—оц≥олог≥¤ > —≥мТ¤ ¤к мала соц≥альна група

—≥мТ¤ ¤к мала соц≥альна група

¬ сучасн≥й заруб≥жн≥й л≥тератур≥ дедал≥ б≥льше науковц≥в ф≥ксуЇ перенесенн¤ акцент≥в з розгл¤ду с≥м'њ ¤к соц≥ального ≥нституту у площину соц≥олог≥чного анал≥зу с≥м'њ ¤к малоњ соц≥альноњ групи. Ќ≥мецький соц≥олог ’.“≥релл характеризуЇ Ђрозчиненн¤ї с≥м'њ в сусп≥льств≥ та зм≥ни њњ функц≥ональних кордон≥в ¤к процес де≥нституал≥зац≥њ сучасноњ с≥м'њ. ” розвинутих крањнах в≥н зумовлений багатьма причинами. ¬трата економ≥чного значенн¤ с≥м'њ (коли вс≥ њњ члени займалис¤ сп≥льною працею на власному клаптику земл≥ чи виробництвом ¤когось продукту чи товару) призвела до того, що п≥дставою шлюбу поступово стаЇ ≥нтимна сфера. «асобом з'Їднанн¤ у с≥м'ю стають не ст≥льки економ≥чн≥ передумови, потреби ≥ економ≥чна залежн≥сть, ск≥льки фактор коханн¤. Ќин≥ с≥м'¤ ≥ шлюб ор≥Їнтуютьс¤ переважно на емоц≥йн≥ в≥дносини та ≥нтереси. ¬≥дбуваЇтьс¤ подальша приватизац≥¤ житт¤ людей та ≥зол¤ц≥¤ с≥м'њ в≥д сусп≥льства, заснована на еволюц≥њ традиц≥йних ц≥нностей (обов'¤зок поступаЇтьс¤ м≥сцем сучасним ≥ндив≥дуал≥стичним ц≥нност¤м або вартост¤м самореал≥зац≥њ ≥ самоствердженн¤). Ѕ≥льш≥сть сучасноњ молод≥ розвинутих крањн вважаЇ основною ц≥нн≥стю будь-¤ких парних в≥дносин любов, визнанн¤ ≥ розум≥нн¤; на перший план висуваЇтьс¤ партнерство.

ћайже вс≥ зах≥дн≥ досл≥дники погоджуютьс¤, що з ус≥х традиц≥йних засад побудови с≥м'њ та њњ рол≥ у сусп≥льств≥ нин≥ збереглас¤ т≥льки одна Ч турбота про нащадк≥в. Ћише у ставленн≥ до д≥тей та њх соц≥ал≥зац≥њ (тобто п≥дготовц≥ до вступу в доросле соц≥альне житт¤) на «аход≥ ще збер≥гаЇтьс¤ значенн¤ с≥м'њ ¤к соц≥ального ≥нституту. —≥м'¤ д≥стаЇ переважаючу ор≥Їнтац≥ю на дитину ≥, що найб≥льш важливо, усв≥домленн¤ ц≥Їњ ор≥Їнтац≥њ. ≤сторико-культурн≥ досл≥дженн¤ засв≥дчують, що з≥ зростанн¤м темп≥в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ тоњ чи ≥ншоњ крањни з дитиною пов'¤зують в б≥льш≥й м≥р≥ психолог≥чн≥, ан≥ж матер≥альн≥ ц≥нност≥. ќдночасно зм≥нюютьс¤ й рольов≥ позиц≥њ батьк≥в: на зм≥ну п≥клуванню про матер≥альне забезпеченн¤ дитини приходить нова потреба: можлив≥сть розкритт¤ себе в дитин≥.

