—в≥товий ринок > ”крањна на св≥товому ринку озброЇнь

” травн≥ 2000р. в≥дбулис¤ переговори украњнських представник≥в збройового б≥знесу з кер≥вництвом впливоњ у ‘ранц≥њ јсоц≥ац≥њ Ђ‘ранс-коверс≥¤ї (ј‘ ), на ¤ких було п≥дтверджено бажанн¤ французськоњ сторони св≥працювати з ”крањною в рамках проект≥в по створенню ≥ модерн≥зац≥њ бронетехн≥ки (разом з корпорац≥¤ми SAGEM та GIAT Industry), виробництву п≥дкал≥берних снар¤д≥в сп≥льно з украњнською корпорац≥Їю Ђ“аскої (з GIAT Industry), модерн≥зац≥њ л≥так≥в ћ≥г-29 та продажу њх трет≥м крањнам (з корпорац≥Їю Thomson).
ћаЇ перспективу сп≥вроб≥тництво з “уреччиною, ¤ка Ї членом Ќј“ќ ≥ ви¤вл¤Ї зац≥кавлен≥сть в украњнських технолог≥¤х(24). ”крањна поки що збер≥гаЇ певн≥ шанси у танковому тендер≥ в “уреччин≥ (виробництва 1000 сучасних танк≥в; обс¤г проекту Ч $4,0-4,5 млрд.). «а де¤кими позиц≥¤ми украњнський танк перевершуЇ зах≥дн≥ аналоги, зокрема, за результатами тестуванн¤ в умовах високог≥р'¤ та низьких температур, проходженн¤ окремих тест≥в типу Ђзм≥йкаї та Ђподоланн¤ водноњ перешкодиї(25). ”крањна маЇ шанси на перемогу ≥ в тендер≥ на постачанн¤ до “уреччини 12 бойових корабл≥в класу Ђкорветї при сп≥льному буд≥вництв≥ головного корабл¤ та проектуванн≥ крањни-експортера (обс¤ги замовлень можуть скласти 25-28% в≥д суми проекту).
√оловним дос¤гненн¤м ”крањни на Ївропейському ринку Ї участь у сп≥льних проектах з крањнами-членами Ќј“ќ, з ¤кими ще 3-5 рок≥в тому сп≥впрац¤ була взагал≥ неможливою. √оловною втратою Ї в≥дмова крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи ор≥Їнтуватис¤ на украњнський ¬ѕ , зокрема, на участь у модерн≥зац≥њ в≥йськовоњ техн≥ки, на що покладалос¤ чимало над≥й та було витрачено чимало ресурс≥в\.

–инки крањн Ѕлизького —ходу та ѕ≥вн≥чноњ јфрики

–инки цього рег≥ону Ї досить перспективними дл¤ ”крањни, оск≥льки тут зосереджена значна к≥льк≥сть пострад¤нських озброЇнь (танк≥в, ракетних та артилер≥йських систем ѕѕќ, протиракетних комплекс≥в, тактичних ракет, бойових л≥так≥в та л≥так≥в ¬“ј). якщо к≥лька рок≥в тому йшлос¤ про продаж на ц≥ ринки переважно техн≥ки з арсенал≥в ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, то нин≥ наголос робитьс¤ на закупках нових озброЇнь. “ому ринки крањн Ѕлизького —ходу були першими серед тих, що опановувалис¤ украњнським збройовим б≥знесом, ≥ в≥д≥грали певну роль у становленн≥ ”крањни на ринку озброЇнь взагал≥. “ак, до ™мену було зд≥йснено поставки бойових л≥так≥в: чотирьох —у-22 (1995р.) та чотирьох —у-17 (1996р.).

«а результатами 1998р., третЇ м≥сце серед украњнських ≥мпортер≥в озброЇнь пос≥в јлжир: поставки становили 10% експорту в≥йськовоњ продукц≥њ за р≥к, причому озброЇнн¤ складали 90% усього украњнського експорту в цю крањну.

