—в≥товий ринок >  онкуренц≥¤, ринкова монопол≥¤, антимонопольне регулюванн¤

–еклама формуЇ у¤вленн¤ про особлив≥ ¤кост≥ товару, хоча його споживна варт≥сть при цьому часто залишаЇтьс¤ без зм≥н. ” реклам≥ акцентуЇтьс¤ увага на торговельних знаках ≥ ф≥рмових клеймах.

”мови, що пов'¤зан≥ з продажем товару. ‘≥рма зобов'¤зуЇть≠с¤ зд≥йснювати ремонт виробу, надавати запасн≥ частини, провадити безоплатн≥ консультац≥њ щодо використанн¤ свого товару.

Ќечесна конкуренц≥¤ Ч це д≥¤льн≥сть господарського суб'Їк≠та, що спр¤мована на одержанн¤ комерц≥йноњ вигоди ≥ забезпеченн¤ дом≥нуючого становища на ринку, обманом споживач≥в, партнер≥в, ≥нших господарських суб'Їкт≥в ≥ державних орган≥в. ћетоди зд≥йснен≠н¤ нечесноњ конкуренц≥њ так≥.

ѕо-перше, дез≥нформац≥¤ з боку виробника споживач≥в Ч по≠купц≥в ≥ господарських суб'Їкт≥в про товар ≥ послуги. ¬она ви¤вл¤Їть≠с¤ в неправильних в≥домост¤х про споживч≥ властивост≥ товару: клас, сорт, ¤к≥сть виготовленн¤.

ѕо-друге, використанн¤ товарного знаку, ф≥рмового найменуван≠н¤ або маркуванн¤ товару без дозволу господарського суб'Їкта, на ≥м'¤ ¤кого вони зареЇстрован≥. як правило, використовуютьс¤ товарн≥ бланки, маркуванн¤ тих ф≥рм, продукц≥¤ ¤ких користуЇтьс¤ великим попитом.

ѕо-третЇ, поширенн¤ неправдивих пов≥домлень про товари своњх конкурент≥в. “ака ≥нформац≥¤, звичайно, завдаЇ шкоди д≥лов≥й репу≠тац≥њ конкурент≥в ≥ негативно в≥дбиваЇтьс¤ на результатах њхньоњ ко≠мерц≥йноњ д≥¤льност≥.

ѕо-четверте, намаганн¤ де¤ких ф≥рм впливати на постачальник≥в ресурс≥в ≥ банки дл¤ того, щоб вони в≥дмовл¤ли конкурентам в по≠стачанн≥ сировини, матер≥ал≥в, а також у наданн≥ кредит≥в.

ѕо-п'¤те, переманюванн¤ пров≥дних спец≥ал≥ст≥в конкурент≥в п≥д≠купом, встановленн¤м б≥льш високих оклад≥в ≥ р≥зних п≥льг.

ƒо нечесноњ конкуренц≥њ можна в≥днести також порушенн¤ за≠кон≥в. Ќаприклад, у р¤д≥ крањн встановлено, що продавець не маЇ права пропонувати товар за ц≥ною, що нижча, н≥ж соб≥варт≥сть, з метою усуненн¤ конкурент≥в. ѕроте практика засв≥дчуЇ, що цього правила часто на дотримуютьс¤. ≤ зниженн¤ ц≥н залишаЇтьс¤ одним ≥з способ≥в нечесноњ конкурентноњ боротьби великих промисловц≥в проти невеликих ф≥рм.

5. ¬»ƒ»  ќЌ ”–≈Ќ÷≤ѓ

–озр≥зн¤ють два види конкуренц≥њ: внутр≥шньогалузеву ≥ F м≥жгалузеву.