ќтже, ≥ в наш≥й, ≥ в ≥нших крањнах сьогодн≥ в≥дбуваютьс¤ схож≥ процеси еволюц≥њ с≥м'њ та'њњ м≥сц¤ ≥ рол≥ в сусп≥льств≥. ÷¤ под≥бн≥сть зумовлена переходом посткомун≥стичних крањн в≥д тотал≥тарних до демократичних форм соц≥ально-пол≥тичного устрою, в≥д Ђзакритогої до Ђв≥дкритогої типу сусп≥льств. —≥м'¤ все б≥льше унезалежнюЇтьс¤ в≥д держави ≥ сусп≥льства в ц≥лому. —тавленн¤ держави до с≥м'њ поступово перестаЇ бути суто споживацьким та ≥нструментал≥стським. ƒержава позбавл¤Їтьс¤ функц≥й контролю ≥ застосуванн¤ каральних санкц≥й по в≥дношенню до с≥мей та њх член≥в, перш за все п≥дл≥тк≥в ≥ неповнол≥тн≥х. Ќа перший план виступаЇ забезпеченн¤ державою спри¤тливих умов дл¤ утворенн¤ та ≥снуванн¤ с≥мей, особливо молодих, ≥ в≥дображенн¤ цих процес≥в в державн≥й с≥мейн≥й пол≥тиц≥ (в≥дпов≥дному законодавств≥ та конкретних заходах типу п≥льгового кредитуванн¤, пайовоњ допомоги у буд≥вництв≥ житла, випуску спец≥альних груп недорогих товар≥в дл¤ молодих с≥мей та њх д≥тей тощо).

’оча увага досл≥дник≥в-соц≥олог≥в до с≥м'њ ¤к соц≥ального ≥нституту в≥дчутно зменшуЇтьс¤, все ж у даний час ≥снують достатн≥ передумови дл¤ постановки питанн¤ про ≥нтеграц≥ю двох парадигм. ¬она може зд≥йснюватись в межах у¤влень про с≥м'ю ¤к соц≥альну систему. якщо розгл¤дати с≥м'ю ¤к систему в ус≥й њњ багатоман≥тност≥ ≥ складност≥, то стане зрозум≥лим на¤вн≥сть р≥зних досл≥дницьких п≥дход≥в, бо нав≥ть одн≥ й т≥ ж властивост≥ системи в≥дображаютьс¤ в р≥зних терм≥нах ≥ значенн¤х. —истемний п≥дх≥д нин≥ широко використовуЇтьс¤ ¤к в ус≥й соц≥олог≥њ, так ≥ в њњ окремих напр¤мках ≥ галуз¤х. …ого застосуванн¤ в соц≥олог≥чному ана- ' л≥з≥ с≥м'њ докладн≥ше розгл¤датиметьс¤ у наступних питанн¤х теми.

«агальновизнаним в сучасн≥й соц≥олог≥чн≥й думц≥ Ї положенн¤ про зм≥ни, ¤к≥ торкаютьс¤ с≥м'њ, на прот¤з≥ вс≥х час≥в њњ ≥снуванн¤. ¬ зах≥дн≥й соц≥олог≥њ ≥снуЇ спец≥альний напр¤мок Ч ≥сторична соц≥олог≥¤, ¤ка займаЇтьс¤ пор≥вн¤льним анал≥зом еволюц≥њ с≥м'њ в ≥сторичн≥й перспектив≥. ќдин з њњ представник≥в, ƒж.√олдторп, вважаЇ, що с≥м'ю ≥ с≥мейне житт¤ сл≥д розгл¤дати в динам≥ц≥, а не у статиц≥. ¬≥н вир≥зн¤Ї дек≥лька етап≥в розвитку с≥м'њ в англосаксонському середовищ≥:

с≥м'¤ у дохристи¤нському сусп≥льств≥ (з дом≥нац≥Їю парноњ с≥м'њ, п≥зн≥х шлюб≥в, великою к≥льк≥стю одиноких людей);

Х с≥м'¤ в христи¤нському сусп≥льств≥ (з великим впливом церкви на с≥мейне житт¤ ≥ шлюб, забороною шлюб≥в м≥ж кровними родичами, з добров≥льним вступом до шлюбу, практичною неможлив≥стю розлучень, забороною аборт≥в тощо);

Х с≥м'¤ в ≥ндустр≥альному сусп≥льств≥ (з початком в к≥нц≥ XVIII ст. промислового перевороту в≥дбуваЇтьс¤ перша революц≥¤ в с≥мейному житт≥: зниженн¤ в≥ку вступу до шлюбу, зб≥льшенн¤ народжуваност≥, широке розповсюдженн¤ ж≥ночоњ прац≥, дозв≥л розлучень за судовим р≥шенн¤м ≥ т.≥н.).

