—оц≥олог≥¤ > Ѕлагод≥йна робота ж≥ночих орган≥зац≥й в ”крањн≥

Ѕлагод≥йна робота ж≥ночих орган≥зац≥й в ”крањн≥

ƒо традиц≥йноњ групи ж≥ночих орган≥зац≥й в≥дноситьс¤ Ђ—п≥лка ж≥нок ”крањниї. ¬она створена на основ≥ ж≥ночих рад Ц Їдиноњ ж≥ночоњ орган≥зац≥њ, ¤ка ≥снувала за рад¤нськоњ пол≥тичноњ системи. “отал≥тарному режиму властивий контроль над ус≥ма сферами житт¤ сусп≥льства. «а таких умов система ж≥ночих рад ¤к громадських орган≥зац≥й формально ≥снувала та фактично не мала самост≥йност≥. ∆≥ноч≥ ради перебували п≥д впливом комун≥стичноњ парт≥њ, що визначило њхн≥ функц≥њ. ∆≥ноч≥ ради не в≥д≥гравали роль виразника ≥нтерес≥в ж≥нок. Ќавпаки, через ж≥ноч≥ ради парт≥¤-держава впливала на сферу приватного житт¤, керувала ж≥нками незалежно в≥д њхньоњ парт≥йноњ приналежност≥. ∆≥ноч≥ ради у своњй д≥¤льност≥ набули суто парт≥йного характеру. ћаючи значний досв≥д орган≥зац≥йноњ роботи, усв≥домлюючи неможлив≥сть ≥снуванн¤ староњ структури орган≥зац≥њ за нових соц≥ально-пол≥тичних умов, що склалис¤ в к≥нц≥ 80-х Ц на початку 90-х рок≥в, кер≥вництво ж≥ночих рад у вересн≥ 1990 року виступило з ≥н≥ц≥ативою њхньоњ реорган≥зац≥њ. 1990Ц1992 рр. стали пер≥одом структурного переоформленн¤ системи ж≥ночих рад. «а цей час були проведен≥ рег≥ональн≥ конференц≥њ в ус≥х област¤х ”крањни ≥ пер≥од структурного оформленн¤ орган≥зац≥њ завершивс¤ реЇстрац≥Їю ћ≥нюстом ”крањни у 1993 р.

«а словами голови —∆” ћар≥њ ќрлик, головними завданн¤ми орган≥зац≥њ, стали: а) дос¤гненн¤ р≥вност≥ ж≥нок та чолов≥к≥в; б) захист ж≥нок в умовах ринку; в) спри¤нн¤ створенню та розвитку ж≥ночого малого б≥знесу та ≥н. ќрган≥зац≥йна структура —∆” не передбачаЇ ≥ндив≥дуального членства ≥ складаЇтьс¤ з обласних, м≥ських, районних та первинних ж≥ночих рад.

ќрган≥зац≥¤ —∆” Ї сп≥взасновником —ѕ Ђ алинаї, що усп≥шно працюЇ на ринку ”крањни. « 1992 р. д≥Ї  оординац≥йна –ада ж≥нок-п≥дприЇмниць при —∆”. ≤ншим важливим видом допомоги ж≥нкам ≥ безроб≥тним Ї створенн¤ р≥зних ж≥ночих трен≥нг≥в дл¤ переквал≥ф≥кац≥њ ≥ п≥двищенн¤ фахових знань у п≥дприЇмництв≥. ” 1995 р. Ђ—п≥лка ж≥нок ”крањниї започаткувала ÷ентр Ђƒ≥лова ж≥нка. ќснови п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ї, де за два роки пройшли перенавчанн¤ понад 300 ж≥нок, значна частина ¤ких орган≥зувала власну справу.

–≥зноман≥тна за зм≥стом економ≥чна д≥¤льн≥сть ж≥ночих рад в р≥зних рег≥онах ”крањни. “ак, —удакська районна ж≥ноча рада створила експериментальний клуб Ђ«а права ж≥нокї, головною метою ¤кого стало залученн¤ ж≥нок-л≥дер≥в та њх п≥дготовка до роботи у малому б≥знес≥. ’ерсонська обласна рада ж≥нок сп≥впрацювала з виробничо-комерц≥йною ф≥рмою Ђ√алинаї. Ќа основ≥ Ћуганськоњ ж≥ночоњ ради у к≥нц≥ 1994 р. створено  луб д≥лових ж≥нок з метою обТЇднанн¤ зусиль ж≥нок-п≥дприЇмниць.

«начну увагу —∆” прид≥л¤Ї благод≥йному напр¤мку д≥¤льност≥: проведенн¤ дл¤ д≥тей сир≥т ћ≥жнародних фестивал≥в Ђћузи ≥ д≥тиї, св¤та св¤того ћикола¤, допомога оздоровленню д≥тей та ≥н. —∆” пост≥йно бере участь у теле ≥ рад≥омарафонах, надаЇ допомогу дит¤чим творчим колективам, люд¤м похилого в≥ку, ¤к≥ живуть в ≥нтернатах, ж≥нкам-ветеранам ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, окремим в≥дв≥дувачам, ¤к≥ потрапили у скрутне становище. —∆” п≥дтримуЇ т≥сн≥ контакти з законодавчими, ур¤довими та президентськими структурами, з засобами масовоњ ≥нформац≥њ Ц ж≥ночим журналом Ђ∆≥нкаї, телебаченн¤м (особливо в рег≥онах), видаЇ свою газету Ђя, ти, миї, орган≥зуЇ зустр≥ч≥ з ж≥нками-депутатами. ќрган≥зац≥¤ проводить значну роботу по обговоренню зауважень до проекту новоњ  онституц≥њ ”крањни. ” лист≥ до ѕрезидента —∆” наголосила на необх≥дност≥ внесенн¤ до ќсновного «акону статт≥ про гендерну р≥вноправн≥сть.

«ахист соц≥альних, економ≥чних та пол≥тичних прав ж≥нок та њх с≥мей, допомога ж≥нкам, ¤к≥ потрапили в скрутне становище, Ц ц≥ проблеми визначили д≥¤льн≥сть р¤ду ж≥ночих благод≥йних фонд≥в, до ¤ких належать: ћ≥жнародний ж≥ночий благод≥йний фонд У«а виживанн¤Ф, ћ≥жнародний благод≥йний фонд —в¤тоњ ћар≥њ, ¬сеукрањнський благод≥йний фонд У∆≥ноча дол¤Ф,  ињвський ж≥ночий фонд УѕанночкаФ, ’арк≥вський м≥ський ж≥ночий фонд, ’ерсонський ж≥ночий фонд, “ерноп≥льська благод≥йна орган≥зац≥¤ У”крањнська родинаФ та ≥нш≥.

—оц≥ально ор≥Їнтован≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ Ц це найб≥льша за к≥льк≥стю група орган≥зац≥й. ¬они не ви¤вл¤ють активност≥ у в≥дстоюванн≥ ж≥ночих прав, а ор≥Їнтуютьс¤ на вир≥шенн¤ нагальних соц≥альних проблем. ќр≥Їнтац≥¤ на соц≥альний захист марг≥нальних категор≥й населенн¤, соц≥альну роботу обТЇднала навколо цих орган≥зац≥й р≥зн≥ категор≥њ ж≥нок ≥ створила ірунт дл¤ сп≥впрац≥ ж≥нок та чолов≥к≥в.

