—в≥товий ринок > —учасне св≥тове господарство. ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤

—учасне св≥тове господарство. ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤

1) —учасне св≥тове господарство

¬их≥дною категор≥Їю св≥тового господарства е економ≥чна д≥¤ль≠н≥сть ¤к спос≥б забезпеченн¤ житт¤ людини, њњ головна сфера Ч матер≥альне виробництво. ќрган≥зац≥йною фор≠мою, в ¤к≥й зд≥йснюЇтьс¤ економ≥чна д≥¤льн≥сть, Ї госпо≠дарство. “аким чином, господарство Ч це економ≥чна си≠стема, функц≥онуванн¤ ¤коњ ¤вл¤Ї собою процес еконо≠м≥чноњ д≥¤льност≥ ќсоблив≥сть нац≥онального господарства пол¤гаЇ в тому, що економ≥чна д≥¤льн≥сть обмеже≠на рамками держави (крањни). ќтже, нац≥ональне гос≠подарство Ч це економ≥чна система, функц≥онуванн¤ ¤коњ ¤вл¤Ї собою процес економ≥чноњ д≥¤льност≥ в межах крањни. ÷¤ система Їдина в економ≥чному ≥ орган≥зац≥й≠ному в≥дношенн≥ й складаЇтьс¤ ≤з сукупност≥ взаЇмопо≠в'¤заних; галузей та сфер д≥¤льност≥, що мають визначе≠ну пропорц≥йн≥сть (сп≥вв≥дношенн¤) у розвитку, ≥ обу≠мовлена розм≥щенн¤м на територ≥њ крањни.

як св≥т складаЇтьс¤ ≥з крањн, так ≥ св≥това економ≥ка (господарство) складаЇтьс¤ з нац≥ональних господарств цих крањн. јле то не просто сукупн≥сть або сума. —в≥тове господарство Ч це сукупн≥сть нац≥ональних господарств та њх економ≥чних взаЇмов≥дносин. —л≥д п≥дкреслити, що без економ≥чних в≥дносин нац≥ональн≥ господарства за≠лишилис¤ б в≥докремленими ≥ не створили б св≥тову економ≥ку ¤к систему.

¬≥домо, що в розвитку продуктивних сил рано чи п≥зно настаЇ пер≥од, коли вони виход¤ть за меж≥ нац≥о≠нальних кордон≥в Ч починаЇтьс¤ ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ господарського житт¤. ≈коном≥чн≥ зв'¤зки м≥ж крањнами пом≥тно зм≥цнюютьс¤ уже у XIX ст. п≥д впливом великоњ машинноњ ≥ндустр≥њ, ¤ка потребуЇ багато сировини та залучаЇ до њњ видобутку ≥ виробництва дедал≥ нов≥ крањ≠ни. «д≥йснивши на баз≥ великого машинного виробницт≠ва перех≥д до масового випуску продукц≥њ, багато галу≠зей все част≥ше починають працювати не т≥льки на внут≠р≥шн≥й, а й на зовн≥шн≥й ринок. ѕрискорений внасл≥док цього процес м≥жнародного под≥лу прац≥ (приблизно до середини XIX ст.) спричинив до виникненн¤ такоњ ситу≠ац≥њ, коли б≥льш≥сть крањн стали досить т≥сно економ≥чно пов'¤заними. —аме на цей пер≥од припадаЇ зародженн¤ св≥тового господарства.

¬сесв≥тнЇ господарство Ч система взаЇмод≥ючих гос≠подарств ус≥х крањн св≥ту, ц≥л≥сний характер ≥ функц≥о≠нуванн¤ ¤коњ визначаютьс¤ об'Їктивними законами роз≠витку людського сусп≥льства.

—в≥тове господарство ¤к система маЇ свою структу≠ру. «ауважимо, що тривалий час паралельно ≥снувало три точки зору (п≥дходи) на його структуру, формац≥й≠на (м≥жсистемна) концепц≥¤; концепц≥¤ Ђтрьох св≥т≥вї ≥ концепц≥¤ Ђцентру та перифер≥њї.

‘ормац≥йний п≥дх≥д пол¤гаЇ в тому, що св≥тове гос≠подарство розгл¤даЇтьс¤ з точки зору сусп≥льно-економ≥чних формац≥й. ¬иход¤чи з цього, розр≥зн¤ли св≥тову систему кап≥тал≥стичного господарства та св≥тову систему соц≥ал≥стичного господарства, а окрем≥ нац≥ональн≥ економ≥ки входили у в≥дпов≥дну систему господарства.

 онцепц≥¤ Ђтрьох св≥т≥вї розпод≥л¤ла св≥тову еконо≠м≥ку на св≥т кап≥тал≥зму, св≥т соц≥ал≥зму та св≥т, що роз≠виваЇтьс¤. ¬≥дображенн¤м такоњ точки зору е поширен≥ в останн≥ дес¤тир≥чч¤ статистичн≥ ћатер≥али, де ус≥ крањни под≥л¤ютьс¤ на три назван≥ вище групи.

