ѕо-друге, чорна металург≥¤ ”крањни надм≥рно енергозатратна. ўоб подолати цю проблему необх≥дно реал≥зувати в чорн≥й металург≥њ програми по значному скороченню затрат ус≥х вид≥в енергетичних ресурс≥в Ч починаючи з видобуванн¤ ≥ зак≥нчуючи виробництвом готовоњ продукц≥њ.

Ќизький вм≥ст металу у сировин≥ вимагаЇ збагаченн¤ руд. «вичайно, необх≥дн≥ також пошуки найефективн≥ших шл¤х≥в њњ збагаченн¤.

–≥зко впала продуктивн≥сть прац≥, хоча в останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ поступовий, ще не досить стаб≥льний п≥дйом , що можна побачити з наступноњ таблиц≥:

1	2	3	4

Ќазва: „орна металург≥¤ Ц одна з базових галузей господарства ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4131 прочитано)