ѕроблеми, успадкован≥ в≥д тотал≥тарного ладу, новий етап трансформац≥њ сусп≥льства, з характерними дл¤ нього стратег≥Їю наздоган¤ючоњ модерн≥зац≥њ, насл≥дуванн¤м чужого досв≥ду без належного п≥дірунт¤ в украњнському сусп≥льств≥ призвели до вкрай важкого економ≥чного становища крањни. ¬ таких умовах певна частина ж≥нок вдалас¤ до активних пошук≥в шл¤х≥в економ≥чного виживанн¤. ѓх економ≥чна активн≥сть ви¤вилас¤ у створенн≥ обТЇднань економ≥чного характеру на ірунт≥ д≥лових стосунк≥в. ѕершим таким обТЇднанн¤м д≥лових ж≥нок була  ињвська федерац≥¤ д≥лових ж≥нок ЂЋиб≥дьї, створена наприк≥нц≥ 1990 р. при  ињвському фонд≥ милосерд¤ ≥ здоровТ¤. ќсновним напр¤мком роботи федерац≥њ стала доброчинна д≥¤льн≥сть. ѕроведенн¤ благод≥йних фестивал≥в з ж≥ночоњ проблематики, допомога марг≥нальним категор≥¤м населенн¤, спри¤нн¤ ж≥нкам у вдосконаленн≥ та розвитку њх можливостей входженн¤ у ринкову економ≥ку та ≥н. знаход¤ть розвиток у д≥¤льност≥ ж≥нок. ‘едерац≥¤ ЂЋиб≥дьї орган≥зувала стажуванн¤ за кордоном ж≥нок-п≥дприЇмниць дл¤ набутт¤ ними практичних навичок в управл≥нн≥ приватизованими п≥дприЇмствами, реал≥зуЇ довгостроковий проект Ђјдаптац≥¤ ж≥нок в умовах новоњ економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ї. ¬ рамках цього проекту в грудн≥ 1997 р. в≥дбувс¤ ћ≥жнародний форум д≥лових ж≥нок Ђћ‘ƒ∆-97ї Ц Ђƒ≥њ в ≥нтересах –озвитку, –≥вност≥ й ћируї.

” листопад≥ 1995 р. у  иЇв≥ добров≥льна, непол≥тична орган≥зац≥¤ д≥вчат та молодих ж≥нок Ц јсоц≥ац≥¤ гайд≥в ”крањни, ¤ка сп≥впрацюЇ з ¬сесв≥тньою асоц≥ац≥Їю гайд≥в. «а пер≥од свого ≥снуванн¤ ј√” провела б≥льше 10 сем≥нар≥в-трен≥нг≥в на рег≥ональному та м≥жнародному р≥вн≥, конференц≥њ молодих ж≥нок-л≥дер≥в (1995, 1996 рр.). ” вересн≥ 1996 р. проведена всеукрањнська благод≥йна акц≥¤ допомоги д≥т¤м ≥нвал≥д≥в та започатковане друковане виданн¤ орган≥зац≥њ Ђ√айд≥вський трилисникї. 1997 р. позначивс¤ створенн¤м ¬сеукрањнського гайд≥вського клубу веселих ≥ км≥тливих п≥д назвою Ђƒ≥вочий переполохї та л≥тнього гайд≥вського табору, в ¤кому в≥дпочивали представниц≥ 15 областей ”крањни.

Ќаступним кроком на шл¤ху до консол≥дац≥њ ж≥ночого руху стала всеукрањнська конференц≥¤ Ђ—тратег≥њ „етвертоњ ¬сесв≥тньоњ конференц≥њ з≥ становища ж≥нок ≥ програма д≥й в ”крањн≥ї (1996 р.), ≥н≥ц≥йована ѕрограмою розвитку ќќЌ в ”крањн≥.  онференц≥¤, що з≥брала 350 учасниць ≥з 50 ж≥ночих орган≥зац≥й, накреслила основн≥ напр¤мки сп≥впрац≥: поЇднанн¤ зусиль всеукрањнських та рег≥ональних орган≥зац≥й, сп≥льне проведенн¤ р≥зного роду науково-практичних конференц≥й, сем≥нар≥в, диспут≥в, круглих стол≥в з питань п≥дготовки ж≥нок до участ≥ в управл≥нн≥ на р≥зних р≥вн¤х, обм≥ну досв≥дом роботи та ≥нформац≥њ з проблем ж≥ночого руху, розвиток звТ¤зк≥в м≥ж ус≥ма громадськими орган≥зац≥¤ми; виданн¤ в≥дпов≥дного ≥нформац≥йного бюлетен¤; участь у робот≥ благод≥йних фонд≥в дл¤ орган≥зац≥њ навчанн¤, в≥дпочинку та оздоровленн¤ д≥тей, особливо тих, ¤к≥ постраждали в≥д авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—; патронажна д≥¤льн≥сть тощо.