ќстанн≥м часом найб≥льшого поширенн¤ набула тре≠т¤ концепц≥¤, зг≥дно з ¤кою св≥това економ≥ка маЇ св≥й Ђцентрї (найб≥льш розвинут≥ крањни) та Ђперифер≥юї (крањни, що в≥дстають в≥д Ђцентруї за р≥внем економ≥ч≠ного розвитку). ѕереваги такого п≥дходу пол¤гають у тому, що структура св≥тового господарства розгл¤даЇ≠тьс¤ т≥льки з точки зору критер≥њв економ≥чного розвитку.

ћ≥ж Ђцентромї та Ђперифер≥Їюї ч≥ткоњ меж≥ немаЇ. ƒо Ђцентруї належать, ¤к правило, крањни «ах≥дноњ ™вропи (у першу чергу ™—), —Ўј,  анада, япон≥¤, де¤к≥ крањни јз≥атсько-“ихоокеанського рег≥ону (Ќова «еланд≥¤, јвстрал≥¤ та ≤н.). ƒо св≥товоњ Ђперифер≥њї на≠лежать вс≥ ≥нш≥ нац≥ональн≥ економ≥ки, але вони в свою чергу розпод≥л¤ютьс¤ на групи за ступенем в≥ддаленос≠т≥ в≥д Ђцентруї.

—истематизац≥¤ нац≥ональних економ≥к, вид≥ленн¤ тип≥в крањн, њх групуванн¤ необх≥дне дл¤ того, щоб:

систематизувати крањни в≥дпов≥дно до особливостей та р≥вн¤ њх розвитку;

ви¤вити њх характерн≥ риси;

визначити м≥сце у систем≥ св≥тового господарства та м≥жнародних економ≥чних в≥дносин;

визначити та передбачити ≥мов≥рн≥ перспективи њх розвитку.

2) ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤

ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ Ч це вищий р≥вень розвитку м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, коли ≥нтер≠нац≥онал≥зац≥¤ господарського житт¤ про¤вл¤Їтьс¤ у пе≠реплет≥нн≥ нац≥ональних господарств двох або к≥лькох крањн та проведенн≥ ними узгодженоњ м≥ждержавноњ тор≠говельно-економ≥чноњ пол≥тики.

ƒинам≥чний розвиток процес≥в м≥жнародноњ еконо≠м≥чноњ ≥нтеграц≥њ зумовлений:

економ≥чним розвитком крањн, њх груп та рег≥он≥в св≥≠ту в умовах нер≥вном≥рного розпод≥лу ресурс≥в;

законом≥рност¤ми науково-техн≥чного прогресу;

тенденц≥¤ми демограф≥чного розвитку;

на¤вн≥стю ≥ необх≥дн≥стю вир≥шенн¤ глобальних про≠блем (енергетичноњ, продовольчоњ, економ≥чноњ, охорони навколишнього середовища, використанн¤ св≥тового оке≠ану та космосу, економ≥чного зростанн¤ та народонасе≠ленн¤, економ≥чноњ безпеки, роззброЇнн¤);

р≥зким скороченн¤м в≥дстаней за рахунок розвитку транспортно-комун≥кац≥йних мереж,

ринковою Ђун≥ф≥кац≥Їюї економ≥чного розвитку.

як теоретично обірунтован≥ ≥ практично апробован≥ вид≥л¤ють так≥ основн≥ форми м≥жнародноњ економ≥чноњ ≤нтеграц≥њ: зона преференц≥йноњ торг≥вл≥; зона (асоц≥а≠ц≥¤) в≥льноњ торг≥вл≥; митний союз; сп≥льний ринок, еко≠ном≥чний та пол≥тичний союзи.

«она преференц≥йноњ торг≥вл≥ ¤вл¤Ї собою зону з п≥льговим торговельним режимом, коли дв≥ або к≥лька крањн зменшують взаЇмн≥ тарифи по ≥мпорту товар≥в, збер≥гаючи р≥вень тариф≥в у торг≥вл≥ з ≥ншими крањнами, Ќайб≥льш показовим ≥сторичним прикладом такоњ фор≠ми ≥нтеграц≥њ Ї преференц≥йна система Ѕританського сп≥втовариства (1932 р.), що об'Їднувала 48 держав,

” зонах в≥льноњ торг≥вл≥ д≥Ї особливий п≥льговий торговельний режим дл¤ крањн-учасниць за рахунок усунен≠н¤ внутр≥шн≥х тариф≥в при њх збереженн≥ в торг≥вл≥ з ≥ншими крањнами. “иповими прикладами Ї ™вропейську асоц≥ац≥¤ в≥льноњ торг≥вл≥ (1960 р.), зона в≥льноњ торг≥в≠л≥ —ЎјЧ  анада (1988 р.).

ћитний союз Ч це угода двох або к≥лькох держав, що передбачаЇ усуненн¤ внутр≥шн≥х тариф≥в та встанов≠ленн¤ сп≥льного зовн≥шнього тарифу. “ак≥ угоди д≥¤ли у Ѕен≥люкс≥ (з 1948 р.) та ™вропейському союз≥ (з 1968 р.).