—учасний етап розвитку зах≥дного сусп≥льства прин≥с другу революц≥ю в с≥мейному житт≥, ¤ка не лише докор≥нним чином зм≥нила с≥м'ю ≥ с≥мейн≥ стосунки, але, на думку багатьох досл≥дник≥в, поставила п≥д сумн≥в саме ≥снуванн¤ с≥м'њ. ÷е зумовлене ц≥лою низкою обставин економ≥чного ≥ культурного характеру. —оц≥ологи називають серед них:

Х зростанн¤ економ≥чноњ незалежност≥ ж≥нок та њх активне включенн¤ в трудову д≥¤льн≥сть (а це викликаЇ прагненн¤ ж≥нок до б≥льшоњ самост≥йност≥, перегл¤ду традиц≥йноњ структури с≥мейних в≥дносин, до зм≥н традиц≥йних функц≥й с≥м'њ, р≥вноправ'¤ з чолов≥ками у прийн¤тт≥ р≥шень, у контрол≥ над видатками та майном с≥м'њ тощо. Ќедарма н≥мецькому ф≥лософу ‘.Ќ≥цше належать слова: Ђ оли чолов≥к ≥ ж≥нка стануть р≥вноправними, с≥м'¤ загинеї);

Х утворенн¤ двох центр≥в житт¤ Ч прац≥ ≥ дому (ран≥ше профес≥йна д≥¤льн≥сть ≥ домашнЇ господарство ≥снували в Їдност≥, в межах одн≥Їњ с≥м'њ);

Х еволюц≥¤ погл¤д≥в на сексуальну мораль (або сексуальна революц≥¤ з послабленн¤м соц≥ального контролю, зростанн¤м анон≥мност≥ сексуальноњ повед≥нки, збереженн¤м секретност≥ позашлюбних зв'¤зк≥в, д≥¤льн≥стю широкоњ мереж≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, ¤к≥ проголошують в≥льне статеве коханн¤ ледве не основним м≥рилом р≥вн¤ цив≥л≥зованост≥ сучасних мужчин ≥ ж≥нок, зм≥ною загального ставленн¤ сусп≥льства до сексуальноњ повед≥нки в б≥к пом'¤кшенн¤ традиц≥йних у¤влень про дозволене ≥ недозволене тощо);

Х винах≥д над≥йних контрацептивних засоб≥в проти запл≥дненн¤ (вперше в ≥стор≥њ людства за допомогою таких засоб≥в вдалос¤ в≥докремити сексуальн≥сть в≥д зачатт¤).

÷≥ та ≥нш≥ причини викликали по¤ву р≥зного роду тенденц≥й розвитку сучасноњ с≥м'њ, ¤к≥ нин≥ широко розповсюджен≥ ¤к у розвинутих зах≥дних, так ≥ у посткомун≥стичних крањнах. ƒо них належать:

Х зростанн¤ розлучень (абсолютне ≥ в≥дносне);

Х зростанн¤ к≥лькост≥ неповних с≥мей ≥ д≥тей, народжених поза шлюбом;

Х зменшенн¤ середньоњ тривалост≥ шлюбу;

Х в≥дтерм≥нуванн¤ часу вступу до шлюбу;

Х проживанн¤ подружн≥х пар без оформленн¤ шлюбу;

Х зменшенн¤ розм≥р≥в с≥м'њ ≥ народжуваност≥ д≥тей з наступним постар≥нн¤м населенн¤ та нав≥ть його депопул¤ц≥Їю;

Х зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ одиноких людей, ¤к≥ не беруть шлюб;

Х зменшенн¤ к≥лькост≥ повторних шлюб≥в тощо.