Ќа ч≥тко визначених нац≥онально-культурних позиц≥¤х будуЇ свою д≥¤льн≥сть Ђ—оюз ”крањнокї, що в≥дновив роботу з к≥нц¤ 80-х рок≥в у зах≥дних област¤х, а згодом ≥ на вс≥й територ≥њ ”крањни. ѕроблеми пол≥пшенн¤ становища ж≥нок Ђ—оюз ”крањнокї повТ¤зуЇ з нац≥ональним в≥дродженн¤м, з творенн¤м нац≥ональноњ самост≥йноњ держави та громад¤нського сусп≥льства. ¬ умовах бездержавност≥ реальна р≥вноправн≥сть м≥ж ж≥нками та чолов≥ками, на думку орган≥зац≥њ, неможлива. ќсновна мета орган≥зац≥њ Ц спр¤муванн¤ творчих сил украњнського ж≥ноцтва на в≥дродженн¤ та утвердженн¤ в сусп≥льств≥ ≥сторичних св¤тинь, ≥деал≥в та духовноњ культури украњнського народу. —татут Ђ—оюзу ”крањнокї, прийн¤тий на ¬сеукрањнському установчому зТњзд≥ у грудн≥ 1991 р., визначив орган≥зац≥ю ¤к благод≥йну та громадсько-просв≥тницьку.

Ђ—оюз ”крањнокї проводить широку культурно-просв≥тницьку роботу, в≥дзначаЇ нац≥ональн≥ св¤та та памТ¤тн≥ дн≥. ¬ ус≥х м≥стах, де створен≥ осередки орган≥зац≥њ, з 1989 р. в≥дзначаЇтьс¤ Уƒень ћатер≥Ф, працюють нед≥льн≥ рел≥г≥йн≥ школи дл¤ д≥тей, провод¤тьс¤ щор≥чн≥ педагог≥чн≥ читанн¤, присв¤чен≥ науков≥й спадщин≥ —. –усовоњ та ≥н. ” 1993 р. у Ћьвов≥ в≥дкрилас¤ б≥бл≥отека Ђ—оюзу ”крањнокї, де представлен≥ книжки та документи з питань украњнського ж≥ночого руху. Ўирокого розголосу набули науково-практичн≥ конференц≥њ Ђ—оюзу ”крањнокї Ц Ђ∆≥нка у боротьб≥ за волю ”крањниї (Ћьв≥в, грудень 1990 р.); Ђ∆≥нка ≥ демократ≥¤ї ( ињв, липень 1993 р.), що була проведена разом з —‘”∆ќ; Ђ∆≥нки ”крањни: ≥стор≥¤, сучасн≥сть та погл¤д у майбутнЇї (ƒн≥пропетровськ, листопад 1995 р.).

“радиц≥йн≥ завданн¤ були покладен≥ в основу д≥¤льност≥ Ђ∆≥ночоњ √ромадиї на етап≥ њњ створенн¤. ¬важаючи себе спадкоЇмницею благод≥йних традиц≥й украњнського ж≥ночого руху початку ’’ стол≥тт¤, Ђ∆≥ноча √ромадаї ставила завданн¤ в≥дродженн¤ украњнськоњ нац≥њ, спри¤нн¤ розбудов≥ громад¤нського сусп≥льства, утвердженн¤ абсолютноњ ц≥нност≥ житт¤ ≥ самобутност≥ людини, п≥двищенн¤ соц≥ального статусу ж≥нки в крањн≥, подоланн¤ дискрим≥нац≥њ ж≥нок, вихованн¤ ж≥нок Ц державних та громадських л≥дер≥в, спри¤нн¤ духовному розвитку ж≥ночого соц≥уму. «а словами √олови орган≥зац≥њ ћар≥њ ƒрач, Ђ∆≥ноча √ромадаї була третьою орган≥зац≥Їю п≥сл¤ –уху та ѕросв≥ти, ¤ка в к≥нц≥ 80-х рок≥в виступила за необх≥дн≥сть проголошенн¤ незалежност≥ украњнськоњ держави. ”становчий зТњзд Ђ∆≥ночоњ √ромадиї в≥дбувс¤ в грудн≥ 1992 р., на нього були делегован≥ 128 ж≥нок. Ђ∆≥ноча √ромадаї маЇ статус м≥жнародноњ орган≥зац≥њ, њњ осередки д≥ють у „ех≥њ, –ос≥њ та ‘ранц≥њ.

1	2

Ќазва: Ѕлагод≥йна робота ж≥ночих орган≥зац≥й в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1296 прочитано)