—в≥товий ринок > —в≥това економ≥ка

—в≥това економ≥ка

—в≥това економ≥ка або св≥тове господарство - це сукупн≥сть нац≥ональних господарств, об'Їднаних м≥жнародним под≥лом прац≥ та системою ћ≈¬.

‘ормуванн¤ св≥товоњ економ≥ки:

—≈. —формувалась в к≥нц≥ 19 - поч. 20 ст.:

—формувались стал≥ ек. зв'¤зки / в≥дносини;

¬с≥ крањни св≥ту були вт¤гнут≥ в ћ≈¬ - в —≈;

–≥зко зросла св≥това торг≥вл¤;

—формувалась ф≥нансово-кредитна система;

Ќов≥ риси притаманн≥ нов≥й систем≥:

ѕр¤м≥ ≥нвестиц≥њ ( вив≥з кап≥талу)

ћ≥жнародне виробництво

—аме в цей час завершилось формуванн¤ колон≥альноњ системи.

2 аспекти формуванн¤ св≥тового господарства:

1. ѕозитивний - формуванн¤ буржуазних в≥дносин дало поштовх до формуванн¤ виробничих сил.

2. Ќегативний - це супроводжувалос¤ в≥йнами, конфл≥ктами ( колон≥альн≥ в≥йни, работорг≥вл¤)

≤сторично св≥това економ≥ка формувалас¤ за двома напр¤мками:

¬т¤гувались все ≥нш≥ та ≥нш≥ крањни в процес будуванн¤ ек. в≥дносин;

ѕримусовий напр¤м - де¤к≥ крањни примусово вт¤гували в ћ≈¬. Ќав≥ть незалежн≥ ( итай 1836р.)

√оловна тенденц≥¤ св≥товоњ економ≥ки - зб≥льшенн¤ взаЇмозалежност≥ м≥ж ус≥ма крањнами.

≈тапи розвитку св≥тового господарства

—√ пройшло дек≥лька етап≥в формуванн¤ (в≥д зародженн¤ до зр≥лого стану в≥дзначено дек≥лька етап≥в).¬ир≥шальну роль у формуванн≥ —√ в≥д≥гравав —в≥товий ринок. ‘ормуванн¤ —– даЇ ознаки формуванн¤ —√.

—в≥товий ринок - це ≥снуюча на баз≥ м≥жнародного под≥лу прац≥ система торг≥вельно-економ≥чних ¬≤ƒЌќ—»Ќ

« ц≥Їю системою т≥сно пов'¤зан≥ м≥жнародн≥ ф≥нансово-кредитн≥ в≥дносини. ¬иникненн¤ —– пр¤мо пов'¤зане з виникненн¤м м≥жнародного под≥лу прац≥.

ћ≥жнародний под≥л прац≥ - це спец≥ал≥зац≥¤ окремих крањн на виробництв≥ певних товар≥в або послуг дл¤ задоволенн¤ потреб св≥тового ринку (не дл¤ власного внутр≥шнього споживанн¤)

‘ормуванн¤ св≥тового господарства: св≥тове господарство Ч св≥товий ринок Ч м≥жнародний под≥л прац≥.

‘ормуванн¤ св≥тового ринку в≥дбувалось тривалий час. —початку були прокладен≥ перш≥ ≥нтенсивн≥ торгов≥ шл¤хи, але ц≥ контакти не означали, що був створений св≥товий ринок. —р в пер≥од рабовласництва , феодал≥зма не ≥снував, хоча торг≥вл¤ була:

Ћише частина крањн була вт¤гнута в торг≥вельн≥ в≥дносини;

ћехан≥зм торг≥вл≥ був не розвинений

¬ б≥льшост≥ випадк≥в "торгов≥ еп≥зоди" носили локальний характер

 онфл≥кти, в≥йни гальмували розвиток торг≥вл≥

“≥льки кап≥тал, сформувавши кап≥тал≥стичне виробництво, створив —–.

≈тапи формуванн¤ св≥тового господарства:

1. ≈тап - мануфактурна стад≥¤ ( з середини XVI ст.)

ƒо середини XVI ст. ( ще в XV ст. ) ≥нша структура ек. потенц≥алу: перше м≥сце займають крањни —ходу:  итай, ≤нд≥¤, обс¤г продукц≥њ б≥льший н≥ж в ™вропейських крањнах. јле з початку XVI ст. - р≥зк≥ зм≥ни у ™вропейських крањн.

—тад≥њ першого етапу:

–озвиток мануфактурноњ промисловост≥ стаЇ важливим джерелом нагромадженн¤ кап≥талу.

ѕоштовх до розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥. ¬иникаЇ проблема пост≥йного ≥мпортуванн¤ сировини, а з ≥ншого боку експортуванн¤ товар≥в.

Ѕурхливий розвиток транспорту та зв'¤зку.

