—в≥товий ринок > —в≥товий ринок послуг
—в≥товий ринок послуг—тор≥нка: 1/2
ѕлан. 1.—истема м≥жнародних послугових в≥дносин. 2.ћ≥жнародний л≥зинг,франчайзинг,консалтинг. 3.—в≥товий ринок профес≥йних послуг. —трахов≥ послуги. 4.ћ≥жнародний туризм. Ћ≥тература: ≤.ћ.Ўкола ¬.ћ. озменкоУћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини У„ерн≥вц≥ У–утаФ 1996 ст.146-160. ¬.¬. озик Ћ.ј.ѕанковаУ—в≥тове господарство та м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносиниФ Ћьв≥в 1995 ћ.ј.√ольцберг ј.¬.¬оронова Ућеждународна¤ торговл¤Ф .1994 ј.ј. ћазарак≥ У—в≥товий ринок товар≥в та послугФ ињв. 1.—истема м≥жнародних послугових в≥дносин. ѕ≥д широким терм≥ном Ум≥жнародна торг≥вл¤Ф можна розум≥ти не т≥льки в≥дносини куп≥вл≥ продажу товар≥в, а й послуг. —в≥товий ринок послуг Ц це система м≥жнародних в≥дносин обм≥ну, де основним товарним обФЇктом виступають р≥зноман≥тн≥ види послуг ≥ ¤ка ≥снуЇ на основ≥ ћѕѕ. ѕослуга Ц це продукт прац≥, створений в результат≥ угоди про куп≥влю- продаж, у ¤кого в≥дсутн¤ речова форма. ”мови розвитку св≥тового ринку послуг: науково-техн≥чний прогрес(≥нтелектуальн≥ послуги). ускладненн¤ виробництва. насиченн¤ ринк≥в товарами(торговельн≥ послуги). ≥нформац≥йний бум. нов≥ науков≥ в≥дкритт¤(ноу-хау). зростанн¤ к≥лькост≥ компан≥й по наданню послуг. прискорений розвиток нових вид≥в транспорту. п≥двищенн¤ частки нових вид≥в послуг(банк≥вських, страхових, посередницьких). ƒо св≥тового ринку послуг в≥днос¤ть м≥жнародний ≥нжин≥ринг ≥ м≥жнародне л≥цензуванн¤, але вони в≥днос¤тьс¤ до сфери м≥жнародного науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва, а фрахт ≥ транспортн≥ послуги розгл¤даютьс¤ в межах м≥жнародних транспортних в≥дносин. 2.ћ≥жнародний л≥зинг. «а останн≥ 15-20 рок≥в надзвичайно бурхливо розвиваЇтьс¤ м≥жнародний л≥зинг- (Leasinq-здача в оренду) це спец≥альна операц≥¤, за ¤кою л≥зингова ф≥рма (орендодавець) на основ≥ угоди з орендарем купуЇ у виробника предмети оренди(устаткуванн¤, обладнанн¤, машини) ≥ передаЇ њх орендарев≥ на певний терм≥н за встановлену плату. Ћ≥зинг вважаЇтьс¤ м≥жнародним, ¤кщо його субФЇкти належать двом або б≥льше крањнам. ѕри л≥зингу: ¬иробник Ц в≥дразу отримуЇ грош≥ за св≥й товар. ќрендар Ц зд≥йснюЇ орендну плату прот¤гом тривалого пер≥оду, а не платить велику суму грошей в≥дразу. Ћ≥зингова ф≥рма Ц отримуЇ стаб≥льн≥ значн≥ прибутки. ќбс¤г м≥жнародних л≥зингових операц≥й у св≥т≥ за р≥к становить 300-500 млрд.$. ћ≥жнародний л≥зинг под≥л¤Їтьс¤: «а терм≥ном д≥њ оренди: –ентинг Ц в≥д 1 години до 1 м≥с¤ц¤, особлив≥сть: л≥зингова ф≥рма забезпечуЇ техн≥чне обслуговуванн¤ ≥ страхуванн¤ предмета оренди. ’айринг Ц в≥д 1 м≥с¤ц¤ до 1 року, використовуЇтьс¤ у випадку оренди ун≥кальних вид≥в вим≥рювальних пристроњв та ≥ншого обладнанн¤. “ехн≥чне обслуговуванн¤ та страхуванн¤ л≥зингова ф≥рма бере на себе т≥льки в окремих випадках . ƒовгостроковий л≥зинг Ц б≥льше 1 року, використовуЇтьс¤ по в≥дношенню до сучасного ав≥ац≥йного, енергетичного, електронного обладнанн¤, при умов≥ техн≥чного обслуговуванн¤ орендарем ≥ страхуванн¤м на