—оц≥олог≥¤ > —≥мейна медицина, становленн¤, розвиток, соц≥ально-економ≥чна ефективн≥сть

” нин≥шн≥х реальних умовах практично значну частину д≥¤льност≥ с≥мейного л≥кар¤ (¤к галуз≥ в ц≥лому) зростаючою м≥рою буде скерувати ≥ оц≥нювати ринок медичних послуг, тобто сукупн≥сть тих обставин, ¤к≥ складаютьс¤ при задоволенн≥ ринкових потреб, господарських витрат та отриманн≥ прибутку. ” с≥мейного л≥кар¤ з ринком медичних послуг поступово про¤вл¤тьс¤ ч≥тк≥ системно-комун≥кативн≥ звТ¤зки (пр¤м≥ та зворотн≥). Ќа ринок медпослуг в≥н буде надавати своњ медпослуги та ≥нформац≥ю про них (ц≥на, властивост≥, переваги ≥ т.д.), ринок буде повертати с≥мейному л≥карю грош≥ за надан≥ медпослуги та ≥нформац≥ю про те, ¤к споживч њх сприйн¤в (ставленн¤ до ¤кост≥, ц≥ни, культури ≥ т.д.). Ќа ц≥ звТ¤зки мають активно впливати державн≥ органи охорони здоровТ¤, що мають встановлювати нормативно-законодавч≥ акти щодо д≥¤льност≥ с≥мейного л≥кар¤. ¬ажливе значенн¤ маЇ надаватись впливу споживач≥в медпослуг Ц њх вимоги щодо ¤кост≥, асортименту, умов наданн¤ медпослуг, ставленн¤ до ц≥ни, культури, ¤кост≥ тощо.

—творенн¤ ринку медпослуг у звТ¤зку з перетворенн¤м медицини з сфери обслуговуванн¤ у галузь народного господарства ставить проблему орган≥зац≥њ системи контролю ¤кост≥ та медико-економ≥чних стандарт≥в роботи спец≥ал≥ст≥в. ѕричому до р≥зноњ д≥¤льност≥ мають застосовуватись р≥зн≥ п≥дходи. “ак, ¤к≥сть проф≥лактичноњ д≥¤льност≥ маЇ оц≥нюватись передовс≥м органами охорони здоровТ¤, ¤к≥ оплачують цю д≥¤льн≥сть через дос¤гненн¤ к≥нцевих результат≥в закладу с≥мейноњ медицини. як≥сть наданих медпослуг ≥ допомоги оц≥нюЇтьс¤ передовс≥м самими пац≥Їнтами, що њх отримали (та њх страховими установами в умовах страховоњ медицини) в трьох аспектах: терм≥ни (своЇчасн≥сть), результативн≥сть та варт≥сть (обгрунтован≥сть) комплексу виконаних процедур та призначень. ѕри невдоволенн≥ пац≥Їнт≥в зд≥йснюЇтьс¤ експертна оц≥нка ¤к менеджером с≥мейноњ медицини, так ≥ органом охорони здоровТ¤. ќплата прац≥ с≥мейного л≥ар¤ маЇ бути повТ¤зана з його ≥м≥джем, к≥льк≥стю обслуговуваного населенн¤. Ќайб≥льш доц≥льними нин≥ Ї бригадн≥ форми орган≥зац≥њ та оплати прац≥, при ¤ких спец≥ал≥сти с≥мейноњ медицини обТЇднуюютьс¤ в м≥кроколективи. –еал≥зац≥¤ р≥зних економ≥чних моделей с≥мейноњ медицини визначаЇтьс¤ державною пол≥тикою та формами власност≥ в галуз≥ охорони здоровТ¤ [2, с.221].

¬иконан≥ науков≥ досл≥дженн¤ св≥дчать про ефективн≥сть впровадженн¤ с≥мейноњ медицини ¤к дл¤ громад¤н та медичних заклад≥в, так ≥ дл¤ держави в ц≥лому. Ўироке впровадженн¤ економ≥чних метод≥в в управл≥нн¤ с≥мейною медициною дозволить домогтись значних усп≥х≥в у п≥двищенн≥ ¤кост≥ медико-сан≥тарного забезпеченн¤ населенн¤, зм≥цненн≥ та збереженн≥ його здоровТ¤.

