—в≥товий ринок > —в≥товий ринок л≥су
4.3. ѕо географ≥чних ринках —в≥товий л≥совий ринок д≥литьс¤ на дек≥лька рег≥ональних секц≥й. ¬они розр≥знюютьс¤ по р≥вню л≥созабезпеченост≥, вимогам до ¤кост≥ ≥ асортименту, по практиц≥ в торг≥вл≥, а також по р≥вню ц≥н. ќсобливо виражена ц¤ в≥дособлен≥сть рег≥ональних ринк≥в по сировин≥ ≥ пиломатер≥алам. „им вища м≥ра обробки, тим менша р≥зниц¤ в специф≥чних вимогах цих секц≥й ринк≥в, тим ближче за ц≥ну на р≥зних рег≥ональних ринках. ќсновними рег≥ональними секц≥¤ми Ї п≥вн≥чноамериканська,тихоокеанська ≥ Ївропейська. “орг≥вл¤ всередин≥ п≥вн≥чноамериканськоњ секц≥њ представлена майже виключно м≥жнародним обм≥ном м≥ж ф≥рмами —Ўј (див. табл. 3 додатки) ≥ анади. Ќа нењ припадаЇ до 20% вс≥Їњ м≥сткост≥ св≥тового л≥сового ринку. ќбидв≥ ц≥ крањни пор≥вн¤но добре л≥созабезпечен≥, тому ц≥ни тут звичайно низьк≥. ¬≥д багатьох постачальник≥в ринок в≥дгородений високими митними ≥ нетарифними бар'Їрами. ≤ —Ўј ≥ анада на ≥нших ринках виступають традиц≥йно найб≥льшими продавц¤ми ≥, здавалос¤ б, затвердитис¤ тут новому експортеру практично неможливо. ќднак поступово л≥созабезпечен≥сть на ринку —Ўј м≥н¤Їтьс¤. Ќа заход≥ континенту, ¤кий традиц≥йно виступав ¤к основний район-постачальник ≥ дл¤ експорту ≥ дл¤ ≥нших район≥в —Ўј, наростаЇ деф≥цит деревини. ” цих умовах американськ≥ ф≥рми активно шукають заруб≥жн≥ джерела постачанн¤ ≥ дл¤ себе, ≥ дл¤ постачанн¤ своњх традиц≥йних ≥мпортних кл≥Їнт≥в в басейн≥ ар≥бського мор¤. ѕовну протилежн≥сть п≥вн≥чноамериканськоњ представл¤Ї тихоокеанська секц≥¤, на ¤ку припадаЇ трохи б≥льше за 20 % к≥лькост≥ св≥тового л≥сового ринку. ÷¤ секц≥¤ л≥содеф≥цитна бо загот≥вл≥ л≥су тут обмежен≥ жорсткими л≥согосподарськими нормами. ќсновний покупець япон≥¤, другий по к≥лькост≥ итай. Ѕагато л≥совоњ продукц≥њ купують ѕ≥вденна оре¤, “айвань, —ингапур, √онконг, “ањланд. ўе пор≥вн¤но недавно цей ринок пред'¤вл¤в попит майже виключно на деревну сировину ≥ виступав великим споживачем круглого л≥су ≥ технолог≥чноњ тр≥ски з район≥в, розташованих на перифер≥њ “ихого ≥ ≤нд≥йського океан≥в. ¬ друг≥й половин≥ 80-х рок≥в по курсах валют таких ведучих покупц≥в, ¤к япон≥¤, ѕ≥вденна оре¤ ≥ “айвань, ≥мпорт нап≥вфабрикат≥в став виг≥дний ≥ зараз на даний ринок припадаЇ не т≥льки 55 % к≥лькост≥ св≥тового ринку по сировин≥, але ≥ 15 % по матер≥алах, 30 % по фанер≥, 20 % по целюлоз≥ ≥ 12 % по паперу ≥ картону. ¬ажливим доповненн¤м до постачанн¤ деревноњ сировини з —Ўј, анади, колишнього —–—–, крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, „≥л≥, јвстрал≥њ ≥ Ќов≥й «еланд≥њ стала закуп≥вл¤ пиломатер≥ал≥в в цих крањнах (кр≥м територ≥њ —–—– ≥ јвстрал≥њ), фанери в ≤ндонез≥њ, целюлозно-паперових товар≥в в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥, „≥л≥, Ќов≥й «еланд≥њ ѕ≥вн≥чн≥й ™вроп≥. ¬исока приваблив≥сть даного ринку дл¤ рос≥йських експортер≥в, особливо розташованих в —иб≥р≥ ≥ на ƒалекому —ход≥ Ќа Ївропейську секц≥ю припадаЇ приблизно половина вартост≥ св≥тового л≥сового ≥мпорту. –инок цей характеризуЇтьс¤ середньою л≥созабезпечен≥стю. —воњх ресурс≥в тут в принцип≥ майже досить, щоб покрити потреби економ≥чного розвитку, але вони часто не виг≥дн≥ бо не дають при виробництв≥ продукц≥њ необх≥дноњ ¤кост≥. “ому на р≥вн≥ з найширшим асортиментним обм≥ном м≥ж собою держави «ах≥дноњ ™вропи закуповують велик≥ об'Їми ¤к≥сноњ сировини ≥ нап≥вфабрикат≥в. «а них Ївропейц≥ згодн≥ платити досить висок≥ ц≥ни, нер≥дко пом≥тно перевершуюча варт≥сть продукц≥њ свого власного виробництва. ” сум≥, включаючи взаЇмну торг≥влю, на ™вропу припадаЇ зараз б≥л¤ 40 % св≥тового ринку по деревн≥й сировин≥, пиломатер≥алам ≥ фанер≥, б≥льше за 70 % по деревних плитах, б≥льше за 50 % по целюлоз≥, паперу ≥ картону. ќднак зростаюча частина цих потреб задовольн¤Їтьс¤ за рахунок випереджального розвитку торг≥вл≥ м≥ж власне Ївропейськими крањнами. « —канд≥нав≥њ в крањни ™вропи пр¤мують пиломатер≥али, плити, масов≥ целюлозно-паперов≥ товари, з сх≥дноњ ™вропи ≥ крањн колишнього —–—– сировина ≥ пиломатер≥али, з ѕ≥вн≥чноњ јмерики масов≥ целюлозно-паперов≥ товари, фанера, дешев≥ буд≥вельн≥ ≥ дорог≥ стол¤рн≥ пиломатер≥али, з ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ пиломатер≥али ц≥нних пор≥д ≥ фанера, з јфрики ц≥нна троп≥чна сировина, з ѕ≥вденноњ јмерики целюлоза, картон, пиломатер≥али. Ќайб≥льшими ≥мпортерами л≥сових товар≥в в ™вроп≥ виступають ¬еликобритан≥¤ ≥ Ќ≥меччина, ¤к≥ закуповують њх на суми, що перевищують 10 млрд.долар≥в. « великим в≥дривом за ними сл≥дують ≤тал≥¤ ≥ ‘ранц≥¤, ¤к≥ плат¤ть за л≥совий ≥мпорт звичайно 5-6 млрд.долар≥в. —ередн≥й р≥вень ц≥н тут досить високий, хоч ≥ звичайно трохи нижчий, н≥ж в тихоокеанськ≥й секц≥њ. ќднак на ц≥ ц≥ни може розраховувати т≥льки постачальник ¤к≥сноњ продукц≥њ, що в≥двантажуЇ њњ в достатньому асортимент≥. ¬ принцип≥ Ївропейський ринок низько монопол≥зований, тарифн≥ ≥ ≥нш≥ бар'Їри по л≥сових товарах пор≥вн¤но легко переборн≥ в тому випадку, ¤кщо експортер не впливаЇ на ≥нтереси м≥сцевих виробник≥в. —ам≥ Ївропейськ≥ крањни вивоз¤ть за меж≥ рег≥ону в основному дорог≥ високо¤к≥сн≥ нап≥вфабрикати ≥ вироби. ÷≥ три секц≥њ охоплюють приблизно 90 % св≥тового л≥сового ринку. « тих, що залишилис¤ найб≥льший ≥нтерес представл¤Ї близькосх≥дна секц≥¤. „астка практично малозабезпечених л≥сом крањн ѕ≥вн≥чноњ јфрики, Ѕлижнього ≥ —ереднього —ходу в цьому св≥товому л≥сопромисловому ≥мпорт≥ складаЇ б≥л¤ 3 %, але по окремих товарах вона пом≥тно вище: по пиломатер≥алах б≥льше за 5%, по фанер≥ 10%. Ѕлизькосх≥дний ринок пор≥вн¤но дорогий, вимоги до ¤кост≥ тут не так≥ висок≥, ¤к в ™вроп≥. јле д≥¤ти на ньому експортеру непросто через специф≥чн≥ умови, поширене втручанн¤ державноњ влади, пол≥тичноњ ≥ економ≥чноњ нестаб≥льност≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д багатьох ≥нших базисних галузей виробництва м≥стк≥сть св≥тового л≥сового ринку в 80-т≥ роки розшир¤лас¤ непоганими темпами. ¬она зб≥льшувалас¤ в середньому за р≥к по пиломатер≥алах на 2,5 %, по фанер≥ на 8,5%, по деревних плитах на 4,3% по целюлоз≥ на 3%, по паперов≥й продукц≥њ на 5 %.
5. ’арактеристика ц≥н на св≥товому л≥совому ринку ƒл¤ св≥тового л≥сового ринку характерна множинн≥сть ц≥н на ньому оц≥нюютьс¤ ≥ реал≥зо- вуютьс¤ р≥зн≥, часто не взаЇмозам≥нн≥ сорти,види, типи одного ≥ того ж товару. ÷¤ множинн≥сть породжуЇ певн≥ проблеми при вибор≥ представ- ницьких, так званих св≥тових ц≥н. «вичайними вимогами до св≥товоњ ц≥ни виступають доступн≥сть њњ дл¤ будь-¤кого продавц¤ ≥ покупц¤, а також показн≥сть. ƒоступн≥сть передбачаЇ регул¤рн≥сть зд≥йсненн¤ операц≥й по дан≥й ц≥н≥, плат≥ж у в≥льно конвертован≥й валют≥, в≥льний торгово-пол≥тичний режим на ринку, де проводитьс¤ операц≥¤. ќперац≥¤ повинна мати характер звичайноњ торговоњ операц≥њ, при ¤к≥й продавець ≥ покупець не пов'¤зан≥ ≥ншими зобов'¤занн¤ми ≥ в≥дносинами. ÷≥ни саме таких операц≥й складаютьс¤ в умовах високого напруженн¤ конкурентноњ боротьби, в≥дображаючи, таким чином, ≥стинну варт≥сть товару на св≥товому ринку, вони, ¤к правило, доступн≥ дл¤ реЇстрац≥њ ≥ публ≥кац≥њ. ¬имога показност≥ ц≥ни передбачаЇ, що по н≥й або близько до нењ зд≥йснюЇтьс¤ пом≥тна частина св≥тового обороту. ÷¤ умова не така важлива ¤к перша. Ќер≥дко за св≥тову ц≥ну приймають ц≥ну не самого великого ринку, а по ≥нших критер≥¤х типовост≥ дл¤ ≥нших учасник≥в торг≥вл≥, доступност≥ ≥ оперативност≥ вона в б≥льш≥й м≥р≥ в≥дпов≥даЇ пон¤ттю св≥товоњ ц≥ни. ¬ найб≥льш≥й м≥р≥ пон¤ттю св≥товоњ ц≥ни в≥дпов≥дають-ц≥ни аукц≥онних операц≥й.. “акимчином, в б≥льшост≥ випадк≥в доступн≥ покупцев≥ або продавцев≥ ц≥ни л≥сопаперових товар≥в мають характер дов≥дкових. ¬они ф≥ксуютьс¤ на типовий, в≥домий на ринку вид продукц≥њ. ÷≥ни реальних операц≥й нер≥дко дещо в≥др≥зн¤ютьс¤ за рахунок знижок ≥ надбавок за ¤к≥сть, в пор≥вн¤нн≥ з базовою позиц≥Їю, за рахунок р≥зних умов постачанн¤, платежу ≥ т.