користь орендодавц¤. «а окупн≥стю: ќперативний л≥зинг Ц при ньому плата за оренду лише частково компенсуЇ початкову ц≥ну обФЇкта л≥зингу ≥ по зак≥нчен≥ строку д≥њ л≥зингу, обФЇкт(автомоб≥ль,коп≥ювальна техн≥ка,ѕ≈ќћ) повторно здаЇтьс¤ в оренду(можливо ≥ншому орендарю). ќрендодавець несе вс≥ обовФ¤зки по техн≥чному обслугову- ванню та страхуванню обладнанн¤. ‘≥нансовий л≥зинг Ц при ньому орендар отримуЇ на довгий строк обФкт оренди, сплачуЇ пер≥одично варт≥сть обФЇкту ≥ проценти л≥зингу. ¬ к≥нц≥ строку оренди орендар може або купити обФЇкт по його залишков≥й ц≥н≥, або повернути орендавцю. ѕри ф≥нан- совому л≥зингу пер≥од оренди в≥дпов≥лаЇ строку економ≥ч- ного житт¤ обФЇкта, ¬с≥ обовФ¤зки по страхуванню та обслу- говуванню належать орендарев≥. «а суттю експортно-≥мпортних операц≥й: ≈кспортний л≥зинг Ц виробник ≥ л≥зингова компан≥¤ знаход¤тьс¤ в одн≥й крањн≥, а орендар в ≥нш≥й. ≤мпортний л≥зинг Ц л≥зингова компан≥¤ ≥ орендар знаход¤тьс¤ в одн≥й крањн≥, а виробник в ≥нш≥й. “ранзитний л≥зинг Ц вс≥ учасники знаход¤тьс¤ в р≥зних крањнах. «а формою наданн¤ оренди: «вичайний л≥зинг Ц ¬-Ћ -ќ. «воротн≥й л≥зинг Ц при ¤кому виробник одночасно Ї ≥ орендарем: л≥зингова компан≥¤ в≥ддаЇт куплений обФЇкт в оренду т≥й же компан≥њ, у ¤коњ його купила. Ћ≥зинг постачальника Ц виробник продаЇ обФЇкт л≥зингов≥й компан≥њ, бере його в оренду ≥ в≥ддаЇ в суборенду ≥ншому орендарев≥. –озпод≥льчий л≥зинг Ц при ньому, л≥зингова компан≥¤ розд≥л¤Ї обФЇкт л≥зингу на двох ≥ б≥льше орендар≥в. ‘актори розвитку м≥жнародного л≥зингу: 1.—короченн¤ обс¤гу л≥кв≥дних кошт≥в. 2.«агостренн¤ конкуренц≥њ, що вимагаЇ оптим≥зац≥њ ≥нвестиц≥й. 3.«меншенн¤ прибутк≥в п≥дприЇмств. 4.—при¤нн¤ розвитку л≥зингових операц≥й з боку держави ≥ ф≥нансового св≥ту в ц≥лому, з метою стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤, зростанн¤ ≥нвестиц≥й. «наченн¤ м≥жнародного л≥зингу. 1.ѕолегшуЇтьс¤ доступ до високих технолог≥й. 2.ќперативно зам≥нюЇтьс¤ старе обладнанн¤ на нове. 3.«економлен≥ кошти спр¤мовуютьс¤ на ≥нш≥ ц≥л≥. 4.¬≥дбуваЇтьс¤ оптимальний розвиток св≥товоњ економ≥ки. ћ≥жнародний франчайзинг Ц це система догов≥рних в≥дносин м≥ж великою та малою ф≥рмою, за ¤кою велика ф≥рма(френчайзер) зобовФ¤зуЇтьс¤ постачати малу ф≥рму(френчайз≥) власними товарами, рекламними послугами, в≥дпрацьованими технолог≥¤ми б≥знесу, надавати короткостроковий кредит на п≥льгових основах, здавати в оренду своЇ обладнанн¤; мала ф≥рма зобовФ¤зуЇтьс¤ п≥дтримувати д≥лов≥ контакти т≥льки з ц≥Їю ф≥рмою, вести б≥знесФза правиламиФ великоњ ф≥рми, перераховувати визначену договором частку в≥д продажу на рахунок великоњ ф≥рми. ‘ренчайзинг найчаст≥ше застосовуЇтьс¤ у сфер≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥, ресторанах швидкого обслуговуванн¤ типу УћакдональдсФ та Уѕ≥ца-’ардФ. ≤ншими словами м≥жнародний франчайзинг Ц це використанн¤ вже ≥снуючоњ ≥ добре в≥дпрацьованоњ ≥дењ б≥знесу(торговоњ марки), ¤ка маЇ сформований ≥м≥дж. ћ≥жнародний консалтинг Ц це вид м≥жнародноњ послуговоњ д≥¤льност≥, ¤ку зд≥й- снюють спец≥ал≥зован≥ ф≥рми одних крањн у