¬нутр≥шньогалузева конкуренц≥¤ Ч це конкуренц≥¤ м≥ж окре≠мими п≥дприЇмц¤ми всередин≥ кожноњ галуз≥ щодо одержанн¤ при≠бутку. як в≥домо, у кожн≥й галуз≥ Ї дес¤тки, сотн≥ й нав≥ть тис¤ч≥ п≥дприЇмств, що залежно в≥д техн≥чного р≥вн¤ орган≥зац≥њ виробниц≠тва потребують певноњ к≥лькост≥ прац≥ (живоњ та уречевленоњ) дл¤ ви≠робництва одиниц≥ продукц≥њ певноњ споживноњ вартост≥. ¬≥дпов≥дно до цього на р≥зних п≥дприЇмствах галуз≥ створюЇтьс¤ особлива ≥ндив≥≠дуальна варт≥сть товар≥в. ѕроте на ринку в результат≥ внутр≥шньога≠лузевоњ конкуренц≥њ складаЇтьс¤ сусп≥льна варт≥сть товару.

¬нутр≥шньогалузева конкуренц≥¤ не усуваЇ р≥зниц≥ у величин≥ норм прибутку в р≥зних галуз¤х. ÷ю проблему вир≥шуЇ м≥жгалузева конкуренц≥¤, ¤ка Ї специф≥чною формою конкуренц≥њ кап≥тал≥в у боротьб≥ за б≥льш прибуткове застосуванн¤ кап≥талу. ¬она зд≥йсню≠Їтьс¤ у вигл¤д≥ м≥грац≥њ кап≥тал≥в з одних галузей в ≥нш≥. ¬ результат≥ переливу кап≥тал≥в створюЇтьс¤ середн¤ норма прибутку.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки залежно в≥д к≥лькост≥ конкурент≥в, обс¤гу продукц≥њ, ¤ка пропонуЇтьс¤ покупц¤м, метод≥в конкурентноњ боротьби ≥снують ще так≥ види конкуренц≥њ, ¤к чиста, монопол≥стична. ≥ ол≥гопол≥стична (рис. 1).

ѕри цьому першу вважають доскона≠лою. ƒва ≥нш≥ види Ї недосконалими.

„иста конкуренуц≥¤. –инок чистоњ конкуренц≥њ складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ конкурент≥в (виробник≥в, продавц≥в). ¬они пропонують покупц¤м товарний продукт, ¤кий маЇ однаков≥ ¤к≥сн≥ парамет≠ри або ж ц≥лком ≥дентичн≥ товари (наприклад, цемент певноњ марки, пшеницю певного сорту, пап≥р певного виду тощо).

ќсоблив≥сть чистоњ конкуренц≥њ пол¤гаЇ в тому, що окремий про≠давець не може призначити ц≥ну вищу за ринкову, оск≥льки покупц≥ можуть придбати потр≥бну к≥льк≥сть продукц≥њ у ≥нших продавц≥в за ринковою ц≥ною. ќтже, виробник не маЇ можливост≥ впливати на ц≥ну ≥ обмежений у використанн≥ ц≥нових метод≥в конкуренц≥њ.

–инкова ц≥на формуЇтьс¤ на ринку п≥д впливом попиту ≥ пропо≠зиц≥њ. ѕри цьому немаЇ потреби у контрол≥ за ц≥нами з боку держави. ЌемаЇ проблеми ≥ з реал≥зац≥Їю. ѕродукц≥¤ збуваЇтьс¤ методом зви≠чайного обм≥ну або через товарну б≥ржу.

« цього можна зробити висновок, що в умовах чистоњ конкуренц≥њ виробники ≥ продавц≥ не витрачають багато часу на розробку стра≠тег≥њ маркетингу, ¤ка передбачаЇ передус≥м розробку нових товар≥в, певну пол≥тику ц≥н, рекламу, стимулюванн¤ збуту тощо.

ќднак сказати, що в умовах чистоњ конкуренц≥њ п≥дприЇмство не маЇ жодних проблем з≥ збутом продукц≥њ, було б неправильно. ¬оно маЇ уважно вивчати попит, можлив≥ його коливанн¤.