¬с≥ ц≥ тенденц≥њ властив≥ (хоч ≥ у менш≥й м≥р≥) ≥ дл¤ розвитку сучасноњ с≥м'њ в ”крањн≥. Ќин≥ тут нал≥чуЇтьс¤ близько 17 млн. с≥мей, але середньор≥чна к≥льк≥сть зареЇстрованих шлюб≥в пост≥йно зменшуЇтьс¤ (з 462 тис. у 1969 р. до 428 тис. у 1993 p.). «меншенн¤ чисельност≥ шлюб≥в в≥дбуваЇтьс¤ на “л≥ ще двох негативних процес≥в. ѕо-перше, зростаЇ депопул¤ц≥¤ населенн¤ ”крањни (з 1991 р. к≥льк≥сть померлих перевищуЇ к≥льк≥сть народжених у середньому за р≥к; ¤кщо у 1959 р. ≥ндекс природнього приросту становив 13,4 чол. на 1000 чол., то у 1993 р. в≥н набуваЇ в≥д'Їмного значенн¤ ≥ становить Ч 3,4). ѕо-друге, зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть розлучень: ¤кщо у 1959 р. на 1000 чол. припадало 11,6 шлюб≥в ≥ 1,2 розлученн¤, то у 1992 р. ц≥ показники становили в≥дпов≥дно 7,6 ≥ 4,3. јбо, в ≥нших вим≥рах, у 1993 р. було укладено 428 тис.шлюб≥в ≥ заф≥ксовано 219 тис.розлучень. « розрахунку на 100 шлюб≥в к≥льк≥сть розлучень складала: у 1950 р. - 3, 1960 - 10, 1970 - 27, 1980 - 34, 1990 - 38.

в середовищ≥ зах≥дних соц≥олог≥в переважають думки щодо кризи ≥ загибел≥ с≥м'њ. Ѕагато з них вважаЇ, що с≥м'¤ дос¤гла стану глибокого розкладу ≥ що цей процес Ї незво-ротн≥м. ќднак Ќ.—мелзер зазначаЇ, що серед зах≥дних досл≥дник≥в Ї чимало таких, ¤к≥, не закриваючи оч≥ на певн≥ негативн≥ тенденц≥њ, висловлюють б≥льш оптим≥стичн≥ спод≥ванн¤. ¬они, ¤к вказуЇ —мелзер, позитивно ставл¤тьс¤ до розпаду нуклеарноњ с≥м'њ ≥ оч≥кують, що виникатимуть нов≥ форми с≥м'њ ≥ шлюбу, ¤к≥ спри¤тимуть створенню б≥льш в≥дпов≥дного оточуючого середовища ≥ зб≥льшенню можливостей самови¤ву ≥ самовиразу вс≥х член≥в с≥м'њ. ≤нш≥ соц≥ологи вказують на вже ≥снуюч≥ нов≥ форми с≥м'њ, ¤к≥ здаютьс¤ незвичними ≥ нав≥ть шокуючими, але здобувають дедал≥ б≥льшого розповсюдженн¤ у зах≥дному св≥т≥: шлюбн≥ контракти на певний в≥дтинок часу, шлюб з трир≥чним випробувальним терм≥ном (без народженн¤ д≥тей), груповий шлюб, пол≥г≥н≥¤, Ђсер≥йна моногам≥¤ї (тобто багаторазовий вступ до шлюбу), Ђконсенсуальний шлюбї (тобто шлюб за згодою стор≥н, але без його реЇстрац≥њ), Ђв≥зитн≥ союзиї (тобто розд≥льне проживанн¤ подружж¤ ≥з зустр≥чами на короткий час Ч час нанесенн¤ в≥зиту), шлюб м≥ж особами одн≥Їњ стат≥, с≥мейне житт¤ в комун≥ (типу ≥зрањльських к≥бутц≥в або с≥мейних комун в американському сусп≥льств≥).

1	2

Ќазва: —≥мТ¤ ¤к мала соц≥альна група
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2269 прочитано)