вигл¤д≥ наданн¤ порад державам, виробникам, продавц¤м ≥ покупц¤м ≥нших крањн з широкого кола питань економ≥чноњ д≥¤льност≥, передус≥м з консультуванн¤ у зовн≥шньоеко ном≥чн≥й сфер≥. ƒосить часто консалтингов≥ послуги провод¤тьс¤ паралельно чи разом з наданн¤м ≥нших вид≥в послуг. онсалтингов≥ послуги надають ≥ ф≥рми, що спец≥ал≥зуютьс¤ на далеко на непослугових видах д≥¤льност≥. ƒосить часто велик≥ компан≥њ нафтового, автомоб≥льного та електронного б≥знесу створюють своњ ф≥л≥њ, доч≥рн≥ компан≥њ, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ в консалтинговому б≥знес≥. —труктура системи консалтингових послуг. 1. онсалтинг з питань стратег≥чного плануванн¤ та поточного менеджменту. 2.« питань оподаткуванн¤. 3.« ф≥нансових питань. 4.« маркетингу та орган≥зац≥њ збуту. 5. онсультац≥њ при вибор≥ партнера в б≥знес≥. 6.« оц≥нки та п≥дбору кадр≥в. 7.« питань орган≥зац≥њ ≥нвестуванн¤. ќсновними споживачами консалтингових послуг Ї: державн≥ орган≥зац≥њ, виробнич≥ та торговельн≥ ф≥рми, банк≥вськ≥ структури та страхов≥ компан≥њ. 3.—в≥товий ринок профес≥йних послуг. —в≥товий ринок профес≥йних послуг Ц це в≥дносини, ¤к≥ виникають з приводу наданн¤ спец≥ал≥зованими за певними профес≥¤ми ф≥рмами одних крањн проф≥льних послуг ф≥рмам ≥нших крањн. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в ф≥рми спец≥ал≥зуютьс¤ на таких профес≥йних послугах: бухгалтерськ≥ послуги та послуги з анал≥зу ф≥нансовоњ д≥¤льност≥(аудит). юридичн≥ послуги(особливо з м≥жнародних питань). маркетингов≥ послуги. послуги в сфер≥ дизайну та арх≥тектури. —трахов≥ послуги Ц це особлива форма економ≥чних в≥дносин, ¤ка включаЇ створенн¤ спец≥ального ринку кошт≥в(страхового фонду) дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤к≥ сталис¤ в результат≥ стих≥йних ≥ випадкових д≥й природи та людини. —трахов≥ компан≥њ бувають: приватними, державними та публ≥чними. ¬иди страхуванн¤ у сфер≥ ћ≈¬: 1.—трахуванн¤ зовн≥шн≥х ризик≥в, експортно-≥мпортних операц≥й, нац≥ональних майнових ≥нтерес≥в за кордоном, д≥¤льност≥ —ѕ. 2.—трахуванн¤ транспортуванн¤ вантаж≥в. 3.—трахуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в. 4 ћорське, ав≥ац≥йне страхуванн¤. 5.—трахуванн¤ експортних кредит≥в. 6.—трахуванн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т. 4.ћ≥жнародний туризм. ћ≥жнародний туризм Ц це багатопланова система послуг, ¤ка спр¤мована на задоволенн¤ потреб ос≥б, ¤к≥ Ї представниками одних крањн ≥ знаход¤тьс¤ з короткостроковим в≥дв≥дуванн¤м в ≥нших крањнах. ќсновн≥ види м≥жнародного туризму: –екреац≥йний туризм Ц екскурс≥њ, в≥дпочинок, л≥куванн¤, в≥дв≥дуванн¤ — портивних змагань.÷ей вид туризму становить 70% в≥д усього м≥жнародного туризму. Ќауковий туризм Ц це в≥дв≥дуванн¤ наукових конференц≥й, симпоз≥ум≥в, конгрес≥в. ƒ≥ловий туризм Ц це налагодженн¤ ≥ п≥дтриманн¤ д≥лових стосунк≥в: п≥дго- товка ≥ укладанн¤ угод, в≥дв≥дуванн¤ м≥жнародних ¤рмарк≥в та виставок. —труктура м≥жнародних туристичних послугових заход≥в:
Ќазва: —в≥товий ринок послуг ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4882 прочитано) |