” межах сп≥льного ринку забезпечуЇтьс¤ в≥льний рух не т≥льки товар≥в, а й послуг, кап≥тал≥в ≥ громад¤н (робочоњ сили). “ак≥ умови економ≥чних взаЇмов≥дносин у, ц≥лому характерн≥ нин≥ дл¤ ™вропейського союзу. ‘ормуЇтьс¤ ѕ≥вн≥чноамериканський сп≥льний ринок (—Ўј,  анада, ћексика).

¬ економ≥чному союз≥ в≥льний рух фактор≥в у результат≥ виробництва доповнюЇтьс¤ гармон≥зац≥Їю внутр≥ш≠ньоњ та зовн≥шньоњ економ≥чноњ пол≥тики. ” крањнах-учасниц¤х функц≥онуЇ, ¤к правило, Їдина грошова одиниц¤. ѕрикладом таких союз≥в Ї Ѕен≥люкс (з 1960 р.) —Ўј, до 1991 р.Ч колишн≥й —–—–. Ќа стад≥њ практичноњ ре≠ал≥зац≥њ плани по створенню економ≥чного ≥ валютного союзу ™вропейського сп≥втовариства.

Ќа основ≥ економ≥чних створюютьс¤ пол≥тичн≥ союзи, в ¤ких пор¤д з економ≥чною забезпечуЇтьс¤ ≥ пол≥тична ≥нтеграц≥¤.

≈коном≥чна природа ≥нтеграц≥йних угруповань та взаЇмов≥дносин м≥ж крањнами, що њх утворюють, зумов≠люють лог≥ку ≥ спадкоЇмн≥сть у становленн≥ та розвитку форм м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ.

ƒл¤ створенн¤ економ≥чного ≥нтеграц≥йного угрупо≠ванн¤ двох або к≥лькох крањн необх≥дн≥ певн≥ пол≥тико-правов≥, економ≥чн≥, соц≥ально-культурн≥ та ≥нфраструктурн≥ умови.

≈фективн≥сть м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ до≠с¤гаЇтьс¤ за рахунок:

усуненн¤ дискрим≥нац≥њ та бар'Їр≥в м≥ж крањнами Ч учасниц¤ми ≥нтеграц≥йних угруповань у рус≥ товар≥в, по≠слуг, кап≥талу, робочоњ сили ≥ п≥дприЇмництва;

стандартизац≥њ та ун≥ф≥кац≥њ у виробничо-комерц≥йн≥й сфер≥;

динам≥чного ефекту внасл≥док розширенн¤ ринку ≥ економ≥њ на масштабах виробництва,

забезпеченн¤ достатнього р≥вн¤ конкуренц≥њ.

ƒл¤ зр≥лих ≥нтеграц≥йних угруповань (сп≥льний ри≠нок, економ≥чний та пол≥тичний союзи) характерн≥:

синхрон≥зац≥¤ процес≥в в≥дтворенн¤ у межах груп крањн;

створенн¤ господарського комплексу з т≥сними взаЇ≠мозв'¤зками нац≥ональних економ≥к ≥ пр≥оритетом влас≠ного под≥лу прац≥;

особлив≥ механ≥зми регулюванн¤ переважно через наднац≥ональн≥ органи;

узгоджена пол≥тика ¤к у взаЇмних економ≥чних в≥д≠носинах, так ≥ у в≥дносинах з ≥ншими крањнами та њх групами.

” ц≥лому посл≥довний розвиток форм м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ забезпечуЇ б≥льш повне ≥ рац≥о≠нальне використанн¤ економ≥чного потенц≥алу крањн та п≥двищенн¤ темп≥в њх розвитку. ¬одночас вир≥шуютьс¤ важлив≥ питанн¤ соц≥альноњ пол≥тики ¤к внасл≥док об'≠Їктивно зумовленого зниженн¤ ц≥н на основн≥ товари ≥ послуги та створенн¤ нових робочих м≥сць, так ≥ через концентрац≥ю зусиль крањн-учасниць на пр≥оритетних програмах соц≥ально-економ≥чного розвитку. —л≥д також зазначити, що в зр≥лих ≥нтеграц≥йних угрупованн¤х ви≠робл¤ютьс¤ ≥ реал≥зуютьс¤ потужн≥ та д≥йов≥ механ≥зми й ≥нструменти забезпеченн¤ груповоњ економ≥чноњ без≠пеки.

“им часом, незважаючи на очевидн≥ економ≥чн≥ пере≠ваги, процеси м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ пере≠б≥гають у складному переплет≥нн≥ пол≥тичних ≥ соц≥ально-економ≥чних проблем. ќсновними чинниками, що зумовлюють виникненн¤ та ≥снуванн¤ таких проблем, Ї:

нац≥онал≥зм; традиц≥йн≥ конфл≥кти м≥ж окремими крањнами та групами крањн; ≥деолог≥чн≥ розходженн¤,

1	2

Ќазва: —учасне св≥тове господарство. ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4869 прочитано)