Ќа сьогодн≥шн≥й день в амбулаторно-пол≥кл≥н≥чн≥й служб≥ до л≥кар≥в первинноњ ланки звертаЇтьс¤ 40 % хворих, а до л≥кар≥в-спец≥ал≥ст≥в Ц 60 %, обслуговуванн¤ с≥мейним л≥карем показуЇ, що це сп≥вв≥дношенн¤ зм≥нюЇтьс¤. ќч≥куЇтьс¤, що до л≥кар≥в первинноњ ланки буде звертатис¤ 60-70 % хворих, а до л≥кар≥в-спец≥ал≥ст≥в 30-40 %, що наблизить нас до рац≥онального використанн¤ ресурс≥в, коли на первинному р≥вн≥ за даними ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоровТ¤ обслуговуЇтьс¤ 90 % хворих. Ќа основ≥ вивченн¤ фактичного обс¤гу ≥ потреби населенн¤ в амбулаторно-пол≥кл≥н≥чн≥й допомоз≥ ми встановили, що створенн¤ ≥нституту л≥кар≥в загальноњ практики Ц с≥мейних л≥кар≥в Ц уможливить скороченн¤ затрат на безл≥ч консультац≥й вузьких спец≥л≥ст≥в, направленн¤ пац≥Їнт≥в у р≥зн≥ центри, а також п≥двищить ¤к≥сть та оперативн≥сть д≥агностики на амбулаторному прийом≥. —таЇ очевидним, що така к≥льк≥сть вузьких спец≥ал≥ст≥в не потр≥бна на амбулаторному прийом≥. ƒл¤ зд≥йсненн¤ переходу до орган≥зац≥њ первинноњ медико-сан≥тарноњ допомоги за принципом с≥мейного л≥кар¤ у Ћьв≥вськ≥й област≥ проводитьс¤ ц≥леспр¤мована робота. ѕ≥дготовка фах≥вц≥в в≥дбуваЇтьс¤ в ≥нтернатур≥ чи на 6-м≥с¤чних курсах спец≥ал≥зац≥њ на кафедр≥ с≥мейноњ медицини Ћьв≥вського державного медичного ≥нституту. Ќа сьогодн≥ у Ћьв≥вськ≥й област≥ функц≥онуЇ 6 амбулатор≥й ≥ 3 в≥дд≥ленн¤ с≥мейних л≥кар≥в Ц у ¤ких працюЇ 128 л≥кар≥в загальноњ пратики.  ≥льк≥сть населенн¤ на територ≥альних д≥ьниц¤х с≥мейних л≥кар≥в в≥д 1200 до 1500 ос≥б. ѕри формуванн≥ с≥мейно-територ≥альноњ д≥льниц≥ виконуЇтьс¤ право пац≥Їнта на в≥льний виб≥р л≥кар¤. √раф≥к роботи складений так, що 50 % часу л≥кар≥ провод¤ть на прийом≥, 50 % Ц в с≥м¤х. Ќа одного с≥мейного л≥кар¤ припадаЇ в≥д 6065 до 8962 в≥дв≥дувань, дл¤ пор≥вн¤нн¤ у пол≥кл≥н≥ц≥ в≥д 3913 до 5859. ‘≥нансуванн¤ заклад≥в с≥мейноњ медицини зд≥йснюЇтьс¤ ≥з загального бюджету та ≥ндив≥дуальноњ або адресноњ гуман≥тарноњ допомоги.

≈коном≥чн≥ показники д≥¤льност≥ амбулатор≥њ с≥мейного л≥кар¤ п≥дтверджують положенн¤, що с≥мейна медицина рентабельна за рахунок зменшенн¤ направлень на консультац≥њ, анал≥зи, госп≥тал≥зац≥ю. ѕрийом с≥мейного л≥кар¤ дешевший за прийом л≥кар¤-спец≥ал≥ста в 2 рази.

ќтже, с≥мейно-медична практика Ї соц≥ально, медично та економ≥чно обгрунтованною, але ефективн≥сть њњ функц≥онуванн¤ залежить в≥д впливу соц≥ально-економ≥чних та правових чинник≥в.

ѕрактика показала, що д≥¤льн≥сть амбулатор≥й с≥мейного л≥кар¤ Ї лог≥чною основою ефективноњ системи охорони здоровТ¤, оск≥льки вона в≥дпов≥даЇ б≥льш≥й частин≥ запит≥в населенн¤.

ѕочаток нового тис¤чол≥тт¤ наша держава зустр≥чаЇ з розум≥нн¤м неминучоњ ц≥нност≥ дл¤ сусп≥льства ф≥зичного ≥ псих≥чного здоровТ¤ кожного з його член≥в, необх≥дност≥ турботи про здоровТ¤ нац≥њ. ”казом ѕрезидента ”крањни 2001 р≥к оголошено в ”крањн≥ роком охорони здоровТ¤ населенн¤, а одним з головних завдань Ї зосередженн¤ ресурс≥в дл¤ виконанн¤ програми впровадженн¤ с≥мейноњ медицини. ¬се це показуЇ, що соц≥олог≥¤ с≥мейноњ медицини стане важливим напр¤мком соц≥олог≥чноњ науки.

Ћ≤“≈–ј“”–ј: 1. Ѕазилевич я.ѕ., ‘уртак ≤.≤. ≈коном≥ка впровадженн¤ с≥мейноњ медицини. Ћьв≥в, 1995. 2. Ѕорисевич ћ.ƒ., ѕолотайко ™.ћ. –оль родинноњ медицини в збереженн≥ та зм≥цненн≥ здоровТ¤ трудового потенц≥алу. // Ќауково-практична конференц≥¤ У“рудовий потенц≥онал ”крањниФ. “ези допов≥дей.-Ћьв≥в.-1992.

3. √ол¤ченко ќ.ћ., √ол¤ченко ј.ќ. ≈коном≥ка ”крањнськоњ «доровоохорони.- ¬≥нниц¤.-1996. 4. ћоскаленко ¬. ƒ≥¤льн≥сть галуз≥ охорони здоровТ¤ у 2000 роц≥, завданн¤ щодо подальшого њњ розвитку та пол≥пшенн¤ р≥вн¤ здоровТ¤ населенн¤ ”крањ≠ни. // ¬аше здоровТ¤.Ц є8, 2001.

1	2

Ќазва: —≥мейна медицина, становленн¤, розвиток, соц≥ально-економ≥чна ефективн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1439 прочитано)