™ ще одна проблема: пристосуванн¤ виробника до ц≥н. ¬ умовах чистоњ конкуренц≥њ виробник добре знаЇ, що ц≥на не залежить в≥д обс¤гу його виробництва. ѕропонувати вищу ц≥ну марно, зменшува≠ти ц≥ну означаЇ зменшувати прибуток. ѕроте виробников≥ в≥домо, що однакова ринкова ц≥на не забезпечить однакову норму прибутку. ѕристосуванн¤ до ц≥ни означаЇ дос¤гненн¤ таких витрат виробницт≠ва, ¤к≥ б забезпечували норму прибутку не нижчу, н≥ж у конкурент≥в. ÷е змушуЇ виробник≥в вивчати ≥ реал≥зувати перспективн≥ шл¤хи розвитку виробництва.

ћонопол≥стична конкуренц≥¤. як ≥ чиста конкуренц≥¤, цей њњ вид охоплюЇ багатьох виробник≥в ≥ продавц≥в. ќднак куп≥вл¤ ≥ про≠даж вже не зд≥йснюютьс¤ за Їдиною ринковою ц≥ною, а коливанн¤ ц≥н досить значне. як уже зазначалос¤, таку конкуренц≥ю вважають

недосконалою.

Ќедосконала конкуренц≥¤ означаЇ, що виробник маЇ можлив≥сть впливати на встановленн¤ ц≥ни. “ут виникають р≥зн≥ ситуац≥њ. Ќай≠спри¤тлив≥шою з них Ї така, коли ≥снуЇ багато товаровиробник≥в з виробництва будь-¤кого товару, що задовольн¤Ї певну потребу, при≠пуст≥мо, зубноњ пасти. ѕри њњ виробництв≥ ≥снують р≥зн≥ витрати прац≥, великий асортимент, неоднакова ¤к≥сть, упаковка тощо. «а таких умов товаровиробник може призначити ц≥ну на св≥й товар, ор≥Їнтуючись на ц≥ни ≥ попит, що встановилис¤ на ринку.

—поживач при так≥й конкуренц≥њ маЇ можлив≥сть широкого вибо≠ру. “ут потр≥бен певний контроль, наприклад за в≥дпов≥дн≥стю рек≠лами та фактичноњ ¤кост≥ товар≥в.

ќл≥гопол≥стична конкуренц≥¤. —лово Ђол≥госї у переклад≥

з грецькоњ означаЇ Ђмалої. “овари виробл¤ють небагато виробник≥в. ™ певн≥ в≥дм≥нност≥ в ¤кост≥ продукц≥њ або де¤к≥ њњ види зовс≥м в≥дсутн≥. Ќаприклад, це стосуЇтьс¤ де¤ких буд≥вельних матер≥ал≥в, метал≥в тощо. “ут вже необх≥дна реклама ≥ певний контроль за ц≥нами.

Ќевелика к≥льк≥сть продавц≥в по¤снюЇтьс¤ тим, що новим вироб≠никам важко включитис¤ до ц≥Їњ галуз≥ виробництва. як правило, це пов'¤зано з обмежен≥стю ресурс≥в, њм також важко знайти ринки збу≠ту, адже попит на цей товар уже насичений.

 ожний продавець маЇ ч≥тко реагувати на стратег≥ю та д≥њ конку≠рент≥в. якщо будь-¤кий з них знизить ц≥ни, покупц≥, звичайно, в≥дда≠дуть перевагу його продукц≥њ. ≤нш≥ конкуренти мус¤ть негайно вжи≠ти в≥дпов≥дних заход≥в: або знижувати ц≥ни, або використовувати не-ц≥нов≥ методи (наприклад, впроваджувати додатков≥ послуги дл¤ по≠купц≥в).