—таном на 2000р., найб≥льшого усп≥ху ”крањн≥ вдалос¤ дос¤гти на ринку ≤рану. Ќайб≥льшими за обс¤гами були контракти на поставку 12 л≥так≥в јн-74 ($132,9 млн.) та буд≥вництво на територ≥њ ≤рану заводу з виробництва л≥така јн-140 ($195,2 млн.)(30).  р≥м того, розпочалас¤ реал≥зац≥¤ контракту щодо передач≥ ≤рану технолог≥й виробництва л≥так≥в јн-140. ѕерш≥ л≥таки л≥цензованоњ зборки мають з'¤витис¤ вже в 2000р.
ѕрот¤гом останн≥х рок≥в крањнам Ѕлизького —ходу постачав продукц≥ю ƒѕ Ђ«авод ≥м. ћалишеваї Ч зокрема, в ≤ран та …ордан≥ю. ” 1999р. укладено угоду на продаж 50 нових бронетранспортер≥в Ѕ“–-94 в …ордан≥ю на суму близько $6,5 млн.(31) –ан≥ше разом з ц≥Їю крањною виконано контракт щодо модерн≥зац≥њ (у важкий бронетранспортер) старого англ≥йского танку Ђ÷ентур≥онї(32). ѕ≥д час м≥жнародноњ виставки озброЇнь ЂSOFEX-2000ї укладено контракт на навчанн¤ 100 фах≥вц≥в на баз≥ ƒѕ Ђ«авод ≥м. ћалишеваї. « ≥ншими крањнами цього рег≥ону п≥дписано протоколи про нам≥ри щодо модерн≥зац≥њ 150 танк≥в “-72 та поставок 100 танк≥в “-84.
« 1999р. ”крањна намагаЇтьс¤ налагодити в≥йськово-техн≥чне сп≥вроб≥тництво з Ћ≥в≥Їю (п≥сл¤ зн¤тт¤ з нењ санкц≥й –ади Ѕезпеки ќќЌ). ¬ј“ ÷ Ѕ ЂЎхунаї(34) розпочало роботу на л≥в≥йському ринку: зокрема, ведутьс¤ переговори щодо участ≥ ”крањни у створенн≥ л≥в≥йського в≥йськового коралебудуванн¤.
ћожна стверджувати, що на ринку крањн Ѕлизького —ходу та ѕ≥вн≥чноњ јфрики ”крањна знайшла своЇ м≥сце. ќбс¤ги поставок продукц≥њ та послуг в≥йськового призначенн¤ залишаютьс¤ стаб≥льними, а розвиток ¬“— Ч динам≥чним.

–инки крањн ÷ентральноњ јфрики

÷ентральноафриканський ринок приваблюЇ ”крањну з багатьох причин. ѕо-перше, на ньому пор≥вн¤но легко реал≥зуютьс¤ озброЇнн¤ ≥ техн≥ка, що вивод¤тьс¤ з≥ складу «бройних —ил ”крањни. ѕо-друге, центральноафриканський рег≥он Ї традиц≥йною зоною потенц≥йного воЇнного протисто¤нн¤, тому на п≥вдень в≥д пустел≥ —ахара ≥нтенсивн≥сть збройовоњ торг≥вл≥ зростаЇ. ” 1998р. њњ обс¤ги зб≥льшились майже вдв≥ч≥ Ч з $991 млн. до $1,69 млрд.(36) ѕри цьому стан оч≥куваного конфл≥кту, природно, звужуЇ вимоги замовника до постачальник≥в озброЇнь. ѕо-третЇ, переважна б≥льш≥сть крањн ÷ентральноњ јфрики

не мають розвинутоњ промисловост≥, а тому в≥дд≥ють перевагу куп≥вл≥ озброЇнь, а не л≥ценз≥й. Ќарешт≥, ще б≥льшою м≥рою, н≥ж в Ѕлизькосх≥дному рег≥он≥, тут зосереджена в≥йськова техн≥ка рад¤нського виробництва. ¬одночас, ц¤ обставина зумовлюЇ жорстку конкуренц≥ю пострад¤нських крањн - експортер≥в озброЇнь.
Ќезважаючи на гостру конкурентну боротьбу, ”крањна змогла закр≥питис¤ на центральноафриканському ринку. Ћише в 1998р. украњнськими виробниками, причому без порушень м≥жнародних домовленостей, тут було виконано контракт≥в на суму понад $150 млн.(37) Ч це майже третина кошт≥в, отриманих ”крањною в≥д збройового б≥знесу за 1998р.
” ÷ентральн≥й јфриц≥ ”крањна вже маЇ пост≥йних замовник≥в. Ќаприклад, Ќародно-демократична –еспубл≥ка  онго користуЇтьс¤ послугами украњнських постачальник≥в прот¤гом к≥лькох рок≥в посп≥ль (поставки в≥йськового майна у 1997-1999рр. зд≥йснювалис¤ ¬ќ ЂЋуганський верстатобуд≥вний заводї). ЌалагоджуЇтьс¤ сп≥вроб≥тництво ≥ з новими ≥мпортерами. јнгола в 1999р. закупила запор≥зьку спецтехн≥ку. «а ≥нформац≥Їю ƒ  Ђ”крспецекспортї, з 1998р. дв≥ (неназван≥) крањни јфрики розпочали реал≥зац≥ю двох крупних контракт≥в з украњнськими поставчальниками (один з контракт≥в Ч на $132 млн.)(38).
«агалом, прот¤гом 1997-1999рр. ”крањна досить добре закр≥пилась на ринку крањн ÷ентральноњ јфрики. ¬одночас, тут спостер≥гаЇтьс¤ чи не найвища конкуренц≥¤ ”крањни з –ос≥Їю та Ѕ≥лоруссю. ѕри цьому –ос≥¤ маЇ б≥льше можливостей пол≥тичного лобб≥юванн¤, б≥льше представництв Ч це даЇ њй можлив≥сть зд≥йснювати поставки до б≥льшого числа крањн рег≥ону. ѕерспективи на цьому ринку украњнськ≥ фах≥вц≥ пов'¤зують з прийн¤тт¤м пол≥тичних р≥шень щодо продажу б≥льш широкоњ номенклатури в≥йськовоњ техн≥ки.