п. –≥вень ≥ динам≥ка ц≥н на св≥товому ринку продукц≥њ з деревини багато в чому п≥длегл≥ чинникам цикл≥чного розвитку вс≥Їњ економ≥ки. ѕри цьому, у в≥дносно багатьох випадках зм≥ни в ц≥нах л≥соматер≥ал≥в випереджають за часом фазовий зм≥ни класичного загальногосподарський циклу. Ќавпаки, ц≥ни целюлозно-паперових товар≥в част≥ше зм≥нюютьс¤ паралельно показникам загальноеконом≥чного розвитку або нав≥ть трохи в≥дстають в≥д них. јле ц¤ законом≥рн≥сть не маЇ обов'¤зкового, непорушного характеру. . ” останн≥ роки кон'юнктура л≥сових ринк≥в знаходилас¤ на п≥дйом≥, а ц≥ни в≥дпов≥дноњ продукц≥њ росли. ” 1990 р. ≥ кон'юнктура ≥ ц≥ни б≥льшост≥ л≥собумажних товар≥в пройшли цикл≥чний максимум. ” 1991 роц≥ настав пер≥од цикл≥чного спаду. –инки товар≥в з деревини знаход¤тьс¤ зараз десь в середин≥ спок≥йноњ фази тривалого циклу м≥ж п≥дйомом ц≥н, ¤кий в≥дм≥чавс¤ в 70-т≥ роки ≥ в≥рог≥дним новим пер≥одом њх прискореноњ динам≥ки в к≥нц≥ 90-х рок≥в. Ќа р≥вень ≥ динам≥ку ц≥н л≥сових товар≥в пом≥тно впливаЇ також ≥ державно-монопол≥стична практика регулюванн¤ ринку. ≤мпортери ≥ споживач≥ в б≥льшост≥ випадк≥в менш т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою, хоч поступово об'Їктивн≥ закони економ≥чного метою проведенн¤ б≥льш ун≥ф≥кованоњ закуп≥вельноњ.
¬исновки Ќаписавши дану курсову роботу, ¤ зробила де¤к≥ висновки про стан св≥тового л≥сового ринку ≥ ц≥ни на цьому ринку. ѕо-перше, в сучасних умовах спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ про зб≥льшенн¤ рол≥ р≥зних державних ≥ добров≥льних природоохоронних орган≥зац≥й на внутр≥шн≥й арен≥ основних крањн-виробник≥в л≥совоњ продукц≥њ, а також ≥ на св≥товому р≥вн≥. « цим можна зв'¤зати наступн≥ тенденц≥њ. Ќарощуванн¤ площ л≥с≥в, на ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ л≥созагот≥вл¤. ѕриблизно до 2005 року ц≥ площ≥ можуть скоротитис¤ на 74 % пор≥внюючи з 1980 роком т≥льки на територ≥њ —Ўј, ¤к≥ найб≥льш схильн≥ до впливу природоохоронних орган≥зац≥й на громадську думку ≥ ур¤д крањни. ќднак, ситуац≥¤ може зм≥нитис¤ з приходом новоњ адм≥н≥страц≥њ. ” зв'¤зку з тим, що в багатьох ≥нших крањнах ввод¤тьс¤ квоти на вирубку ≥ експорт л≥су, можна спрогнозувати значне зниженн¤ територ≥й л≥созагот≥вл≥ по всьому св≥ту.
Ќазва: —в≥товий ринок л≥су
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3534 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
