—в≥товий ринок > ¬плив транспортного фактора на розвиток св≥тового ринку товар≥в

ћетоди обл≥ку транспортних витрат у ц≥н≥ товару

” попередн≥х розд≥лах розгл¤нутий метод формуванн¤ зовн≥шньоторговельноњ ц≥ни товару з обл≥ком "транспортноњ складовий". ÷ей традиц≥йний метод не можна застосовувати не т≥льки дл¤ внутр≥шньоњ торг≥вл≥, але й ус≥ в б≥льш≥й мер≥ в рег≥ональному господарств≥, коли ≥нтеграц≥йн≥ процеси охопили практично вс≥ континенти св≥ту. ¬≥н не в≥дпов≥даЇ сучасним тенденц≥¤м злитт¤ п≥дприЇмницьких сфер д≥¤льност≥ (та сама ф≥рма робить, перевозить ≥ продаЇ).

“ому розроблен≥ сучасн≥ методи обл≥ку транспортних витрат у ц≥н≥ товару у внутр≥шн≥й торг≥вл≥ й у м≥жнародн≥й:

а) у крањнах ≈— постачанн¤ товар≥в в основному зд≥йснюютьс¤ за ц≥нами франко-станц≥њ в≥дправленн¤, при ¤ких пров≥зн≥ платеж≥ в≥дшкодовуЇ безпосередньо покупець. ¬важаЇтьс¤, що так≥ ц≥ни перешкоджають активноњ конкуренц≥њ окремих виробник≥в з м≥сцевими. »нкотермс-90 рекомендуЇ застосовувати при перевезенн¤х, включаючи зм≥шан≥ чи комб≥нован≥ перевезенн¤, у контрактах куп≥вл≥-продажу базисн≥ умови F—ј, що передбачають оплату перевезенн¤ товару за рахунок покупц¤;

b) б≥льш обмежене в зах≥дноЇвропейських крањнах мають застосуванн¤ Їдин≥ ц≥ни, що включають усереднену варт≥сть доставки товару. ÷≥ ц≥ни використовуютьс¤ головним чином дл¤ легкоњ негром≥стськоњ продукц≥њ. ≤нод≥ њх називають поштовими тарифами. ¬они дозвол¤ють п≥дприЇмц¤м усп≥шно конкурувати на далеких ринках;

с) широке поширенн¤ одержали так називан≥ зональн≥ ц≥ни Ч Їдин≥ з включенн¤м транспортних витрат по географ≥чних зонах. ÷≥ ц≥ни спр¤мован≥ на стаб≥л≥зац≥ю ринку усередин≥ рег≥ону" (зони) чи району, ≥, що дуже важливо, на спрощенн¤ розрахунку транспортних витрат, коли одне виробництво обслуговуЇ безл≥ч споживач≥в;

d) дл¤ дорогоњ продукц≥њ транспортн≥ витрати поглинаютьс¤ в њњ к≥нцев≥й ц≥н≥. ƒиференц≥йован≥ транспортн≥ витрати не включаютьс¤ в к≥нцеву ц≥ну, пропонуЇтьс¤ зовн≥ "безкоштовна доставка" дл¤ покупц¤. ÷ей метод допомагаЇ виробникам за допомогою "ф≥ксованих ц≥н" розширити географ≥чн≥ границ≥ торг≥вл≥ й у той же час забезпечити повне покритт¤ транспортних витрат за рахунок отриманих прибутк≥в;

е) широке застосуванн¤ у внутр≥шн≥й ≥ в зовн≥шн≥й торг≥вл≥ одержав метод в≥дображенн¤ транспортних витрат у ц≥н≥ товару шл¤хом застосуванн¤ ц≥ни базисних пункт≥в (чи, ¤к називають у —Ўј, ц≥ни основних крапок). ѕри цьому транспортн≥ витрати розраховуютьс¤ не в≥д "вор≥т" виробника продукц≥њ, а в≥д визначених пункт≥в, розгл¤нутих ус≥ма конкуруючими виробниками даноњ продукц≥њ в галуз≥, ¤к основн≥ крапки в≥дл≥ку транспортних витрат. ÷ей метод загальноприйн¤тий дл¤ однор≥дних промислових товар≥в (сталь, цемент, вуг≥лл¤, стекло ≥ т.п.).

” ≈— ц≥ни базових пункт≥в д≥ють дл¤ обмеженоњ категор≥њ вантаж≥в (наприклад, цементу). ѕо оц≥нц≥ Ївропейських фах≥вц≥в, так≥ ц≥ни посилюють ц≥ноутворенн¤ ≥ Ї дискрим≥нац≥йними дл¤ близько розташованих споживач≥в, змушених оплачувати витрати "примарного" характеру.