–инки крањн јз≥њ

јз≥йський ринок Ї найб≥льш важливим дл¤ ”крањни, оск≥льки в≥н охоплюЇ значну к≥льк≥сть крањн, що розвиваютьс¤ найб≥льш динам≥чно, Ч це  итай, ≤нд≥¤, ѕакистан та ≥нш≥ держави. ¬одночас, зб≥льшенн¤ напруги у в≥дносинах м≥ж ≤нд≥Їю та ѕакистаном стимулюЇ закуп≥влю озброЇнь ≥ншими крањнами рег≥ону.

ѕакистан прот¤гом останн≥х трьох рок≥в залишаЇтьс¤ найб≥льшим партнером ”крањни в галуз≥ в≥йськово-техн≥чного сп≥вроб≥тництва. ѕрактично завд¤ки украњнсько-пакистанському контракту на продаж ≤сламабаду 320 танк≥в “-80”ƒ (понад $650 млн.) ”крањна вийшла у 1997р. на дев'¤те м≥сце у св≥т≥ за результатами св≥товоњ торг≥вл≥ зброЇю, а також пос≥ла сьоме м≥сце за результатами 1998р. ѕрот¤гом 1996-2000рр. ”крањна виконала дл¤ ѕакистану замовленн¤ на загальну суму близько $800 млн., а потенц≥ал замовлень на наступн≥ п'¤ть рок≥в становить щонайменше $1 млрд.(39)
Ќезважаючи на те, що  итай традиц≥йно Ї найб≥льшим партнером –ос≥њ, зб≥льшуютьс¤ поставки на китайський ринок украњнськоњ продукц≥њ. ” першу чергу, це стосуЇтьс¤ ав≥ац≥йноњ техн≥ки, комплектуючих до нењ, а також ремонту рад¤нськоњ ав≥атехн≥ки. ¬ 1997р.  итаю реал≥зовано парт≥ю з 56 керованих ракет класу Ђпов≥тр¤-пов≥тр¤ї, парт≥ю засоб≥в –≈Ѕ, парт≥ю ав≥ац≥йних двигун≥в дл¤ китайських тренувальних л≥так≥в  -8J(40). ” 1999р. з  итаЇм торгувала переважна б≥льш≥сть в≥тчизн¤них п≥дприЇмств, що випускають високотехнолог≥чну продукц≥ю: ƒј’  Ђјртемї, ƒ  ЂЋортаї, ¬ј“ Ђћотор-—≥чї, ƒѕ Ђ‘≈ƒї,  азенне п≥дприЇмство Ђ÷ Ѕ Ђјрсеналї та ≥нш≥.
ƒосить динам≥чно розвиваютьс¤ стосунки украњнських збро¤р≥в з ≤нд≥Їю, де ”крањна нещодавно в≥дкрила в≥йськовий аташат, а ƒ  Ђ”крспецекспортї ближчим часом матиме власне представництво. Ђ”крањна прагне зб≥льшити обс¤ги поставок озброЇнь та в≥йськовоњ техн≥ки на ≥нд≥йський ринок, ≥ з року в р≥к вона це робитьї, Ч зазначив у вересн≥ 1999р. генеральний директор ƒ  Ђ”крспецекспортї ¬.ћалЇв. ≤снуЇ перел≥к номенклатури в≥йськовоњ продукц≥њ, дл¤ придбанн¤ ¤коњ нав≥ть зор≥Їнтований на –ос≥ю замовник маЇ звертатис¤ до ”крањни, це Ч ав≥ц≥йн≥ компоненти (в≥д ф≥рми Ђ‘≈ƒї та Ђјртемї), рад≥олокац≥йн≥ станц≥њ (Ђ≤скраї), ав≥адвигуни та комплектуюч≥ до них (Ђћотор —≥чї) та ≥нша продукц≥¤.

”крањна сп≥впрацюЇ ≥ з ≥ншими крањнами јз≥њ: Ѕангладеш отримала л≥таки јн-24 та компоненти ав≥атехн≥ки в≥д ’арк≥вського заводу Ђ‘≈ƒї; Ўр≥-Ћанка купувала в ”крањн≥ вертольоти ћ≥-17 та ћ≥-24;  амбоджа закупила 10 млн. патрон≥в кал≥бру 7,62 мм. ѕереговори м≥ж ”крањною та низкою крањн јз≥њ тривають.
ѕор≥вн¤но з першими роками самост≥йного збройового б≥знесу, ”крањна не лише зберегла присутн≥сть на ринку крањн јз≥њ, але й розширила сп≥вроб≥тництво з крањнами, традиц≥йно зор≥Їнтованими на –ос≥ю. –инок крањн јз≥њ маЇ велик≥ перспективи дл¤ ”крањни внасл≥док збереженн¤ тенденц≥њ до зб≥льшенн¤ витрат на в≥йськов≥ потреби.

1	2	3

Ќазва: ”крањна на св≥товому ринку озброЇнь
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1623 прочитано)