≈кспанс≥¤, колон≥зац≥¤.

2. ≈тап - фабричний (середина XVIII ст.)

—аме в цей час в≥дбуваЇтьс¤ перех≥д в≥д мануфактури до фабрики. ¬елик≥ п≥дприЇмства повн≥стю залежать в≥д ≥мпорту сировини. « середини 70-х рок≥в ек. заруб≥жних крањн починають в≥дчувати ек. кризи.

3. ≈тап (середина - к≥нець XIX ст.) ќзнаки:

–≥зко зросла св≥това торг≥вл¤;

«'¤вились чотири супер держави, ¤к≥ формують ек. систему в цих галуз¤х (—Ўј, ‘р.,Ѕрит.,Ќ≥м.) ¬ к≥нц≥ XIX - початку XX ст. Ѕритан≥¤ в≥ддаЇ перш≥сть —Ўј.

≤нтенсивний вив≥з кап≥талу

—творюютьс¤ перш≥ м≥жнародн≥ компан≥њ (е.д.-ƒпдег - машини)

¬≥дбуваЇтьс¤ подальша концентрац≥¤ виробництва та створюЇтьс¤ нов≥ ек. форми п≥дприЇмств (трест, синдикат, концерн, конгломерат)

«'¤вл¤ютьс¤ перш≥ ознаки, економ≥чноњ модел≥, дл¤ ¤коњ характерним Ї :

а) ≤снуванн¤ монопол≥њ

b) ол≥гопол≥њ

с) ф≥рми-аутсайдери

ѕроцес формуванн¤ св≥товоњ ек. зак≥нчуЇтьс¤ на початку XX ст:

зак≥нчивс¤ колон≥альний розпод≥л св≥ту (вс≥ територ≥њ розд≥лен≥ м≥ж метропол≥¤ми);

закр≥пленн¤ торг≥вельних зв'¤зк≥в: м≥жнародна торг≥вл¤ набула св≥тового масштабу, вс≥ крањни приймають участь у м≥жнародному под≥л≥ прац≥;

ƒуже р≥зко зросла могутн≥сть ф≥нансово-промислового кап≥талу;

ѕочали зростати темпи м≥жнародного виробництва.

ћатер≥альна основа —в≥тового ринку - машинне виробництво, що ≥снувало на баз≥ м≥жнародного под≥лу прац≥.

–уш≥йний механ≥зм ринкова система, що базуЇтьс¤ на приватн≥й власност≥ та конкуренц≥њ.

≤нструменти функц≥онуванн¤:

¬ив≥з кап≥талу та товар≥в;

–ух робочоњ сил й;

ћ≥жнародн≥ ф≥нансово-кредитн≥ в≥дносини

 олон≥альна система

 олон≥альна система - сукупн≥сть колон≥й, нап≥вколон≥й та нап≥взалежних крањн, ¤к≥ залежать в≥д метропол≥њ.

 олон≥њ - це територ≥њ, де ≥снувала пол≥тична влада метропол≥њ, ¤ка забезпечувала ек. експанс≥ю.

Ќап≥вколон≥њ - це крањни, що формально пол≥тичне незалежн≥, але пов'¤зан≥ з метропол≥Їю нер≥вноправними м≥жнар. угодами.

«алежн≥ держави - це крањни, що формально пол≥тично-незалежн≥, але займають нер≥вноправне м≥сце в —в≥товому √осподарств≥.

—формувалас¤ колон≥альна система, в ¤к≥й не було р≥вного статусу м≥ж њњ членами.

«наченн¤ колон≥й дл¤ —√:

ринок збуту

постачанн¤ сировини

резерви дл¤ поповненн¤ арм≥≥

плацдарм в≥йськових баз

обТЇкт ≥нвестиц≥й

—в≥тове господарство на початку XX ст. представл¤ла монопол¤рну систему, але п≥сл¤ ∆овтневоњ революц≥њ 1917р. в≥дбулис¤ зм≥ни: утворюЇтьс¤ система, що функц≥онуЇ на принципах загальноњ державноњ власност≥, плановоњ економ≥ки. —початку —–—–, пот≥м приЇднуЇтьс¤ ћонгол≥¤,  итай,  уба.

“аким чином п≥сл¤ 1917 р. св≥това економ≥ка набуваЇ б≥пол¤рного характеру. ќдин полюс - ринкова економ≥ка, другий - планово - адм≥н≥стративна.

ћайже до середини XX ст. ц¤ схема ≥снувала без зм≥н. ѕриблизно до 1913 р. економ≥ка ™вропи та ѕ≥вн. јмерики розвивалас¤ р≥вном≥рно, але перша —в≥това ¬≥йна призвела до зм≥н, до значних втрат виробництва, баланс ф≥нанс≥в п≥шов на ф≥нансов≥ потреби, деф≥цит грошей, почалас¤ ≥нфл¤ц≥¤. ¬еличезн≥ маси населенн¤ втратили своњ заощадженн¤.