¬ —Ўј знаход¤ть застосуванн¤ вс≥ розгл¤нут≥ способи в≥дображенн¤ транспортних витрат у ц≥нах на продукц≥ю. Ќайб≥льше поширенн¤ одержали ц≥ни базисних пункт≥в, при ¤ких вс¤ однор≥дна, вироблена в даному район≥ продукц≥¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к виготовлена в одному базисному пункт≥. ÷≥на, установлена дл¤ цього пункту, обов'¤зкова дл¤ ус≥х виробник≥в незалежно в≥д м≥сц¤ розташуванн¤ ≥ фактичних витрат виробництва. ƒо ц≥й ф≥ксований, ц≥н≥ додаютьс¤ транспортн≥ витрати в≥д базисного пункту (основноњ крапки) до споживача продукц≥њ.

ѕри на¤вност≥ дек≥лькох рег≥ональних зон збуту к≥льк≥сть базисних пункт≥в може в≥дпов≥дати њх числу. ” б≥льшост≥ випадк≥в рег≥он одного базисного пункту замикаЇтьс¤ територ≥Їю штату. якщо Ївропейськ≥ п≥дприЇмц≥ вбачають у ц≥нах базисних пункт≥в дискрим≥нац≥йн≥ елементи у в≥дношенн≥ витрат на транспортуванн¤, то американськ≥ б≥знесмени, навпаки, вважають, що так≥ ц≥ни стимулюють максимальне скороченн¤ њхн≥й, в≥дбивають ≥нтереси п≥дприЇмц≥в ≥ спри¤ють процесу укрупненн¤ ≥ злитт¤ п≥дприЇмств.

“ранспортна пол≥тика —Ўј спр¤мована на ощадливу витрату перев≥зноњ роботи. ” цьому ж напр¤мку д≥Ї ≥ характерний зараз дл¤ американськоњ економ≥ки процес злитт¤ власност≥ на транспортних ≥ промислових п≥дприЇмствах. ” багатьох галуз¤х промисловост≥ в≥дбуваЇтьс¤ формуванн¤ Їдиного промислово-транспортного комплексу. ўе пор≥вн¤но недавно процес транспортуванн¤ брав на себе маг≥стральний транспорт ≥ незалежне транспортне п≥дприЇмство. ”с≥ част≥ше транспортне виробництво зм≥нюЇ власника, переход¤чи п≥д юрисдикц≥ю промислового п≥дприЇмц¤. ѕромислов≥ ≥ транспортн≥ п≥дприЇмства погоджуютьс¤ в один комплекс. ƒоставка продукц≥њ стаЇ частиною Їдиного технолог≥чного процесу "транспорт Ч виробництво Ч транспорт". ÷ей процес починаЇтьс¤ з п≥двозу сировини ≥ зак≥нчуЇтьс¤ доставкою готовоњ продукц≥њ споживачу. “ранспортн≥ витрати включаютьс¤ в загальн≥ витрати виробництва ¤к внутр≥шньозаводськ≥ й окремо в ц≥н≥ на продукц≥ю не ф≥ксуютьс¤. “аким чином, продукц≥¤ транспорту на транспортний ринок надходить не самост≥йно, оск≥льки варт≥сть њњ прир≥внюЇтьс¤ до вартост≥ промисловоњ продукц≥њ в числ≥ ≥нших витрат виробництва. «в≥дси випливаЇ, що сфера в≥льного транспортного ринку звужуЇтьс¤. ќц≥нка витрат на транспортуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в даному випадку не по тарифах, а здобуваЇ монопольний характер, оск≥льки ц≥лком знаходитьс¤ в руках нових власник≥в Ч транспортно-промислових п≥дприЇмц≥в. ” —Ўј, за де¤кими оц≥нками, з≥ сфери ринкового звертанн¤ ¤к самост≥йний вид послуг виключений до 40% перев≥зноњ роботи зал≥зниць.

” цих умовах питанн¤ про в≥дображенн¤ транспортних витрат у ц≥нах на продукц≥ю здобуваЇ ≥нший зм≥ст. ѕри в≥дсутност≥ куп≥вл≥-продажу перевезеного вантажу, а також ф≥ксованоњ ≥ ринковоњ ц≥ни на перевезенн¤ проблема зводитьс¤ власне кажучи до ви¤вленн¤ покупцем реальних витрат на транспортуванн¤ власником транспортних засоб≥в ≥ суб'Їктивних д≥й останнього по формуванню ц≥ни на свою продукц≥ю. ” результат≥ злитт¤ транспортних п≥дприЇмств ≥з промисловими транспортна складова стаЇ ще б≥льш д≥ючим фактором ц≥ноутворенн¤ на товарних ринках.

1	2

Ќазва: ¬плив транспортного фактора на розвиток св≥тового ринку товар≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1315 прочитано)