ќсоблива ситуац≥¤ виникаЇ при повн≥й монопол≥њ. ѕрипуст≥мо, в крањн≥ Ї лише одне п≥дприЇмство, що виробл¤Ї Їдиний продукт або надаЇ послуги за в≥дсутност≥ будь-¤ких зам≥нник≥в. –еклама в цьому раз≥ не маЇ на мет≥ суперництва (адже конкурент≥в немаЇ), њњ харак≠тер суто ≥нформац≥йний ≥ надаватис¤ вона може безпосередньо на п≥дприЇмств≥ або в спец≥альних дов≥дкових виданн¤х. ¬ умовах мо≠нопол≥њ потр≥бний жорсткий контроль за ц≥нами.

6. ћќЌќѕќЋ≤я я  јЌ“»ѕќƒ  ќЌ ”–≈Ќ÷≤ѓ

≤снуванню конкуренц≥њ загрожуЇ монопол≥¤. ¬ широкому ро≠зум≥нн≥ монопол≥¤ Ч це така ситуац≥¤, за ¤коњ продавц≥в (виробник≥в) наст≥льки мало, що кожний з них може впливати на загальний обс¤г пропозиц≥њ та ц≥ну продукц≥њ, що реал≥зуЇтьс¤.

ѕрактика засв≥дчуЇ, що залежно в≥д характеру ≥ причин, Ї так≥ види монопол≥њ: природна, легальна ≥ штучна.

ѕриродна монопол≥й ≥снуЇ в галуз¤х, ¤к≥ виробл¤ють р≥дк≥сн≥ метали та ≥нш≥ елементи виробництва, а також у галуз¤х ≥нфраструк≠тури, що мають важливе ≥ стратег≥чне значенн¤, контроль над ¤ким маЇ зд≥йснюватис¤ з боку держави (наприклад виробництво ¤дерноњ зброњ).

Ћегка монопол≥¤ утворюЇтьс¤ на законних п≥дставах дл¤ наданн¤ особливих послуг (зв'¤зок, органи, що надають авторськ≥ права тощо).

Ўтучна монопол≥¤ виникаЇ внасл≥док особливого становища п≥дприЇмств дл¤ одержанн¤ монопол≥стичних переваг.

«агроза монопол≥њ пол¤гаЇ в тому, що там, де панують монопол≥с≠ти, зникаЇ в≥льна конкуренц≥¤, тобто припин¤Їтьс¤ сусп≥льний вплив на виробництво. ћонопол≥сти д≥стають можлив≥сть ман≥пулювати ц≥нами дл¤ власноњ вигоди ≥ на шкоду сусп≥льству в ц≥лому.

¬ажливе значенн¤ маЇ критер≥й оц≥нки ступеню монопол≥зац≥њ: це одна група або група њх у виробництв≥ продукц≥њ, частка њхнього обороту. ” св≥тов≥й практиц≥ прийн¤то вважати, що дом≥нуюче ста≠новище п≥дприЇмства або групи њх на ринку виникаЇ тод≥, коли на одне п≥дприЇмство припадаЇ понад 1/3, всього обороту на ринку, або на три ≥ менше п≥дприЇмств Ч понад 1/2 загального обороту, або на п'¤ть ≥ менше п≥дприЇмств Ч понад 2/3 обороту.

” господарськ≥й практиц≥ ”крањни монопол≥стами Ї т≥ учасники господарського обороту, частка ¤ких на ринку перевищуЇ 70 в≥дсотк≥в.

«ахист конкуренц≥њ зд≥йснюЇ держава. ” ст. 42  онституц≥њ ”к≠рањни записано: Ђƒержава забезпечуЇ захист конкуренц≥њ у п≥дприЇм≠ницьк≥й д≥¤льност≥. Ќе допускаютьс¤ зловживанн¤ монопольним становищем на ринку, неправом≥рне обмеженн¤ конкуренц≥њ та добросов≥сна конкуренц≥¤. ¬иди ≥ меж≥ монопол≥њ визначаютьс¤ њкономї.

1	2	3

Ќазва:  онкуренц≥¤, ринкова монопол≥¤, антимонопольне регулюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (6711 прочитано)