20-т≥ роки б≥льш≥сть крањн ™вропи переживало т¤жк≥ часи: ≥нфл¤ц≥¤ 1000%, б≥льш-менш розвивалас¤ економ≥ка —Ўј. ѕ≥сл¤ того, ¤к утворивс¤ —–—–, в≥дбулось становленн¤ новоњ системи. –ос≥¤ втратили у 1905 -1917 р.р. приблизно «ќ млн. людей, але планова економ≥ка почала показувати дивовижн≥ результати.

24-30 р. - пер≥од ƒвох стаб≥л≥зац≥й. « одного боку показники плановоњ ек., а з ≥ншого - ринкова починаЇ виходити ≥з кризи ( —Ўј , «ах. ™вропа.) , а дал≥ ринкова система отримуЇ т¤жкий удар -¬елика депрес≥¤ (1929-1930 р.р.)- —Ўј вступаЇ в фазу непередбаченоњ кризи. ∆одна крањна н≥чого под≥бного не в≥дчувала. ¬ ™вроп≥ депрес≥¤ теж в≥дчувалась. Ќа тл≥ цих под≥й ми бачимо зростаюч≥ темпи розвитку —–—– (н≥хто н≥коли не повторить так≥ результати), але ц≥ швидк≥ темпи ек. базувалис¤ на командн≥й систем≥, на величезн≥й концентрац≥њ ус≥х ресурс≥в. —аме в ц≥ часи ринкова система починаЇ розум≥ти переваги командноњ системи: 1936 р. - робота  ейнса - обірунтовуЇ ефективн≥сть державного втручанн¤ в ек.: контроль де¤ких момент≥в ринковоњ економ≥ки:

–озпод≥л ресурс≥в;

 онтроль над банками.

јдольф “≥шлер впроваджуЇ в Ќ≥меччин≥ державний контроль над ус≥ма галуз¤ми (нав≥ть зароб≥тн¤ платн¤).

ƒруга крањна Ч —Ўј. ѕочали робити перш≥ кроки, але зупинилис¤.

ƒруга св≥това в≥йна призводить до зм≥н:

–озпод≥л сфер впливу

«ростанн¤ могутност≥ крањн

«ростанн¤ њх потенц≥алу

—–—– (соц≥альний захист людей - перш за все), в ус≥х крањнах ще до першоњ —в≥товоњ ¬≥йни починалис¤ зм≥ни ( пенс≥йне забезпеченн¤, гарантуванн¤ зароб≥тньоњ плати). ÷≥ нов≥ зм≥ни, що були закладен≥ п≥д впливом командноњ системи та робочого класу в кап≥тал≥стичних крањнах призвели до створенн¤ справд≥ соц≥ал≥стичноњ економ≥ки в цих крањнах.

ƒруга св≥това в≥йна розставила нов≥ акценти в ринков≥й систем≥. —Ўј у всьому є1:

ѕерше м≥сце ¬¬ѕ;

Ќайб≥льший запас золот;

≈кспорт

јмерика ≥нвестувала величезн≥ кошти в ™вропу, япон≥ю (план ћаршала)

2 м≥сце - Ѕритан≥¤, ¤ка втратила колон≥альну систему.

« м≥сце за ¬¬ѕ - ‘ранц≥¤. Ќ≥меччина найб≥льш зруйнована, але найб≥льш≥ темпи зростанн¤ ¬¬ѕ. « ≥ншого боку колишн≥ залежн≥ крањни здобувають незалежн≥сть. «ростаЇ к≥льк≥сть крањн, що розвиваЇтьс¤.

 рањни сх≥дноњ ™вропи п≥д впливом з одного боку усп≥х≥в —–—– з другого п≥д впливом арм≥њ —–—– почали переходити до комун≥стичного табору. як результат виникаЇ м≥цний комун≥стичний таб≥р.  ≥льк≥сно соц≥ал≥стична система починаЇ зб≥льшуватись.

¬ перш≥й половин≥ 70-х. –ок≥в ми бачимо кульминац≥ю ц≥Їњ системи. —татистика:

1/3 св≥товоњ територ≥њ

25% св≥тового населенн¤

40% св≥тового промислового виробництва

25% св≥тового доходу.

‘ормуванн¤ –≈¬ (1971р.) - рада ек. взаЇмод≥њ, що з'Їднала б≥льш≥сть крањн блоку: —–—–,  уба,  итай, ¬'Їтнам, ѕ≥вн≥чан  оре¤,  ампуч≥¤, Ћаос.¬с≥ ц≥ крањни оголосили буд≥вництво соц≥ал≥зму та вважалис¤ крањнами соц. табору.

1	2	3

Ќазва: —в≥това економ≥ка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5795 прочитано)